/ /Тернополянин про культ бджоли

21 Лютого 2018, Середа


Як не потрапити у халепу та довести все до кінця

20 Лютого 2018, Вівторок


Погода
Весь день у Тернополі сніжитиме

За дороги Тернопільщини візьмуться турки?

Відео
Тернополяни думають, що події Майдану можуть повторитися (відео)

Пам’ятаймо: у Небесній Сотні – шестеро з Тернопільщини

Тернополяни розповіли про «чорні дні» 2014-го

Тернополянин на Олімпіаді потрапив в десятку

Тернополянка постраждала від «мобільного» шахрайства

Фотофакт
Тернопільська “Красуня дня”

Це цікаво
Тернополяни зможуть познайомитись із науковими винаходами через загадкові квести

Молодіжним ГО Тернопільщини потрібно понад мільйон, а передбачили лише 220 тисяч гривень

Тернопільські легкоатлети привезли із Києва колекцію кубків

Ефективність сервісу «Відкрите місто» можуть оцінити тернополяни

Фотофакт
Байковецька ОТГ матиме вуличні тренажери (фотофакт)

У Тернополі змагатимуться за “Кубок Шухевича”

Село на Тернопільщині сьогодні згадує, як тут на руках несли славетного земляка

Діти з Тернопільщини вперше у 2018 році виїхали оздоровитись

На Тернопільщині в ДТП загинув водій легківки (фото)

У Тернополі півроку навчатимуть соціальному підприємництву

Тернопільські артилеристи здобули бронзу на чемпіонаті з армреслінгу (фото)

Українського Гомера сьогодні згадують у Кременці

Старшокласник розшукав невідомі факти про підпільну друкарню ОУН на Тернопільщині

Фотофакт Це цікаво
Поблизу Шумська з’явився креативний брендовий напис (фотофакт)

Відео
Тернополянам про ранкову молитву нагадують в Instagram (відео)

Фоторепортаж
На вірність українському народу присягнули молоді офіцери поліції Тернопільщини (фото)

Тернополяни мають шанс зазирнути за лаштунки фестивалю «Файне Місто»

Вже відомо, куди за рік лісівники Тернопільщини поділи майже 16 млн грн

Через кременецького олімпійця Міністр влаштує «серйозний розбір польотів»

Анонс
В Тернополі покажуть «Провини наші»

Фоторепортаж
Куди зникли реліквії синагоги у Підгайцях? (фото)

Тернопільський суддя хоче потрапити до Ради Суддів

Унікальний атлас лікарських рослин презентували на Тернопільщині

У Тернополі шукають музикантів для відомого конкурсу

Мільйон на двох – сума застави для підозрюваних у торгівлі людьми

Громада приміського села з Тернопільщини ще вагається, чи вступати їй в ОТГ

Китайцям дадуть 100 га для будівництва сонячної станції за 50 млн євро (Агро-новини)

Фотофакт
Крижана небезпека загрожує й збаражанам (фотофакт)

Кременецький олімпієць нагороджував юних українців

Анонс Це цікаво
Тернополяни шукатимуть містику у місті

Тернополянам стало легше одружитись

Тернополянин таки виступить на олімпіаді в Кореї

Більше години гасили вогонь у будинку на Тернопільщині

Це цікаво
20 лютого в історії Тернопільщини

Нам так багато чого треба навчитися, аби змінити себе

Священик із Тернопільщини запевняє, що долі не існує

На Бережанщині ледь не згорів будинок

Радянське минуле на Тернопільщині (фото)

19 Лютого 2018, Понеділок


Погода
Погода у Тернополі 20 лютого

Незвичайні волонтери з’явились y Тернополі

Відео
Тернополяни показали пародію на шоу «Давай одружимось»

Тернополян попереджають про шахраїв

На Тернопільщині чоловік в’їхав у стовп та втік
Юрист, керівник апарату Тернопільської обласної організації Аграрної партії Володимир Мужевич має оригінальне хобі – пасічництво. 
Своїми думками щодо того, як культивувалася бджола, він поділився з нашими читачами.

З найдавніших часів про роботящу бджолу.

Згідно з античними легендами перших бджіл відкрив Антей, син Аполона, який у грецькій міфології вважався богом світла та сонця. Бджола ж з’явилась на світ задовго до первісної людини.

Вже в кам’яному віці людина добувала мед диких бджіл, у тріщинах скель і в дуплах дерев. Вона руйнувала  їх гнізда і забирала стільники із медом. Пізніше «гомо сапієнс» навчились ловити дикі рої і поселяти у глиняні горщики. Добували мед і віск  з допомогою диму, тримаючи такий «вулик» над багаттям.

На гробницях єгипетських фараонів висями бджіл, як символ працьовитості, зневаги до смерті та ідеал охайності. Довгий час бджоли вважалися священними комахами в Індії.   Бога Сонця і всесвіту Вішку зображали в образі бджоли, що спочиває на квітці лотоса.

Гіпократ – грецький вчений з успіхом застосовував  мед для лікування багатьох хвороб. Легенда розповідає, що на його могилі поселився рій бджіл, медом яких дуже успішно лікували дітей.

Шанували бджіл в ассірійці. У першому тисячолітті  до нашої ери вони називали свою країну землею меду і оливкового дерева. Тут, як фіксують дослідники, знали своєрідний звуковий «сигнал», завдяки якому можна було вільно вигнати з дупла рій, або при потребі вернути його назад.

Свого часу Вергілій також згадував, що граючи на цимбалах, можна посадити рій. Говорять, що рій можна посадити пострілом з мисливської рушниці або іншим сильним звуком, який нагадує бджолам грім.

Певний культ бджоли існував і у греків. На честь покровительки Бджоли і полювання Артеміди було зведено величний храм. Статую богині прикрашав вінок із гілок різноманітних дерев, на яких відпочивали бджоли. А жриць цього храму називали мелісами, або, в перекладі на українську мову – бджолами. Народ бджіл дуже шанував за працьовитість, бережливість, охайність, справедливість, почуття дружби. Емблема бджоли завжди свідчила про доброчинність. Її зображення є на гербах міст:  Тамбова, Усмані, Медині, Сімферополя.

Золототкані зображення прикрашали завісу Паризької опери.

Про те, що Україна з давніх часів славилася високо розвинутим бджільництвом, свідчать літописи, розповіді мандрівників.

Грецький історик Геродот ще у V столітті до нашої ери писав, що скіфи вели інтенсивну торгівлю медом і воском. Мед на той час був єдиною цукристою речовиною, яку вживали до їжі, а віск мав величезний попит у храмах  та церквах, монастирях та палацах.

У 1446 році у Львові засновано воскову комору, яка скуповувала віск і продавала його за кордон. Люди, які цим ремеслом займалися, називались вощинниками.

Продуктом бджільництва торгували, обдаровували іноземних послів, скріпляли угоди, налагоджували стосунки, сплачували данину, відзначали військові перемоги тощо.

Масиви лісів, просторі луки, безкраї степи давали бджолам багатий взяток, що здобув нашій землі славу «Медом текучої». Цю славу підтримували й чудові питні меди, що їх готували прадіди у своїх господарствах. Стародавня Русь, за словами істориків, пахла медом.

Літописець Нестор свідчив, що мед і віск були головними продуктами експорту.

123

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора