/ /«Ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою не буває. Вони і не потрібні», – міський голова Чорткова Володимир Шматько

26 Травня 2018, Субота


Відео
Патрульні не пожаліли своєї крові (відео)

За жорстоке вбивство житель Тернопільщини не відповідатиме?

Фоторепортаж
У Тернополі частують медом, наливками та медівниками (фоторепортаж)

Традиційно: жителів Тернопільщини цікавить – хто і скільки платить

Відео
Учні недійної школи The Best знялися у соціальному ролику до Дня захисту дітей (відео)

Тернопільщина: брехати – не ціпом махати, але згодом про це можна пошкодувати

Тернополянам на замітку: коли найвигідніше йти у відпустку і отримати вищу зарплату

У Кременці поєднали природу та творчість (фото)

Тернопільщина: за кордон експортуємо м’ясо, а звідти веземо рибу

Експерт прогнозує ціну гречки на рівні 80 грн/кг (Агро-новини)

Як дістатися на крутий захід на Шумщині

Фотофакт
Такого ще не було – на Тернопільщині аномальне цвітіння (фотофакт)

Фоторепортаж
Жорстке зіткнення у Тернополі «Жигулів» і скутера (фоторепортаж)

Тернопільщині назвали 6 основних причин загибелі туристів

Тернопільщина: проблеми – проблемами, а платити треба регулярно

Фоторепортаж
Де шукати квіткові гірлянди у Тернополі? (фоторепортаж)

Відео
Завдання-максимум: Тернопіль мріє про кредит – аж у 25 мільйонів євро (відео)

Відео
Тернополяни проводять вечори з незнайомцями (фото, відео)

Відео
Відомому забудовнику віддадуть півгектара біля Тернопільського ставу (відео)

Це цікаво
26 травня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині діти прощалися з школами

На Тернопілля завітали гості з Німеччини (фото)

На Тернопільщині ще один футбольний клуб отримав нового тренера

Чи зможуть на Тернопільщині зупинити хвилю домашнього насильства терміновий заборонний та обмежувальний приписи стосовно кривдника?

25 Травня 2018, П’ятниця


Погода
Погода у Тернополі 26 травня

Мультфільм для дорослих про найкраще місто у світі створили на Тернопільщині

Судити тернопільських красунь приїхала Яна Клочкова (фото)

У тернополянина діагностували малярію

На дорозі до Тернополя знову не пощастило велосипедисту (фото)

Чому тернополяни утікають від патрульних? (фото)

Тернополянам на замітку: без сну спогади неможливі

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Відео Фоторепортаж
Найсумніший останній дзвінок пролунав у одній зі шкіл Тернополя (фото, відео)

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних?

Тернополянин поділився плюсами філології для чоловіків (фото)

У Тернополі – проти майбутніх виборів за «законом Януковича» (фото)

Фоторепортаж
Деякі випускники на Тернопільщині отримали подяки і… гроші (фото)

Двадцять років у наркотичній ейфорії прожив харків’янин Андрій

Тернополянин із Los Colorados гордиться бути філологом

Анонс
«Тернополянам розкажуть як комунікувати з поліцією в режимі онлайн»

 «Як впливати на процес прийняття рішень в Україні?» (фото)

Тернопільським студентам привезли вакансії (фото)

Фоторепортаж
Тернопільські школярі: До і Після (фото)

Горілчаних “бізнесменів” у Тернополі прикрили оперативники

Чому тернополянам не радять утримуватися від сексу?

Анонс
На Тернопільщині відбудеться чемпіонат з Карпфішингу

На Тернопільщині допомогли 716 демобілізованим

Тернопіль: із шкільної лінійки – на ходу (фото)

Тернопільські спортсмени вдало виступили на спартакіаді “Повір у себе”

На Тернопільщині прокурор оскаржив занадто м’який вирок для винного

Пам’ятка від міністерства: як аграрію отримати гроші від держави (Агро-новини)

Відео
Злива у Кременці наробила лиха і перетворила частину міста у Венецію (відео, фото)

«Ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою не буває. Вони і не потрібні», – міський голова Чорткова Володимир Шматько

На війні служив у піхоті, в окопі. На нас перших наступали танки. Місцеве самоврядування – теж піхота. Там випробування вогнем, тут – людьми.

Не прив’язаний до майна чи грошей. Після війни ціную статки ще менше. Жив у землянці, по мені лазили миші. Скільки людині треба? Вижити. Поїсти. Поспати, пише gazeta.ua.

На роботу йду 15 хвилин. Від дому – 2 кілометри. Дорогою дискутую з людьми.

У 15 років мама казала: “Вчися, будеш начальником, сидітимеш у кабінеті в галстуці”. Обурювався: “Краще буду, як тато, мужиком”. Із ним ремонтував машини, хотів стати далекобійником.

У 18 років обрали депутатом райради. Юність пропала. Усе оточення – начальники, депутати, керівники господарств. Цікавилися: “Ти хто такий? Де мама і тато працюють? Звідки тут взявся?” Коли розповідав, що тато – шофер, мама торгує на базарі, казали: “Простак і є простак”.

Володимир ШМАТЬКО. Народився 10 квітня 1986 року в селі Біла Чортківського району Тернопільської області. Батько працював шофером, їздив на заробітки до Польщі, мати торгувала на базарі. ”У дитинстві багато читав, любив географію і біологію. Не мав хисту до точних наук, але змалку вмів добре говорити”. Із 2004-го побував у всіх обласних центрах України. Лише у Дніпрі – проїздом. У 18 років обрали депутатом Чортківської райради. За рік переміг у проекті ”Спокуса владою” на Першому національному телеканалі – визнали найкращим у дебатах молодих політиків. Здобув фах еколога в Інституті менеджменту та економіки ”Галицька академія” в Івано-Франківську. Три роки був радником голови Чортківської районної ради. Закінчив Тернопільський економічний університет за фахом ”Територіальне управління та місцеве самоврядування” і столичний Інститут політичної освіти. 2010-го обрали головою села Біла. 15 серпня 2014-го мобілізувався. В АТО служив командиром взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади. З листопада 2015 року – мер Чорткова. Член збірної України з футболу серед міських голів. У травні 2016-го на чемпіонаті Європи у Чехії визнали найкращим воротарем турніру. Дружина Мар’яна – вихователь у дитсадку. Мають 3-річну доньку Софію. Живуть у селі Біла. На роботу до Чорткова ходить пішки.

Усім рекомендую прочитати автобіографічну сповідь Богдана Гаврилишина “Залишаюсь українцем”. Це приклад, як потрібно жити.

У шостому-сьомому класі збирав гриби і продавав на базарі. За перші гроші купив собі годинник, потім заробив на кашкет. Кричав: “Пані з міста, купіть ручний пилосос!” Тобто віник.

Люблю, коли хвалять, але щиро. Улесливий – багатослівний, намагається залізти за пазуху. Об’єктивні говорять коротко.

Перед виборами написав програму, що в селі хочу ­змінити. Як сів у крісло, зрозумів, що не все так легко. Треба багато вчитися і шукати.

Якщо впустити в організм лінь – людині кінець.

Найбільшу радість приносить результат роботи. Тішуся будь-чим, до чого був дотичний.

Найгірше в роботі керівника – якщо не можеш щось змінити.

Підлеглим потрібен лідер, а не керівник.

Боюся, що підкинуть гроші і назвуть хабарником. За рік сім разів приходили: “Візьміть, я заплачу”. Пхали під документи. У кабінеті поставив відеокамеру.

Кажуть, головні корупціонери в країні – сільські голови. Бо на них легше скласти протокол. Так працює правоохоронна система. Вони ж великих не покарають.

Не можу довго спати. 7 годин – багато. Буває, встаю о четвертій ночі й починаю працювати. Лягаю о десятій вечора.

Не відкладаю грошей. По-перше, їх мало. З дружиною за п’ять років маленьку дачу добудували. Зарплати докупи складали, батьки допомагали. По-друге, часто віддаю. Люди просять – і я даю.

У кишені може бути п’ять тисяч гривень. А буває, два дні нема й гривні.

Колись думав, що чоловік і жінка мають бути з різних сфер життя. Помилявся. Щоб пояснити, що було на роботі за день, говорю годину. Це втомлює.

Коли почалася війна, ми роздавали повістки. Під час першої хвилі не знали, що й до чого. Під час другої ніхто не хотів іти, тікали. Коли почалася третя, до села прийшли повістки на медогляд. Під лісом живе сім’я, де є двоє синів. Один – мій однокласник. Коли старшому привіз повістку, мати вийшла і плаче: “Володю, приїхав по синів? Розумію, треба спасати країну. Одного віддаю Україні, другого – лиши мені. Не бери із хати обох”. Так і сталося. Один лишився, другий пішов. Слава Богу, вернувся живий. У той момент вирішив сам піти на війну.

Нікому не казав, що йду воювати. У четвер вирішив, у п’ятницю і суботу пройшов медогляд, у понеділок – поїхав. Прийшов у формі прощатися. Мама ридала, дружина думала, що жартую. Багато побачив справедливості і несправедливості. Як загинули найкращі, а алкоголіки прийшли з орденами.

Завжди бійцям казав: головне – вижити.

В армії мають служити професіонали. Не має бути тих, хто не хоче, боїться. Такими не покеруєш.

Найбільше розчарувався, коли окопувалися на зиму в Троїцькому під Дебальцевим. Ворог – за 3 кілометри. Приїхав екскаватор. Комбат сказав, що мають підвезти колоди для перекриття бліндажів. Ширина землянки має бути 3,5 метра. Ми викопали, а колоди привезли триметрові. Як яму звузити?

Не даю милостиню здоровим. Інвалідів не оминаю.

Боюся немочі. Зараз можу робити все. А прийде момент,

що не зможу. Страшно.

Роботою треба жити.

У стосунках чоловіка і жінки головне – говорити. Я цього не вмію до кінця.

Не дає спокою, що в країні реформи відбуваються дуже повільно. Що політики брешуть і крадуть. Дуже мало правди.

Ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою не буває. Вони і не потрібні.

У восьмому й дев’ятому класах дурив батьків, що не курю. Кинув завдяки другові, з яким виріс. Ми були, як близнюки. Він ніколи не курив. Раз ішли з дискотеки, сказав: “Або дружба, або сигарети”. Забрав пачку “Бонда” і викинув. Це був 2001-й. Три роки не курив. Як поступив в Івано-Франківськ, а він пішов до армії, – закурив знову. Другові хтось розказав. У грудні на вихідних каже: “Ти ж обіцяв”. Стало стидно. По сьогодні не палю.

Добре там, де нема людини.

Не вірю в гороскопи, але підглядаю в газеті.

Є люди, які під час Євромайдану на все місто пускали

про мене неправдиву інформацію. Тепер зі мною працюють. Пробачив. Ніколи носити в собі негатив.

Головне, щоб жінка не стала нецікавою. Нудна та, яка вважає, що завжди права.

Коли знімаю краватку і вдягаю джинси, ніби стаю людиною.

1803

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Comment (1)
  1. Стаття ця дуже вже нагадує таку собі стислу “анотацію” до минулорічного інтерв*ю авторки з В.Ш. під досить промовистою назвою «Міський голова з Тернопільщини ходить на роботу пішки, бо економить» в Інтернет-виданні «ПроТе» від 20.11.2016.
    Можливо цей мер тоді й економив, жив і живе роботою, але ходити пішки на роботу – це вже цілий рік, як не про нього. Авторка щось наплутала. Лише до грудня минулого (2016-го) року він витримав «спокусу владою» (такою ж промовистою була назва проекту на ТБ в середині «нульових») і ходив пішки (http://pro.te.ua/2016/11/20/miskyj-golova-z-ternopilshhyny-hodyt-na-robotu-pishky-bo-ekonomyt ), а потім – буквально через якийсь місяць – «непомітно» для самого себе пересів … на «скромний» “Hyundai Tucson 2.0 AT Express”, який дуже ProZorro обійшовся міському бюджету майже у 800 тис. бюджетних гривень (майже 27 тис. американських “паперів”). Про це авторка чомусь «забула» згадати в своїй черговій «прозовій оді» про те, як простий хлопець з простої родини мріяв стати водієм-далекобійником, але сталось так, як [його] «мама казала, і він став начальником і сидить у кабінеті в галстуці». Очевидно, авторка, як і «агресивно-мовчазна більшість» все ще вважають, що «не пасує меру пішки ходити». А те, що це зовсім недешеве задоволення для міського бюджету (адже авто це – службове) авторка промовчала. Мабуть, про цей «шкАндаль» вона не чула і про нього не читала в соцмережах. Мабуть, авторка опусу також не знає, що в історії міста вже траплялось так, що службове авто «ненароком» ставало приватною власністю міського очільника. Мабуть, читає лише свої власні диво-опуси про простих, звичайних хлопців і дівчат, що «вийшли з народу» і раптом – «як муха в сметану».
    Та що там «якесь» службове авто молодого мера, якому, як кажуть люди, «не пасує ходити пішки»?! Але ж не про такі «демотиваційні» речі вона збиралась писати! Звісно ж, про те, як простий хлопець в такому молодому віці став «головним завгоспом» цілого міста (навіть, якщо це не мегаполіс) – це ж так буде лестити його власному «Еґо». Кому ж не буде приємно читати такі газетні «панегірики» про себе?! Та все ж хочеться вірити, що саме так і зараз народжується новий – європейський, цивілізований – тип міського (місцевого) керівника, обраного своїми виборцями, адже саме з міста починається країна. Можна також про роботу (службу) будь-якого міського очільника сказати народними словами : «назвався грибом – лізь у борщ», але ж, в дійсності, воно так і є, оскільки кожен міський голова у свій час (перед виборами) добровільно вирішив ним стати (тобто, бути обраним).
    На жаль, у переважної «мовчазно-агресивної» більшості наших виборців ще не «вивітрилось» з їхньої свідомості викривлене розуміння роботи (служби) їхніх обранців («слуг народу»), позаяк ота більшість вважає, що «не пасує меру пішки ходити» або щось подібне цьому обивательському розумінню роботи Начальника. Але той, хто знає, ЯК працюють «начальники», наприклад, депутати виборних органів влади більшості європейських міст та країн, той не міг не помітити, що вони пропонували (в якості кандидитів на різні виборні посади) свої кандидатури в той чи інший виборний орган свого міста чи країни, щоб СЛУЖИТИ своїм виборцям, а не користуватись можливістю наближення до спільного фінансового «корита» міста чи країни. Наші виборці (70-80% обивателів) все ще, на жаль, «хворі» на азійсько-московитське «чінопочітаніє» (чиношанування). І авторка цих «електронних» дифірамб, схоже, не виняток з цієї постсовкової «традиції…

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора