/ /Роботи парубка з Тернопільщини колись здивували Париж, а нині – Київ (фото)

19 Травня 2019, Неділя


Зливи наробили біди в одному із сіл області: на місці працюють рятувальники (фото)

Дехто у Кременці не вміє користуватися сміттєвими контейнерами (фото)

Це цікаво
19 травня в історії Тернопільщини

У Шумській ОТГ розпочали роботи по проекту «Співоче поле калинове» (фото)

Учні Теребовлянської школи дефілювали у вишиваних сорочках (фото)

У Зарваниці відбулася проща інтернатних закладів (фото)

18 Травня 2019, Субота


Спортсмени з Тернопільщини змагатимуться на чемпіонаті з вільної боротьби

Погода
Погода у Тернополі 19 травня

На Чортківщині у будинок влучила блискавка: п’ятеро дітей у лікарні

Для безпеки водіїв дороги Тернопільщини можуть освітити новою світловою розміткою

Фотофакт
У центрі Кременця невідомі влаштували свинарник (фотофакт)

На Тернопільщині перевіряють готовність оздоровчих закладів до нового сезону канікул

Тернополян попереджають про псевдо-власників квартир

Літня необхідність у квартирах є небезпекою для малюків, які залишаються наодинці

У  Кременці з’явилося ще одне місце для відпочинку (фото)

У Мін’юсті назвали 3 області, які найчастіше страждають від рейдерів (Агроновини)

Тернопільській водії найчастіше неправильно паркуються у центрі міста

«Фашисти були добрішими і так не матюкалися» – у Тернополі водій маршрутки облаяв бабцю (фото)

Тернопільським підприємцям розповіли, як не стати жертвою аферистів

Рух автобусів на Кременець та Хмельницький по тернопільських вулицях зміниться (фото)

Фоторепортаж
На Тернопільщині у травні можна знайти альтернативу цвітінню  сакури (фото)

Відео
Тернополяни дивились фільм «Усі разом» із акторами серіалу «Школа» (відео)

У старовинній будівлі в Ланівцях зроблять готель та кав’ярню (фото)

Двері Тернополя, за які так і хочеться зазирнути (фото)

Талановиті молоді вчені Тернопільщини отримуватимуть більшу стипендію Президента України

На Тернопільщині відновлюють став

Це цікаво
18 травня в історії Тернопільщини

Іванівська громада започаткувала сімейний фестиваль «Family Fest» (фото)

У Теребовлі відзначили День Європи (фото)

Спортсменки з Тернопільщини призери чемпіонату України з футболу

17 Травня 2019, П’ятниця


Анонс
Мешканців Великогаївської ОТГ запрошують на веломарафон

Погода
З дому краще не виходити? Завтра в Тернополі обіцяють грозу, град і туман

Фоторепортаж
На Тернопільщині у травні можна знайти альтернативу цвітінню  сакури (фоторепортаж)

Це цікаво
Книги про Джеймса Бонда, ілюстровані художником з Тернополя, поїдуть на міжнародний фестиваль (фото)

На Тернопільщині злочинний жіночий квартет, роз’їжджаючи на «Опелі», зайнявся грабунком

Фоторепортаж
У Кременці триває захід, який може змінити життя дітей з інвалідністю (фото)

Що чекає тернополян на вихідних?

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Фотофакт
У центрі Тернополя замість газону – болото та стоянка для авто (фотофакт)

Тернополянам варто знати: спортивна ходьба допоможе у боротьбі із зайвою вагою

Хвилинка грамотності для тернополян: фразеологізми. Частина 7 (фото)

Чому поляки можуть везти «чумне» м’ясо, а українці – ні?  (Агроновини)

Фотофакт
На набережній Тернопільського ставу виріс …МАФ (фотофакт)

У Держстаті запевнили, що на Тернопільщині їдять найдешевшу в Україні свинину

Містечко на Тернопільщині в неділю стане на стежку історії

Анонс Це цікаво
Безкоштовний День у музеї буде у Кременці

Фотофакт
У центрі Тернополя допомагають «поліцейському» (фотофакт)

Тернополяни на всеукраїнському турнірі пам’яті воїна Небесної Сотні зайняли призові місця

Анонс
Флешмоби, показ мод та концерт: у Чорткові відкриватимуть туристичний сезон

Жителів Тернопільщини попереджають про жовтий рівень небезпечності

Терміново
У Тернополі серед білого дня «почистили» квартиру

Фоторепортаж
Тернополяни показали свої вишиванки (фоторепортаж)

Роботи парубка з Тернопільщини колись здивували Париж, а нині – Київ (фото)

У Мистецькому арсеналі експонується виставка «БОЙЧУКІЗМ. Проект «великого стилю».

Це проект про мрійників, які хотіли змінити світ. Цей проект про реформаторів мистецтва, які  відмовились від традиційного формату. Цей проект про творців утопії, які самі стали її жертвами, пише artarsenal.

Михайло Бойчук – парубок з Тернопільщини, який у 1910 році здивував вибагливий Париж, виставивши свої твори в «Салоні незалежних». Темпера замість олії, колективна творчість замість індивідуальної, повернення до історичної спадщини замість її заперечення, сконденсованість художньої форми замість реалістичного відтворення. Французи назвали ці новації “Renovation Byzantine”, серед науковців вона відома як школа українського монументалізму або бойчукізм. Це була остання спроба здійснення великого стилю в Україні. Бунтар за своєю природою, Михайло Бойчук  бачив перед собою чітко окреслену мету – реформування українського мистецтва. Новий український стиль мав стати справді національним та глибоко увійти у повсякденний побут людини.

У Київському художньому інституті у 1920-ті роки послідовники Бойчука ніби утворили середньовічний цех, де спільним був процес творення – від виготовлення фарб і пензликів до закінчених творів. Вони амбітно називали себе «зодчими Всесвіту», які творять великий національний стиль. Бойчукісти щиро вважали, що їх мистецтво служить розбудові ідеального суспільства, де хлібороби серед буяючих ланів,  усміхнені жінки біля яблуні перебувають у суцільній гармонії. Повсякденність українського села перетворена в творах бойчукістів на сакральне дійство. Проте більшовицькі ідеологи швидко поклали край різноманітним мистецьким пошукам, слідом за універсальним методом соціалістичного реалізму в Україні запанував великий терор.

Монументальні твори бойчукістів знищувались слідом за своїми авторами.  До тепер зі спадщини проектованого ними «великого стилю» вціліли лише окремі ескізні або камерні роботи. За кожною з них – чиясь особиста мужність:  музейників, які зігнорували директиви про знищення ідеологічно ворожих творів; учнів Михайла Бойчука, які перетворюючись на «соцреалістів», переховували свої ранні роботи; колекціонерів, які розуміли цінність забороненого мистецтва.

З цих вцілілих фрагментів вставки спробували зібрати пазл, який би дав всебічну уяву про український монументалізм як мистецький напрямок, який відображав сутність своєї епохи. На руїнах імперій поставали молоді політичні нації, які завзято взялися до розбудови нових держав і розвитку власної культури. Не випадково найбільш вражаючою є близькість між творами бойчукістів та мексиканських муралістів, яка породжена схожими історичними обставинами.  До слова, дякуючи масовому захопленню муралізмом, що охопило наші міста за останні кілька років, суспільство вже де-що дізналось про мексиканських художників. Але мало що знають про українських монументалістів, перші монументальні твори яких з’явилися у 1919 році, і навіть хронологічно випередили всесвітньо відомі шедеври Дієго Рівери. Тому саме час почати розмову про український досвід подібної художньої практики. Можливо, через її пізнання ми зможемо наблизитись до усвідомлення самодостатності українського мистецтва.

На виставці представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів  Михайла та Тимофія Бойчуків, Василя Седляра,  Івана Падалки, Софії Налепинської, Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Миколи Рокицького, Сергія Колоса, Охріма Кравченка. Серед них – унікальний іконопис раннього Бойчука, періоду його навчання у Краківський академії красних мистецтв та його шедевр – так звана світська ікона «Двоє під деревом». Це дивовижним чином збережені завдяки львівській мисткині Ярославі Музиці твори, яка переховувала їх у той час, коли спадщину художника з фондів Львівського державного музею українського  мистецтва, за офіційним розпорядженням, у 1952 році просто спалювали як «антисовєтскую и националистическую».

Унікальними є збережені у фондах Національної академії мистецтв України роботи студентів майстерні монументального розпису  1920-х років.  Гончарний посуд, що створений за ескізами бойчукістів. Зокрема, таріль 1919 року «Славний боєць за волю України гетьман Іван Мазепа».  Також можна побачити і оригінал першого видання «Кобзаря» Тараса Шевчена, з ілюстраціями художника Василя Седляра, 1931 року. Маловідомий доробок бойчукістів в галузі сценографії – проекти сценічних декорацій, ескізи костюмів для театральних постановок, і навіть маріонетки лялькового театру.

Куратори проекту: Ольга Мельник, Вікторія Величко, Ігор Оксаметний.

Виставка діятиме до 28 січня.

Фото з відкритих джерел

621

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора