/ /У Тернополі 155 років тому учень гімназії створив таємну організацію

24 Квітня 2019, Середа


Підопічні територіального центру Тернопільщини творили великодні шедеври (фото)

23 Квітня 2019, Вівторок


У Ланівцях призовників урочисто провели на строкову військову службу (фото)

Погода
Тернополян попереджають про сильний вітер

Більшість з тернопільських депутатів з команди Порошенка провалили виборчий екзамен

Примадонні з Тернопільщини присвятили виставку у Відні (фото)

Відео
Замок на Тернопільщині врятують за 3 мільйони євро (фото, відео)

Тернополяни можуть скористатися обласною програмою кредитування житла

Фоторепортаж
Перші призовники Тернополя  будуть направлені в навчальні центри до прикордонної служби (фоторепортаж)

У тернопільському музеї відбувся «Писанковий вернісаж»

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Що чекає тернополян, які не платять аліментів?

«Тернопільське» стало офіційним партнером Фестивалю українських театрів у Польщі

Анонс
Тернопільським читачам презентуватимть «Два кроки назустріч»

Тернополяни можуть залишитися без вподобайок у популярній соцмережі

Яловичина залишається малодоступною для більшості українців (Агроновини)

Анонс
Тернополян навчать декорувати великодній кошик

Відео Фоторепортаж Це цікаво
«Нотр-Дам по-українськи»: величні собори, які ще можна врятувати (фоторепортаж, відео)

Тернополяни здаватимуть цього року «рекордне» ЗНО

Туристичний сезону у Чорткові відкриють блогер-фестом

Тернопільськими великодніми прикрасами захоплюються іноземці (фото)

Відео
Чортківська співачка, котра живе і працює в США, записала чергову пісню (відео)

У місті на Тернопільщині подбали не лише про живих (фото)

Фотофакт
У Тернополі буде ще один напис із серцем (фотофакт)

Житель Чортківщини спершу випивав із сусідом, а потім його обікрав

Біля Катедрального собору в Тернополі знайшли дітей

Фотофакт
У Бережанах дорожні знаки обрамили світлодіодними стрічками (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині відбулись проводи призовника (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині в одному з будинків повісили неприємну листівку (фотофакт)

Як проходитиме триденний фестиваль «Чортківська офензива»: є перші напрацювання

Увага! Допоможіть розшукати двох неповнолітніх! (фото)

Тернополяни можуть дізнатись, кого підтримали на передовій

Тернополяни можуть переглянути, як псували бюлетені

Відео
Австралійський прапор замайорів у найвищій точці Кременця (фото, відео)

Тернополяни матимуть додатковий транспорт до кладовищ

Тернопільська блогерка розповіла про те, що їй легше писати, аніж говорити

Фоторепортаж
Тернополянка посіла перше місце на олімпіаді з онкології (фоторепортаж)

Фотофакт
У Кременці обіцяють гроші за «здачу» порушників (фотофакт)

Сьогодні вшанують жертв автотрощі за участю автобуса «Луцьк-Тернопіль»

Тернопільщина здивує світ реставрацією унікальної ратуші (відео)

На 69 році життя помер відомий журналіст із Чорткова Богдан Присяжний

Вподобання жителів Бережанщини (інфографіка)

Фотофакт
У Бережанах вже можна отримати електронний рецепт (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині відбулось свято Писанки (фоторепортаж)

Це цікаво
23 квітня в історії Тернопільщини

Для школярів та активної молоді Теребовлянської ОТГ провели еко-тиждень (фото)

Легкоатлети зі Зборова на змаганнях здобули вісім медалей

На Тернопільщині школярі посадили нові ліси (фото)

22 Квітня 2019, Понеділок


Вулицями старовинного Збаража пройшов Хресний хід (фото)

Погода
Погода у Тернополі 23 квітня

Тернополянці не дозволили проголосувати із закордонним паспортом

Звідки громади на Тернопільщині беруть гроші

На Тернопільщині оголосили жовтий рівень небезпеки

Проект «Духовні постаті Тернопільських гімназій» триває в обласному центрі.

У його рамках напередодні відбулося спільне засідання Фундації імені Олександра Смакули, голова якої – науковець, громадський діяч Василь Липовецький, Наукового Товариства імені Т. Шевченка і Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка.

Відкриваючи засідання, Василь Липовецький підкреслив, що воно, як і попередні зустрічі, присвячене славетним випускникам тернопільських гімназій, які прославили рідний край на увесь світ. І серед таких особистостей почесне місце посідає Іван Пулюй.

Про нього, як українського патріота, що був одним із засновників учнівського товариства «Громада» та студентського товариства «Січ».

Про діяльність цих товариств та їх вплив на становлення української національної ідеї цікаво розповіла кандидат фізико-математичних наук, доцент ТНЕУ Ольга Збожна.

– У кінці 60-их на початку 70-их років ХІХ ст українська учнівська та студентська молодь заснувала таємні товариства «Громади», які стали школою виховання української національної еліти. У Тернополі «Громаду» заснував учень 6 класу Тернопільської гімназії Іван Пулюй. Було це у січні 1863 року. Іван Пулюй написав: «ціль товариства була висока, моральна, гарна і патріотична», – процитувала архівні записи Ольга Збожна. – Таку високу мету поставили перед собою ґімназисти. Дуже високу. Не кожному було підсилу її виконання. Хто неспроможний був виконати програму, той виходив з товариства відразу. Однак ніколи і нікому не видавав його тайни, тобто не зраджував! Це програма підготовки тогочасної української національної еліти. Саме так! Української національної еліти. А першим пунктом було: «жити в чистоті моральній». Тільки при дотриманні цього пункту можна виконати усі решта! І громадівці дотримувалися. У «Громаді» молодь вчилася: вивчала історію Землі рідної; вивчала українську літературу; поезію тощо. Нелегкі то були часи… Крім цього, товариство було таємним… На час, про який йдеться, українські землі були поділені між Росією і Австрією. Галичина й Буковина входили до складу Австрійської імперії, яку 1867 року перейменували на Австро-Угорську, столиця якої – Відень, була осередком політичного та культурного життя імперії. Тож українська молодь, закінчивши ґімназії на рідній землі, старалася продовжити навчання у Віденських високих школах. Після приїзду у Відень вони якийсь час гуртувалась у звиклому для себе вдома та організованому у Відні товаристві «Громада». Хто саме був членом віденської «Громади»?… Поіменно назвати не можемо, оскільки Іван Пулюй не написав їх прізвищ. «Товариство стало незабаром кошем і для світської академічної молоді, що збиралась щонеділі в семінарському саду. … Коли побільшало число членів і прихильників української самостійності, то вирішено було зав’язати явне академічне товариство «Січ». Як бачимо, Іван Пулюй пише про «явне» товариство. Отже «Січ» створили вихованці «Громад», що приїхали у Відень на навчання. Офіційною датою заснування «Академічного Товариства «Січ», така його повна назва, є 9 січня 1868 року. Прапором «Січі» була синьо-жовта хоругва. Січовики проводили вечори вшанування славетних синів українського народу, робили доповіді на актуальні суспільно-політичні теми. І все це закінчувалося чудовими концертами.

– У товаристві «Січ» почали зароджуватися гуртки. Організували гурток «Товаришів просвіти», що займався видавничою діяльністю, щоб видавати книжки для народу. Іван Пулюй, тоді вихованець Віденської греко-католицької духовної семінарії, організував «Працю» і взявся за переклад Молитвослова на українську мову. Після виходу у світ Молитвослова Іван Пулюй разом з Пантелеймоном Кулішем, який приїхав на той час у Відень, взялися за переклад Чотирьох Євангелій. А коли Євангелії надрукували, то січовики допомагали їх розповсюджувати. Січовики підтримували зв’язки з членами українських товариств, що діяли на той час на усіх українських землях, а вони (члени товариств), їдучи у західну Європу, навідувалися до віденських січовиків, що мало великий вплив на останніх. Шостим кошовим «Січі» був Іван Пулюй. Він керував «Січчю» з осені 1872р. до осені 1873р. За словами Михайла Драгоманова бібліотека «Січі» була «найбагатша на українські книжки в усій Австрії». «Січ» була науковим товариством, а його перша назва: «Академічне Товариство «Січ». Це – прообраз Наукового товариства ім. Т.Шевченка, яке стало прообразом Української Академії Наук. То ж, коли наблизився кінець Другої світової війни і війська союзників увійшли до Відня, вони поділили його на чотири окупаційні зони – американську, англійську, французьку й радянську. Тогочасний провід «Січі» намагався допомогти своїм членам відійти на Захід. Старався зберегти архів та бібліотеку. Однак з багатьох причин цього зробити вже не могли. Радянські спецслужби, прийшовши у Відень, ловили українців, та й не лише українців, у всіх окупованих зонах і вивозили їх до радянських концтаборів, звідки живими повернулися одиниці. Після вивезення січовиків у радянські концтабори австрійська поліція ліквідувала «Січ». Було це 18 червня 1947 року. Будь-яку спробу відновити діяльність «Січі» оголошували нелегальною, – розповіла Ольга Збожна.

Думками про феномен Івана Пулюя поділився професор, доктор фізико-математичних наук, науковий секретар НТШ зі Львова Роман Пляцко. Також на засіданні йшлося і про окремі відкриття фізика Олександра Смакули, внесок професорів Романа Гайди, Ярослава Довгого та Олега Шаблія у повернення імен Івана Пулюя і Олександра Смакули в Україну.

Фото автора

129

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора