/ /Чим живе форпост «руського міра» на Тернопільщині (фото)

22 Лютого 2019, П’ятниця


Якщо їсти бутерброди, то тільки ковбасою вниз: у скільки тернополянам обійдеться 12 бутербродів

Птахофабрика з-під Тернополя сплатить сільській раді понад 340 тисяч гривень

У Тернополі водії їздять з фальшивими документами

Власників тернопільських «євроблях» сьогодні чекатимуть до опівночі

Героя з Чортківщини поховають у рідному селі

За звалище тваринних відходів  під Тернополем підприємство заплатить чималий штраф

Відео Фоторепортаж
Сесія у Тернополі минула без пікетів, але з курйозами і новаціями (фото, відео)

Правоохоронці розшукують зниклого чоловіка (фото)

Ще один крок до створення Чортківської ОТГ

Фотофакт
На Тернопільщині чоловіки сітками ловили рибу у річці Серет (фотофакт)

Терміново
Лановечинну сколихнула сумна звістка: помер учасник АТО

Відео
Підполковника спецпідрозділу «Альфа» згадали у Тернополі (відео)

Фотофакт
У Тернополі невідомі підпалили авто (фотофакт)

На Тернопільщині чоловік обікрав співмешканку

Це цікаво
Як розпізнати ознаки, що провокують зупинку серця

Кременчанам розповіли, що робити з містом

Понад добу з кулею в голові перебувала тернополянка дома

На Тернопільщині люди допомогли самотній пенсіонерці (фото)

М’ясний ринок в Україні потребує удосконалення законодавства (Агроновини)

Тернополяни не зможуть оплачувати за електрику в інтернеті

На Тернопільщині навчали поліцейських (фото)

Фотофакт
Працівники комунальної служби на Тернопільщині зіпсували вулицю (фотофакт)

Дмитро Підручний розповів про провал на Відкритому чемпіонаті Європи

Відео Фоторепортаж
Тернопільські традиції: п’ятниця, сесія, земля і люди (фото, відео)

Фоторепортаж
В одному з тернопільських вишів вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні (фоторепортаж)

Хорошу роботу пропонують юристам і економістам у Білій, що під Тернополем (фото)

За 60 гривень можна буде потрапити за ґрати

Це цікаво
22 лютого в історії Тернопільщини

Фоторепортаж
У селах Байковецької громади відбулися скорботні заходи (фоторепортаж)

На Тернопільщині першокласники спробували себе у ролі голови громади (фото)

Колектив природного заповідника «Медобори» має нового керівника

21 Лютого 2019, Четвер


На Тернопільщині визначили кращих радіоконструкторів

Погода
На Тернопільщину повертається зима

Відео
Тернопільські військовослужбовці долучились до святкування Дня рідної мови (відео)

Тернопільський ринок продадуть на аукціоні за зниженою ціною

Майже 3 млн гривень бракує Тернополю для фінансування школи імені Ґерети

Тернопільських поліцейських навчали, як реагувати на порушників під час виборів

Фоторепортаж
Тернопіль взявся вивчити молодіжних лідерів України (фоторепортаж)

Анонс
Тернопільські команди запрошують до участі в «Кубку Шухевича»

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Віктора Овчарука просять заплатити майже 74 млн гривень за учнів ПТУ, які не зареєстровані у Тернополі

Будинок в центрі Тернополя очистили від незаконної реклами

Інфекційні атаки жителів Тернопільщини продовжуються: хто атакує

Тернополян просять бути обережними: оголошено «жовтий рівень» небезпеки

Вершкове масло на Тернопільщині не тільки якісне, але й дешеве

Фоторепортаж
Що робити в Тернополі у дощовий день (фото)

Анонс
Тернополяни вийдуть на антихутряну акцію

На Тернопільщині жителі натрапили на боєприпаси та мінометну міну

Тернополянам на замітку: якщо платите через термінал, враховуйте нюанси

На Тернопільщині більше помирають, аніж народжуються

Житель Чортківщини загинув внаслідок падіння з третього поверху

Це цікаво
Інтерактивна мапа підкаже тернополянам, куди здати побутові відходи

Чим живе форпост «руського міра» на Тернопільщині (фото)

Кореспондент побував у Почаєві посеред «бабиного літа» – 2018

16 жовтня, на п’ятий день після доленосної звістки зі Стамбулу-Константинополя журналіст як звичайний турист відвідав Свято-Успенську Почаївську Лавру – форпост «руського міра». у Тернопільській області, повідомляє агентство.

Місцеві ченці виявилися тертими калачами, спілкувалися неохоче, а деякі парафіяни називали журналіста “внуком Леніна”, закликали покаятися і якнайскоріше перехреститися, бо мовляв, Таїнство в УПЦ КП та УАПЦ – Таїнством не є. “Треба перехреститися, бо тільки наше хрещення є правильним, канонічним… Якщо не зробите цього зараз – потім жалітимете”, – переконував студент Почаївської Духовної Семінарії на ім’я Василь.

Про те, як, що і кого там іще побачив/почув журналіст – далі в матеріалі.

“Дорога покаяння”, або Як журналіста-туриста в “розкольники” записали

Вранці 16 жовтня купую квиток за 55 гривень на найближчий автобус з Тернополя до Почаєва: відправлення о 10:10. Привітна жіночка-касир одразу заспокоїла, що проблем із транспортом нема: курсує щогодини-півтори. Останній туди – о 20:00, звідти – о 19:30. Поки шукаю потрібну мені платформу – чую голос водія.

– Хлопче, на Почаїв? Вйо, сідай, бо вже рушаємо!

– Як довго туди їхати?

– 65-70 кілометрів або майже 2 години нашими тернопільськими дорогами.

У мене перше місце. Сусідка – пані за 50 в сірому пуховику. Голова – обмотана в білу з вишивкою хустину.

– У Лавру? – тільки-но присів, як одразу питає мене.

– Ага. Вперше туди. Щось цікавого розкажете, куди піти, що подивитися?

Поки жіночка, котра назвалася Галиною, розповідала журналісту про лаврські святині й споруди, слово за словом розмова зайшла і про Єдину помісну УПЦ, і про Томос, і про рішення РПЦ розірвати відносини з Константинополем.

– Наша церква канонічна, від Господа, а все інше – від нечистого. А ви, мабуть, не з Московського патріархату, якщо взагалі про таке запитуєте. А в яку ви церкву ходите? – серйозним тоном запитала Галина.

– Мене хрестили в УАПЦ.

– То ви цей, як його – філаретівець, «розкольник», тобто?

– З чого ви взяли, що я розкольник? Це по-перше. По-друге, настоятель там митрополит Макарій. По-третє, з нього і з Філарета кілька днів тому Варфоломій зняв анафему та визнав їх канонічними. А іще чули, що?.. – не встигаю договорити, як жінка просить більше не займати її розмовами та обертається до вікна.

– Ви як були розкольники, так і залишилися. Священномученик Кипріян говорив, що незгладима і тяжка вина розділення не очищається навіть кров’ю. Покайтеся поки ще не пізно, – пробубоніла і знову замовкла.

До самого Почаєва їхали мовчки.

Ходіть, милуйтеся і моліться, але батюшок і всередині церков не фотографуйте

На автостанцію «Почаїв» прибули із 20 хвилинним запізненням. Водій майже на кожному кроці підбирав пасажирів з прилеглих до Почаєва сіл. Тому забита по самі вінця маршрутка швидше нагадувала консервну банку, яку помістили в мікрохвильовку на максимальний температурний режим. Перший ковток почаївського кисню перебиває неприємний запах: буквально за 10-15 метрів від зупинки стоїть невеличка цегляна споруда з надписами «М» і «Ж», двері навстіж відчинені.

Прямую до Почаївської Лаври. Дороговказ до святині – невеличка групка бабусь у хустках і довгих спідницях, котрі повільно пленталися вгору. Час від часу зупиняюся, щоб поглянути на величні барокові споруди, які вражають своєю гармонією, вишуканістю і неповторною красою. Ще на під’їзді до містечка замилувався здоровенним собором, котрий виділяється з усього архітектурного ансамблю Почаївської лаври. Згодом довідався його назву – Успенський собор або Собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Дорога від автобусної зупинки до Лаври

При брамі приїжджих зустрічає чоловік у камуфляжній формі, який розмовляє по рації то українською, то суржиком. Кожного, хто заходить на територію обмацує очима, але особисті речі – сумки, рюкзак, пакети – не перевіряє. В Лаврі фіксуємо ще зо трьох-чотирьох почаївських сек’юриті, не скажеш, що охорона посилена.

– За вхід платити треба? – питаю чоловіка у формі.

– Ні! Можна ходити територією, молитися всюди, але батюшок і всередині церков не фотографуйте. І це не прохання… – наостанок попереджує він хриплим голосом.

Заходжу на територію Лаври. Всередині малолюдно. Під час двогодинної прогулянки нарахував з півсотні парафіян. Підозрілих осіб – тітушок, тобто – не видно.

Раптом з-за спини пролунав тоненький жіночий голос.

– Слава Ісусу Христу! Раніше тут не бували? Може, вам чимось допомогти? – запитує одна з тих бабусь, слідом за якими журналіст прямував до Лаври.

– Уперше сюди приїхав. А ви як дізналися?

– Просто одежа якось не така, видно, що городський, та й оглядаєшся, ніби ще ніколи тут не бував, –  відповідає бабуля усміхаючись, демонструючи навички справжнього криміналіста.

Кажу, що в Лавру приїхав на екскурсію з містечка Бучач, що є парафіянином УАПЦ, і що нинішню ситуацію з православ’ям не відслідковую. Утім, про єдину Помісну Православну Церкву в Україні та про стосунки Москви та Константинополя у бабусі, яка назвалася Наталією Миколаївною, все ж не міг не запитати.

– Якщо вже хочуть об’єднувати церкви, то нехай об’єднують. Напевно, так буде ліпше. Але! Лавру забирати – зась. І батюшок виганяти також не можна, – каже Миколаївна.

Про фантомних “внуків Леніна” та “неканонічне хрещення”

Зустрічаю ще одну типову пані, котра обпершись на огорожу відкриває пляшку мінералки.

– А я за вами спостерігала. Ви щось вивідуєте? Раніше вас не бачила…

– А ви що, всіх тут знаєте?

– Ну, маю вже таку гарну пам’ять на обличчя, – бере мене попід руку і веде прямо до виходу. Бува на секунду я вже подумав, що за мою допитливість жіночка донесе охоронцям, але ні. Зупиняємося біля воріт.

Святі ворота Почаївської Лаври – саме туди журналіста вела жіночка в хустині

– Ось, читай! Там все пише. І про таких, як ти теж, – показує на дошку з оголошеннями.

– Про таких, як я – це про кого взагалі? – здивовано перепитую в неї.

– Читай, просто читай, – і пішла собі.

Читаю, вихоплюю з тексту: «Звернення Намісника Свято-Успенської Почаївської лаври (УПЦ МП) митрополита Володимира з приводу загрози і Томосу». Митрополит зазначив, що «внуки Леніна по духу грозять розправою».

Читаю підряд: «Враховуючи ситуацію, яка склалась, і згідно з інформацією, якою ми володіємо, і погрозами розправою … видно, що і нам доведеться щось пережити… Просимо вашої підтримки, насамперед молитвеної, моральної… потрібна буде і фізична ваша присутність. Нині не 17-й рік двадцятого століття, і не розгул жовтневої революції, однак внуки Леніна – по духу, грозять розправою, а тому ми захистимо свою святиню».

А ще Володимир закликає: «кому не байдужа доля Почаївської Свято-Успенської Лаври, будьмо готові, щоб її захистити», і додає, що інформацію «коли приїхати» поширять згодом.

Намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври й таке пише: Українська Православна Церква «має канонічний статус, визначений Томосом від 29 жовтня 1990 року від Матері Церкви». Такою Церквою він вважає РПЦ.

«Тепер хтось хоче ввести в залежність від новостильного Патріарха і друга Папи Римського Варфоломія… Новий стиль з його наслідками для нас, православних, неприйнятний. І ми задоволені тим статусом, який має наша Церква», – підсумував митрополит у своєму зверненні.

Повз мене проходить сивобородий дідуган у чорній, замурзаній, наче десь притулявся об стіну, рясі.

– Слава Ісусу Христу, пане отче! Можете мені пояснити, про що тут йдеться? Що ото за внуки Леніна такі, від кого і коли потрібно церкву захищати?.. – питаю в нього.

– Як ви до мене звернулися? Пане отче? А звідкіля, чоловік буде? В нас так не кажуть. Якого приходу? – не відповівши, закидує вже мене своїми питаннями.

Повторюю завчену легенду: родом з містечка Бучач, хрещений в УАПЦ, в Лавру приїхав на екскурсію…

– В Автокефальній кажете? Ну, це негоже. Це ж розкольники, не церква Божа, а секта. Краще б атеїстом були та охрестилися тут, раз уже приїхали.

– То що, треба перехрещуватися? А так узагалі можна?

У відповідь – знову про Філарета з Макарієм, а також про розділення, яке “не очищається навіть кров’ю”. Просить почекати, а сам кудись йде. Через хвилину приводить молодого хлопця.

– Я б тебе перехрестив, але не маю права, бо не священик, а монах. А це, от, Вася. Він тут навчається в Почаївській духовній семінарії, – каже старий.

– А коли саме хочете перехреститися? – запитує хлопець.

– Ну, навіть не знаю… – показую, що сумніваюся.

– Диктуйте свій номер або запишіть мій і подзвоніть. Після того, як переговорю з батюшкою – зразу наберу. Орієнтовно, то буде не раніше завтра-післязавтра. Добро?

– А як ваше повне ім’я, як батюшку звуть, що для цього потрібно, скільки коштує? – намагаюся чим більше вивідати.

– То все потім. Мене ж можете записати “Вася, Почаївська Лавра”, – попрощався і зайшов у будівлю семінарії.

…Я зробив іще кілька знімків, після чого спустився вниз до автостанції, а звідти – стареньким ПАЗиком назад до Тернополя. Поруч з водієм на “торпеді” приклеєно декілька іконочок, дзеркало заднього виду обвішане вервечками, за водійським кріслом – на напівпрозорій пластмасовій панелі – висить плакат з краєвидом Почаївської Лаври… Але. Вишенькою до цього галицького пляцка  стала пісня улюбленого в Путіна російського рок-гурту “Любе”, яка гримить на весь автобус: “Отчего так в России березы шумят…” Напевно, так і виглядає почаївський форпост “руського міра” в українському Тернопіллі.

День по тому: церква відділена від держави, вона просто так називається, тому що патріарх знаходиться в Москві.

Із самого ранку мене розбудив дзвінок. На екрані телефону висвічується “Вася, Почаївська Лавра”.

– Алло, це Вася з Лаври. Я поговорив з батюшкою – приїжджайте, – каже семінарист.

– А коли?

– Вже цієї п’ятниці.

– А точно нічого поганого не буде? Я ж казав, що хрестився в Автокефальній православній церкві, пам’ятаєте? – знову намагаюся показати, що сумніваюся щодо перехрещення.

– Я все розумію, але треба перехреститися, бо тільки наше хрещення є правильним, канонічним. Колись в українській церкві стався розкол, і після того помісні церкви не признають Таїнство УАПЦ і УПЦ КП. Вони розкольники. Тому приїжджайте, батюшка все детально розтолкує. Якщо не зробите цього зараз, то потім жалітимете, – переконує Василь.

– Добре. Але маю до вас іще питання. Скажіть, а то правда, що говорять по новинах про Томос, об’єднання церков?

– Київський Патріархат… Філарет хоче стати главою, а тут ще й Константинополь забагато на себе бере. В церкві назріває конфлікт. Але наша православна церква вона є істинною. По новинах розказують багато неправди, годують пропагандою, впливають на людей. Але не переживайте, батюшка пройде по канонах і все розкаже.

– А що там з РПЦ? Вони посварилися з Константинополем, розірвала з ними стосунки?

– Все складно. Новини брешуть, що РПЦ нібито керується Путіним. Але то не правда. Церква відділена від держави. Вона просто так називається, тому що патріарх знаходиться в Москві. Коротко кажучи, приїжджайте – батюшка все розкаже.

Кладу слухавку і раптом – усвідомлюю. Співрозмовник жодного слова про УПЦ не сказав, а говорив виключно в контексті РПЦ. Власне, й про митрополита Онуфрія, настоятель української УПЦ МП – нічого, зате про Кіріла (Гундяєва) згадав, і про його нібито незалежність від Путіна, і що російська церква відділена від держави, Росії тобто… Знаєте, що все це означає? А це залишки «руського міра», це те, що намагається спиратися на середньовічну вигадку про “Москву – Третій Рим”. Їм би хотілося, щоб усі православні були підпорядковані Москві, як католики – іспанці, французи, поляки, бразильці – Риму першому. Але католики при тому залишаються поляками, французами, бразильцями іспанцями тощо, а «Третій Рим» такого не передбачає. «Адін народ», звиняйте. І держава – теж одна.

Чи цього не розуміють в Почаєві? Сумніваюся. Там тихо тепер, я б сказав, «благостно» у ці дні цього фантастичного бабиного літа-2018. Але мені здалося, що це точно – поверхове враження. Вони напоготові там – священнослужителі Свято-Успенської Почаївської Лаври і їхня паства також. Це видно з усього – з митрополичої відозви на дошці оголошень, з незаслужених нами «внуків Леніна», з їх упертого небажання слухати про те, що відбулося тиждень тому у Стамбулі-Константинополі, із запитань парафіян і ченців, із моїх розмов з семінаристом Васею…

Знаю, наскільки наївно це звучить, але не можу цього не запитати, побувавши там: до їхніх мізків ще можливо достукатись?, – пише

Мирослав Ліскович.

Фото з допису

546

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора