/ //Тайна Різдва: історія свята, звичаї та повір’я

23 Квітня 2019, Вівторок


Фотофакт
У Бережанах дорожні знаки обрамили світлодіодними стрічками (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині відбулись проводи призовника (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині в одному з будинків повісили неприємну листівку (фотофакт)

Як проходитиме триденний фестиваль «Чортківська офензива»: є перші напрацювання

Увага! Допоможіть розшукати двох неповнолітніх! (фото)

Тернополяни можуть дізнатись, кого підтримали на передовій

Тернополяни можуть переглянути, як псували бюлетені

Відео
Австралійський прапор замайорів у найвищій точці Кременця (фото, відео)

Тернополяни матимуть додатковий транспорт до кладовищ

Тернопільська блогерка розповіла про те, що їй легше писати, аніж говорити

Фоторепортаж
Тернополянка посіла перше місце на олімпіаді з онкології (фоторепортаж)

Фотофакт
У Кременці обіцяють гроші за «здачу» порушників (фотофакт)

Сьогодні вшанують жертв автотрощі за участю автобуса «Луцьк-Тернопіль»

Тернопільщина здивує світ реставрацією унікальної ратуші (відео)

На 69 році життя помер відомий журналіст із Чорткова Богдан Присяжний

Вподобання жителів Бережанщини (інфографіка)

Фотофакт
У Бережанах вже можна отримати електронний рецепт (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині відбулось свято Писанки (фоторепортаж)

Це цікаво
23 квітня в історії Тернопільщини

Для школярів та активної молоді Теребовлянської ОТГ провели еко-тиждень (фото)

Легкоатлети зі Зборова на змаганнях здобули вісім медалей

На Тернопільщині школярі посадили нові ліси (фото)

22 Квітня 2019, Понеділок


Вулицями старовинного Збаража пройшов Хресний хід (фото)

Погода
Погода у Тернополі 23 квітня

Тернополянці не дозволили проголосувати із закордонним паспортом

Звідки громади на Тернопільщині беруть гроші

На Тернопільщині оголосили жовтий рівень небезпеки

Тернопільщина: не встигнете до 26 квітня, то нарікайте на себе

Фоторепортаж
Тернопільські військовики змагались за першість на спортивному святі (фоторепортаж)

У Тернополі їздять захмелілі водії та з фальшивими документами (фото)

Тернопільські «Красунчики дня»

Фоторепортаж
Тернопільські сецесійні перила

Анонс
Тернополян з дітьми навчать малювати писанки

На Тернопільщині вагітна жінка з дитиною потрапила під колеса мотоцикла (фото)

Це цікаво
Українська паска з італійським колоритом від тернополянки Ірини Гудими (рецепт)

Від фальсифікату молочної продукції страждають і добросовісні виробники, і звичайні споживачі (Агроновини)

Тернопільський рибоохоронний патруль спіймав браконьєрів, які завдали збитків на чималу суму

Як тернопільським вчителям допомогти підліткам зробити мозок пластичним?

У Збаражі агроному обіцяють понад 32 тисячі гривень

Анонс
Тернополянам на фестивалі «Ї» новий роман презентуватиме Павло Коробчук

Вибори на Тернопільщині: ніхто до нікого не має претензій

Троє неповнолітніх тернополян в парку курили марихуану

Тернопільщину внесли в список областей, де впроваджуватимуть пілотні проекти на 922 мільйони гривень

Фоторепортаж
ОПОРА розповіла про порушення та інциденти на вчорашніх виборах на Тернопільщині (фото)

Відео
Як швидко після виборів чекають змін тернополяни? (відео)

Президентські вибори: у Чортківському, Борщівському та Заліщицькому районах підрахували 100% голосів

Фотофакт
Одні прибирають, а інші смітять: неприємні знахідки у бучацькому лісі дивують (фотофакт)

Фотофакт
Митрополит Василій зустрівся з пластунами (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині небайдужі взялись за прибирання лісів (фоторепортаж)

Під колеса автомобіля потрапила малолітня дитина

Викладача тернопільського вузу засудили за підкуп поліцейського

Спортивний огляд тижня: тернопільські баскетболісти, дзюдоїсти та тенісисти найкращі на світовій арені

Тайна Різдва: історія свята, звичаї та повір’я

Різдво Христове – велике християнське свято, встановлене на згадку народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Належить до числа дванадесятих свят.

Народження Ісуса Христа, Царя-Месії й Спасителя світу, було передбачене ще багатьма старозавітніми пророками. Одна ж з книг Нового Завіту – Євангеліє від св. Луки передає цю історичну подію так:

Римський кесар Август наказав зробити в підпорядкованій йому Іудейській землі народний перепис. Для цього кожен її мешканець повинен був йти записатися в тому місті, де жили його предки. Йосип і Марія вирушили для запису в місто Вифлеєм. Тут вони не могли знайти місце в готелі, оскільки – з нагоди перепису – у Вифлеємі зібралося дуже багато народу, а зупинилися, згідно з церковним переданням, у вертепі (печері), куди пастухи заганяли худобу в погану пагоду. (Водночас щодо вірогідного типу – характеру того приміщення, де Свята Родина тоді дійсно знайшла прихисток, існують й деякі інші версії та припущення). Тут вночі Марія і народила Немовля, сповила Його і поклала в ясла.

У ніч Різдва Христового пастухи вифлеємські пасли свої отари – жертовних тварин для Єрусалимського храму – в полі. Раптом з’явився їм ангел. Пастухи злякалися. Але ангел сказав їм: «Не бійтеся! Я благовіщу вам велику радість: в цю ніч народився Спаситель світу й ось вам знак: ви знайдете Дитину сповиту, що в яслах лежатиме». У цей час на небі з’явилося багато ангелів, які славили Бога і співали: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2:1-21).

Коли ж ангели зникли, пастухи стали говорити поміж собою: «Ходім до Вифлеєму й подивимося, про що сповістив нас Господь» (Лк. 2:15). Вони прийшли туди й знайшли Марію, Йосифа і Немовля, що лежить в яслах. Вони поклонилися Йому і розповіли Йосипу і Марії, що бачили та чули від ангелів.

Святкування християнами Різдва не простежується глибше 4 століття. Дата його не пов’язана з реальною датою народження Ісуса Христа, яке, ймовірно, відбулося не в зимовий час (в давнину це питання було предметом неоднозначних роздумів церковних авторів; один з найбільш ранніх текстів, що дійшли до нас, належить Клименту Александрійському, який згадує 20 травня. Є й інші версії, згідно з деякими, Ісус, скоріш за все, народився восени й, можливо, якраз на старозавітнє свято Кучок (Суккот)). День 25 грудня встановлюється в римській Церкві на початку 4 століття, чому перше свідчення виявляється в так званому «Календарі Філокала» (відомості відносяться до 336 року).

У 4 столітті рівноапостольна цариця Олена побудувала храм у Вифлеємі – на місці, прославленому народженням Христа. Про повсюдне шанування свята Різдва свідчать повчання Отців Церкви 4 століття – Єфрема Сиріна, Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Нісського, Іоана Златоуста, написані на це свято. У кодексі Феодосія (438) і Юстиніана (535) викладається закон про загальне святкування дня Різдва Христового. Іоанн Златоуст перший ввів це свято в Антіохії в 386 або 387. Василій Великий доручив Григорію Богослову встановити це святкування на Константинопольському соборі.

Хоча точна календарна дата (місяць і день) народження Спасителя невідомі, але одним з пізніших тлумачень часу святкування Різдва Христового 25 грудня стало наступне: місяць і день смерті Христа точно відомий з Євангелій, а (за поширеним вже в раннє Середньовіччя церковним переказом) Христос повинен був знаходитися на землі повне число років (як число досконале). Звідси випливало, що Христос, мабуть, був зачатий в той же день, в який постраждав, отже, в старозавітну Пасху, яка в той рік припадала на 25 березня; відраховуючи від неї 9 місяців, отримували дату народження Христа 25 грудня. Згідно з одною сучасною гіпотезою, вибір дати Різдва стався з тієї причини, що спочатку християни святкували в один і той же час Боговтілення (під яким розумілося не народження, а зачаття Христа) та Великдень; відповідно, з часом додаток до дня весняного рівнодення 9 місяців вказало на дату святкування Різдва в зимове сонцестояння. А точніше – у перший після нього день, коли потроху починає збільшуватися тривалість світлої частини доби – нібито «народжується нове сонце».

Й саме у цей день древні язичницькі народи урочисто відзначали свято «народження нового сонця». А тому призначення Церквою святкування Різдва Христового саме на цю дату також мало на меті – і що, скоріше за все, і стало його головним і найвагомішим аргументом – витіснити, замінити у свідомості людей старе ідолослужіння на поклоніння єдиному й правдивому Богу. Всемогутньому, премудрому й справедливому Творцю і Вседержителю неба і землі, всього сущого – видимого й невидимого.

Крім того досить символічно і знаково, що святкуванню Христового Різдва якраз у цей день безпосередньо передує, а за новим стилем іноді навіть прямо збігається із щороку – згідно з місячним календарем – «мандруючим» (рухомим) старозавітним празником Ханука (Оновлення й освітлення). Він присвячений спомину того Божого дива, котре сталося в добу Макавейського визволення (164 р. до н. е.) вибраного народу на Святій Землі під час очищення й відновлення – після язичницького осквернення й опоганення – Єрусалимського храму. І той вогонь, котрий на храмовій Менорі (Семисвічнику) – замість, відповідно до тодішнього запасу її оливи, ОДНОГО дня – палав аж цілих ВІСІМ днів, по суті, пророче провістив та знаменував про наближення приходу в цей світ справжнього й могутнього Божого Світла. Та його звільнення від влади й панування диявольського мороку і темряви, гріха, прокляття і смерті. Того непроминаючого й всеосвітлюючого та, водночас, милосердного й всеблагого Божого Світла, котре – з появою на небосхилі яскравої Вифлеємської зірки – і було явлене всьому людству в особі воплоченого Бога-Слова. Тобто новонародженого Пресвятого Немовляти – обіцяного Месії-Спасителя з царського дому Давидового.

І саме в той же календарний період часу, який приходиться на це «мандрівне» (рухоме) 8-денне старозавітнє святкування, у східній церковній традиції Різдву Христовому передує сорокаденний Різдвяний піст [з 14 (27) листопада по 24 грудня (6 січня) включно; на Заході йому відповідає підготовчий період, іменований як «Адвент» (латинське adventus – пришестя), дещо менший за тривалістю і не передбачає приписи постів).

Свято Різдва має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання свята і завершується святом Обрізання Господнього. Напередодні, або день надвечір’я свята, проводиться в суворому пості й називається Святвечором: в цей вечір, за церковним статутом, вживається в їжу сочиво (сушені хлібні зерна, розмочені водою).

У надвечір’я Різдва здійснюються Царські Години, Всенічне бдіння починається з великого Повечір’я.

Сформована практика святкування Різдва в латинському обряді передбачає вчинення трьох Мес, основна з яких припадає на ніч (дві інші – на зорі та вдень). Їх називають «Ангельська», «Пастирська» і «Царська». Згідно із символічним тлумаченням, перша святкує предвічне народження Сина від Отця, друга – народження Ісуса Христа від Діви, третя – містичне (духовне) народження Бога в серці кожного віруючого.

І без цього – в щирому покаянні, смиренні й подяці Богові – народження Господа в серці (дусі) віруючого, або, іншими словами, дійсного духовного «народження згори» членів Тіла Христового, ніхто з них «не може бачити Царства Божого» (Ін. 3:3,7). Ба більше, Ісус так повелів Своїм апостолам та, загалом, кожному й усім християнам: «ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. Хто увірує та охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений”». І цих – практикуючих і діючих у дарах і плодах Святого Духа – правдивих й активних «віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм, покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові» (Мк. 16:15-18). А також, при цьому, «і будуть пророкувати сини ваші й дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння» (Іоїл 2:28).

Й таким чином «і буде проповідане це Євангеліє Царства [Божого] по всьому світу, на свідчення всім народам; і тоді прийде кінець!» (Мф. 24:14).

Це питання із самих початків Нового Завіту і впродовж уже багатьох століть, а особливо – у сучасну пору, цікавить і хвилює чимало поколінь християн: який – хоча б суто й дуже орієнтовно, приблизно – вірогідний термін часу, в який у цьому світі здійснюватиметься, аж до повернення (Другого пришестя) Спасителя, це благословенне – спасаюче і зцілююче всіх людей служіння Його Христової Церкви «по всьому світу, на свідчення всім народам»? Включаючи, зрозуміло, і найбільш віддалені й «глухі» (важкодоступні) куточки планети Земля, котрих євангельське благовістя почало досягати лише зараз, у новітню історичну добу…

Щоб спробувати дати якусь – більш-менш серйозну й, насамперед, обґрунтовану на Святому Письмі – відповідь на нього, то тут, мабуть, варто звернути увагу, зокрема, на такий євангельський текст: «У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди й піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. І сказав [Ісус] їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зцілюю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу» (Лк. 13:32).

Крім цього про ці ж самі три дні можна прочитати, скажімо, і в такому старозавітному пророцтві про майбутній – причому, як перший, так само і другий прихід Христа-Месії: «У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: «ходімо і повернімося до Господа! Бо Він уразив – і Він зцілює нас, поразив – і перев’яже наші рани; оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його. Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа: як ранкова зоря – явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю» (Ос. 6:1-3).

Водночас тут, вочевидь, слід зауважити та наголосити, що, згідно 2 Петр. 3:8, «єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Про це ж саме читаємо, приміром, і в Пс. 89:5: «Бо тисяча літ перед очима Твоїми – як [один] день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна».

Якщо зміст зацитованих вище (як і деяких інших, подібних до них) біблійних уривків розуміти (трактувати) прямо (буквально) й, передусім, те, що там «один день» = «тисяча років», то таким чином маємо вагомі підстави вважати, що Друге – у всій Його славі й силі – пришестя Ісуса Христа й, відповідно, з наступним «настанням дня [суду] Господнього, великого і страшного» (Мал. 4:5) правдоподібно має відбутися вже в поточному – третьому тисячолітті. Мало того: судячи з багатьох – доволі красномовних, починаючи від завершаючого (щодо цих «двох днів») XX століття і далі, – есхатологічних, по суті й змістом, подій і ознак довкіл нас, що передбачені в біблійних пророцтвах і мають здійснитися якраз «в останні роки» і «в останні дні» (Єз. 38:8,16) всесвітньої Історії спасіння, то, як виглядає, таке довгоочікуване Його улюбленою Нареченою – новозавітною Церквою повернення Сина Божого вже, дуже схоже, не за надто далекими й високими горами!

І, як казав Ісус Своїм учням з цього приводу, «терпінням вашим спасайте душі ваші». Й «коли ж [усе] це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше». Тобто твердо «знайте, що близько Царство Боже» (Лк. 21:19,28,31). «І тоді [всі] побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою. І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба» (Мк. 13:26,27). «Так, гряди, Господи Ісусе!» (Одкр. 22:20).

Джерело: Киріос

Фото з відкритих джерел

48

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора