/ /Відома тернополянка ділиться секретами сімейного щастя

21 Вересня 2018, П’ятниця


Чи дозволять тернопільським водіям їздити без документів

Уряд дуже розчарував медиків із села на Тернопільщині (фоторепортаж)

Скільки за безоплатні послуги держави платять тернополяни

Тернополянам розповіли, що таке хатха-йога

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
На тернопільській вулиці встановлюють унікальні ліхтарики

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних?

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: як багато ви знаєте про українську мову

Фотофакт
Мішки з податками тернополян лежали прямо під ногами (фотофакт)

Тернопільська пивоварня «Опілля» поповнила бюджет на кругленьку суму

На Тернопільщині бджолярі вирішили організуватися

Фоторепортаж
Що розглядати у тернопільських модерністичних будинках

На Тернопільщині за минулу добу загасили 7 пожеж

Унікальний музей на Тернопільщині святкує свій день народження

Через масштабний страйк тернополяни не зможуть перетнути кордон

Літні тернополяни потребують вашої допомоги

Анонс Це цікаво
У Тернополі змагатимуться за найшвидше складання кубика Рубіка

Місто на Тернопільщині постало у «Книзі дивностей»

Лісам Тернопільщини завдали шкоди на майже 6 мільйонів гривень

Фотофакт Це цікаво
У Ланівцях на авто приземлився несподіваний гість (фотофакт)

Терміново
У центрі Тернополя обмежать рух

У Бережанах пропонують об’єднати дорожній знак та пішохідний перехід (фотофакт)

Прецедент: Кременець заплатить за дитину, яка відвідує садочок у Тернополі (фото)

Це цікаво
Батькам повернуть гроші за групи продовженого дня

На Тернопільщині масово отруїлися люди

Відео
Теребовля отримала 13-кілометрову туристичну родзинку (фото, відео)

Відео
У супермаркеті на Тернопільщині борошно продають одразу з живою «начинкою» (фото, відео)

У віддалених селах Кременеччини з’явиться інтернет

Це цікаво
Яке пиво та з чим пити у вересні?

Тернополяни можуть проголосувати проти всеукраїнських телеканалів

Чоловік лишився грошей після розмови з «працівником банку»

Анонс
Тернопільську «Козу» чекає потрясіння з Польщі

Фотофакт
Діти на Лановеччині мають новий привід для радощів (фотофакт)

Фотофакт
Тернополянин спіймав рибу вагою близько 10 кілограм (фотофакт)

Терміново
Чоловіка, якого 3 місяці розшукували за вбивства, затримали у Тернополі (фото)

Фоторепортаж
Тернопільські «зубаті» будинки (фоторепортаж)

Фоторепортаж
2 тони сміття зібрали на Замковій горі у Кременці (фоторепортаж)

Неадекватний водій ледь не збив жінку з дитиною (фото)

Тернополяни не зможуть читати російських книжок

Це цікаво
21 вересня в історії Тернопільщини

Відомо, хто не гратиме  у футбольному чемпіонаті області

На Тернопільщині працівники освіти змагались у спортивному туризмі

Для самотніх людей Тернопільщини організували культурний відпочинок

Відео
На Тернопільщині слідом за пострілами вибухали міни (відео)

20 Вересня 2018, Четвер


Погода
Якщо на Різдво Пресвятої Богородиці сприятлива погода, то й осінь буде теплою

Незвичні зелені жителі з’явилися у Тернополі (фотофакт) 

Фоторепортаж
У Тернопіль з’їхались лікарі з усього світу

Жителі Тернопільщини запозичували досвід у Польщі

Фотофакт
Один за одним у Тернополі змінюються ліхтарі

На дорогах Тернопільщини – невтішна статистика

Одіозний пам’ятник у Тернополі тріщить, жахаючи пішоходів (фото)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Відома тернополянка ділиться секретами сімейного щастя

Тернопільська радіожурналістка Ірина Моргун каже, що в житті не пропаде. Вона вміє колотити бетон, професійно фугує шви керамічної плитки, якісно косить газони, а ще копає і сапає, працює головним редактором ТВО радіопрограм філії НСТУ «Тернопільська регіональна дирекція» і  любить пофілософствувати про життя. Із читачами «НОВОЇ…» Ірина ділиться думками про стосунки між чоловіком і жінкою, а також своїми поглядами на себе і світ.

— Мудра жінка та, яка вміє правильно розставити акценти, – усміхається Ірина. – Ну, не приготувала я нині той клятий борщ. Не біда, що в холодильнику, окрім яєць і слоїка варення, нічого нема. Але подивись, чоловіче, як чистенько в нашій хаті! І як рясно в саду цьогоріч яблука вродили! А твоя дружина — ще той мудрагелик, вже замовила швидку доставку піци (чи суші, на ваш смак). Словом, вміння перемикати увагу, не бути нудною і вміти дивувати — ці якості справжній скарб для кожної жінки.

Ірина Моргун народилася у селі Велике Вербче Сарненського району Рівненської області. За освітою – магістр культурології. Працювати на радіо почала під час навчання на третьому курсі Рівненського державного гуманітарного університету. Перше місце роботи – радіо «Край» РОДТРК.

— Переїжджаючи до Тернополя, шкодувала себе, – розповідає. – Бідачка, куди ж ти їдеш? А як же плани щодо наукової роботи, викладання в інституті, кар’єрне зростання? Вже пізніше зрозуміла: дурня це все. Виявляється, моя жертва заради дорогої серцю людини мізерна. Це йому, живучи зі мною, доводиться жертвувати значно більшим — власним спокоєм, наприклад.

Ірина, коли виходила заміж,  керувалася передусім інтуїцією і вважає, що не помилилася.

— Ідеальний чоловік — це особа з добре розвиненим почуттям відповідальності. У те, що чоловіка можна перевиховати, не вірю. Як на мене, секрет вдалого шлюбу і спокійного сімейного життя у вмінні йти на компроміс.

Не подобається, коли чоловіки одягають те, що робить їх схожими на жінок. І ще.  Мужчина в будь-якому віці у вузьких штанцях з дупцею по коліна мого зацікавлення не викличе. Дуже люблю, коли мужчина вбирається у вишиванку. Але якщо примудриться вдягнути її під класичний чи офісний костюм – все… Він для мене як ікона стилю вмер.

До свого зовнішнього вигляду Ірина Моргун також вимоглива.

— У жодному разі не сяду на ровер у вечірній сукні, а на роботу не прийду в коротесеньких шортиках. Але люблю робити яскраві акценти в одязі. Вважаю, що життя красиве, коли кольорове.

Кажуть, негарних жінок не буває. Будьмо відверті: переважній більшості милують око в міру вгодовані та доглянуті створіння ще й зі смаком одягнені. Але, як відомо, будь-яке диво триває три дні і з однією красою жити не будеш. Хоча мені завжди подобалися красиві люди. Буває, може привернути увагу якась дрібничка. Тому одне з моїх улюблених занять – спостерігати за людьми. Може, у когось з вас виникала думка: «Чого це вона так витріщилася?» Вибачте, я без претензій, хобі у мене таке.

З чоловіком Юрієм Ірина виховує двох дітей – Олену та Олександра.

— Виховуючи двох дітей, насамперед намагаємося враховувати їхні бажання. «Тато сказав» чи «Мама наполягає» – ці правила в нашій сім’ї дієві, але стараємося їм пояснювати, чому вирішили саме так, а не інакше. Звісно, вони бунтують, сперечаються. Переконана, поводитися треба так, аби діти мали позитивний досвід. Що з цього вийде — побачимо, коли вони виростуть.

Наша старшенька досягла підліткового віку, починає трохи віддалятися, самозаглиблюватися. Щоб контролювати ситуацію, намагаюся з нею проводити більше часу. Каюся –  меншого розцяцькала. Довелося змінити вектор виховання цього мужчини –  тепер з ним тато воює.

Найважливіше для Ірини – свобода, попри заглиблення у сім’ю, побут і роботу, яка забирає багато часу.

— Свобода – це щось схоже на можливість відкинути певні умовності. Задля щастя потрібно лише жити в мирі із самим собою. Іноді мене запитують, чи змогла б я сидіти вдома? Так, доглядала б квіточки, пильнувала банячки… Але недовго.

У всьому Ірина звикла бути відмінницею, вдома – також.

— У побуті я естетичний педант,  – продовжує. – Неорганізований, захаращений простір мене пригнічує. Вдома має бути гарненько, все на своєму місці. Люблю облаштовані зі смаком помешкання. Коли діти були дрібніші, думала, захворію на якусь досі невідому людству просторово-клінінгову хворобу. То конструктор під ногами валявся, то ті бісові мікроскопічні «ніндзяги» під килим залазили… Тут – папір різали, там – вже стіни помалювали…  Тепер за чистоту й порядок боремося разом.

Мене з дитинства вчили все робити на відмінно. Маю з цим пожиттєвий клопіт. Пригадую, як складно було на першій роботі. В колективі працювали різні люди. Їхній життєвий досвід і професійні здобутки були й залишаються для мене надзвичайно вагомими. В той період я дуже боялася осоромитися, зробити щось не так або ж не виконати якесь завдання. У результаті доводилося дерти з-під себе, ловити на льоту, щоб тримати марку й не пасти задніх. За цей життєвий досвід і слушні поради я  їм дуже вдячна.

До речі, у людях мене дратує аморфність. Не люблю лінивих. У мене був славний дідусь, знаний майстер на всю околицю. Будував церкви, хати, займався ковальством. Умів зробити і воза, й бочку, і скрипку. Трудоголіком був. Іноді косив чи ладнав щось на третій день престольних свят. Всі обурювалися, а він казав: «Робота – не гріх, лінощі гріх».

Ціную в людях щирість. Захоплююся тими, хто має велику силу волі. Підтримую думку про те, що наше оточення нас формує.

Свої недоліки, які заважають їй у житті, Ірина відкрито визнає. Каже, що постійно потрібно працювати над собою.

— Не вмію визнавати своїх помилок, — каже. – А якщо й намагаюся, то роблю це невчасно. В цьому плані ще є над чим працювати. Коли маю поганий настрій, ходжу й дратую всіх навколо. Коли відчуваю, що атмосфера досягла точки кипіння, тікаю до спортзалу, на ровер або в інше місто. І, диво-дивне – настрій піднімається пропорційно до подоланих кілометрів. А ще якщо не з’їла впродовж дня щось солоденьке, яблуко чи горішки – все, день пропав. Якби був клуб емоційно залежних – записалася б туди першою. Тому заняття у спортзалі двічі на тиждень і ровер коли заманеться рятують від нестачі таких потрібних моєму організмові речовин.

Я балакуча, іноді аж занадто, але ніколи не говоритиму з сусідами про гроші, з чоловіком — про політику, а з колегами — про сімейні проблеми.

Що таке добро? Ірина вважає себе доброю людиною, але водночас в кашу собі плюнути не дасть.

— Добро в моєму розумінні дуже схоже на поняття людяності у кращих його проявах, – усміхається. – Я не з тих, хто підставляє ліву щоку, отримавши по правій. Я з тих, хто може дати здачі.

Для впевненості у завтрашньому дні для жінки необхідні не лише люди, які її люблять, хобі, трохи спостережливості за іншими, а й трохи грошей і вміння не заздрити іншим.

— Гроші й статки… – резюмує Ірина Моргун. – Хто їх не хоче? Тут або красти вагонами, або дуже працювати. Проте жити стає набагато комфортніше, коли виховуєш у собі та дітях здатність не заздрити. Мистецтво тішитися звичайному… Звучить пафосно й банально, але запитайте себе, коли ви востаннє дивилися на зоряне небо, спостерігали за тим, як по віконній шибі стікають обважнілі краплі дощу, або як солодко дрімають, тихо посопуючи, ваші діти?

274

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора