/ /Які інструменти здавна полюбляли тернополяни?

17 Липня 2019, Середа


Богатирські багатоборства зібрали у селі Яблунів дорослих і малих силачів із Гусятинщини

На Тернопільщині стартувала благодійна школа англійської мови

16 Липня 2019, Вівторок


У Великогаївській громаді розвивається культурна діяльність

Погода
Який Андрій (17 липня) – такий і Калинник (11 серпня)

Відео
Тернопільські артилеристи готуються до вогневої підготовки (відео)

У Тернополі хочуть обладнати дитячі садочки камерами відеоспостереження

Як тернополянка переїхала в Берлін на маркетинг-позицію

Відео
У соцмережі показали схему, за якою діють двоє шахрайок на Тернопільщині (відео)

Відео Фоторепортаж Це цікаво
Тернополяни мають кілька днів, аби насолодитися незвичною виставкою (фоторепортаж, відео)

Афрокоси не для моря, радить тернопільська танцюристка

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

За що тернополяни можуть понести відповідальність напередодні виборів

Видавці з Тернопільщини вишикувались в чергу за 100 тис грн

Дністер оцінить: у Чорткові будівництво очисних на стадії завершення

Погода
Названо те, на що Тернопільщина сподівається попри погоду і хвороби

Було/стало: найбільшу школу у Чорткові повністю термомодернізували

Цифри, що вражають: половина українських селян працює на заробітках (Агроновини)

У Тернополі оголошують «жовтий» рівень безпеки

Фоторепортаж
Місце без імені: Тернопільщина, яка зникає з лиця землі (фоторепортаж)

Фоторепортаж Це цікаво
Як тернополянка Ірина Кравчук вчить не боятись творити (фоторепортаж) (інтерв’ю)

У Тернополі піймали на хабарі керівника однієї з автошкіл

Поки тернополянин відпочивав після застілля, у нього вкрали все до мокасинів

Кілька метрів вантажівка протягнула під собою легківку (фото)

Два випадки крадіжок грошей з салонів автомобілів задокументували за минулу добу правоохоронці області

Житель Тернопільщини крав металобрухт із колишніх приміщень селищної ради

Два падіння у стані алкогольного сп’яніння стали летальними для тернополянина

Фоторепортаж
Кахля однієї давньої тернопільської вулиці (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Ремонтні роботи на одній із вулиць Бережан добігають завершення (фоторепортаж)

Фотофакт
Тернополяни скаржаться на небезпечний стан скейт-парку (фотофакт)

15 скелетів, які витягнули в Чорткові, належать в’язням післявоєнного період (відео)

Відео
Ніяких чортів там немає: чому варто відвідати Чортків (відео)

Без знання англійської тернополяни не вступлять до вишу?

Терміново
Через ремонтні роботи у Тернополі перекрили рух для деяких тролейбусів

Фоторепортаж
53 тис. грн призовий фонд, учасники з 14 областей: у Чорткові відбувся Всеукраїнський шаховий турнір (фоторепортаж)

Фотофакт
Як у Тернополі рятувальники кошеня визволяли (фотофакт)

Свого підопічного мертвим у власному будинку знайшла фельдшер

Відео
Романтична історія стосунків двох лелек на Тернопільщині вразила всю країну (відео)

Анонс
Тернополяни вийдуть на акцію підтримки Мовного закону

Як забезпечити стабільність екосистемі Тернопільського ставу?

Тернопіль домовиться із сусідами і наведе лад із землею у селах (фото)

На одній із вулиць Тернополя загорілось сміття

Відео
У Тернополі після бійки у нічному клубі хлопець потрапив до лікарні (відео)

У Тернополі журналістка в ролі депутата змогла допомогти людям

Пішки через Тернопіль 2000 км долає Ніко Аміргулашвілі

У Тернополі обирали чемпіонів з лову риби

Це цікаво
16 липня в історії Тернопільщини

На прощі у Зарваниці молодь творила Єдиний молодіжний простір (фото)

Анонс
Підприємців Байковецької ОТГ запрошують взяти участь у заході «Громада для підприємців»

Борці греко-римського стилю з Тернопільщини успішно змагались у Румунії

15 Липня 2019, Понеділок


На Тернопільщині відбувся турнір з футболу пам’яті воїна-кіборга (фото)

Погода
Якщо комарі та мошки в’ються колами, хороша погода гарантована на найближчі сім діб

На Тернопільщині не доглядають чергової «забаганки»

Які інструменти здавна полюбляли тернополяни?

Історія музичних інструментів — боротьба за виживання, де залишаються найсильніші. Вирішальним фактором іноді стає не тільки висока якість звучання, а й ідеологічна складова.

Про те, як розвивалася інструментальна музика, які інструменти віддавна були розповсюджені на Тернопільщині, які зникли, а які залишились, я поспілкувалась із методистом обласного методичного центру народної творчості, автором книжки «Інструментальна музика в Україні: сторінками історії» Олексієм Лещишиним. Матеріал для видання склала інформація з  фундаментальних наукових праць, статей фахових і масових видань, розповідей сучасників, власні спостереження.

— З чого починалось музичне життя на Тернопільщині?

— Не можна впевнено сказати, коли з’явилися перші музичні інструменти на теренах нашого краю, чи якими саме вони були — інформації про це дуже мало. Що ж до України, то на її території найдавніші виявлені інструменти датовані 40 тисячами років. Це флейта з рога північного оленя, багатотрубкові флейти, сопілки. Серед знахідок часу трипільської культури — барабани у формі піскового годинника, келихоподібні та конусні. Серед археологічних артефактів скіфського періоду велику цінність мають ювелірні вироби, на яких зображені музиканти, що грають на струнних інструментах, а на глиняних фігурках збереглися зображення чоловіків, що грають на духових інструментах типу труб.

У часи Київської Русі музика була складовою частиною культових обрядів. Із середини Х століття вона звучала під час прийому іноземних послів. Цей звичай перейняли від Візантії після того, як княгиня Ольга відвідала Константинополь. Є згадки, що капели музикантів існували при князівських дворах, війську. Грали тоді на гуслах, лютнях, псалтирях, гудках, сурнах, рогах та інших.

Наступний значний розквіт інструментальної музики відбувся в ХVІІ столітті. Велику роль у ньому відіграли музичні цехи, церковні та світські маєткові капели, музичні товариства.

Більш докладне документування музичної діяльності в Галичині починається з часів Австро-Угорської імперії. Тон мистецького життя Тернополя задавали товариства «Боян», «Товариство друзів музики», польський «Сокул».  Тернопільське  міщанство збиралося у салонах, де грали різножанрові інструментальні ансамблі та камерні оркестри. Славився дім чудового віолончеліста Антона Ліпінського. Частими гостями у ньому були знані скрипалі Кароль Ліпінський, Никодим Бернацький, Владислав Рурський. З ними музикували і місцеві таланти: Ольга Созанська, Леон Флейшман, Еміль Ясінський та інші. Приїздив до Тернополя і влаштовував концерти цитрист-віртуоз Євген Купчинський. У 20 роках ХІХ століття в різних офіційних урочистостях брав участь духовий оркестр місцевого гарнізону.

У міжвоєнний період розвитку музичної освіти сприяла філія Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. При закладі діяв великий симфонічний оркестр під керуванням Юрія Криха та струнний квартет у складі Ю. Криха,
Б. Рипнійського, А. Березовського і Ю. Салтирника.

— А в селах?

— У селах та містечках музичне життя теж було активним. Варто згадати оркестр мандоліністів, який організував у 1905 році учень Бережанської гімназії Роман Ставничий. Мандолінні ансамблі та оркестри були в багатьох сільських школах та гімназіях. Можливо, найдовше такого складу колектив затримався в Копичинцях. У 1950 роках зі зрозумілих причин його  переформували в домро-балалаєчний оркестр. Велику увагу надавали розвитку інструментальної музики і жителі Кременеччини. Особливо популярним був Волинський симфонічний оркестр, створений у 1930 році професором Кременецького ліцею Є. Гашеу. У центральних і південних районах Тернопільщини католицька церква дозволяла використовувати традиційні інструментальні ансамблі та малого складу духові оркестри у богослужіннях.

Духова музика розвивалася особливо активно. На кінець ХІХ-початок ХХ століття духовий оркестр був майже в кожному селі. Це неймовірно, але факт. Великої слави зажив Денисівський духовий оркестр, який як і знаменитий хор, заснував культурно-громадський діяч
о. Йосип Вітошинський в 1878 році. Колектив концертував не тільки у навколишніх містах і селах, а також їздив до Львова, Золочева, Коломиї, Станіславова. Саме Йосип Вітошинський був головним диригентом зведеного хору (денисівського, настасівського та білівського) і духового оркестру, які вітали архікнязя Рудольфа Габсбурга в час його приїзду на етнографічну виставку до Тернополя. Цікава історія духового оркестру з Теребовлі, початки заснування якого сягають 1900 років. Емігрувавши до Канади, наші краяни на початку ХХ століття створили музичне товариство вихідців із села Васильківці при якому активно діяв духовий оркестр. Дивуєшся, переглядаючи знятий у 1937 році документальний фільм «Свято врожаю в Заліщиках та околицях», де теж грають духові оркестри.

— З яких джерел фінансувалися колективи, звідки надходили інструменти?

— Головну роль у популяризації музики та зборі коштів для колективів відіграли культурно-просвітницькі товариства. Хоч маємо приклади коли для них закуповували інструменти самі ж організатори колективів.

Музичні інструменти в Галичину приходили із Західної Європи. Не рідко вони витісняли звичні. Приміром, клавесин, а пізніше фортепіано замінили цитру й торбан. Так колись кобза, бандура, цитра, торбан витіснили прості «звончасті», шоломовидні гусла. Залишилися в Україні лише вдосконалені столовидні. Це природний поступовий процес.

— Пізніше витіснення набуло ідеологічних рис?

— Так. Тому використання автентичних інструментів, у часи, коли Україна перебувала під владою Російської імперії та Польщі, а потім у складі тоталітарної комуністичної держави, було способом виразити та зберегти свою ідентичність, поширювати й утверджувати свою культуру. Гадаю, музика була тим явищем, що зберегло нашу націю та культуру.

У 1960 роках, на хвилі так званої хрущовської відлиги, відродженням українських музичних інструментів стали виробничі майстерні Василя Зуляка у Мельнице-Подільській на Борщівщині. Вони були єдиними свого роду в Україні, тут виготовляли автентичні й давні музичні інструменти. Василь Зуляк вишукував сурми, трембіти, удосконалював ті рідкісні народні інструменти, які б надавали звучанню оркестру найяскравішої національної тембрової колоритності. У різні роки майстер реконструював і виготовив сопілки, концертні цимбали трьох модифікацій, ліру, козобас, волинку (козу), гусла. Всі вони використовувалися у Мельнице-Подільському оркестрі українських народних інструментів, яким він і керував. Діяльність Василя Зуляка — це спроба витіснити невдало «запозичені» російські народні інструменти.

— Що особливого у звучанні автентичних інструментів?

— У кожної людини є генетична пам’ять. Звук і неповторний тембр цих інструментів діє як запах євшан-зілля. Це певна магія, котра відживлює спогади, відроджує дух. Почувши цимбали, сопілку, басолю, — починаєш дивитись вгору, розуміти велич культури нашого народу, відчувати єдність з ним. Тебе пронизує гордість за свій народ, який створив такі інструменти й музику для них.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора

76

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора