/ /Митець із Тернопільщини завжди молиться перед початком роботи

25 Червня 2018, Понеділок


Щовихідних у Тернополі проводитимуть благодійні майстер-класи

Без реклами буде не лише Тернопіль, а й Чортків

Тернополяни можуть додати ще один препарат до списку заборонених

Тернополянка зайняла друге місце на конкурсі у Польщі (фото)

Студент з Конго, який навчався в Тернополі, знявся у незвичному мюзиклі

Молоді ентузіасти з Тернопільщини вдало реалізують туристичні проекти

Тернопільська перекладачка пила чай з Пікассо (фото)

На Збаражчині вибухнув біоетанол

Фоторепортаж
Хлопчина на вінтажному велосипеді став призером велозаїзду на Тернопільщині (фоторепортаж)

У Тернополі знову стріляли (фото)

Погода
Тернополяни влітку можуть розважатися на снігу

У райцентрі на Тернопільщині просять рятувати дітей

Анонс
У Кременці покажуть правду про євреїв

На Тернопільщині три автівки опинилися в кюветі

Фоторепортаж
На День молоді тернополяни ходили над землею (фото)

Анонс
На Тернопільщині розпочався набір на масштабний творчий конкурс

Фоторепортаж Це цікаво
Тернопільський випускник знає, як витратити на вбрання нуль гривень (фото)

Тернополянам на замітку: курс валют в Україні нарешті стабілізувався

Відбитки пальців братимуть під час відвідин суду у Тернополі

Фоторепортаж
Юні тернопільські футболісти зіграли на майданчику-трансформері (фоторепортаж)

Дні йоги у Тернополі таки відбулися (фото)

Як оцінили комфорт Тернополя серед інших міст? (рейтинг)

Балясини 1912 року на тернопільській вулиці Руській (фото)

Це цікаво
25 червня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині футбольні команди змагались за лідерство (фото)

Відео
Державні службовці  Тернопільщини підкорили Говерлу (фото, вiдео)

Чортківський футбольний клуб здобув перемогу

На Тернопільщині медики отримали благословення на працю (фото)

24 Червня 2018, Неділя


Погода
З Петра Афонського сонце на зиму, а літо на спеку повертає

Фоторепортаж
На Тернопільщині пам’ятають своїх героїв (фоторепортаж)

Це цікаво
На Кременеччині досліджували містичних створінь (фото)

Через отрутохімікати на Тернопільщині гине худоба

Tesla поселиться у Тернополі?

Громади Тернопільщини навіть не пробують скористатися тим, що їм пропонують

У обласної «Просвіти» новий молодий голова

Фоторепортаж Це цікаво
На випускному у Тернополі у брюках були не лише хлопці (фото)

На один із найвідоміших фестивалів тернополяни зможуть потрапити безкоштовно

Пасічник помер після загибелі бджіл (Агро-новини)

Фоторепортаж
Тернопільські випускники хвалились вишитим одягом (фоторепортаж)

Фотофакт
Тернополяни не люблять обмежень на тротуарах (фотофакт)

Тернопільщина: гроші маємо завдяки… алкоголю, тютюну і пальному

Хто переміг на виборах у Файному місті?

У центрі Тернополя почали «за компанію» бити  на іноземців

Працівник автомайстерні із Тернопільщини викрав іномарку

«Агропродсервіс» підтримав ювілейну студентську республіку

За що тернополяни пропонували хабар прикордонникам?

Відео
У Тернополі обстежать літак, розберуться із «карткою тернополянина» і аварійними сходами (фото, відео)

Відео
Перерізана горлянка, кров та шоковані перехожі: фільм жахів по-тернопільськи (відео)

Анонс
На Тернопільщині пройде яблуневий фестиваль

Уночі на Тернопільщині ліквідували пожежу, яка 6 годин тривала на спиртовій базі

Це цікаво
24 червня в історії Тернопільщини

На Тернопільщини відбувся чемпіонат області з пейнтболу (фото)

Митець із Тернопільщини завжди молиться перед початком роботи

Справжній народний майстер – різьбяр та художник – проживає у с. Верхівці Гусятинського району. Це Петро Васильович Жебелюк, вироби якого відомі не лише у рідному селі, а й далеко за його межами.

– Пане Петре, де навчалися своєї майстерності?

– Я народився у с. Верхівці, де сьогодні і проживаю. Вчився у Клювинській школі, після закінчення якої продовжив навчання у Львівській області в училищі за спеціальністю «різьба по дереву», де й вивчився на майстра художньої різьби. Після чотирьох років навчання в училищі служив в армії, а згодом, повернувшись додому, зустрів свою долю та одружився. Маємо з дружиною двоє дітей – сина та дочку, якими дуже пишаюся, пише gazeta1.

– З чого починалося Ваше знайомство з деревом?

– Аналізуючи своє життя, розумію, що з раннього дитинства не знаходив спокою і завжди малював. Усі зошити та книжки, які потрапляли мені до рук, були обмальовані. Робота з деревиною подобалася мені ще з дитинства. Тож навчаючись у молодших класах, любив трудове навчання. Вечорами довго любив сидіти, спершу уявляючи, що можна вирізати з того чи іншого шматка деревини, а тоді працював спеціальними стамесками.

– Якою була Ваша перша творча робота?

– Це була гравюра Тараса Шевченка, яку я виконав на фанері, пофарбував її у темний колір, полакував, а пізніше зрізав до білого кольору, щоб отримати контраст.

– Для того, щоби розпочати роботу з деревом, насамперед має бути уявлення того, що повинно народитися. Скажіть, як до Вас приходять ідеї, теми, мотиви?

– Як то кажуть, вік живи – вік учись, так і тут. Спочатку, навчаючись, різьбив по книжці. Згодом почав заглядати в інтернет, де черпав ідеї і додавав своє бачення, удосконалював на свій погляд. Я з величезним захопленням підходжу до роботи, прагну ставити перед собою складні завдання, а до себе – все більші вимоги. Сьогодні розумію, що різьба – це єдина струна, на яку нанизується все побачене й почуте, формуючи світ творчості.

– Які роботи виконуєте?

– Різні: предмети інтер’єру, подарунки, церковну атрибутику.

– Як Ви обираєте «ідеальне дерево»? Чи існують якісь параметри?

– Ті, хто вважає, що для такої роботи підійде будь-яка деревина, глибоко помиляються. Найкраще брати заготовку м’яких порід дерев, як-от: липа, верба, дуб, ясен. Найбільше я люблю працювати з липою, яка є доволі м’якою і легко піддається обробці. Саме дерево слід вибирати зимою.

– У Вас є майстерня?

– Так, вдома я маю невеличку майстерню, у якій ми працюємо разом із сином. Маємо токарний станок, що обточує, копіювальні станочки, які пришвидшують роботу. Тепер техніка пішла вперед і ми слідом за нею: придбали інструменти, які керуються комп’ютером.

– То зараз Ви працюєте із сином?

– Так. Син закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного університету і зараз працює разом зі мною. До речі, донька моя також близька до моєї професії – вона художник-дизайнер, займається оформленням інтер’єру квартир.

– Пане Петре, скажіть, що професія різьбяра вимагає від людини?

– Перш за все, очевидно, потрібно мати дар до малювання. У навчальному закладі ми вивчали і живопис, і креслення, і малювання, і анатомію людини. Робота з деревиною – процес творчий і так захоплює, що інколи у майстерні засиджуюся допізна.

– Окрім того, що Ви талановитий різьбяр, ще й займаєтесь розписом церков…

– Дійсно, я працював із церковними громадами, вирізав для церков усяку атрибутику, так би мовити, все дерев’яне «начиння», одночасно приглядався до їхнього розпису. З часом, коли з’явилась можливість розписувати церкви, я почав і цим займатися. Десь поправили стіни, десь оновили, аналізували – і так усе почалося. Однак багато хто спроможний аналізувати, бачити і глибоко відчувати мистецький витвір художника, та при спробі взятися за пензель, у нього нічого не виходить. Одна справа – тонко відчувати і зовсім інша – розуміння і втілення цього відчуття в образ.

– Справді, це те, що дається Господом і даровано навіть не кожному художнику. Де Вам доводилося працювати?

– Ой, багато церков ми розписали та відновили. Працював і в Одеській, і в Київській, і в Чернігівській областях, і навіть у Хоросткові. Ми робили різьбу, іконостаси та розписи.

– Які саме фарби використовуєте для розпису?

– Раніше працював з олійними фарбами, проте у них специфічний неприємний запах, а тепер використовую акрилові, адже вони і швидше сохнуть, і мають кращий вигляд при нанесенні.

У житті кожного з нас є миті, коли варто сповільнити хід і спробувати помітити прояви Божої любові, якими щедро наповнений світ. Одним із таких подарунків є храм – місце, надане для очищення наших думок і заспокоєння душі, тому перед початком роботи над розписом церкви я завжди молюся, просячи у Бога благословення, а тоді вже беруся до роботи.

– Ви ще й депутат Хоростківської ОТГ. Які у Вас цілі та прагнення?

– Я дуже хочу, щоби наша об’єднана територіальна громада процвітала. Від себе скажу, що у нас, тобто усього депутатського корпусу та міського голови Степана Гладуна, дуже багато роботи, бо потрібно піднімати занепале, відновити те, що було знищено. Перш за все я прагну відстоювати інтереси свого села, тих людей, які мене вибрали. Найболючіше питання зараз – це дороги та багато іншого, що пов’язане з благоустроєм села Верхівці. Але я переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо покращити інфраструктуру наших населених пунктів.

Наталія ГРИМАК

206

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора