Згідно з даними дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), зацікавленість у вирощуванні волоських горіхів серед вітчизняних фермерів постійно зростає. 

Про це повідомляє Kurkul.com.

Нагадаємо, цьогоріч врожай фруктів і ягід може перевищити торішній показник на 10-30%. Впродовж останніх 10 років загальні площі під горіховими садами збільшились на 10%. Найбільший помітний приріст було зафіксовано у 2011 році, тоді площі під горіховими плантація зросли одразу на 9%.

Зазначається, що за останні 10 років комерційний сектор вирощування горіху наростив площі у 3,1 рази. При цьому незмінно, 99% всіх горіхових насаджень зосереджено в приватних господарствах.

Останніми роками горіхове вробництво інтенсивно зростає, про що говорить збільшення валового збору горіхів в Україні. Доказом цього слугують і середні показники врожайності українських горіхів: у 2007 році середня врожайність становила 5,8 т/га, у 2016 році – 8,0 т/га.

Експерти пояснили, чому якісний український мед продають за кордоном дешево

Українські виробники меду мають експортувати свою продукцію не як сировину, а як готовий продукт з доданою вартістю. Таку думку висловила голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів» Тетяна Васильківська в ефірі «AgroFM».

Нагадаємо, український мед зрівнявся в ціні з неякісним китайським.

1302 (Copy)

За її словами, український мед - один з найякісніших і при цьому на світовому ринку він продається за найнижчою ціною. Зараз він зрівнявся у ціні з китайським медом, який, по суті – скоріше сироп, ніж мед.

Причина низької вартості за кордоном – те, що українські трейдери, яких зараз налічується понад 70, продають український мед як сировину.

– Наша організація вивела трейдерів на кордони цих країн, але тепер потрібно, щоб вони й самі витратили певні кошти на маркетинг, вивчили вимоги і можливості на закордонних ринках і почали продавати наш мед з доданою вартістю. Торгувати сировиною – це не торгівля, – вважає Васильківська.

Крім того, каже експерт, український мед не ідентифікований за кордоном. Громадська організація, яку представляє Васильківська, близько півроку тому розробила відповідні вимоги для бджолярів-виробників, виконавши які вони змогли б самостійно стати експортером. Однак нині ці положення «застрягли» у Мінагрополітики.

Фахівці говорять, що для просування українського бджільництва за кордоном необхідні зміни до законодавства.