/ ///Над чим зараз працює Леся Романчук?

18 Грудня 2018, Вівторок


Анонс
Якими фільмами «накриває» тернополян «КіноХвиля-2018» (програма)

Тернопільським студентам допомагатимуть вдосконалювати навчання швейцарські колеги

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
Петро Порошенко у Тернополі встиг побувати у церкві, палаці культури та в університеті (фото)

Фоторепортаж
Вищі духовні особи України обрали замок на Тернопільщині для закритого засідання (фото)

Ярмарок благодійності: дівчата із Союзу Українок Америки долучилися до збору коштів для купівлі медобладнання дітям Тернопільщини

Фоторепортаж
Тернопільська художниця Марічка Юрчак покаже всесвіти за вікном

Фоторепортаж Це цікаво
Неймовірно круті готелі світу, у яких варто зупинитися хоча б раз у житті (фото)

Фоторепортаж
Що залишилось від давнини на тернопільській вулиці Івана Франка?

Невикористані агродотації підуть на виплату пенсій (Агро – новини)

Тернопільські спортсмени привезли перемогу зі Львова (фото, відео)

Тернополяни можуть допомогти реалізувати мрію студентів педагогічного університету

Це цікаво
За кого на Президентських виборах готові голосувати мешканці Тернопільщини? (опитування)

З кожним роком кількість дітей, які тікають з дому, зростає

Відео
На Тернопільщині подекуди таки чистять сніг (відео)

Фоторепортаж
У Тернополі студенти практикували англійську завдяки пухнастим друзям (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Засніжений Тернопіль чекає подарунків не від Миколая, а від Петра (фото, відео)

Терміново Фотофакт
У Тернополі впала опора, частина центру може залишитись без світла (фотофакт)

Тернопільщина: успіх більше залежить від команди, ніж від грошей (фото, відео)

Фотофакт
На Тернопільщині не припиняють займатися благодійністю (фотофакт)

Терміново Фотофакт
На об’їзній Кременця перекинулася фура зі Збаража (фотофакт)

Це цікаво
18 грудня в історії Тернопільщини

Очільник Кременецької РДА обіцяє запалити

У Тернополі розпочалася боротьба за кубок Святого Миколая (фото)

На Тернопільщині футболісти зіграли на новенькому майданчику

Студент з Бережан переміг у конкурсі та поїде до Франції за новими знаннями та досвідом (фото)

17 Грудня 2018, Понеділок


Погода
Сава стелить, Сава гвіздки гострить, Сава шлях засалює

Об`єднання демократичної опозиції: Гриценка підтримали Томенко та Катеринчук

У Тернополі дослідили кількість пасажирів в громадському транспорті

Чи здаватимуть приміщення в Тернополі в оренду на електронному аукціоні вирішать депутати міськради

Відео Анонс
Тернопільські музиканти допомогли підготуватись Миколаю (фото, відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Рентабельність вирощування гороху впала до 10% (Агро-новини )

Без вихідних: дорожники Тернопільщини протистоять негоді

Це цікаво
Як тернополянам уникнути нонсенсу при спілкуванні іноземною мовою

Тернополян запрошують на кастинг акторів для зйомок у фільмі (фото)

Тернополяни на свята працюватимуть вдома

Відео
Тернополяни очікують чудес від Миколая (відео)

Тернополянам розповіли кого повідомляти про нерозчищені вулиці від снігу

Фоторепортаж
У Тернополі обрали найкращого кота серед двохсот претендентів (фото)

Ланівчанина ледве не застрелили під час полювання

Фоторепортаж
Давнє мереживо старих дверей (фоторепортаж)

Тернополянка розпочала благодійну естафету «Миколай для чотирилапих» (фото)

Спортивний огляд тижня: злети змінилися падіннями

Відео
Показали вражаюче відео про те, як засяяла Замкова гора у Кременці (відео)

Це цікаво
У скільки тернополянам обійдеться оренда квартири у новорічну ніч (фото)

VIP-Тернопіль опинились в центрі великого скандалу

Тернополянам на замітку: вартість євро суттєво знизилась

Тернопільська ялинка майже остання у рейтингу найвищих ялинок України (інфографіка)

Відео
У Тернополі нарешті подбають про етику, але й про землю не забудуть (фото, відео)

Це цікаво
17 грудня в історії Тернопільщини

ФоторепортажЕксклюзив Це цікаво
На Тернопільщині можна придбати ексклюзивні подарунки до свят (фото)

Ім’я лікарки, барди, письменниці Лесі Романчук відоме навіть далеким від літератури. Вона — єдина на Тернопільщині має відзнаку «Золотий письменник України», якою нагороджують романістів, що видали твори накладом понад 100 тисяч примірників.

Цими днями у тернопільській книгарні «Є» відбулася зустріч із пані Лесею. Приводом стало перевидання роману «Софія» у восьми частинах «Навчальною книгою – Богдан». Оформив видання Олег Кіналь, серія вийшла у твердій палітурці.

Тож пропоную дещо з мовленого на зустрічі.

Право на вбивство персонажа

… Як «Софія» прийшла до людей? Дуже прозаїчно. 1998 рік. Викликає мене професор Хміль, тоді завкафедрою, і каже: «Значить так, Леся Іванівна, нам треба написати підручник для медсестер-бакалаврів з акушерства та гінекології». Тоді таких українською практично не було, тож треба було не тільки продумати виклад і наповнення, а й працювати над створенням наукового апарату українською. То був квітень, у видавництві книжка мала бути в липні. І я зробила це (а після того було ще 15 підручників). Коли тримала той великий за обсягом посібник, то подумала — як можу написати стільки наукового тексту за три місяці, то по що б я не створила роман.

Перше речення «Софії» я написала 2 липня 1998 року о сьомій ранку на пляжі. У вересні набрала на комп‘ютері. Залишався фінал. Я знала все, що має бути у фіналі, але не могла себе змусити це викласти на папері, бо було дуже страшно — то мала бути загибель Арсена. 14 жовтня — його тоді вперше зробити вихідним днем — зранку я починаю плакати і писати фінал і так до третьої дня. Перечитати написане я не могла, тому дала набрати лаборантці. Вона приходить за годину заплакана, кидає мені текст і каже: «Що ви зробили?» І так я донині маю співаного і казаного на тему, як мала право вбити Арсена.

Те, що стосується професійної діяльності Софії Синицької — все правда. А все, що стосується її особистого життя – вигадка. В тому числі Арсен. Але, правда, живий? (до залу — А. З.) Живий! (звучить у відповідь – А. З.)

У 1999 році віднесла роман у «Джуру», але надрукували його тільки в 2001 році, бо були різні «авторитетні» письменники, котрі казали «фу», «какабяка», «це фігня», «це ніхто не читатиме», «це не література». Василь Ванчура вирішив видати книжку, коли текст перечитали вже всі його працівники та їх сусіди. Спершу надрукував тисячу примірників, потім ще 45 тисяч. «Богдан» видав стільки, що було сто тисяч. «Золотий письменник України» — відзнака, яка не означає, що ти найкращий, але означає, що твої книжки читають.

Липучки та вузлики сюжету

Я одразу знала, що у «Софії» буде багато частин. Щойно закінчила писати першу, наступного дня почала писати наступну. У тексті мають бути липучки, щоби читач не міг залишити книжку – читав, читав, читав і думав, що ж там буде далі. Всі липучки та вузлики роману я запланувала одразу.

Коли починаєш писати велику прозу, дуже важко спланувати, куди заведуть твої дороги. Виходить, що персонажі — це живі люди, бо ти їм створив характер, тому іноді вони відмовляються чинити так, як би ти того хотів, і самі починають вести тебе.

Зробити з гілки квітуче дерево — це питання таланту прозаїка — населити книжку живими людьми, не просто, щоб було «він пішов, вона сказала» — це так пише репортер, коли когось машина переїхала.

Не роман, а суцільна політика

2013 року один київський дядечко переклав дві мої книжки російською. І каже, їдьмо на форум видавців у Москву. Я віднікувалась, а потім погодилась та подалася туди на свою голову.

Ми поговорили з видавництвом «Захаров». Його представниця спершу казала, що роман їм підходить. А потім кричала на мене: «Вы нас обманули, вы сказали, что это женский роман, но это сплошная политика!». Представник іншого видавництва вважав, що треба змінити всі імена персонажів на російські. Від третього почула, що мені треба взяти псевдонім Александра Романова. Я по-бандерівськи затялася: або книжка буде видана і не буде змінено ані титли, або не буде видана взагалі. Наступний видавець сказав: «Вы должны сами переписать книгу. Не перевести, а переписать на русском языке!» Я так і зробила — сіла і переписала всі вісім книжок. Багато що викинула, багато змінила — щодо стилістики, звісно, а не змісту.

Через якийсь час «Софія» вийшла у видавництві «Мир и образование» накладом чотири тисячі примірників.

Сонячний берег

Що людей найбільше цікавить в «Софії»? Наскільки мені відомо, їх завжди цікавить, як це все було насправді. Скільки вигадки, що було, чого не було.

Так ось. Зараз я пишу книжку з робочою назвою «Як усе було насправді». Кажуть люди, що мемуари треба писати, коли тобі вже багато років, але мемуари писати ніколи не рано. Тому, що живеш і не знаєш, скільки тобі відміряно й відпущено, не знаєш, коли тебе закличуть. Ти розумієш, що тобі треба все залишити на папері, бо бачив це зсередини і ніхто більше такого досвіду не має… Якщо тобі Господь кинув у колиску перо, і сказав: «Дитино, я тебе для цього на цей світ покликав, щоби ти це побачила та написала про це». І от я про це пишу. Книга починається ще до мого народження. Це книга про моїх батьків. Це книга про Колиму. Це книга про те, що було там — що насправді було з нашим народом. Це буде велика книга, і вона не буде написана, знаєте, послідовно. Перша частина буде називатися «Дівчинка із сонячного берега». А сонячний берег — це берег Охотського моря, берег Колими…

Анна Золотнюк

Фото із сайту Лесі Романчук

255

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора