/ //15 липня в історії Тернопільщини

24 Квітня 2019, Середа


Волейболістки з Тернопільщини здобули срібні медалі чемпіонату України «Дитяча ліга»

Підопічні територіального центру Тернопільщини творили великодні шедеври (фото)

23 Квітня 2019, Вівторок


У Ланівцях призовників урочисто провели на строкову військову службу (фото)

Погода
Тернополян попереджають про сильний вітер

Більшість з тернопільських депутатів з команди Порошенка провалили виборчий екзамен

Примадонні з Тернопільщини присвятили виставку у Відні (фото)

Відео
Замок на Тернопільщині врятують за 3 мільйони євро (фото, відео)

Тернополяни можуть скористатися обласною програмою кредитування житла

Фоторепортаж
Перші призовники Тернополя  будуть направлені в навчальні центри до прикордонної служби (фоторепортаж)

У тернопільському музеї відбувся «Писанковий вернісаж»

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Що чекає тернополян, які не платять аліментів?

«Тернопільське» стало офіційним партнером Фестивалю українських театрів у Польщі

Анонс
Тернопільським читачам презентуватимть «Два кроки назустріч»

Тернополяни можуть залишитися без вподобайок у популярній соцмережі

Яловичина залишається малодоступною для більшості українців (Агроновини)

Анонс
Тернополян навчать декорувати великодній кошик

Відео Фоторепортаж Це цікаво
«Нотр-Дам по-українськи»: величні собори, які ще можна врятувати (фоторепортаж, відео)

Тернополяни здаватимуть цього року «рекордне» ЗНО

Туристичний сезону у Чорткові відкриють блогер-фестом

Тернопільськими великодніми прикрасами захоплюються іноземці (фото)

Відео
Чортківська співачка, котра живе і працює в США, записала чергову пісню (відео)

У місті на Тернопільщині подбали не лише про живих (фото)

Фотофакт
У Тернополі буде ще один напис із серцем (фотофакт)

Житель Чортківщини спершу випивав із сусідом, а потім його обікрав

Біля Катедрального собору в Тернополі знайшли дітей

Фотофакт
У Бережанах дорожні знаки обрамили світлодіодними стрічками (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині відбулись проводи призовника (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині в одному з будинків повісили неприємну листівку (фотофакт)

Як проходитиме триденний фестиваль «Чортківська офензива»: є перші напрацювання

Увага! Допоможіть розшукати двох неповнолітніх! (фото)

Тернополяни можуть дізнатись, кого підтримали на передовій

Тернополяни можуть переглянути, як псували бюлетені

Відео
Австралійський прапор замайорів у найвищій точці Кременця (фото, відео)

Тернополяни матимуть додатковий транспорт до кладовищ

Тернопільська блогерка розповіла про те, що їй легше писати, аніж говорити

Фоторепортаж
Тернополянка посіла перше місце на олімпіаді з онкології (фоторепортаж)

Фотофакт
У Кременці обіцяють гроші за «здачу» порушників (фотофакт)

Сьогодні вшанують жертв автотрощі за участю автобуса «Луцьк-Тернопіль»

Тернопільщина здивує світ реставрацією унікальної ратуші (відео)

На 69 році життя помер відомий журналіст із Чорткова Богдан Присяжний

Вподобання жителів Бережанщини (інфографіка)

Фотофакт
У Бережанах вже можна отримати електронний рецепт (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині відбулось свято Писанки (фоторепортаж)

Це цікаво
23 квітня в історії Тернопільщини

Для школярів та активної молоді Теребовлянської ОТГ провели еко-тиждень (фото)

Легкоатлети зі Зборова на змаганнях здобули вісім медалей

На Тернопільщині школярі посадили нові ліси (фото)

22 Квітня 2019, Понеділок


Вулицями старовинного Збаража пройшов Хресний хід (фото)

Погода
Погода у Тернополі 23 квітня

Тернополянці не дозволили проголосувати із закордонним паспортом

Звідки громади на Тернопільщині беруть гроші

Цього дня народилися:

історик, архівіст, археограф, бібліотекознавець, педагог, доктор філософії Богдан Барвінський (1880 р., м. Тернопіль – 08. 02. 1958 р., м. Львів)

лікар-радіолог, вчений, доктор медицини, професор Лариса Біланюк (1941 р., с. Потік Зборівського району)

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

лікар, кандидат медичних наук, головний лікар комунального закладу Тернопільської обласної ради „Тернопільська університетська лікарня” Василь Бліхар (1956 р. н., с. Сущин Теребовлянського району)

бліхар

вчений-патфізіолог, доктор медичних наук, професор ТДМУ Юрій Бондаренко (1936 р. н., с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області)

бондаренко

вчений у галузі медицини, есперантист, громадський діяч, доктор медичних наук, професор Ігор Галайчук (1956 р. н., м. Монастириська)

галайчук

громадський діяч у Канаді Іван Горбатюк (1893 р., с. Івачів Долішній, нині Тернопільського району – рік і місце смерті невідомі)

війсь­ковик, майор Армії США Мирон Дідурик (1938 р., с. Мужилів, нині Підгаєцького району – 26. 04. 1970 р., В’єтнам, похований на військовому цвинтарі у штаті Джорджія, США)

дириґент, педагог, заслужений артист України Святослав Дунець (1973 р. н., м. Тер­нопіль)

тернопільський художник-графік, літератор Анатолій Заблуда (1933 р. н., с. Мартинківці, нині Городоцького району Хмельницької області)

заблуда

вчений-агроном, господарник, громадський діяч, заслужений працівник сільського господарства України Володимир Заєць (1948 р. н., с. Башуки Кременецького району)

заєць

господарник, меценат Юрій Кравчук (1958 р. н., с. Нападівка Лановецького району)

кравчук

композитор Іван Небесний (1971 р., м. Тернопіль)

Nebesnyj, Ivan

голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук (1974 р.н., с. Іване-Пусте Борщівського району)

Результат пошуку зображень за запитом "овчарук терен"

філолог, доктор філологічних наук Єхель Опельбаум (1921 р., м. Кременець – квітень 1996 р., м. Єрусалим, Палестина)

філолог, педагог, кандидат філолологічних наук Стефанія Панцьо (1946 р. н., с. Лошнів, нині Теребовлянського району)

церковний, громадсько-політичний діяч Петро Понятишин (1877 р., с. Семенів, нині Теребовлянського району – 04. 02. 1960 р., м. Скокі, штат Іллінойс, США)

понятишин

правник, суддя, заслужений юрист України Богдан Пошва (1959 р., с. Мшанець Зборівського району)

пошва

фотожурналіст, заслужений журналіст України Богдан Приймак (1948 р. н., с. Данилівці, Зборівського району – 12 грудня 2016, м. Тернопіль)

приймак

майстер-килимар Степан Пчола (1905 р., с. Вишгородок, нині Лановецького району – 1984 р., там само)

педагог, письменниця, громадсько-політична діячка, ідеолог фемінізму, доктор філософії Мілена Рудницька (1892 р., м. Зборів – 29. 03. 1976 р., м. Мюнхен, Німеччина; перепохована 1993 р. у м. Львів)

рудницька

правник Ілля Якимишин (1891 р., с. Купчинці, нині Козівського району – 03. 10. 1937 р., м. Харків).

Цей день в історії Тернопілля:

1410 р. – у Грюнвальдській битві особливою відвагою відзначився уродженець Теребовлі Бартош Гловацький. На основі праць польських істориків XIX – початку XX ст. нині стверджується, що цей Бартош з Теребовлі «організував хоробрих русинів (…) і багато спричинився для перемоги над хрестоносцями під Грюнвальдом у 1410 р.». Як командир загону він відзначився «здобуттям хоругви хрестоносців». За виявлену відвагу Бартош Гловацький «в 1415 р. отримує дозвіл на забудову під Нове Місто лівого берега Гнізни та звільняється на 8 років від податків». «На честь загону Бартоша в 1910 р. біля будинку управління каменоломнею відкритий пам’ятник з пам’ятними плитами, на яких висічені імена всіх учасників загону Бартоша». Крім того, до 1939 р. відрізок нинішньої вул.Т.Шевченка від скверу Т.Шевченка до середнього мосту через Гнізну в Теребовлі «носив ім’я Бартоша».

Ще один відважний воїн, який виявив мужність у Грюнвальдській битві, Іван Сушик з Романова отримав в спадкову власність два королівські села у Галицькій землі Боричівка (Boryczowka) та Вишній Зубів (Wyzny Zubow, нині Зубів) у Теребовлянському повіті.

1730 р. – митрополит Атанасій Шептицький своїм декретом проголосив чудотворною Ікону Тернопільської Божої Матері й встановив її празник на день Святого Покрова Матері Божої (14 жовтня). Свого часу у храм Різдва із Хрестовоздвиженської церкви перенесли чудотворну Ікону Тернопільської Божої Матері. Цю ікону передала храмові родина тернопільського шевця Маркевича, що мешкав над ставом. Саме у цій хаті під час Великого посту 1730-го заплакав образ Матері Божої. Церковна комісія підтвердила істинність чуда. Ікону з урочистою процесією перенесли у Надставну церкву. І тут Богородиця продовжувала плакати. Декрет Атанасія Шептицького поновлювано у 1737 і 1834 роках. Про чудесні зцілення від ікони свідчили дари вдячності. Отець Громницький прикрасив образ на знак вдячності срібними ризами. Ікона зберігається і сьогодні у церкві Різдва Христового.

1899 р. – Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 р. – «Українська бурса ім. А. Качали»); воно постало з ініціативи Володимира Лучаківського (Лучаковського), який був першим його головою.

1902 р. – у багатьох селах сучасної Тернопільщини, зокрема Бучаччини розпочався Великий хліборобський страйк.

Галревком 15 липня 1920 року опублікував відозву «До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав», у якій проголосив про створення ГСРР з центром у Тернополі. Офіційними мовами визнано українську, польську і єврейську.
На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Запроваджувались чужі для галичан радянські порядки: організовувалася примусова здача хліба, свідомі українці піддавалися терору. Фактично всі справи вирішувало військове командування. До складу ГСРР увійшли: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Підгаєцький, Скальський, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський повіти.

Тоді ж було створено Галицьку надзвичайну комісію (акронім «Ганка»  – контррозвідувальний та репресивний орган Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. Керівна колегія з 5 осіб, яку очолював колишній учитель із Одеси Наваловський (псевд. “Корольчук”) здійснювала акти «червоного те­рору» – розстріли заручників із заможних верств населення та «ворожих елементів». Як засвідчив Н. Гірняк на табличці біля входу у приміщення «Ганки» були намальовані око і вухо «як символ того, що НК все бачить і чує, що перед нею ніщо не затаїться».  Тернопільська тюрма була переповнена в’язнями.

1941 р. – під час нацистської окупації військовий комендант Тернополя граф Подельвіс видав розпорядження, яким заборонив будь-яку політичну діяльність. Натомість усю громадяни зобов’язані були працювати.

1945 р. – Тернопільський краєзнавчий музей знову (заснований у 1913 р.) відчинив двері для відвідувачів.

1946 р. – внаслідок зіткнення УПА з НКВС у селі Перепельники, нині Зборівського району  загинув від важкого поранення в бою райреферент пропаганди ОУН (Залозеччини) Святослав Пасічник.

1948 р. – поблизу села Лопушне Кременецького району відбувся 2-годинний бій між  загоном  МДБ  і  5-ма  повстанцями,  серед  яких  були військовий  керівник  Залозецького  районного  проводу ОУН  “Орел”-“Грізний”,  керівник  пропаґанди  району  “Роман”,  заступник  керівника  кущової  боївки  “Морозенко”- “Переможець”.

1973 р. – дияконський сан прийняв майбутній митрополит Тернопільський і Кременецький УПЦ Московського патріархату владика Сергій (Генсицький).

В Україні сьогодні День українських миротворців.

Геополітична карта світу з часів Другої світової істотно змінилася, а після розпаду Радянського Союзу все світове співтовариство зіткнулося з новими проблемами. Утворені незалежні держави, що входили колись до складу тих, хто був біля витоків створення самої Організації Об’єднаних Націй не залишилися осторонь від нових викликів і Україна одна з перших відгукнулася і запропонувала свою допомогу у вирішенні багатьох з них. Так, 15-го липня 1992 два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовців. Після приземлення в Сараєво українські миротворці практично відразу опинилися в епіцентрі бойових дій, адже місто і аеродром вже обстрілювали снайпери і артилерія.

З того часу більше 40 тис. українських миротворців побували в багатьох гарячих точках нашої планети, демонструючи всьому світу свій традиційний і високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах врегулювання збройних протистоянь.

21-го травня 2013 року, враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я, а також з метою зміцнення славних національних традицій , Верховна Рада України прийняла Постанову № 1165 «Про встановлення Дня українських миротворців” і тепер українські миротворці мають всі підстави на своє власне професійне свято, яке запропоновано проводити 15-го липня.

День металурга відзначається щорічно в третю неділю липня.

В будь-якій країні металургія є однією з найважливіших галузей економіки та промисловості. Це не тільки сфера виробництв металу та металевих виробів, а й область науки, що вивчає процеси виготовлення металів із руд. Також люди, які святкують це свято, займаються вивченням хімічних складів металів, їх структури і властивостей. Завдяки їхнім знанням ми сьогодні можемо виготовляти металеві вироби різних форм і розмірів. Сьогодні без роботи металургів неможлива важка, легка й навіть харчова промисловість. Метал давно став основою життя людини. Тому День металурга — це привід подякувати мужнім представникам цієї професії, починаючи від сталеварів і закінчуючи начальниками цехів.

За оцінками ООН, число безробітних молодих людей у всьому світі до 2013 року досягло значення 74,5 млн. Більшість безробітних проживають у країнах, що розвиваються. За даними Міжнародної організації праці, молоді люди мають в три рази більше шансів стати безробітними, ніж дорослі. Один з п’яти молодих людей, або 125 мільйонів, працюють, але живуть у крайній бідності (менш ніж на $ 1 / день). Проблема безробіття серед молоді є серйозною проблемою для промислово розвинених і країн, що розвиваються.

Один з п’яти молодих людей, або 125 мільйонів, працюють

Розвиток навичок є основним засобом дати молодим людям можливість зробити плавний перехід до роботи. У грудні 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію A/RES/69/145 і оголошено 15 липня «Всесвітнім Днем навичок молоді». Мета цієї щорічної події полягає в тому, щоб домогтися більш високих соціально-економічних умов для сучасної молоді як засіб вирішення проблем безробіття і зайнятості.

Іменини сьогодні святкує Арсеній.

156

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора