/ /У Тернополі 155 років тому учень гімназії створив таємну організацію

22 Вересня 2018, Субота


Відео
У Тернополі протестували новий пандус (відео)

Відео Анонс
Легендарний гурт співатиме у Тернополі (відео)

Тернопільщина: коли бізнес думає не лише про себе

Фоторепортаж Це цікаво
Осінній холод зібрав панянок за капелюшками та кавою (фоторепортаж)

Тернопільських туроператорів перевірить Уряд

Фермер з Херсонщини перейняв канадську технологію вирощування квасолі (Агро-новини)

Анонс
У Тернополі відбудеться грандіозне свято

Про це повинен знати кожен тернополянин

Тернополяни їдять голубів?

Фотофакт
Житель Тернопільщини зробив снігову бабу посеред осені (фотофакт)

Фоторепортаж
Найкрасивіші двері Микулинців (фоторепортаж)

Борги – це замкнуте коло, в яке краще не ступати, впевнені на Тернопільщині

Посівні площі під часником збільшилися у два рази (Агро-новини)

Продавці стихійної торгівлі у Тернополі стали моднішими

У Тернополі відкрили 24-й магазин «Студії м’яса» (фото)

У фаворі на Тернопільщині – проводи, механічне обладнання і автомобілі

Це цікаво
22 вересня в історії Тернопільщини

Студенти Тернопільщини мають змогу виграти 27 тисяч гривень

Футбольна команда з Підволочиську стала чемпіоном

На Тернопільщині діти отримали кабінет для соціально-реабілітаційних робіт

Молодь Тернопільщини об’єдналась в молитві

21 Вересня 2018, П’ятниця


Погода
Натішились: в Тернополі обіцяють дощ

Засуджений за рекордний хабар високопосадовець з Тернопільщини повертається у політику 

Навколо «Українського Єрусалиму» на Тернопільщині розпочалися «авторські» пристрасті (фото)

Чи дозволять тернопільським водіям їздити без документів

Уряд дуже розчарував медиків із села на Тернопільщині (фоторепортаж)

Скільки за безоплатні послуги держави платять тернополяни

Тернополянам розповіли, що таке хатха-йога

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
На тернопільській вулиці встановлюють унікальні ліхтарики

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних?

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: як багато ви знаєте про українську мову

Фотофакт
Мішки з податками тернополян лежали прямо під ногами (фотофакт)

Тернопільська пивоварня «Опілля» поповнила бюджет на кругленьку суму

На Тернопільщині бджолярі вирішили організуватися

Фоторепортаж
Що розглядати у тернопільських модерністичних будинках

На Тернопільщині за минулу добу загасили 7 пожеж

Унікальний музей на Тернопільщині святкує свій день народження

Через масштабний страйк тернополяни не зможуть перетнути кордон

Літні тернополяни потребують вашої допомоги

Анонс Це цікаво
У Тернополі змагатимуться за найшвидше складання кубика Рубіка

Місто на Тернопільщині постало у «Книзі дивностей»

Лісам Тернопільщини завдали шкоди на майже 6 мільйонів гривень

Фотофакт Це цікаво
У Ланівцях на авто приземлився несподіваний гість (фотофакт)

Терміново
У центрі Тернополя обмежать рух

У Бережанах пропонують об’єднати дорожній знак та пішохідний перехід (фотофакт)

Прецедент: Кременець заплатить за дитину, яка відвідує садочок у Тернополі (фото)

Це цікаво
Батькам повернуть гроші за групи продовженого дня

На Тернопільщині масово отруїлися люди

Відео
Теребовля отримала 13-кілометрову туристичну родзинку (фото, відео)

Відео
У супермаркеті на Тернопільщині борошно продають одразу з живою «начинкою» (фото, відео)

У віддалених селах Кременеччини з’явиться інтернет

Проект «Духовні постаті Тернопільських гімназій» триває в обласному центрі.

У його рамках напередодні відбулося спільне засідання Фундації імені Олександра Смакули, голова якої – науковець, громадський діяч Василь Липовецький, Наукового Товариства імені Т. Шевченка і Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка.

Відкриваючи засідання, Василь Липовецький підкреслив, що воно, як і попередні зустрічі, присвячене славетним випускникам тернопільських гімназій, які прославили рідний край на увесь світ. І серед таких особистостей почесне місце посідає Іван Пулюй.

Про нього, як українського патріота, що був одним із засновників учнівського товариства «Громада» та студентського товариства «Січ».

Про діяльність цих товариств та їх вплив на становлення української національної ідеї цікаво розповіла кандидат фізико-математичних наук, доцент ТНЕУ Ольга Збожна.

– У кінці 60-их на початку 70-их років ХІХ ст українська учнівська та студентська молодь заснувала таємні товариства «Громади», які стали школою виховання української національної еліти. У Тернополі «Громаду» заснував учень 6 класу Тернопільської гімназії Іван Пулюй. Було це у січні 1863 року. Іван Пулюй написав: «ціль товариства була висока, моральна, гарна і патріотична», – процитувала архівні записи Ольга Збожна. – Таку високу мету поставили перед собою ґімназисти. Дуже високу. Не кожному було підсилу її виконання. Хто неспроможний був виконати програму, той виходив з товариства відразу. Однак ніколи і нікому не видавав його тайни, тобто не зраджував! Це програма підготовки тогочасної української національної еліти. Саме так! Української національної еліти. А першим пунктом було: «жити в чистоті моральній». Тільки при дотриманні цього пункту можна виконати усі решта! І громадівці дотримувалися. У «Громаді» молодь вчилася: вивчала історію Землі рідної; вивчала українську літературу; поезію тощо. Нелегкі то були часи… Крім цього, товариство було таємним… На час, про який йдеться, українські землі були поділені між Росією і Австрією. Галичина й Буковина входили до складу Австрійської імперії, яку 1867 року перейменували на Австро-Угорську, столиця якої – Відень, була осередком політичного та культурного життя імперії. Тож українська молодь, закінчивши ґімназії на рідній землі, старалася продовжити навчання у Віденських високих школах. Після приїзду у Відень вони якийсь час гуртувалась у звиклому для себе вдома та організованому у Відні товаристві «Громада». Хто саме був членом віденської «Громади»?… Поіменно назвати не можемо, оскільки Іван Пулюй не написав їх прізвищ. «Товариство стало незабаром кошем і для світської академічної молоді, що збиралась щонеділі в семінарському саду. … Коли побільшало число членів і прихильників української самостійності, то вирішено було зав’язати явне академічне товариство «Січ». Як бачимо, Іван Пулюй пише про «явне» товариство. Отже «Січ» створили вихованці «Громад», що приїхали у Відень на навчання. Офіційною датою заснування «Академічного Товариства «Січ», така його повна назва, є 9 січня 1868 року. Прапором «Січі» була синьо-жовта хоругва. Січовики проводили вечори вшанування славетних синів українського народу, робили доповіді на актуальні суспільно-політичні теми. І все це закінчувалося чудовими концертами.

– У товаристві «Січ» почали зароджуватися гуртки. Організували гурток «Товаришів просвіти», що займався видавничою діяльністю, щоб видавати книжки для народу. Іван Пулюй, тоді вихованець Віденської греко-католицької духовної семінарії, організував «Працю» і взявся за переклад Молитвослова на українську мову. Після виходу у світ Молитвослова Іван Пулюй разом з Пантелеймоном Кулішем, який приїхав на той час у Відень, взялися за переклад Чотирьох Євангелій. А коли Євангелії надрукували, то січовики допомагали їх розповсюджувати. Січовики підтримували зв’язки з членами українських товариств, що діяли на той час на усіх українських землях, а вони (члени товариств), їдучи у західну Європу, навідувалися до віденських січовиків, що мало великий вплив на останніх. Шостим кошовим «Січі» був Іван Пулюй. Він керував «Січчю» з осені 1872р. до осені 1873р. За словами Михайла Драгоманова бібліотека «Січі» була «найбагатша на українські книжки в усій Австрії». «Січ» була науковим товариством, а його перша назва: «Академічне Товариство «Січ». Це – прообраз Наукового товариства ім. Т.Шевченка, яке стало прообразом Української Академії Наук. То ж, коли наблизився кінець Другої світової війни і війська союзників увійшли до Відня, вони поділили його на чотири окупаційні зони – американську, англійську, французьку й радянську. Тогочасний провід «Січі» намагався допомогти своїм членам відійти на Захід. Старався зберегти архів та бібліотеку. Однак з багатьох причин цього зробити вже не могли. Радянські спецслужби, прийшовши у Відень, ловили українців, та й не лише українців, у всіх окупованих зонах і вивозили їх до радянських концтаборів, звідки живими повернулися одиниці. Після вивезення січовиків у радянські концтабори австрійська поліція ліквідувала «Січ». Було це 18 червня 1947 року. Будь-яку спробу відновити діяльність «Січі» оголошували нелегальною, – розповіла Ольга Збожна.

Думками про феномен Івана Пулюя поділився професор, доктор фізико-математичних наук, науковий секретар НТШ зі Львова Роман Пляцко. Також на засіданні йшлося і про окремі відкриття фізика Олександра Смакули, внесок професорів Романа Гайди, Ярослава Довгого та Олега Шаблія у повернення імен Івана Пулюя і Олександра Смакули в Україну.

Фото автора

120

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора