/ /Чому плакав чоловік у Тернополі?

19 Жовтня 2018, П’ятниця


Фоторепортаж
Чому Тернопільщиною варто подорожувати восени? (фоторепортаж)

На Збаражчині з магазину вкрали елітний алкоголь

Вперше за три сезони Україна збільшила експорт кавунів (Агро-новини)

Фотофакт
У Тернополі лагодять сходи у багатоповерхівках (фотофакт)

Фоторепортаж
Діти та вчителі двох тернопільських шкіл долучились до благодійності (фоторепортаж)

«Герой сучасності, воїн добра»: друзі згадують загиблого героя Віктора Гурняка (фото)

Вчителька з Тернопільщини виграла скандальний суд (фото)

Фоторепортаж
По крихтах у Бучачі збирають особливу пам’ятку (фото)

Жителю Тернопільщини у столиці встановили механічне серце

У райдержадміністрації пояснили причину гучних звуків у небі над Тернопільщиною

Чотири роки без пластуна, що не зрадив присягу

На Тернопільщині асенізатор «злетів» з дороги (фото)

Чи потрібний Тернопіль фестивалям?

На Тернопільщині зник чоловік

Анонс
Тернополян чекають на традиційному сільськогосподарському ярмарку

Дві години переховувався в лісі водій, який потрапив у ДТП

Фоторепортаж
Великоходачківське відлуння срібного весілля Франца Йосипа (фоторепортаж)

Це цікаво
Дивовижні речі створює своїми руками вчителька з Тернопільщини

Перевозити домашніх улюбленців у тернопільських таксі стало недешево

Відео
У Почаївській міській раді скандал через крісла (відео)

Фотофакт
На Тернопільщині зацвіте «Вишнева алея» (фотофакт)

Фоторепортаж
Модерністичні балкони Тернополя

На Тернопільщині насіяли майбутніх дубів

На Тернопільщині знову траур

У Тернополі мріють про бойлери у школах і пандуси у висотках (фото)

Продавці неякісного товару на Тернопільщині виплатили 200 тисяч гривень

Для громади на Тернопільщині шукають волонтерів

Це цікаво
19 жовтня в історії Тернопільщини

Фоторепортаж
У тернопільській бібліотеці відбувся міжнародний фестиваль документального кіно про права людини (фоторепортаж)

Тернопільська «Нива» відтепер має нового старшого тренера

Фоторепортаж
На Тернопільщині люди похилого віку знайшли заняття для душі (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Макс Кідрук привіз у Бучач нову книгу

18 Жовтня 2018, Четвер


Погода
Одягай теплу сукню з дня Хоми

У Тернополі шахраї вкрали у хлопчика мобільний телефон

Відео
Тернополянин Макс Грейцар пройшов у півфінал чемпіонату з кікбоксингу у Словаччині

Це цікаво
Кременчанка розповіла про досвід пологів у Китаї (фото)

У тернополян просять декілька голосів на підтримку 31 маршруту

У Тернополі наїхали на пішохода через п’яного водія (фото)

Кіномарафон Нескорених Націй збирає сотні тернополян

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополяни повернулись додому зі «сріблом»

Це цікаво
Чортківчанин показав неймовірні фотознімки Місяця

Фоторепортаж
Фасади старих будинків Тернополя, що зачаровують

Анонс
Для тернополян проведуть арт-терапію

Фоторепортаж
В останню суботу кожного місяця на Тернопільщині будуть молитися за полеглих воїнів

Відео Фоторепортаж
У школі на Тернопільщині розлилася ртуть (відео, фоторепортаж)

Невідомі вибухи на Тернопільщині налякали мешканців

Анонс
Звідки взялася тернопільська «Сумна вівця»

На Тернопільщині горіли будівлі та пожнивні залишки

З початку року сільгоспвиробниками оформлено 514 аграрних розписок (Агро-новини)

Майже 6 тисяч малюків на Тернопільщині вакцинували проти кору і краснухи

Фоторепортаж
Забута неоготика у Підгайчиках (фоторепортаж)

Тернополянин Володимир Стус не знає, що сказати, коли його питають, чим він займається. Володимир – цікавиться геть усім і вся. Бере від життя усе, бо розуміє, що ресурси і час людини обмежені. Поміняв кілька робіт і кілька захоплень. Шукає пізнання в розмовах із знедоленими та з безхатьками. Піклується про них і водночас вважає себе егоїстом. В Інстаграмі його називають Бездонний колодязь думок, пишуть на сайті ПРОte.ua.

– Я у постійних пошуках, – розповідає Володимир. –  Раніше думав, що назва мого диплому вирішує мою долю на найближчі 20 років. Але це не так. Ми живемо в час найбільших можливостей. Можна стати ким завгодно і при цьому щороку мати нову професію.

На даний момент не можу сказати точну назву своєї діяльності. Я займаюсь всім, що мене цікавить. За останні роки я змінив з дюжину робіт і спробував два десятки захоплень. Спектр інтересів постійно міняється, отримую новий досвід. І це прекрасно!
Тому коли мене запитують: «Чим ти займаєшся?», я з впевненістю можу сказати: «Усім, чим захочу».

– Чому прагнете спілкуватися з безхатьками  і з безпомічними? Що від них пізнаєте? Яку інформацію черпаєте? Як тоді світ розумієте?

– Питання не в тому, хто ці люди. Я просто впевнений, що кожна людина в моєму житті може розповісти якусь історію, яка докорінно поміняє мій світогляд. І ти ніколи не знаєш, хто і де це буде.

Ти живеш, існуєш зі своїми принципами та світобаченням, але ось випадкова зустріч з дідусем в горах Грузії змінює тебе з середини. Я не дуже релігійна людина, але в такі моменти у мене такі відчуття, ніби я спілкуюсь з Богом.

Чому спілкуюся з безхатьками, з безпомічними? Живучи в час новітніх технологій, ми все менше приділяємо час реальному спілкуванню. Всі кудись спішать, хочуть стати успішними, видатними, значущими, не помічаючи важливі моменти кругом. Тому спокійна розмова з цікавою людиною дозволяє мені нагадати собі про справді важливі речі.

– Як починаєте розмову з безхатьками, як знаходите з ними контакт? Багато людей їх стороняться. Якось після інтерв’ю з тернопільськими безхатьками мене питали, як не боялася їх? Але мною керували тоді пізнання людини і бажання написати цікаву статтю. А яка ваша мотивація?

– В парку одного разу я помітив дідуся, з яскравими очима та щирою усмішкою. Мені прийшла ідея створити фото, яке б нагадувало людям, що кожного щодня навколо нас є безліч людей, які заслуговують любові та уваги більше, ніж їхні смартфони.

Я підійшов до цього дідуся. Привітався. Пояснив ідею своєї фотографії. Спитав, чи він не буде проти стати моделлю для фото? Його звали Володимир Ярославович, 62 роки, в минулому художник.

Пан Володимир, маючи творчу натуру, почувши про задум, зразу засміявся і погодився.
«Як ти підходиш до них і починаєш розмову?!». Чесно кажучи, я завжди шокований від цих запитань. Адже ми говоримо про живих людей! Не про диких звірів. Кожного дня ми не бачимо сотні людей, які мають так само, як і ми, почуття. Люди, яким ваша усмішка, привітання чи добрий жест може допомогти пережити цей важкий день.

– Яка балачка була для вас найцікавішою? Чому?

– Найцікавіші розмови виходять  у мене з собою, якщо я буду достатньо чесним, сміливим та відкритим.

– Після якої розмови ж було важко на душі? Що вас вразило?

– Це була друга зустріч. Також випадкова. Пані Оксана, 83 роки. Вона виросла в дитячому будинку. Усе життя прожила в Тернополі і зараз продає квіти. Ніколи не мала дітей. З її слів, вона все життя сама. Морально це була найважча фотосесія та розмова у моєму житті. Після цього моменту я закрився в туалеті одного з закладів і проривів хвилин 8.

– Чому ще й фотографуєте цих людей?

– Фото – це можливість зупинити момент. Дивлячись на певні фото, я відчуваю емоції, які відчував в той день, в ту секунду. Фотографія для мене – це як машина часу.

– Відверто кажете, що ви – егоїст. У чому цей егоїзм проявляється?

– З дитинства відчував, що живу не так, як хочу я. Але силу голосу не мав, поки не став трошки старшим.

Егоїзм проявляється у тому, що більшість речей в житті я роблю в першу чергу для себе і думаю, чи потрібно те мені.

Це не означає, що я беземоційний, жорстокий чи роблю все тільки з думкою про вигоду. Ні. Це означає, що я не витрачаю свій час та енергію на пусті балачки, на ненависну роботу, на людей, які мені нецікаві. Проживаю кожен день, кожну подію та емоцію свідомо.

Егоїсти – це люди, які живуть повним життям, постійно наповнюючи себе та маючи можливість ділитися своєю енергією, емоціями і досвідом з людьми та світом.
Я завжди кажу: «Будь егоїстом, живи у своє задоволення, але при цьому не заважай іншим».

– Чому не всі признаються, що вони егоїсти? Адже егоїстами є усі, хтось менше, хтось більше, інакше би не вижили.

– Люди вважають, що це погана якість і не хочуть її визнавати, постійно стримуючи свої емоції. З дитинства нас привчають до статусу жертви. Нам кажуть: «Терпи, всі терплять. Не думай про себе. Роби, як він, як вони. Не будь егоїстом. Ти ж дівчинка/хлопець, ти не маєш себе так поводити!».

На нас навішують ярлики. Ми думаємо, що роблячи, як всі, робимо правильно.

Діти виростають беззахисними, бояться проявити себе, щоб когось не засмутити. Йдуть в університет на професії, які хочуть батьки. Народжують дітей та створюють сім’ї, бо так каже суспільство. Ламають здоров’я на роботах, аргументуючи це: «Все для дітей та сім’ї», не бачачи цю саму сім’ю роками. Роблять все, щоб інші почувались щасливими. А коли приходить час пожити для себе, бо діти вже дорослі, всі зручності життя є, виявляється що часу та енергії (а інколи й бажання) у нас вже нема.

– Говорите, що публікаціями про безхатьків і беззахисних людей хочете цим нагадати людям про важливі речі. Про що саме?

– Про прості, але важливі речі, які ми всі знаємо, але постійно забуваємо, чи не визнаємо.

Про те, що наш час обмежений. Ви вже прожили 30,40,50% свого життя. Ви щасливі, згадуючи свої минулі роки?

Стараюсь нагадувати про те, що світ прекрасний, він чекає, поки ми його вивчимо та побачимо. Постійно мотивую людей до пізнання світу і себе. На власному прикладі показую, що потрібно робити те, що любиш.

– Чого саме люди не визнають? Чому?

– Я не соціолог, не психіатр, та і взагалі не вважаю себе експертом у жодній з важливих життєвих тем. Але вважаю, що люди в нашій країні нещасливі в першу чергу саме через фальшиві цінності, які нам постійно пропагує сучасний світ.

Можливість визнання своєї слабкості – це неймовірна сила. Цього потрібно навчатись постійно. В наш час бути неправим – це розкіш.

– То може насправді ви не такий вже й егоїст?

– Багато хто так мені і каже в моєму блозі, бачачи мої надмірні старання допомогти людям і читаючи мої тексти. Але мені легше казати що я егоїст, щоб попередити та відфільтрувати «не своїх» читачів і людей. Так в майбутньому буде набагато менше проблем.

Я хочу робити речі, які мені подобаються і які заставляють відчувати себе живим. Хочу відчути максимальний спектр емоцій, поки є час і не хочу нікому заважати, доводити свою точку зору, витрачати свою, обмежену енергію, на людей, які мені не важливі. Мені просто нІколи.

– Кажете, що є люди, з якими в майбутньому хотіли б поговорити. Які це люди?

– Я не знаю ні їхніх імен, ні місцезнаходжень. Не знаю, коли і де це відбудеться. Але я впевнений на 100%, що в майбутньому мене чекають ще багато цікавих знайомств і історій.

– Маєте цікаве тату на руці? Чому саме таке? Що воно означає? Як оточуючі реагують?

– Тату, так само як і фото, є збереженням для мене моменту. Кожне з тату я зробив у важкий та важливий момент мого життя. Згадую, ким я був тоді. Це дозволяє подивитися, ким я став тепер.

Поки що тату два. Перо і стріла. З роками буде тільки більше. Кожний малюнок несе важливе нагадування тільки для мене. Для інших – це просто прикраса.
Навколишні реагують позитивно. Вже давно нема тих часів, коли хтось лізе із запитаннями чи рекомендаціями: «Та це ж на все життя!». Тепер люди легше сприймають чуже самовираження.

– Яка у вас освіта? Де і ким працювали, працюєте?

– За освітою я магістр із червоним дипломом. За спеціальністю: «Менеджер інноваційних технологій». За останні три роки я встиг спробувати себе як адміністратор тренажерного залу, офіціант (навіть знімався в програмі з Фреймут), підрядник на птахофабриці, був ведучим ранкового шоу на місцевому телебаченні, потім багато мандрував і почав вести свій блог, був арт-директором одного із закладів в центрі міста, був SMMщиком і розвивав 4 заклади харчування в Тернополі, навіть мав досвід як аніматор.

На даний момент життя я мандрую автостопом, ходжу з ночівлею в гори, фотографую, веду блог, вивчаю інтернет-технології, фотошоп, психологію, медитацію, продаю фото через інтернет, займаюсь творчістю і маю свою невеличку майстерню реквізитів. Через рік можливо поїду вивчати Азію чи переїду в глухе село і займусь сільським господарством. Хто знає…

Наталія ЛАЗУКА

96

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора