/ /Митець із Тернопільщини завжди молиться перед початком роботи

20 Вересня 2018, Четвер


Ціна на груші знизилась до 12 грн/кг (Агро-новини)

Фотофакт
Ще один пандус встановлюють у Тернополі (фотофакт)

Через ранкову ДТП у Тернополі в лікарню загриміли двоє чоловіків

Анонс
Містянам і гостям розкажуть, хто володів давнім і не дуже Тернополем

Кременець першим на Тернопільщині отримав FM-радіо

Це цікаво
Довгобуд у Тернополі стане прихистком для митців

Що тернополянам необхідно знати про осінній призов

Тернопільських поліцейських навчають розпізнавати порушників

Відео Це цікаво
Тернопіль вразив мандрівників чистотою, але розчарував старим транспортом

На Чортківщині двоє депутатів підуть під суд

Фотофакт
У центрі Тернополя розбирають бруківку (фотофакт)

Тернополян просять не займати місця особливого паркування (фото)

У Тернополі готуються до економії в опалювальний сезон

Грошова допомога чекає на травмованих учасників АТО та родичів загиблих

На Тернопільщині чоловік обікрав автомобіль

У Кременці рятують подвір’я, яке затоплювало десятиліттями (фото)

Відео
Над Кременцем пролетіло 13 військових вертольотів… (відео)

У Тернополі групи продовженого дня будуть безкоштовними

«Файне Місто» може отримати «Оскар»

Фотофакт
На Шумщині досі б’ють рекорди: знайшли вже 350 артилерійських снарядів (фотофакт)

Терміново
Центральні вулиці Тернополя перекриють після обіду

Фотофакт Це цікаво
Одне із найдивніших імен України належить тернополянину (фотофакт)

Фотофакт
У Кременці знову понищили знаки (фотофакт)

Звання «Найкращий юний автор України» отримала тернополянка

На Тернопільщині судитимуть лісників

Фотофакт
Тернополянин просить патрульну поліцію відреагувати на порушення (фотофакт)

Засудили тернополянина, який збрехав правоохоронцям

На Тернопільщині студенти збирали сміття біля річок (фотофакт)

Тернополяни не зможуть отримати спадщину?

Це цікаво
20 вересня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині не забувають про військових

На Тернопільщині школярі мають сучасний спортивний майданчик (фото)

Християнська молодь показала як вміє відпочивати (фото)

ФК «Кристал» розгромив футбольну команду з Вишнівця

19 Вересня 2018, Середа


Погода
Тернополянам обіцяють ще кілька теплих деньків

Фоторепортаж
Тернопільських військовиків розважав відомий український гурт (фоторепортаж)

З новими паспортами Грузія для тернополян стане ще ближчою

Фоторепортаж
Тернопільські артилеристи отримали чудовий подарунок (фоторепортаж)

Громади Тернопільщини отримають додаткові кошти

Тернопільщина має високий показник у рейтингу захворюваності на кір

Тернополянам хочуть підвищити тариф на проїзд у тролейбусах

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
Спортивний майданчик у Тернополі чепурять напередодні відкриття

Що робить у США керівник ОТГ з Тернопільщини?

Пасічники Тернопілля придбали медичне обладнання для дитячої лікарні

Школярі зі всієї України відвідали підприємство на Тернопільщині

Терміново
Серед білого дня на Тернопільщині побили журналіста (оновлено)

Україну чекає рекордний врожай сорго (Агро-новини)

На Тернопільщині чоловік постраждав через власну думку

На Тернопільщині зловили браконьєрів на гарячому

Терміново Фоторепортаж
У Тернополі викрили дев’ять підпільних закладів 

Анонс
Книжкову колекцію мистецького подружжя представлять у Тернополі

Митець із Тернопільщини завжди молиться перед початком роботи

Справжній народний майстер – різьбяр та художник – проживає у с. Верхівці Гусятинського району. Це Петро Васильович Жебелюк, вироби якого відомі не лише у рідному селі, а й далеко за його межами.

– Пане Петре, де навчалися своєї майстерності?

– Я народився у с. Верхівці, де сьогодні і проживаю. Вчився у Клювинській школі, після закінчення якої продовжив навчання у Львівській області в училищі за спеціальністю «різьба по дереву», де й вивчився на майстра художньої різьби. Після чотирьох років навчання в училищі служив в армії, а згодом, повернувшись додому, зустрів свою долю та одружився. Маємо з дружиною двоє дітей – сина та дочку, якими дуже пишаюся, пише gazeta1.

– З чого починалося Ваше знайомство з деревом?

– Аналізуючи своє життя, розумію, що з раннього дитинства не знаходив спокою і завжди малював. Усі зошити та книжки, які потрапляли мені до рук, були обмальовані. Робота з деревиною подобалася мені ще з дитинства. Тож навчаючись у молодших класах, любив трудове навчання. Вечорами довго любив сидіти, спершу уявляючи, що можна вирізати з того чи іншого шматка деревини, а тоді працював спеціальними стамесками.

– Якою була Ваша перша творча робота?

– Це була гравюра Тараса Шевченка, яку я виконав на фанері, пофарбував її у темний колір, полакував, а пізніше зрізав до білого кольору, щоб отримати контраст.

– Для того, щоби розпочати роботу з деревом, насамперед має бути уявлення того, що повинно народитися. Скажіть, як до Вас приходять ідеї, теми, мотиви?

– Як то кажуть, вік живи – вік учись, так і тут. Спочатку, навчаючись, різьбив по книжці. Згодом почав заглядати в інтернет, де черпав ідеї і додавав своє бачення, удосконалював на свій погляд. Я з величезним захопленням підходжу до роботи, прагну ставити перед собою складні завдання, а до себе – все більші вимоги. Сьогодні розумію, що різьба – це єдина струна, на яку нанизується все побачене й почуте, формуючи світ творчості.

– Які роботи виконуєте?

– Різні: предмети інтер’єру, подарунки, церковну атрибутику.

– Як Ви обираєте «ідеальне дерево»? Чи існують якісь параметри?

– Ті, хто вважає, що для такої роботи підійде будь-яка деревина, глибоко помиляються. Найкраще брати заготовку м’яких порід дерев, як-от: липа, верба, дуб, ясен. Найбільше я люблю працювати з липою, яка є доволі м’якою і легко піддається обробці. Саме дерево слід вибирати зимою.

– У Вас є майстерня?

– Так, вдома я маю невеличку майстерню, у якій ми працюємо разом із сином. Маємо токарний станок, що обточує, копіювальні станочки, які пришвидшують роботу. Тепер техніка пішла вперед і ми слідом за нею: придбали інструменти, які керуються комп’ютером.

– То зараз Ви працюєте із сином?

– Так. Син закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного університету і зараз працює разом зі мною. До речі, донька моя також близька до моєї професії – вона художник-дизайнер, займається оформленням інтер’єру квартир.

– Пане Петре, скажіть, що професія різьбяра вимагає від людини?

– Перш за все, очевидно, потрібно мати дар до малювання. У навчальному закладі ми вивчали і живопис, і креслення, і малювання, і анатомію людини. Робота з деревиною – процес творчий і так захоплює, що інколи у майстерні засиджуюся допізна.

– Окрім того, що Ви талановитий різьбяр, ще й займаєтесь розписом церков…

– Дійсно, я працював із церковними громадами, вирізав для церков усяку атрибутику, так би мовити, все дерев’яне «начиння», одночасно приглядався до їхнього розпису. З часом, коли з’явилась можливість розписувати церкви, я почав і цим займатися. Десь поправили стіни, десь оновили, аналізували – і так усе почалося. Однак багато хто спроможний аналізувати, бачити і глибоко відчувати мистецький витвір художника, та при спробі взятися за пензель, у нього нічого не виходить. Одна справа – тонко відчувати і зовсім інша – розуміння і втілення цього відчуття в образ.

– Справді, це те, що дається Господом і даровано навіть не кожному художнику. Де Вам доводилося працювати?

– Ой, багато церков ми розписали та відновили. Працював і в Одеській, і в Київській, і в Чернігівській областях, і навіть у Хоросткові. Ми робили різьбу, іконостаси та розписи.

– Які саме фарби використовуєте для розпису?

– Раніше працював з олійними фарбами, проте у них специфічний неприємний запах, а тепер використовую акрилові, адже вони і швидше сохнуть, і мають кращий вигляд при нанесенні.

У житті кожного з нас є миті, коли варто сповільнити хід і спробувати помітити прояви Божої любові, якими щедро наповнений світ. Одним із таких подарунків є храм – місце, надане для очищення наших думок і заспокоєння душі, тому перед початком роботи над розписом церкви я завжди молюся, просячи у Бога благословення, а тоді вже беруся до роботи.

– Ви ще й депутат Хоростківської ОТГ. Які у Вас цілі та прагнення?

– Я дуже хочу, щоби наша об’єднана територіальна громада процвітала. Від себе скажу, що у нас, тобто усього депутатського корпусу та міського голови Степана Гладуна, дуже багато роботи, бо потрібно піднімати занепале, відновити те, що було знищено. Перш за все я прагну відстоювати інтереси свого села, тих людей, які мене вибрали. Найболючіше питання зараз – це дороги та багато іншого, що пов’язане з благоустроєм села Верхівці. Але я переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо покращити інфраструктуру наших населених пунктів.

Наталія ГРИМАК

206

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора