/ /Які інструменти здавна полюбляли тернополяни?

14 Серпня 2018, Вівторок


Фоторепортаж
На Тернопільщині звикли оригінально вирішувати будь-які проблеми (фото)

На Тернопільщині чоловік ледве не вбив сусіда через його дітей

Відео Фоторепортаж
Тернопільщина тепер буде не проста, а електронна (фото, відео)

На Тернопільщині жахлива ДТП: один загиблий, діти в реанімації

Це цікаво
14 серпня в історії Тернопільщини

Футболісти Тернопільщини грають на аматорському рівні

На Тернопільщині на одну проблему стало менше

На Тернопільщині триває ремонт доріг

На Тернопільщині відбулась піша проща родин мігрантів

13 Серпня 2018, Понеділок


Погода
У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і різна погода

Відео
Чотири рогатих міс обрали на «КозаФест»

Відео
На фестивалі у Козові діти перетворювалися у казкових героїв

Фотофакт
Центр Тернополя облагороджують (фотофакт)

Фоторепортаж
Чотири красивості тернопільської вулиці Опільського

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Відео Фоторепортаж
На Тернопільщині не святі горшки ліплять: майстер-клас з гончарства на «КозаФесті»

Через селфі в соняшниках довелось закрити ферму (Агро-новини)

Анонс
У Тернополі покажуть рай, намальований акрилом і аерозольними фарбами

Тернополяни мають останній шанс навчатися безкоштовно

Кому на Тернопільщині обіцяють платити 78 тисяч гривень

Фоторепортаж
На Тернопільщині освятили пам’ятник українським героям

Це цікаво
Що у місті на Тернопільщині встояло у двох війнах (фото)

Фотофакт
У Тернополі на одну завидну наречену стало менше

Через вибухи на Ломоносова жінка потрапила до лікарні

У Тернополі збили двох жінок, одна загинула

Відео Фоторепортаж
«Почесними громадянами Тернопільщини» можуть стати усі, хто загинув у зоні АТО (фото, відео)

Фотофакт
Водії на Тернопільщині перейшли межу (фотофакт)

Відео Фоторепортаж
Як особиста боротьба врешті приводить ісландку в Україну, розповіли у Тернополі (фото, відео)

На Тернопільщині збирають підписи, щоб змінити систему у місті

У Тернополі помер відомий освітянин

Тернополянам на замітку: долар та євро продовжують рости

Фоторепортаж
Давня тернопільська вілла з мушлею (фото)

На Ломоносова у Тернополі трапився вибух

Терміново
У Тернополі на смерть збили жінку

Це цікаво
13 серпня в історії Тернопільщини

Мешканців Тернопільщини запрошують взяти участь у цікавому проекті

Ще одна дорога Тернопільщина отримала нове покриття

Працівники Теребовлянського терцентру мандрували Тернопільщиною

На Тернопільщині футбольні команди зіграли в нічию

12 Серпня 2018, Неділя


Погода
Робочий тиждень для тернополян розпочнеться ясною погодою

Відео
На Тернопільщині фестивалили на повну (відео)

Відео
В Настасові оригінально відзначають людей, на честь яких піднімався Державний Прапор України (відео)

Відео
На Тернопільщині з містичними ДТП борються молитвою (фото, відео)

Фоторепортаж
Орнаменти давніх тернопільських консолей (фоторепортаж)

Фотофакт
На Тернопільщині інвалідам потрібно бути накачаними (фотофакт)

Фоторепортаж Це цікаво
Чому варто їхати в Бережани спекотного дня? (фоторепортаж)

Тернопільщина не ввійшла у ТОП-5 по держзамовленнях

Тернополяни отримають американські локомотиви?

На Тернопільщині головний лікар кличе громадськість на перевірку (документ)

Фоторепортаж
Класика тернопільської ліпнини (фоторепортаж)

Тернополянам на замітку: що не можна робити в Медовий спас

Тернополянам на замітку: як саме вбиває куріння (список захворювань)

Які інструменти здавна полюбляли тернополяни?

Історія музичних інструментів — боротьба за виживання, де залишаються найсильніші. Вирішальним фактором іноді стає не тільки висока якість звучання, а й ідеологічна складова.

Про те, як розвивалася інструментальна музика, які інструменти віддавна були розповсюджені на Тернопільщині, які зникли, а які залишились, я поспілкувалась із методистом обласного методичного центру народної творчості, автором книжки «Інструментальна музика в Україні: сторінками історії» Олексієм Лещишиним. Матеріал для видання склала інформація з  фундаментальних наукових праць, статей фахових і масових видань, розповідей сучасників, власні спостереження.

— З чого починалось музичне життя на Тернопільщині?

— Не можна впевнено сказати, коли з’явилися перші музичні інструменти на теренах нашого краю, чи якими саме вони були — інформації про це дуже мало. Що ж до України, то на її території найдавніші виявлені інструменти датовані 40 тисячами років. Це флейта з рога північного оленя, багатотрубкові флейти, сопілки. Серед знахідок часу трипільської культури — барабани у формі піскового годинника, келихоподібні та конусні. Серед археологічних артефактів скіфського періоду велику цінність мають ювелірні вироби, на яких зображені музиканти, що грають на струнних інструментах, а на глиняних фігурках збереглися зображення чоловіків, що грають на духових інструментах типу труб.

У часи Київської Русі музика була складовою частиною культових обрядів. Із середини Х століття вона звучала під час прийому іноземних послів. Цей звичай перейняли від Візантії після того, як княгиня Ольга відвідала Константинополь. Є згадки, що капели музикантів існували при князівських дворах, війську. Грали тоді на гуслах, лютнях, псалтирях, гудках, сурнах, рогах та інших.

Наступний значний розквіт інструментальної музики відбувся в ХVІІ столітті. Велику роль у ньому відіграли музичні цехи, церковні та світські маєткові капели, музичні товариства.

Більш докладне документування музичної діяльності в Галичині починається з часів Австро-Угорської імперії. Тон мистецького життя Тернополя задавали товариства «Боян», «Товариство друзів музики», польський «Сокул».  Тернопільське  міщанство збиралося у салонах, де грали різножанрові інструментальні ансамблі та камерні оркестри. Славився дім чудового віолончеліста Антона Ліпінського. Частими гостями у ньому були знані скрипалі Кароль Ліпінський, Никодим Бернацький, Владислав Рурський. З ними музикували і місцеві таланти: Ольга Созанська, Леон Флейшман, Еміль Ясінський та інші. Приїздив до Тернополя і влаштовував концерти цитрист-віртуоз Євген Купчинський. У 20 роках ХІХ століття в різних офіційних урочистостях брав участь духовий оркестр місцевого гарнізону.

У міжвоєнний період розвитку музичної освіти сприяла філія Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. При закладі діяв великий симфонічний оркестр під керуванням Юрія Криха та струнний квартет у складі Ю. Криха,
Б. Рипнійського, А. Березовського і Ю. Салтирника.

— А в селах?

— У селах та містечках музичне життя теж було активним. Варто згадати оркестр мандоліністів, який організував у 1905 році учень Бережанської гімназії Роман Ставничий. Мандолінні ансамблі та оркестри були в багатьох сільських школах та гімназіях. Можливо, найдовше такого складу колектив затримався в Копичинцях. У 1950 роках зі зрозумілих причин його  переформували в домро-балалаєчний оркестр. Велику увагу надавали розвитку інструментальної музики і жителі Кременеччини. Особливо популярним був Волинський симфонічний оркестр, створений у 1930 році професором Кременецького ліцею Є. Гашеу. У центральних і південних районах Тернопільщини католицька церква дозволяла використовувати традиційні інструментальні ансамблі та малого складу духові оркестри у богослужіннях.

Духова музика розвивалася особливо активно. На кінець ХІХ-початок ХХ століття духовий оркестр був майже в кожному селі. Це неймовірно, але факт. Великої слави зажив Денисівський духовий оркестр, який як і знаменитий хор, заснував культурно-громадський діяч
о. Йосип Вітошинський в 1878 році. Колектив концертував не тільки у навколишніх містах і селах, а також їздив до Львова, Золочева, Коломиї, Станіславова. Саме Йосип Вітошинський був головним диригентом зведеного хору (денисівського, настасівського та білівського) і духового оркестру, які вітали архікнязя Рудольфа Габсбурга в час його приїзду на етнографічну виставку до Тернополя. Цікава історія духового оркестру з Теребовлі, початки заснування якого сягають 1900 років. Емігрувавши до Канади, наші краяни на початку ХХ століття створили музичне товариство вихідців із села Васильківці при якому активно діяв духовий оркестр. Дивуєшся, переглядаючи знятий у 1937 році документальний фільм «Свято врожаю в Заліщиках та околицях», де теж грають духові оркестри.

— З яких джерел фінансувалися колективи, звідки надходили інструменти?

— Головну роль у популяризації музики та зборі коштів для колективів відіграли культурно-просвітницькі товариства. Хоч маємо приклади коли для них закуповували інструменти самі ж організатори колективів.

Музичні інструменти в Галичину приходили із Західної Європи. Не рідко вони витісняли звичні. Приміром, клавесин, а пізніше фортепіано замінили цитру й торбан. Так колись кобза, бандура, цитра, торбан витіснили прості «звончасті», шоломовидні гусла. Залишилися в Україні лише вдосконалені столовидні. Це природний поступовий процес.

— Пізніше витіснення набуло ідеологічних рис?

— Так. Тому використання автентичних інструментів, у часи, коли Україна перебувала під владою Російської імперії та Польщі, а потім у складі тоталітарної комуністичної держави, було способом виразити та зберегти свою ідентичність, поширювати й утверджувати свою культуру. Гадаю, музика була тим явищем, що зберегло нашу націю та культуру.

У 1960 роках, на хвилі так званої хрущовської відлиги, відродженням українських музичних інструментів стали виробничі майстерні Василя Зуляка у Мельнице-Подільській на Борщівщині. Вони були єдиними свого роду в Україні, тут виготовляли автентичні й давні музичні інструменти. Василь Зуляк вишукував сурми, трембіти, удосконалював ті рідкісні народні інструменти, які б надавали звучанню оркестру найяскравішої національної тембрової колоритності. У різні роки майстер реконструював і виготовив сопілки, концертні цимбали трьох модифікацій, ліру, козобас, волинку (козу), гусла. Всі вони використовувалися у Мельнице-Подільському оркестрі українських народних інструментів, яким він і керував. Діяльність Василя Зуляка — це спроба витіснити невдало «запозичені» російські народні інструменти.

— Що особливого у звучанні автентичних інструментів?

— У кожної людини є генетична пам’ять. Звук і неповторний тембр цих інструментів діє як запах євшан-зілля. Це певна магія, котра відживлює спогади, відроджує дух. Почувши цимбали, сопілку, басолю, — починаєш дивитись вгору, розуміти велич культури нашого народу, відчувати єдність з ним. Тебе пронизує гордість за свій народ, який створив такі інструменти й музику для них.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора

48

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора