Небезпечна рослина – борщівник дошкуляє жителям краю.

Борщівник Сосновського («ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») - багаторічна рослина родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло та великі перисті листки. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава», йдеться на сайті головного управління Дежпродспоживслужби в області.

Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори з території і не дає їм розвиватись. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням, яке розноситься вітром і водою.

Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік гарантований. Підступність борщівника в тому, що, на відміну від кропиви, яка жалить одразу, реакція в результаті опіку проявляється через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені прозорою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, підвищується температура. Борщівник Сосновського викликає й алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.

Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть. Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, зазнає змиву. Так відбувається процес блокування вихідного біоценозу і формування нового.

Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню.

На сьогоднішній день відомий лише один «шкідник» - борщевична міль, личинки якої проникають всередину стебла і просуваються в середині до суцвіття, об'їдаючи квіти до розпускання, що знижує насіннєву продуктивність рослин.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йдеться у повідомленні.