/ //Тернопільські історик, художниця й письменник розповідають про читання

22 Січня 2019, Вівторок


Погода
Погода у Тернополі 23 січня

На Тернопільщині встановили новий унікальний рекорд (фото)

Свою здобич тернопільський крадій здав у ломбард і пішов розважатися

На Йордан тернополянка зварила гарбуза-рекордсмена

Тернополяни хочуть зберегти зелену зону біля своїх будинків

Відео
Опівнічна гонитва за львів’янами у Тернополі завершилася протоколом (відео)

Відео
Від символічного до реального єднання України: аграрії відзначили День Соборності (відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Анонс
Тернополян запрошують поринути у світ музики разом з військовими

У Тернополі погасили марку до 100-річчя Соборності України (фото)

Зроблений в Тернополі оберіг передадуть в музей історії (фото)

Фоторепортаж
Краса давніх тернопільських сходів

Завдяки «Опіллю» діти із інтернатів отримали подарунки на свята

Вчені вивели новий сорт малини (Агроновини)

Відео Фоторепортаж Це цікаво
З висоти пташиного польоту: екстремальні ОАЕ підкорюють затятих любителів полоскотати нерви

Тернополянин Тарас Радь виборов ще два «срібла» на Кубку світу

Майже мільйон гривень збитків державі завдало товариство на Тернопільщині

Фотофакт
Центр Тернополя поступово перестає бути святковим (фотофакт)

Людей на Тернопільщині зменшилося на тисячі

Теребовлянець поцупив пенсію знайомого

Фоторепортаж
У центрі Тернополя більше півтори тисячі учасників сформували ланцюг єдності (фото)

Фотофакт
З історії Бережан: звідки жителі отримували світло 100 років тому (Фотофакт)

Це цікаво
Корисно для тернополян: які продукти потрібно вживати для щитоподібної залози

Це цікаво
Тернополянам радять не робити уроки разом із їхніми дітьми: поради психолога

Тернопільські патрульні закликають людей дбати про власну безпеку за кермом

Відео
Бережанські пожежники не мають з чим працювати (відео)

Флешмоб #10yearschallege набуває нових обертів

«Вуличний простір» у Тернополі отримав другий шанс

Як тернополянам знайти комунальну власність на відкритих торгах

Фотофакт
Зелений вандалізм у Тернополі стає традицією (фотофакт)

Більшу частину свого життя тернополянин провів без паспорта

Найдешевший соціальний кошик в Україні – на Тернопільщині

У Тернополі померла іноземна студентка-медик

Тіло бізнесмена виявили в підвальному приміщенні з вогнепальним пораненням

Анонс
Найстаріше місто Тернопільщини пропонує різдвяне чтиво

Фотофакт
На Тернопільщині демонтують новорічну красуню (фотофакт)

Суд поновив на роботі мера, який родом з Тернополя

У кременчанина поліцейські вилучили крадену вогнепальну зброю

Стали відомі нові зарплати військовослужбовців

Це цікаво
Тернополяни можуть жити в будинку без газу та води

На Тернопільщині Польща перегнала Німеччину і Швейцарію

Це цікаво
22 січня в історії Тернопільщини

У Борщівському обласному краєзнавчому музеї – «Борщівський вернісаж»

Депутати з ОТГ зможуть навчатися дистанційно

Чортківське лісове господарство найактивніше боролося з браконьєрами

21 Січня 2019, Понеділок


Україна встановила рекорд п’ятирічки за імпортом огірків (Агроновини)

Погода
Росте день у січні — росте і холод

Житель Тернопільщини спокусився на телефон односельчанки

Фоторепортаж
100-річну записну книжку воїна УНР показали у Тернополі (фоторепортаж)

Великдень-2019: коли відзначається та скільки відпочиватимуть тернополяни

Тернопільщина дивує: перевірили 40 підприємців і працевлаштували 35 людей

Відео
Тернополяни готові обійматись посеред вулиць (відео)

Тернопільські історик, художниця й письменник розповідають про читання

У ці дні актуалізуються досвіди минулого року, бо на їхній основі виробляються плани й стратегії. Зокрема, читацькі. Тому вирішила запитала людей різних фахів про те, яке їхнє читання та як на нього впливає заняття.

Історик Володимир Окаринський:

— Останні роки три я активізувався в читанні, завдяки електронній читалці Kindle. Минулого року, якщо вірити Goodreads, прочитав 69 книжок. Це трошки більше, ніж попереднього року, але є серед них є й невеликого обсягу твори.

Читаю навмання, заповнюю прогалини, бо бачу наскільки моє покоління загалом було відірване та недорозвинене. Тому, щоби бути на рівні, потрібні зусилля. Але читання — штука приємна, якщо втягнутися (усміхається — А. З.)

Я чомусь не можу читати довгі наукові тексти, як і більшість художніх історичних романів. Тому знайшов для себе компроміс: книжки, в яких автори пишуть про свій час. Вартісні твори несуть в собі дух часу — те, чого не знайдеш в історичних підручниках чи нарисах, та й в багатьох наукових працях. Чи впливає моя професія на добір книжок? Я вже на тому етапі, що вільно добираю тематику. Подобається чеська тема — то підготував доповідь на конференцію про чесько-українські неформальні зв’язки. Заразом читнув «Занадто гучна самотність» Богуміла Грабала, «Жарт» і «Смішні любові» Мілана Кундери та Йозефа Шкворецького «Кінець нейлонового віку». До речі, твір останнього «Бас-баритон» вважають найкращим у світовій літературі про джаз. Неформальний погляд на історію — те, що мені подобається. Тому «Пінґвінський острів» Анатоля Франса (в перекладі Валеріяна Підмогильного, звісно) і «Форрест Ґамп» Вінстона Ґрума (щойно вийшла українською). Остання — то історія з погляду недоумка, цікаво порівняти з чудовим фільмом, від якого вона суттєво відрізняється. Ще одна моя наукова тема — революція 1917–1921 років. Цього року прочитав на цю тему чудові оповідання Юрія Липи зі збірки «Нотатник» та Клима Поліщука, «Розповіді про неспокій» Юрія Смолича (там, щоправда, більше про 1920-ті).

Я люблю відкривати для себе недостатньо відомі імена українських письменників. Найбільше вразили «Джалапіта» Емми Андієвської, «Радощі і муки Бориса Штоцького» Володимира Яворського (роман 1987 року про хіпі, чи не перший на колишньому радянському просторі) і збірка землячки та мандрівниці, фотографині Софії Яблонської «Чар Марока; З країни рижу та опію; Далекі обрії», сподобались романізовані біографії Домонтовича, особливо про Вінсента ван Ґоґа. Ну й ще не зовсім традиційна «Повість про гірке кохання поета Тараса Шевченка» Ґео Шкурупія.

До списку прочитаного треба ще додати кілька книжок, що їх читаємо вголос разом із дітьми (їм від 5 до 9 років): «Гобіт» Джона Толкіна, «Чарлі та шоколадна фабрика» Роальда Дала та «Моя сім’я та інші звірі» Джеральда Даррелла.

Арт-менеджерка, художниця Марічка Юрчак:  

— Коли левова частка твоєї роботи — це комунікація, то на дозвіллі хочеться помовчати. Занурення в книжку — найкращий відпочинок, а до того ж таке необхідне працівникам креативних індустрій тренування уяви (якщо йдеться про художню літературу). Ця сфера швидко розвивається, треба щодень здобувати свіжі знання. Зараз є багато курсів, відеолекторіїв, проте в мене скоріш візуальний тип пам’яті, тому читання спеціалізованих видань залишається найзручнішим способом дізнаватися нове. Не можу сказати, що черпаю натхнення з книжок, але наснагу до роботи вони дають точно. Врешті, все прочитане лягає в один «пул» ідей, звідки необхідна вигулькне в правильний момент.

У минуому році я планувала прочитувати книжку в тиждень, але завершила рік із результатом 30. Дві прочитала в останній тиждень перед Новим роком для круглої цифри. Як то кажуть, аби стати експертом у певній сфері, потрібно прочитати 500 книжок, що її стосуються, тому серед прочитаного також тексти про митців та мистецтво. Була в списку й мотиваційна література, хоча найбільше мотивувала не вона, а художньо-біографічна «Ні сонце, ані смерть» Генрі Марша, лекцію якого мала за честь послухати (це неймовірно!) у нашому Державному медичному університеті ім. І. Горбачевського. Серед особливих книжок – ті, котрі читала під час мандрів: «Я, грек Зорба» Нікоса Казандзакіса читала під час подорожі в Грецію, «Сад богів» і «Птахи, звірі та інші родичі» Джеральда Даррела на острові Корфу, «Двох добродіїв з Брюсселя» Еріка-Еммануеля Шмітта по дорозі в Брюссель, «Читець у ранковому експресі» Жана-Поля Дідьєлорана в поїзді до Ужгорода.

Юрій Матевощук, поет, організатор культурних подій:

— Цьогоріч тільки в книгарні «Є» я провів понад вісімдесят заходів. Більшість книжок, презентації яких я модерував, читав — якщо не повністю, то бодай так, аби знати, про що йдеться. Загалом цього року в моєму списку повністю прочитаних — 58 книжок. Останні три роки нотую, що прочитав, бо часто повертаюсь до цього. Приміром, думаю, що повернусь до «Нареченої Шульца» Аґати Тушинської, котра серед цьогорічних новинок мене вразила найбільше.

Я завжди раджу тільки ті книжки, які мені абсолютно сподобались. Серед таких: Макса Кідрука «Де немає Бога», «Коханці Юстиції» Юрія Андруховича, «Як читати класиків» Ростислава Семківа, «Меч «Щербець» та Українські ворота: Україно-Польські взаємини від поділів Речі Посполитої й до сьогодні» Святослава Липовецького.

Важлива для мене книжка — «Як читати класиків» Ростислава Семківа. Вона доступно пояснює, чому не можна одразу взятись за постмодернізм і все зрозуміти. Треба починати з масліту. Я купив «Улісса» Джеймса Джойса та даю собі рік на те, аби його прочитати. Я читаю кілька книжок одразу. В мене навіть є спеціальна секція таких книжок на поличці. Зараз таких вісім. Серед них — «Автобіографія Еліс Б. Токлас» Гертруди Стайн, і це той текст, в який треба вчитуватись. Є й книжки, які читаю просто заради розваг. Інші — аби чого навчитись. Інші — аби відчути дисонанс від того, що очікував і того, що отримав. Я не очікував, що від есеїстики «Церебро» Андрія Бондаря отримаю так багато кайфу. Коли розумієш, що автор з тобою грається – отак взяв тебе й взув — оце круто. Ця книжка з тих, що лишають післясмак.

Записала Анна Золотнюк

Фото авторки

233

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора