/ / Печера Вертеба на Тернопільщині: 9 км таємниць і загадок (фоторепортаж)

22 Січня 2019, Вівторок


Відео
Бережанські пожежники не мають з чим працювати (відео)

Флешмоб #10yearschallege набуває нових обертів

«Вуличний простір» у Тернополі отримав другий шанс

Як тернополянам знайти комунальну власність на відкритих торгах

Фотофакт
Зелений вандалізм у Тернополі стає традицією (фотофакт)

Більшу частину свого життя тернополянин провів без паспорта

Найдешевший соціальний кошик в Україні – на Тернопільщині

У Тернополі померла іноземна студентка-медик

Тіло бізнесмена виявили в підвальному приміщенні з вогнепальним пораненням

Анонс
Найстаріше місто Тернопільщини пропонує різдвяне чтиво

Фотофакт
На Тернопільщині демонтують новорічну красуню (фотофакт)

Суд поновив на роботі мера, який родом з Тернополя

У кременчанина поліцейські вилучили крадену вогнепальну зброю

Стали відомі нові зарплати військовослужбовців

Це цікаво
Тернополяни можуть жити в будинку без газу та води

На Тернопільщині Польща перегнала Німеччину і Швейцарію

Це цікаво
22 січня в історії Тернопільщини

У Борщівському обласному краєзнавчому музеї – «Борщівський вернісаж»

Депутати з ОТГ зможуть навчатися дистанційно

Чортківське лісове господарство найактивніше боролося з браконьєрами

21 Січня 2019, Понеділок


Україна встановила рекорд п’ятирічки за імпортом огірків (Агроновини)

Погода
Росте день у січні — росте і холод

Житель Тернопільщини спокусився на телефон односельчанки

Фоторепортаж
100-річну записну книжку воїна УНР показали у Тернополі (фоторепортаж)

Великдень-2019: коли відзначається та скільки відпочиватимуть тернополяни

Тернопільщина дивує: перевірили 40 підприємців і працевлаштували 35 людей

Відео
Тернополяни готові обійматись посеред вулиць (відео)

Відео
Проповідь на Богоявлення 2019 папського місіонера отця Василя Баглея в Марійському духовному центрі в селі Зарваниця

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

На Бережанщині жінка ледь не зарізала чоловіка

Тепер тернополянам доведеться платити від 918 гривень до 14 тисяч

Фоторепортаж
Чотири тернопільські будинки з мушлями

Анонс
Тернополян запрошують створити «живий ланцюг єдності» та «Зв’язати оберіг Україні»

Тернополянин Андрій Антонюк – у рейтингу кращих борців 2018 року за версією UWW

Відео
На Тернопільщині засудили чоловіка, який друкував фальшиві долари (фото, відео)

Це цікаво
Як дорослим наздогнати школярів у вивченні іноземних мов

На Тернопільщині суттєво зростає брак працівників

«Зоря надії» для Сергія з Кременця

Тернополяни можуть повернути свої субсидії в режимі онлайн

Відео Фоторепортаж
Тернопільський військовий оркестр влаштував концерт-реквієм в Івано-Франківську (фото,відео)

Анонс
Андрій Гулкевич презентуватиме у Тернополі містичний роман (анонс)

Кінець святам: у Тернополі демонтують головну новорічну красуню

Тернополянину не вдалося підзаробити на краденій «євроблясі»

На Тернопільщині двічі відреклися сироти

На Тернопільщині чоловік обікрав співмешканку

На Тернопільщині діє 247 пунктів обігріву (адреси)

Що кримінального трапилось у Тернополі

Тернопільське ОСББ перетворило частинку міста на різдвяну казку

Фотофакт
У Тернополі продовжують зносити літні майданчики (фотофакт)

Спортивний огляд тижня: перемоги чергуються із поразками

Фотофакт
В результаті аварії на Бережанщині двоє хлопців потрапили до реанімації (фотофакт)

Відео
Безвідповідальність пішоходів у Кременці могла закінчитися трагедією (відео)

 Печера Вертеба на Тернопільщині: 9 км таємниць і загадок (фоторепортаж)

Мандрівка у світ зниклої цивілізації до однієї із печер Тернопільської області

Сьогодні помандруємо до єдиної у світі печери-музею Трипільської культури. І маємо на це поважну причину. Бо саме рівно 195 років тому її, згодом названу «Подільською Помпеєю», було відкрито світові.

Так, це вона, печера Вертеба, що розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району.  Мовчазно-холодна, загадкова  «королева» у володінні Плутона – бога підземного царства і смерті…

Коли ще про Трипілля ніхто не чув

Для мене візит у цю печеру уже мабуть, більш як десятий за рахунком. Ще на початку 70-х прибирався сюди крізь невеличкий лаз, міцно тримаючись за натягнуті канати, що губились у чорному жерлі печери, здирав нігті, відгортаючи глину, яка здавалсь так і хоче тебе засмоктати у вузькому підземному лабіринті довжиною понад 9 км і не віддати поверхні. То був час, коли вхід у печеру був не тільки замуленим, але й і захаращеним усілякими побутовим непотрібом, місцем, яке тут, на околиці села Більче – Золоте Борщівського району слугувало для багатьох тутешніх жителів такою собі бездонною ямою, куди десятиліттями зсипалося все, що заважало господарям на подвір’ї  та городі. Тому кожна спроба проникунти у печеру супроводжувалась певним ризиком для здоровя відчайдухів, яких цікавило, а що там, під землею, у тій таємничій «дірці» посеред поля, де зникають і струмки, і змитий водою чорнозем, і подільська дичина, ховаючись від переслідувань мисливців.

Але це все було після того, як її, оту «дірку», виявив під час одного із полювань власник тутешніх земель.

Це тоді, ще у 1823 році він оторопів, коли побачив, як біля темного провалля вода розмила кілька глиняних посудин із дивовижними розмальованими красивими візерунками, чимось подібними на античні. І не міг знати отой подільський пан, який випадково надибав на знахідку, що це були зразки культури зниклої цивілізації, старшої за шумерську. Цивілізації, аж через 70 років названою Трипільською, а вік знайдених артефактів, тут, у тій земній «дірці» – печері Вертеба – понад 5 тисяч років.

Скажу, що окремі керамічні фрагменти місцеві жителі знаходии у різних частинах цього подільського регіону, – розповідає директор обласного Борщівського краєзнавчого музею, багаторічний дослідник печери Вертеба, біля входу якої ми стоїмо, Михайло Сохацький. – Але те, що було згодом виявлено у цій печері, сколихнуло уяву тодішніх археологів. Посудіть самі. Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще – понад 35 тисяч шматків глиняного посуду тоді ще невідомої культури, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, знаряддя праці із майстерно обробленого місцевого каменю та кісток.

Та, головне, серед перших знахідок були і цілі, неушкоджені глиняні посудини. І не одна й не десять, а кількасот. Все це – зразки культури, автентичні тим, які згодом, у 1893 році знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом, – додав Михайло Сохацький.

Давні лежанки та місця для обрядів

Отож, одягнуті у водонепроникні комбінезони, у добротному  взутті, тримаючи ліхтарі, разом із Михайлом Сохацьким робимо перші кроки у Вертебу. Йдемо вузьким лабіринтом, щораз пригинаючись. Міцні спелелогічгні шоломи бережуть від можливих ушкоджень, під ногами – волога глина. Через деякий час, зупиняємось аби віддихатися в одному із підземних залів. Запитую, невже тут, глибоко під землею жили трипільці, адже переважно із ними ми уособлюємо людей-землеробів, які на поверхні зводили будівлі, обробляли поля, вирощували худобу, а тут – житло у печері?

– Це одна із загадок Вертеби. Фактично, це єдине у світі місце, де підтверджено, що трипільці мешкали у цих місцях під землею упродовж шести століть, правда, епізодично. Це засвідчують і закіптявлені частини печери, навіть залишки багать, аналіз попелу яких підтверджує його давнє походження. Тут же – різноманітні шматки глечиків, в тому числі й для зберігання зерна, знаходили і зернотерки, адже трипільці, це, передусім, хлібороби.

– Що ж їх загнало сюди, у підземелля?

– Скажу, що про це достеменно невідомо. Хтозна, може це були періоди, коли трипільці ховались від нападників, а, можливо тут було їхнє святилищне, бо ми знаходили у печері окремі масові поховання людей, близько чверті сотні, натрапляли і на окремі захоронення. Усе це – загадки, загадки…

– Ось поруч з нами, у скелі бачу заглиблення. Воно природнє чи рукотворне?

– Це все сліди роботи рук давніх людей. Вони тут витесували такі заглибини, своєрідні лежанки, розпалювали багаття, гріли камені, які тривалий час зберігали тепло, віддаючи його трипільцям, котрих збиралось тут по кількасот осіб. Деякі дослідники вважають, що Вертеба була місцем проведення ритуальних обрядів. Наприклад, наші археологи знаходили тут певні артефакти, очевидно, це були амулети, – розмірковує Михайло Сохацький.

«Бик», «Трипільські біноклі» та оголені жіночі фігурки

Михайло Сохацький розповів, що серед знахідок, виявлених у Вертебі, вирізняються знакові, які, очевидно, відігравали для трипільців сакральну роль.

– Тут, у Вертебі свого часу знайшли амулет – стилізоване зображення голови бика, який згодом став символом Трипільської культури. До речі, цей символ обрав собі за емблему і Краківський музей, де нині зберігаються тисячі артефактів, знайдених у Вертебі, адже колись ця територія належала Польщі, – розповівдає історик-археолог. Саме він із групою своїх однодумців свого часу знайшов у печері кістяний амулет, аналогічний тому, який зберігається у Краківському музеї.

– Ветеба поставила перед її дослідниками ще одну загадку: виявлені тут «біноклевидні» глиняні вироби. Що Ви про них скажете, пане Михайле? 

– Дійсно, серед загадок Вертеби – знайдені у печері дві спарені наскрізні посудини із яйцеподібними формами, які розширюються у верхній і нижній частинах. Такі ж були виявлені під час перших розкопок у Трипіллі на початку XX століття.

– Бачив ці посудини у музеї, який Ви очолюєте. Як на мене, вони дещо  схожі на людей з піднятими над головами чашами, які з’єднані між собою короткими перемичками-містками. Можливо, вони вказують на нерозривну єдність двох протилежностей – чоловічого і жіночого начал?

– Побутує і така думка. Та більшість дослідників вважає, що  Трипільські «біноклі», це один із предметів землеробського культу, прообраз Неба і Землі. Це – як втілення бездонності, безмежності людського буття. Дехто прпускає, що під час землеробських обрядів в одну посудину-лійку такого «бінокля» засипали жменями насіння, іншу – наповнювали водою. Ось так зерно і вода, що, можливо,  супроводжувались магічними замовляннями й потрапляли у землю…– каже Михайло Сохацький.

– Згадую, як екскурсовод у музеї звернула мою увагу на те, що лійки посудини нагадують за своєю формою материнські груди, тобто, йдеться про певий символ, культ, образ благодатності, жриці, яка поїть землю, запліднює її життєдайним началом, початок якого  у Небі, а продовження – у Землі.

– Хтозна, можливо і в цьому є теж певний сенс, що такі «біноклі», їхні верхні чаші відкривали канали Всесвіту, приймали його енергію, а нижні – передавали цю енергію Землі, поєднуючи земне і небесне. 

– А чому так багато у Вертебі було знайдено жіночих глиняних фігурок. Що ж вони символізують, Михайле Петровичу?

– Дійсно, серед культурного спадку трипільців є чимало жіночих фігурок, деякі з них розмальовані. Характерно, що кожна із знайдених жіночих фігурок – дуже витончена, майстерно виготовлена, хоча, певна схематика притаманна таким виробам.

Одні археологи сходяться на тому, що все це – символи тогочасних богинь, які уособлювали ідею родючості, життя, достатку, інші схиляються, що подібні фігурки ще й виконували роль оберегів,  які не давали злим духам доступу у домівку та оберігали тих, хто мав із собою такі амулети, – розповів Михайло Сохацький.

Від печери – до фестивалю трипільської культури «Вертеба»

Понад дві години тривала мандрівка підземними лабіринтами «Вертеби». Здається, вже стільки разів побував ось тут, але, щоразу, коли слухаю свого незмінного гіда печерними ходами –  археолога, історика Михайла Сохацького, знову  і знову переконуюсь: Вертеба манить сюди своїми таємничими закутками, низкою збережених артефактів, які можуть безпосередньо у печері оглянути туристи.

А ще – уявити, як виглядали сонцелюби-трипільці, які чомусь не на одне століття обрали собі цю печеру для життя і смерті. У цьому, допитливим мандрівникам допоможуть відтворені скульпторами фігури трипільців, котрі, ніби застигли серед вічності, вдивляючсь у кожного, хто ступає на їхню колишню територію.

– Хочемо, щоб наша печера, оцей, фактично, єдиний у світі підземний музей трипільської культури стала місцем, яке прагнуть відвідати сотні і сотні туристів. Людей небайждужих, які цікавляться минулим цього куточка України. Так, минулого року у Більче-Золотому провели яскравий фестиваль Трипільської культури «Вертеба», – каже Михайло Сохацький.

У його рамках відбулися наукові читання, конференції, екскурсії лабіринтами Вертеби, майстер-класи відомих народних умільців, виступи автенчтиних фольклорних колективів львівського балету «Життя» з композицією «Етно-еволюція». З огляду на торішній резонанс від фестивалю, сподіваємось, що він буде щорічним.

Принаймні, уже нам телефонують туристи, кажуть, що готові знову приїхати до нас на таке самобутнє автентичне історико-краєзнавче дійство, яким є фестиваль Трипільської культури «Вертеба». А в лютому цього року в Українському домі під час презентації Тернопільщини у столиці України «Благословенне Тернопілля» показали киянам велику ескпозицію артефактів, знайдених у Вертебі, демонстрували кінофільм про печеру і дослідницьку роботу у ній спелеологів, археологів. Намагаємось, щоб про цю зниклу цивілізацію, названою Трипільською культурою знало якомога більше українців, туристів з інших країн.

Адже її витоки губляться десь у п’ятому тисячолітті до нашої ери. І мало хто знає, що вона давніша за шумерську цивілізацію, яка досі вважалася найстарішою на планеті. Узагалі, Трипілля, як пласт маловивченої світової культури, що частково збереглася у Вертебі, беззаперечно, зіграло величезну роль у розвитку людства, а матеріальні свідчення, які дійшли до наших днів, говорять про те, що саме Трипілля, імовірно, було колискою індоєвропейських народів. Тож переконаний, Вертеба ще відкриє нові чи підтвердить існуючі гіпотези науковців й надалі вабитиме до себе допитливих мандрівників, які зацікавляться нею, печерою-музеєм із поки що нерозгаданими таємницями Трипільської культури, – сподівається Михайло Сохацький. А разом і з ним – і автор цих рядків, в якого ще не згасло бажання відкривати для себе та інших нові, цікаві місця на карті України і, Тернопільщини, зокрема.

Фото автора

225

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора