Майстриня із Тернопільщини творить унікальні прикраси з бісеру та каменів (фото)
Для оригінальних та самобутніх прикрас Марія Бариш із Козови використовує бісер і натуральні камені. Поєднуючи філігранну роботу та вишуканість матеріалів, створює унікальні ларіати.
Прикраса з такою незвичною назвою – це джгут з бісеру, виплетений гачком. Для того, аби його виготовити, потрібні час і вміння, але, переконана майстриня, витвори вартують зусиль.
— Пані Маріє, розкажіть з чого почалось ваше захоплення рукотворами
— Почалося все ще в дитинстві. Навіть важко пригадати з чого конкретно. Коли в першому класі лежала в лікарні, мама принесла мені кусочок панами та нитки для вишивання (ініціатива, напевно, була моя). Хрестики мені тоді ще не дуже вдавалися, тому вишивала якісь елементарні лінії, ну в такому віці то й не дивно. Таке вишивання видалося мені нудним і я просто розмалювала полотно. Картина вийшла також відповідною віку, але точно пам’ятаю, що малювала гори (вже тоді я їх любила). Далі з малюванням в мене не склалося, а ось з вишивкою досить непогано. Особливу насолоду мені приносила робота з ножицями та тканиною (це було ще швидше). Я знала, що будуть сварити за пошкоджену спідничку, але бажання досліджувати перемогло. Хоч нічого нового не створила, зараз я розумію, це проявлялися гени – бабуся була кравчинею.
Потім я зайнялась в’язанням спицями та гачком. Радість від першого в’язаного берета для ляльки була невичерпною. Поступово почала створювати одяг для себе. Нині теж поповнюю гардероб свій та сім’ї в’язаними речами.
— Серед ваших робіт мою увагу привернули ларіати…
— Ще в шкільні роки бісер привертав увагу як матеріал для створення прикрас. Але той, який був доступний тоді, бісером взагалі важко було назвати. В мами були дві знайомі майстрині у Львові, які виготовляли традиційні українські прикраси. Бісер їм привозили, напевно, з Польщі. Коли я порівнювала їхній ідеально рівненький та свої «намистинки», куплені в Косові на ринку, майже за всі кишенькові гроші, розуміла, що таких виробів, як у них, у мене не вийде. Пам’ятаю, з яким трепетом вибирала перший чеський бісер, купуючи його по п’ять грам. Зараз купую його кілограмами.
Коли побачила в Інтернеті джгути і ларіати, одразу відчула що все вдасться, що це — Воно, бо в такій техніці вже в’язала дитячу сумочку, з того косівського бісеру, а з рівненького тим більше мало все вийти. І вийшло. Деякі технічні моменти дивилась в Інтернеті, деякі зрозуміла сама. І зразу вирішила, що буду робити такі прикраси для продажу. Тоді була у відпустці догляду за дитиною: мала вільний час, а додатковий заробіток був дуже актуальний. Зараз на основній роботі повного навантаження не маю, тому в деякі дні можу сім-дев’ять годин приділяти створенню прикрас.
— Скільки часу потрібно на створення такого виробу?
— По-різному. Дев’ять-дванадцять годин тільки на в’язану частину середньої довжини. Зараз робота йде набагато швидше. Також маю помічників.
— В чому особливість виготовлення ларіатів?
— Найнудніший етап їх створення – набір бісеру. Якщо в середньому довжина ларіата 120 см, то потрібно насилити бісеру на нитку довжиною приблизно 600 см. А потім цей бісер пересувається далі по нитці і гачком в’яжеться по колу, вплітаючи кожну бісеринку. Процес довгий і одноманітний, але результат завжди радує.
— Розкажіть про те, як добираєте кольори й матеріали
— Використовую чеський бісер Preciosa, він має дуже багату кольорову палітру. Щодо кольорів, то дивлюся, щоб бісер пасував до каміння. Компоную так, як мені подобається. Але було декілька замовлень з дуже дивним, як на мене, поєднанням кольорів, в результаті виходило досить непогано.
— У ваших виробах багато натурального каміння. Цікаво знати, чим воно приваблює вас
— Воно додає солідності намисту. А саме каміння дуже красиве і різноманітне. Цікавим фактом, наприклад, є те, що в прозорого гірського кришталю, фіолетового аметисту, жовтого цитрину, рожевий кварцу, різнокольорових агатів один хімічний склад – SiO2, діоксид кремнію. І тільки в невеликих кількостях різні домішки.
У короткому намисті я використовую великі підвіски різної форми. Власне, на великих камінцях дуже добре видно наскільки вони неповторні. Навіть, коли я купувала однакової форми і кольору підвіски з яшми, яка до речі більш ніж на 2/3 складається також з SiO2, візерунки завжди були різними.
— Чим керуєтесь у виборі мінералів? Чи є у вас улюблений камінь?
— Я використовую напівдорогоцінне каміння: агат, яшму, нефрит, гранат, гематит, аметист, лабрадорит та інші. Важливим критерієм вибору, але не головним, є його доступна ціна. Купую те, що мені подобається. Якщо говорити про великі підвіски, то кожну з них я купую окремо на Інтернет-аукціоні, деколи відбуваються справжні баталії між покупцями.
— Як вважаєте, що головне у прикрасі?
— Те, аби вона кожного разу приносила радість своїй власниці.
Запитувала Анна ЗОЛОТНЮК
Фото надані Марією БАРИШ
