/ ///Над чим зараз працює Леся Романчук?

24 Вересня 2018, Понеділок


Фотофакт
Священика на Тернопільщині довозять в церкву на рамі велосипеда (фотофакт)

Військовий з Тернопільщини просить у друзів по філіжанці кави (фото)

Відео Фоторепортаж Це цікаво
У Тернополі відкрили першу арт-локацію (фоторепортаж, відео)

Відео
Тернополянка здійснила важливу справу в її житті (фото, відео)

Відео
На Тернопільщині у рівчак текли незаконні молочні ріки (фото, відео)

Спортивний огляд тижня: футбольні матчі та перемоги на міжнародних змаганнях

Це цікаво
Від літньої спеки до мокрого снігу – Тернопільщину чекає раптове похолодання

Терміново
Важкохвора дочка військовослужбовця не змогла впоратись із хворобою

Фотофакт
У Тернополі з’явились перші моржі (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині жінка купила випічку з мухою (фотофакт)

Фотофакт
У Тернополі триває ще один капремонт (фотофакт)

Центр Тернополя звільнили від неестетичного майданчика (фото)

Терміново Відео Фоторепортаж
У центрі Тернополя збили пішохода: деталі (фото, відео)

Тернополянам на замітку: вартість долара знизилась

Терміново Фотофакт
У Тернополі стоять тролейбуси (фотофакт)

Тернополяни просять повернути ще один маршрут

Фотофакт
Тернополяни влаштували естафету на коліях? (фотофакт)

Фоторепортаж
На Форумі видавців представили книгу про дивину Теребовлі (фоторепортаж)

Відео Фоторепортаж
Сенсація: «Талантом у квадраті» в Тернополі назвали сина Анатолія Гнатюка – Богдана (фото, відео)

Це цікаво
24 вересня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині пройшов важливий матч

Хлопчику із Гусятинщини потрібна допомога

Тернополянка переконана, що любов керує світом, а світ тримається на молитвах святих

23 Вересня 2018, Неділя


Погода
Понеділок для тернополян розпочнеться дощем

На Тернопільщині встановлять естонський «Вулик» (фото)

Терміново Фотофакт
У центрі Тернополя перекрито рух автотранспорту (фотофакт)

Терміново
У Тернополі тільки що збили людину (фото)

Це цікаво
Тернопільські школярі не вивчатимуть всі предмети?

Фотофакт
Як у Тернополі будують McDonald`s (фотофакт)

Фоторепортаж
У Тернополі дотрималися обіцянок в оновленні вулиці (фоторепортаж)

Фоторепортаж
З тернопільських будівель прибрали «висяче беззаконня» (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Громада на Тернопільщині знайшла оригінальний шлях до благополуччя (фоторепортаж)

Фотофакт
Відбувся з’їзд тернопільських смітників (фотофакт)

Мінімальна пенсія і соціальна допомога в 2019 році

Експорт картоплі з України ускладнився, треба йти у переробку (Агро-новини)

Фоторепортаж
У Бучачі влаштували грандіозне свято для жінок (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Триста кілограм солодкої смакоти отримали діти центру соціальної реабілітації (фоторепортаж)

Тернополяни на калькуляторі зможуть порахувати сплачені податки

Фоторепортаж
Давні огорожі та свіжа зеленина Тернополя (фоторепортаж)

Тернопільські медики отримали підставу для звільнення від забобонів про мерців

Фотофакт
У Тернополі знайдено нові археологічні предмети (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині місяць малюватимуть незвичайні скульптури з майбутнього (фоторепортаж, відео)

Тернополяни вміють наводити порядок разом

Художниця з Тернопільщини серед осені нагадала не тільки про інші пори року (фоторепортаж)

Відео
Страшну комедію про весілля у Тернопіль привезли із Чернівців (фото, відео)

Це цікаво
23 вересня в історії Тернопільщини

Жителі Тернопільщині мають змогу позмагатися у здобутті відзнаки Героя Небесної Сотні

Футбольні команди Тернопільщини продовжують боротьбу у чемпіонаті області

На Тернопільщині покращується стан доріг

ФК «Дністер» переміг Зборівську команду (фото)

22 Вересня 2018, Субота


Погода
Погода у Тернополі в неділю, 23 вересня

Фоторепортаж
«Дякую Богу, якому служу»: військові зі всієї України зібрались на Тернопільщині (фоторепортаж)

Ім’я лікарки, барди, письменниці Лесі Романчук відоме навіть далеким від літератури. Вона — єдина на Тернопільщині має відзнаку «Золотий письменник України», якою нагороджують романістів, що видали твори накладом понад 100 тисяч примірників.

Цими днями у тернопільській книгарні «Є» відбулася зустріч із пані Лесею. Приводом стало перевидання роману «Софія» у восьми частинах «Навчальною книгою – Богдан». Оформив видання Олег Кіналь, серія вийшла у твердій палітурці.

Тож пропоную дещо з мовленого на зустрічі.

Право на вбивство персонажа

… Як «Софія» прийшла до людей? Дуже прозаїчно. 1998 рік. Викликає мене професор Хміль, тоді завкафедрою, і каже: «Значить так, Леся Іванівна, нам треба написати підручник для медсестер-бакалаврів з акушерства та гінекології». Тоді таких українською практично не було, тож треба було не тільки продумати виклад і наповнення, а й працювати над створенням наукового апарату українською. То був квітень, у видавництві книжка мала бути в липні. І я зробила це (а після того було ще 15 підручників). Коли тримала той великий за обсягом посібник, то подумала — як можу написати стільки наукового тексту за три місяці, то по що б я не створила роман.

Перше речення «Софії» я написала 2 липня 1998 року о сьомій ранку на пляжі. У вересні набрала на комп‘ютері. Залишався фінал. Я знала все, що має бути у фіналі, але не могла себе змусити це викласти на папері, бо було дуже страшно — то мала бути загибель Арсена. 14 жовтня — його тоді вперше зробити вихідним днем — зранку я починаю плакати і писати фінал і так до третьої дня. Перечитати написане я не могла, тому дала набрати лаборантці. Вона приходить за годину заплакана, кидає мені текст і каже: «Що ви зробили?» І так я донині маю співаного і казаного на тему, як мала право вбити Арсена.

Те, що стосується професійної діяльності Софії Синицької — все правда. А все, що стосується її особистого життя – вигадка. В тому числі Арсен. Але, правда, живий? (до залу — А. З.) Живий! (звучить у відповідь – А. З.)

У 1999 році віднесла роман у «Джуру», але надрукували його тільки в 2001 році, бо були різні «авторитетні» письменники, котрі казали «фу», «какабяка», «це фігня», «це ніхто не читатиме», «це не література». Василь Ванчура вирішив видати книжку, коли текст перечитали вже всі його працівники та їх сусіди. Спершу надрукував тисячу примірників, потім ще 45 тисяч. «Богдан» видав стільки, що було сто тисяч. «Золотий письменник України» — відзнака, яка не означає, що ти найкращий, але означає, що твої книжки читають.

Липучки та вузлики сюжету

Я одразу знала, що у «Софії» буде багато частин. Щойно закінчила писати першу, наступного дня почала писати наступну. У тексті мають бути липучки, щоби читач не міг залишити книжку – читав, читав, читав і думав, що ж там буде далі. Всі липучки та вузлики роману я запланувала одразу.

Коли починаєш писати велику прозу, дуже важко спланувати, куди заведуть твої дороги. Виходить, що персонажі — це живі люди, бо ти їм створив характер, тому іноді вони відмовляються чинити так, як би ти того хотів, і самі починають вести тебе.

Зробити з гілки квітуче дерево — це питання таланту прозаїка — населити книжку живими людьми, не просто, щоб було «він пішов, вона сказала» — це так пише репортер, коли когось машина переїхала.

Не роман, а суцільна політика

2013 року один київський дядечко переклав дві мої книжки російською. І каже, їдьмо на форум видавців у Москву. Я віднікувалась, а потім погодилась та подалася туди на свою голову.

Ми поговорили з видавництвом «Захаров». Його представниця спершу казала, що роман їм підходить. А потім кричала на мене: «Вы нас обманули, вы сказали, что это женский роман, но это сплошная политика!». Представник іншого видавництва вважав, що треба змінити всі імена персонажів на російські. Від третього почула, що мені треба взяти псевдонім Александра Романова. Я по-бандерівськи затялася: або книжка буде видана і не буде змінено ані титли, або не буде видана взагалі. Наступний видавець сказав: «Вы должны сами переписать книгу. Не перевести, а переписать на русском языке!» Я так і зробила — сіла і переписала всі вісім книжок. Багато що викинула, багато змінила — щодо стилістики, звісно, а не змісту.

Через якийсь час «Софія» вийшла у видавництві «Мир и образование» накладом чотири тисячі примірників.

Сонячний берег

Що людей найбільше цікавить в «Софії»? Наскільки мені відомо, їх завжди цікавить, як це все було насправді. Скільки вигадки, що було, чого не було.

Так ось. Зараз я пишу книжку з робочою назвою «Як усе було насправді». Кажуть люди, що мемуари треба писати, коли тобі вже багато років, але мемуари писати ніколи не рано. Тому, що живеш і не знаєш, скільки тобі відміряно й відпущено, не знаєш, коли тебе закличуть. Ти розумієш, що тобі треба все залишити на папері, бо бачив це зсередини і ніхто більше такого досвіду не має… Якщо тобі Господь кинув у колиску перо, і сказав: «Дитино, я тебе для цього на цей світ покликав, щоби ти це побачила та написала про це». І от я про це пишу. Книга починається ще до мого народження. Це книга про моїх батьків. Це книга про Колиму. Це книга про те, що було там — що насправді було з нашим народом. Це буде велика книга, і вона не буде написана, знаєте, послідовно. Перша частина буде називатися «Дівчинка із сонячного берега». А сонячний берег — це берег Охотського моря, берег Колими…

Анна Золотнюк

Фото із сайту Лесі Романчук

236

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора