/ /Тернопільська письменниця розповіла, як зберегти себе як особистість

19 Лютого 2019, Вівторок


Відео Анонс
У Тернополі виступить відома білоруська співачка

Фоторепортаж
Річні кільця тернопільських огорож

Терміново
Депутата Тернопільської міськради схопили правоохоронці? (оновлено)

Народний депутат з Тернополя врятував людину

Майк Тайсон відкрив школу для фермерів (Агроновини)

У Тернополі помітно меншає вивісок та банерів

Фоторепортаж
Найкрасивіші місця на планеті, які перенесуть вас у справжню казку (фоторепортаж)

Анонс
У тернопільську галерею везуть пластикові відходи сміттєзвалищ

Співмешканець обікрав чортківчанку на 160 тисяч

Фоторепортаж
На Тернопільщині журналіст став лауреатом конкурсу «Людина року-2018» (фоторепортаж)

Більше 2 мільйонів за підроблену звітність заплатив бухгалтер-порушник з Тернопільщини

На Тернопільщині замість карети швидкої приїжджає «купа брухту»

Тернополянин програв кругленьку суму з чужої картки

Тернополяни відмовляються допомагати пенсіонерам

Відео Фоторепортаж
На колінах і зі сльозами згадують сьогодні Героїв Тернопільщини (фоторепортаж, відео)

Допомога від щирого серця: дівчата із Союзу Українок Америки відділу №140 продовжують організовувати благодійні ярмарки для збору коштів на купівлю медобладнання

Фотофакт
У Бережанах люди скаржаться на неосвітлені вулиці (фотофакт)

Фотофакт
У Тернополі не вивелись «генії» парковки (фотофакт)

Фотофакт
Кримінальний «букет» та сп’янілого водія затримали у Тернополі (фотофакт)

В Італії померла тернополянка. Родичі просять допомогти перевезти тіло

Тернопільський серійний крадій «працював» представником комунальних служб та обкрадав киян

Фотофакт
У Тернополі на Театральній площі розбивають лід (фотофакт)

Понад двадцять разів чоловік ножем вдарив себе та дружину

Працівник з місця роботи викрав обладнання на 47 тисяч гривень

Чортків’янці не зарахують рекорд України, поки вона не заплатить 13 тис.

Бережанці скаржаться на підвищення цін за таксі

У Тернополі планують вивести з тіні «помічницю мами»

Пророче відео відомого тернопільського шоумена сколихнуло мережу (відео)

Фотофакт
У центрі Чорткова під землею знайшли кімнату (фотофакт)

Відтепер тернопільські школярі не матимуть атестатів

Фотофакт
Через порозкидані колеса водії були в небезпеці (фотофакт)

Фоторепортаж
Тернопільські гвардійці отримали призове місце у змаганнях з рукопашного бою (фоторепортаж)

Тернопільська біатлоністка достроково завершує змагання

Це цікаво
19 лютого в історії Тернопільщини

У Бережанах вшанували пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні (фото)

Тернопільські боксерки стали чемпіонками

Відео
Відео про Теребовлю транслюватимуть у потягах (відео)

18 Лютого 2019, Понеділок


Фоторепортаж
На Тернопільщині відбулися «Спортивні вечори сіл» (фоторепортаж)

Погода
Погода у Тернополі 19 лютого

Тернопільщина: когось чекатимуть лише до 2 травня, решту – аж до 31 грудня

Терміново
На Тернопільщині неподалік «зебри» збили жінку

Тернопільські вчителі можуть отримати більше захисту

Відео
На знак скорботи у селі під Тернополем приспустили прапор (фото, відео)

Тернополяни просять завершити розпочатий біля багатоповерхівки ремонт

Андрія Парубія у Тернополі лякають «соціальною напругою» і просять захистити власників «євроблях»

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

На Тернопільщині через хворих дітей на ГРВІ закривають навчальні заклади

«Пакунок малюка», який видають батькам Тернопілля, стане більшим і дешевшим

У Тернополі донька не може знайти свою маму (фото)

Відео
В українських потягах транслюватимуть промо-ролик Теребовлянщини (відео)

Анонс
Тернопільська книгарня запрошує на перегляд британської кінострічки

Чортківським підприємцям загрожує штраф

Тернопільська письменниця розповіла, як зберегти себе як особистість

«Маленька крапка знаку запитання». Це – назва нової книжки тернополянки Зоряни Замкової. Про що ця книжка і чому стільки розділових знаків. Поетеса розповідає сайту Про Те.

– Завжди творчістю рятувала власну уяву, зберігала себе як особистість. Колись на очі потрапив глибинний вислів Ростислава Доценка «Над прiрвою всi знаки оклику зiщулюються в знаки запитання». Відтоді розділові знаки набули для мене іншого значення, величини, трансформації. І світ уявила собі отією невеликою крапкою під знаком запитання.

Адже як мало знаємо ми навіть про себе…

Адже на вічні запитання ми, зазвичай, отримуємо лише тимчасові відповіді.

А книга – це теж спроба відповіді собі на вічні запитання. Але, відверто кажучи, ще довго вовтузилася б з виданням нової збірки, якби не добра ідея та її втілення голови Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України Олександра Смика. Це видання – із серії книг тернопільських письменників, здійснене за фінансової підтримки Тернопільської ОДА та Тернопільської обласної ради. Як мовиться, до сказаного можна додати тільки зроблене. Тому у видавництві «Терно-Граф» і побачила світ вибрана часточка моєї творчості.

Книга розділена на цикли. «Ліцензія на вимір суєти», «Інтонація серцебиття» та «Дитинство любові» – три розділи поезії, три складових в одному найсуттєвішому, найглибшому, головному  почутті любові, яким наповнена ця книга: про неможливість дихати інакше, жити інакше, любити інакше, аніж відчуваєш серцем.  Ще три розділи «Елегія мого світанку», «Обгрунтування не потребує» та «У надійному сховку ілюзій» – етюди та новели. Це, в основному, замальовки з натури, розповіді про те, що у цьому світі набагато легше почути відлуння, аніж відповідь.

– Чому крапка і чому знак запитання?

– Писала-ловила слово за словом – метелики химерні у пучці. Це як в отій притчі про вельможу, який розумом хотів перевершити мудреця…«Я візьму в руки метелика, – гадав вельможа, – сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо мудрець скаже, що живе – я задушу метелика, а якщо мертве – я випущу його.» … І тоді, єхидно всміхаючись, вельможа сказав: «Що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Все у твоїх руках!» Збентежений вельможа випустив метелика з рук, той полетів на волю, радісно тріпочучись своїми яскравими крильцями…

Все в твоїх руках – вислів настільки об‘ємний і глибокий, як і Соломонове «Все так не буде».  Все в твоїх руках – це про кожен порух життєвої енергії. Як ти використовуєш свій шанс, як розпоряджаєшся почуттями, чому не можеш відпустити зайве чи впустити необхідне в своє життя,  наскільки ти готовий до змін та творення завтрашнього дня.

Отак випурхнув у світ метелик моєї творчості зі скриньки  нерозтрачених почуттів, метелик  емоцій, яким віриш і відчуваєш серцем. Прагну, щоб той метелик прожив не один день…

– На які запитання усе життя шукаєш відповідей? Чи вони різняться, залежно від того, у який період шукала цих відповідей?

– Якщо ви хочете змінити світ на краще – вчіться любити. Це таке всеосяжне почуття!  Як казала мати Тереза: «Любов – це постійний рух, вона переходить від однієї людини до іншої, її отримують і її віддають. Все, що ви даруєте людям, яких любите, вони віддають тим, кого люблять. Таким чином створюється замкнуте коло, і ваша любов, пройшовши через тисячі сердець, повернеться до вас… Істинно любити – означає шукати щастя і повноти життя не для себе, а для тих, кого любиш».

На різних етапах свого життя я чітко розуміла: те, що ти віддаєш світові – повертається до тебе. Завжди намагалася позитивно мислити. Але не завжди мені це вдавалося. Недавно спілкувалася з одним цікавим чоловіком, очі якого випромінювали стільки добра і справжнього милосердя, якого вистачило б на кількох. Він мені порадив допомагати в житті тільки тим, хто просить про допомогу. Шукати і знаходити в людях прекрасне, щире і добре – це надихає і нас самих, й інших людей на прояв їх кращих якостей.

– На що уже знайшла відповіді? Це тебе заспокоїло?

– Здебільшого, ми чуємо тільки ті запитання, на які спроможні знайти відповідь. Якщо прислухаємось до себе – свого великого внутрішнього світу – завжди знайдемо розуміння проблем та отримаємо відповіді. Адже  у світі довкола немає нічого того, чого немає у нашій душі. Але не кожна людина помічає це. Для люблячого світ здається наповненим любов’ю, а для того, хто ненавидить – ненавистю, ми відзеркалюємо те, чим наповнені. Вірю, що світ врятує любов і доброта.

Головне, в шаленій гонитві кожен за своїм щастям не залишитися в порожнечі, виснаженим чи перенасиченим.  Адже розуміння, що втратили в житті більше, ніж придбали може впасти, мов сніг на голову. Найголовніше – це саме життя, без нашарувань суспільних стереотипів і камуфляжу, варто його захищати, очищати, зміцнювати, освітлювати. Берегти.

– Що у житті не можна пояснити ніякими відповідями?

– Те, що не вимагає запитань. У що віриш інстинктивно, беззаперечно. Один мій приятель говорив: у тебе таке гарне запитання, що я не хочу псувати його своєю відповіддю.

Моя «Маленька крапка знаку запитання» – як ще один аргумент, мій живий дар собі і людям. Слова, вимолені та вимовлені тоді, коли серце наповнене любов’ю. Тому коли прочитаєте вірша чи новелу, зайдете в цю творчу майстерню моїх життєвих вражень, фантазій, переконань, може, потрапить на очі щось необхідне душі. Якісь потрібні слова у потрібному місці. Пригощайтесь…

ВІРШІ ЗОРЯНИ ЗАМКОВОЇ

***

Мене жалить трава,
Мені вітер висушує кров,
Мені боязко тут –
Загубили мене у липні.
Я міняю країну
Зелено-рудих дібров
На союзну державу
Під-Ноги-Опалого-Листя.
Диваки – подивуються.
Мудрі завжди змудрять.
А мені – що мені?
У долонях зволожених – осінь.
Дислокую усю листопадову листорать
Під розкидані плетива-батоги,
Під вербові коси.
І уперше тут паморозь сиза –
Гіркотний дух.
Вибираю в скарбничку супу
Редут підпеньок.
Я загублена в метушні.
Щез і віку пастух.
Із мандрівки несу
Потамованих вражень жменю.

***

Іван-чаю нап’юся.

Загороджу думки

полинами –

від нечистого ока.

Хай мервиться тільки

полин.

Адресую усе, що забуду

сказать тобі, мамо,

і залишу листа у поштовім віконці сивин.

З чорнобривцями марка.

Тобі своєчасно

доставлять.

Знаю, ти бережеш,

як коштовності, всі ті

листи.

Навіть ще не написані. Навіть, котрі не

відправлю.

Ти за неспіх мене,

як за інше усеньке –

прости.

Іван-чаю нап’юся.

Гаряче повернеться літо.

Закурликає в спогадах

кровним, родинним теплом.

Я, матусю, тебе хоч

словами

візьмусь відігріти…

***

Озвалися ранку пищалі

золочені

На стриху у сіні пахкім,

притолоченім,

Десь голубом-жінкою,

воркотом-ласкою,

Десь діток медових

життєйською паскою.

І світлом просторим

старечого ґанку

Озвались пищалі золочені

ранку.

Замріяна просінь в очах

не розчесана.

Від себе далека душа

ледь не зчезнула.

Так хороше думать про

все і про всіх.

І уст доторкнувся

здитинілий сміх,

І млістю солодкою двоє

наврочені.

Озвалися ранку пищалі

золочені…

Цей ранок земне моє

світло всотає.

Світає, о Господи, нині

світає…

***

Так визбируєш світ

по краплинці життєвих

вражень, щоби потім здирати з

долонь,

як вишневий глей.

І закоханий ангел в лиці

стає дідьком вражим,

й реагуєш на нього,

неначе на скрип дверей.

Всі різдв’яні стежки

перетоптані

кроком стоніжки.

Усі бублики з’їли –

в полумисках лиш дірки.

І немовби навспак, ти

порядно

живеш собі нишком,

час від часу тихцем

поглядаючи на зірки.

Сповідатися зорям смішно.

Собі довірся.

Так визбируєш світ,

Мов розсипав колись в суєті.

І хизується день

неримованим модним

віршем.

У румовищах долі

бурлакою на самоті.

85

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора