/ /Фотомандрівка старим Зборовом: частина друга (фото)

21 Липня 2018, Субота


Потрапити на особистий прийом на Тернопільщині – не проблема

У серпні тернополяни матимуть аж 9 вихідних

Тернополянам на замітку: на Білецьку можна не ходити, а отримувати поради через скайп

Тернополянам доведеться платити вдвічі більше за квитки на потяг

Тернополянка представлятиме Україну на чемпіонаті Європи з легкої атлетики

Відео
«Важко? То не мучте людей – йдіть з тієї роботи», радить усім невдоволеним суддям адвокат із Тернопільщини (фото, відео)

Це цікаво
21 липня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині провели турнір з шахів

На Тернопільщині ФК “Юність” дозаявила двох гравців


На Тернопільщині ФК «Вишнівець-2» підсилився гравцями

20 Липня 2018, П’ятниця


Погода
Що Казанська покаже, те й зима скаже

Це цікаво
Тернополянам пропонують бюджету подорож у Скандинавію

Італієць хотів відсудити дитину в жительки Тернопільщини

Фотофакт
На Тернопільщині ніяк не вгамуються вандали (фотофакт)

Тернополянам назвали найкращу та найгіршу дієти

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
У Тернополі стартував грандіозний музичний фестиваль «Файне місто»

Що чекає тернополян на вихідних

Фоторепортаж
Столітній будинок у Тернополі, де колись був Маслосоюз

На Тернопільщині поліцейські «накрили» нелегального підприємця

Через низьку закупівельну ціну на яблука садівники можуть відмовитися збирати врожай  (Агро-новини)

Біля заправки у Тернополі зіткнулися чотири автівки

На Тернопільщині зафіксували більше 100 випадків захворювання на кір

Фоторепортаж
Порушення ПДР спричинило серйозну аварію біля Збаразького кільця (оновлено)

Тернопільські водні колонки стануть туристичним «магнітом»

Труп посеред поля виявили у Петрикові

Батькові та сину, які постраждали під час вибуху у Тернополі, потрібна допомога

Тернополянам радять уникати непотрібних операцій на хребті

Терміново Фоторепортаж
Біля Збаразького кільця жахлива аварія: автомобілі вщент розтрощені, є потерпілі (фото)

30 км пішки – неймовірне село на Тернопільщині відрізане від цивілізації

Тернополянам пропонують престижну та високооплачувану роботу

Підозрюваний у вбивстві біля тернопільського нічного клубу залишився під вартою

У Тернопільських перукарнях стало небезпечно?

На колії сталася смертельна аварія

У Тернополі на «Дружбі» знову аварія (фото)

Відео
Пікети медикам на Тернопільщині не допоможуть – гроші на зарплати у Києві вже ніхто просити не буде (фото, відео)

Гастролери з Рівненщини крали ліс на Тернопільщині (фото)

Це цікаво
20 липня в історії Тернопільщини

Дітей Тернопільщини відправилися на відпочинок

Тернопільщина вже готується до початку навчального року (фото)

На Тернопільщині обговорили співфінансування комунальних установ(фото)

На Тернопільщині пройшов перший літній футбольний спаринг (фоторепортаж)

19 Липня 2018, Четвер


Погода
Яка Явдоха Сіногнійка, такий буде і листопад

Чи ошукують водії маршруток тернополян поза спинами власників

Спецрепортаж
Стадіон на Тернопільщині заполонили не спортсмени, а щурі і сміття (Фоторепортаж)

Жителів Тернопільщини просять не забирати роботи у керівництва територіальних громад

Альтанка поблизу Тернопільського ставу – в аварійному стані

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Фоторепортаж
Якими були тернопільські вікна минулого століття?

Старий парк у Тернополі стане загальнообласним?

Фоторепортаж
У Тернополі біля костелу ускладнений рух через аварію (фото)

Продовжуємо фотомандрівку старим містом Тернопільщини, з першою частиною та цікавими ремарками з історії можна ознайомитись ТУТ.

Насильницьке насадження польської мови, культури особливо посилилося в 30-х роках. Населенню навіть заборонялося називатися українцями, під час переписів багатьох записували поляками. В проведенні такої політики всіляку підтримку властям надавали осадники. Вони, зокрема, брали участь у розгромі каральним загоном двох книжкових магазинів у Зборові, конфіскації літератури українською мовою.

Восени 1920 року на залізниці Зборів—Золочів активно діяли два партизанські загони. Народні месники заміновували залізничне полотно, робили поміж рейками завали з каміння. Поліції вдалося схопити 20 партизанів. Трьох з них військовий трибунал у Золочеві засудив до страти, решту — до різних строків тюремного ув’язнення.

2 представники Зборівського осередку КПЗУ брали участь у роботі окружної партійної конференції, яка відбулася 19 липня 1926 року в селі Березовиці, що поблизу Тернополя. Активну діяльність у місті розгорнув комуніст М. В. Качоровський. Він провадив значну роботу в осередкові товариства «Сельроб-єдність». Під його керівництвом працювала місцева організація МОДРу, в якій 1937 року налічувалося 14 членів.

Радісний день 18 вересня 1939 року назавжди залишиться в пам’яті трудящих Зборова як свято довгожданого визволення. О четвертій годині дня на околиці міста з’явилися перші три радянські танки. Кожен трудівник прагнув висловити свою вдячність, потиснути руки братам зі Сходу. Мітинг, що відбувся того ж дня, пройшов під лозунгом негайного встановлення Радянської влади й возз’єднання Західної України з Радянською Україною. На мітингу, що відбувся 5 жовтня, трудящі палко вітали відозву Львівського Тимчасового управління про скликання Народних Зборів Західної України. В ухваленій на мітингу резолюції, зокрема, говорилося: «Ми всі, як один, голосуємо за те, щоб Західна Україна приєдналася до своєї рідної сестри квітучої Радянської соціалістичної України, щоб у великій сім’ї братніх народів змогла розвинути своє господарство, свою культуру, національну форму, соціалістичний зміст. Ми, трудящі Зборова, жадаємо негайно встановити Радянську владу на Західній Україні».

Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз на три роки перервав мирну працю трудящих. Окупанти захопили місто 2 липня 1941 року. Фашисти розстрілювали комуністів, активістів, яких їм вдавалося схопити. 1770 юнаків і дівчат району гітлерівці насильно вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Збитки, завдані місту німецько-фашистськими загарбниками за роки окупації, становили 1,7 млн. карбованців.

Населення саботувало заходи ворога, відмовлялося працювати, молодь всіляко уникала відправки до Німеччини.

Уродженець Зборова В. Я. Яблонський був членом Львівської підпільної організації — Народної гвардії ім. Івана Франка.

23 квітня 1944 року його заарештували гестапівці, згодом вивезли до Освенцима, де він і загинув.

Радісно зустрічали жителі своїх визволителів — бійців 60-ї армії 1-го Українського фронту, які вступили до Зборова 22 липня 1944 року. Наступного дня трудящі разом з червоноармійцями проводжали в останню путь славних синів Радянської Вітчизни, які загинули в боях за Зборів — Героя Радянського Союзу лейтенанта С. Є. Жогіна, старшого сержанта І. А. Абдуліна, капітана П. Г. Рибалка та інших— усього 225 чоловік.

Пам’ятник першому трактору Зборівського району, м. Зборів. Фото 1972 р.

Незабаром після визволення відновили роботу лікарня, поліклініка, аптека. 1 вересня 1944 року учні пішли до середньої школи, де 11 учителів навчали 216 дітей. У жовтні наступного року відновлено випуск районної газети «Прапор волі», став до ладу радіовузол. Відчинилися двері кінотеатру, почала працювати районна бібліотека.

Першим успіхам у відбудові міста значною мірою сприяла допомога держави, братніх республік. З усіх кінців нашої Батьківщини до Зборова надходили техніка, будівельні матеріали, насіння. Встановлена в квітні 1945 року динамомашина дала струм для установ міста. Протягом 1947 року багатодітним матерям району виділено 0,6 млн. крб. допомоги.

За післявоєнні роки значний крок зроблено в розвитку промисловості. В 1952— 1954 рр. стали до ладу цехи райспоживспілки — бондарний, безалкогольних напоїв, булочних виробів. Протягом 1960—1962 рр. споруджено побутовий комбінат, цегельний завод. Потужність цегельного заводу Зборівського заводоуправління будівельних матеріалів 6 млн. штук цегли, 900 тис. штук гіпсошлакоблоків, 4 тис. тонн вапна на рік. Усі трудомісткі процеси виробництва механізовані. Добре працює колектив заводу, що налічує 145 чоловік. За успішне виконання завдані» восьмого п’ятирічного плану директора заводоуправління С. П. Олійника нагороджено орденом «Знак Пошани».

Зборів забудовується, розширюється. За післявоєнний час з’явилися нові вулиці — Комарова, Гагаріна, Ватутіна, Зелена, Паркова, 17 Вересня. Протягом 1953—1972 рр. споруджено кілька адміністративних будинків, торговельних закладів, завершується будівництво триповерхового приміщення для районного будинку зв’язку. 1970 року введено в дію нову автобусну станцію, з якої курсують автобуси до Львова, Тернополя, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Чернівців, багатьох районних центрів області. Провадиться житлове будівництво, зводяться багатоквартирні, а також індивідуальні — на 3—4 кімнати — будинки. На 1 січня 1963 року комунальний житловий фонд міста становив 4,76 тис. кв. метрів, а через 10 років — уже 7,6 тис. кв. метрів. За перші два роки восьмої п’ятирічки споруджено 36 індивідуальних житлових будинків, а за такий же період дев’ятої — 89. Протяжність міського водогону 3,5 км. За генеральним планом реконструкції міста, розробленим спеціалістами «Діпроміст УРСР».

Центральна частина міста була добре впорядкована, всі вулиці освітлені, озеленені. Особливо красива головна магістраль Зборова, названа ім’ям В. І. Леніна. За останні роки проведено докорінну перебудову її. Вулицю значно розширили, тут розміщені районні та міські установи й організації, магазини тощо. В центрі міста встановлено пам’ятник В. І. Леніну. На честь 50-річчя Радянської влади жителі навколо 50-гектарного озера заклали парк. У ньому споруджено пам’ятник Богданові Хмельницькому.

Ратуша з ринком, знесені 1977 року (годинникова вежа ратуші була перенесена на будівлю, у якій свого часу розміщувалося управління сільського господарства та райвиконком, а нині — районна державна адміністрація і районна рада).

Цікаві факти:

– 2009 року на виборах переміг 23-літній Василь Мартюк, який став наймолодшим міським головою в Україні.

– проживала Софія Складан — зв’язкова ОУН, загинула від рук НКВС 1945 року.

– проживав А. Сухінський — один з праведників народів світу.

– жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський, похований в селі Вірлів на Зборівщині.

– Оксана Білозір — народна артистка України, колишній міністр і народний депутат України, у 1964—1965 роках навчалась у місцевій ЗОШ №2.

Джерело: ukrssr.com.ua

Фото: ukrssr.com.ua, “Зборівщина від минулого до сьогодення”

810

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора