/ /Андрій Мандзій: «Німцям сани виготовляє BMW, а я свої роблю у гаражі»

25 Серпня 2019, Неділя


Митрополит Тернопільсько-Зборівський заснував чергову парафію у Полонному, що на Хмельниччині (фото)

24 Серпня 2019, Субота


На Тернопільщині учасники велопробігу подолали понад 25 кілометрів на честь дня народження України (фото)

Погода
Погода у Тернополі 25 серпня

Фоторепортаж
Народний художник України, громадсько-політичний діяч Богдан Ткачик: «Сповідую триєдність: Бог, Україна, Родина»

Без тиску і контролю належні зарплати на Тернопільщині платять не всі

Фоторепортаж
У Тернополі стартував Чемпіонат світу з водно-моторного спорту (фоторепортаж)

Поверхні тернопільської вулиці Дивізії Галичини (фото)

Фоторепортаж
Художники Тернопільщини по-своєму зустріли День Незалежності України (фоторепортаж)

Це цікаво
Тернополянин розповів про вирішення проблеми з протягами в автобусах

Українці вирощуватимуть паприку для Індії (Агроновини)

Тернопільщина: на актуальні запитання відповів Сергій Господарик

У Тернополі чоловіка підозрюють у серійній крадіжці бритв для гоління

Тернополянин буде причетним до створення найпотужнішого онлайн-курсу України та світу

Жителю Тернопілля, який постраждав на підприємстві, зменшили розмір відшкодування через відсутність трудового договору

На вулиці Лук’яновича у Тернополі прибрали незаконну споруду (фото)

Тернопільська автентика в повітрі (фото)

Фоторепортаж
Тернополяни в строю: у Києві розпочався Марш захисників України (фоторепортаж)

Фотофакт
У центрі Тернополя розповіли про ціну булінгу (фотофакт)

Відео
Військовослужбовці Національної гвардії Тернополя привітали українців із державними святами (відео)

Фоторепортаж
На Тернопіллі молодь дебатувала до Дня Прапора (фоторепортаж)

Чому за село Токи Тернополю заплатять аж 253 гривні

Школу на Тернопільщині можливо і підпалили?

Відео
Військовики з ООС привітали тернополян (відео)

Це цікаво
24 серпня в історії Тернопільщини

У День Державного Прапора України над Лановеччиною урочисто злетів жовто-блакитний стяг (фото)

Тернопільські велосипедисти відзначились медалями на трьох змаганнях у Львові

Традиційний велозахід провели у Хоросткові з нагоди Дня Прапора (фото)

23 Серпня 2019, П’ятниця


Літній табір спільноти «Віра і світло» відбувся у Зарваниці (фото)

Погода
Що синоптики обіцяють тернополянам у День Незалежності?

У Тернополі затримали юних наркоманів

Тернополяни отримали відзнаки від міжнародної організації (фото, відео)

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Тернополян просять не мовчати про неприємний запах

Що ж допоможе тернополянам привести у форму зовнішню частину стегон?

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: вживання апострофа

Набір споживчого кошика буде змінено (Агроновини)

Фоторепортаж
Чистка озера, фонтанів та облаштування вуличного театру: Тернопіль готується до свят (фото)

Відійшов у вічність відомий у Тернополі лікар

Справу бойовика так званої «ЛНР» розслідують правоохоронці з Тернопільщини

Терміново
Через млинці в одному із закладів харчування Тернополя медики зафіксували спалах сальмонельозу

Фотофакт
У місті на Тернопільщині припинили терпіння пішоходів (фотофакт)

Фоторепортаж
В Тернополі нагородили культурних діячів (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Найкращі військовослужбовці міста отримали нагороди (фоторепортаж)

Спритниця з Тернопільщини у $500 оцінила підтвердження діагнозу інваліда з дитинства

Фоторепортаж
Тернопільські балкони сповіщають про свято (фоторепортаж)

Про початок святкування у Тернополі сповіщають червоно-чорні та синьо-жовті прапори

Фоторепортаж
В центрі Тернополя розпочалось святкування Дня прапора (фоторепортаж)

У Тернополі бабуся впустила додому незнайомку та залишилась без грошей

Фотофакт
У Бучачі водії вантажівок порушують ПДР (фотофакт)

Фотофакт
У Бучачі «облаштували» смітник (фотофакт)

Це цікаво
23 серпня в історії Тернопільщини

Андрій Мандзій: «Німцям сани виготовляє BMW, а я свої роблю у гаражі»

29-річний спортсмен з Кременця (Тернопільської області) пояснив, чому кинув свого часу стрибки з трампліна, зізнався, що майструє сани у гаражі і знімає свої спуски на камеру, а також розповів з якими складнощами перекладу вони з дворазовим олімпійським чемпіоном німцем Феліксом Лохом зіткнулися під час попередніх змагань у Південній Кореї.

У санному спорті наша збірна була представлена на усіх Олімпіадах, починаючи з першої в історії незалежної України у Лілехаммері-1994. Проте змагалися українські санкарі лише серед двомісних екіпажів, а також в індивідуальному виді програми у жінок. Ігри-2014 стали першими, де в чоловічих одномісних санях виступили два представники України. Андрій Кісь, для якого це була вже третья Олімпіада, завершив кар’єру після Сочі, де він посів 28 місце. А от Андрій Мандзій, який став тоді 31-м, продовжив виступи. Вже цими вихідними у латвійській Сігулді він стартуватиме на чемпіонаті Европи, який стане для нього і його товаришів по команді (Олени Стецків, Антона Дукача, Олександра Оболончика і Романа Захарківа) останньою перевіркою сил перед Олімпійськими іграми у Пхьончхані, пише other.sport.ua.

— Андрію, що було складніше: вперше в історії українського санного спорту відібратися в одиночці на Олімпіаду (2014) чи підтвердити невипадковість цього досягнення і здобути путівку на Ігри у Південній Кореї?
— Якщо чотири роки тому інтрига трималася до останнього Кубка світу, було незрозуміло відберуся я чи ні, то цього разу вже на першому етапі з п’яти мені вдалося набрати стільки очок, скільки необхідно було для здобуття олімпійської ліцензії.

— Це була щаслива траса? 
— Так було на усіх п’ятьох трасах цього сезону. Тож я спокійно і з великим запасом відібрався у Пхьончхан.

— В українському санному спорті ставка завжди робилася на двомісні екіпажі, чи пробували ви на початках виступати не індивідуально, а разом з напарником?
— Так, починав я саме з двійки, працював першим номером. Моїм напарником був Вадим Якцевич. Але він згодом зав’язав з санним спортом. А в мене стало краще виходити в одиночці і з рештою я вирішив зосередитись на ній. Як казали тоді тренери, я був першим одиночником за часів незалежної України.

— А наскільки відрізняються габарити, які необхідні для виступів в одномісних санях та у двійці?
— У двійці є така особливість: перший номер має бути високий, а другий — навпаки низенький, до 170. Хоча, в принципі, можуть виступати і два однакових на зріст спортсмена, але це не зовсім доцільно.

— Які результати насамперед згадуються, якщо озирнутися назад на минулі чотири роки — між Сочі та Пхьончханом?

— П’яте місце у командній естафеті на чемпіонаті Європи в Сочі. Щодо особистих результатів, то можу виділити минулорічний етап Кубка світу в Латвії. Я там у сумі став 20-м, але в заїздах показував навіть 15-й час.

Українська збірна на тренувальному тижні у центрі санних видів спорту «Альпензія», який вже зовсім скоро прийматиме учасників Олімпіади.

— У Кореї впродовж минулого року ви були двічі — у лютому виступали на етапі Кубка світу, у листопаді — брали участь в офіційному тренувальному тижні на олімпійській трасі у Пхьончхані. Чим вас вразили країнагосподар Олімпійських ігор2018?
— Від самої країни ніяких особливих вражень не має. Сеул ми бачили лишень з вікна автобусу, коли нас везли до готелю. Сам готель був розташований посеред поля, траса, на якій ми виступали — фактично так само. Довкола городи, місцеві мешканці щось садять, вирощують, збирають. А ще ми зрозуміли, що в Кореї дуже важко з англійською мовою. Здається, що її там взагалі не вчать. Особливо вразив контраст: відсотків п’ять з тих, до кого ми зверталися, володіли англійською практично ідеально, а решта знала максимум: «Hello».

Якось я сів у автобус, який за графіком якраз мав від’їжджати, а він все стоїть і стоїть. Там окрім мене було ще два німецькі спортсмени, до речі, один з них олімпійський чемпіон Фелікс Лох. Ми водію говоримо: «Та поїхали вже!» А він нам по-корейськи відповідає. І так декілька разів. Тут нарешті водій взяв аркуш паперу і почав щось писати на ньому. Ми зраділи, думали, що він напише час, коли автобус має відправитися. А він свої ієрогліфи намалював і нате вам — дивіться.

— Уявімо, що вам потрібно розповісти спортсмену, якій ще не знайомий з олімпійською трасою, які таємниці вона в собі приховує, і на що потрібно звернути увагу під час її проходження в першу чергу. 
— Зауважу, що спортсмен, який не здійснив на олімпійській трасі певну кількість спусків, просто не буде допущений до змаганнь. У нашому виді спорту дуже суворі правила щодо цього. Траса у Пхьончхані схожа на деяких ділянках на ту, що була у Сочі. Вона розкатиста, але є два нереально складні віражі — другий і дев’ятий. Вже на другому віражі ти їдеш на висоті двоповерхового будинку, і розганяє тебе дуже швидко. Це перша точка, а друга — це дев’ятий віраж, на якому в усіх виникають проблеми. Він має дуже відкритий вихід, плюс ти виходиш не в рівну пряму, вона — крива, і треба вийти обов’язково під лівий борт.

— Складається враження, що у бобслеї і скелетоні господарі траси отримують більшу перевагу, аніж у санному спорті, принаймні так виглядає з результатів попередніх Олімпіад. Чим це пояснюється, на вашу думку?  
— Санний спорт — надзвичайно технічний і топові країни, які вкладають в нього величезні кошти, відповідно мають набагато кращий інвентар. Як на мене, правила потрібно змінювати, щоб умови були більш рівні. Ви спробуйте на Запорожці наздогнати Ferrari! Я знаю, на чому їздить кореєць, в цьому плані він навіть для нас не особливо суперник. У корейській жіночій збірній ситуація трохи краща, до того ж вони під домашню Олімпіаду натуралізували німкеню Єйлін Фріш. Двійка у них також досить непогана, але одиночник слабенький.

Чому корейці сильніші в скелетоні і бобслеї? Ці види, на мою думку, менш технічні, аніж наш. Міжнародна федерація бобслею і скелетону побудувала свою політику таким чином, що там більше залежить від спортсмена, точніше від того, який в нього розгін. У нас, повторюся, вирішальну роль відіграють сани. І якщо, для збірної Німеччини їх виготовляє BMW, австрійська команда співпрацює з Mercedes, то я сам собі сани роблю у гаражі.

— А де берете для цього відповідні матеріали?  
— Цього року деталі нам допомогла купити Міжнародна федерація санного спорту. А взагалі з саньми — дуже велика проблема. Я навіть знаю, з чого їх можна зробити, але матеріалів немає. Дерево ще можна знайти, набагато важче з полозами, хоча їх можна замовити і в Україні. Але це дуже дороге задоволення. Пара полозів коштує від тисячі євро. Це інструментальна сталь або сталь, з якої роблять хірургічні ножі, її дуже дорого обробляти. Насправді інвентар у нас на дуже низькому рівні і на ньому показувати високі результати важко.

— Пропоную перейти до більш приємної теми. 19 лютого, через чотири дні після завершення програми змагань з санного спорту на Олімпіаді, у вас буде день народження. Святкуватимете 30—річчя ще в Кореї чи вже в Україні?
— Спочатку план був такий, що ми мали летіти назад якраз на мій день народження. Але згодом графік трохи змінили. 16 лютого ми вже будемо в Україні. Тож святкуватиму вдома з сім’єю і дівчиною, що навіть трохи незвично. Адже я вже багато років відзначаю день народження на зборах чи змаганнях. Тортик, апельсинки, пепсі купив — трохи посиділи разом з командою і далі працювати.

— Якою зазвичай буває реакція пересічних людей, коли ви кажете, що займаєтеся санним спортом?
— Багато хто навіть не знає, що це таке. Я тоді питаю: «А про бобслей щось чули?» Більшість відповідає ствердно. «Так от, це те ж саме тільки на санях» — кажу я. В Україні наш вид спорту не надто популярний. От де він мега розвинений та впізнаваний, так це у Німеччині. Тільки в’їжджаєш в країну і кажеш «Rodeln sport», далі продовжувати не треба.

— А ви самі, що знали про санний спорт, перш ніж почали ним займатися у Кременці?
— Що там на трасі працює мій дідусь. (Сміється). Насправді спочатку я займався стрибками з трампліна. Але там особливих перспектив не мав, тому що був трохи важким хлопцем. До трампліна мені було десять хвилин пішки, до санної траси — дванадцять. Тож перекваліфікуватися було не важко.

— Відомий канадський фігурист Курт Браунінг для виступів у шоу зробив номер, який називався «Mentality». Він чіпляв мікрофон і озвучував усі свої думки під час прокату. Якби мікрофон почіпили вам, що почули б вболівальники?
— Я деколи чіпляю на себе камеру і знімаю свій спуск. Мікрофон? Навіть не знаю…залежить від того, яка траса. Наприклад, на сочинській розкатистій, можна було б їхати і щось розповідати, на зразок: «тут треба придавити, там підтримати». У Кореї це буде важко зробити.

619

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора