Про цю сецесійну ліпнину навпроти базару (так, і там трапляються старі будинки) знала давно, але чи не завжди бувала в тій місцині без фотоапарата. Ось це оздоблення вікон давно впало у вічі, але було якось лінь його фотографувати.

А цей балкон бачила давно, бо він на Руській, вулиці, якою я ходжу щодня, але нині вперше помітила, що збереглась оригінальна столярка. Ці сходи - одні з улюблених, і мені в енний раз не лінь на них подивитись через об'єктив.

Я до того, що місто складається з ось таких дрібниць. Вони відповідають за його наповнення, дух, так би мовити. Ці дещиці не обов’язково мають впадати у вічі, дивувати, вводити в ступор. Проте саме їхній концентрат визначає справжнє це місто чи бутафорія.

Анна Золотнюк