/ /Тернистий шлях роздержавлення газет Тернопільщини

26 Березня 2019, Вівторок


Анонс
Про усі свої секрети чесно розкаже тернополянка Лілія Проць (фото)

Фоторепортаж
На Тернопільщині ретельно порахували, скільки тут є спортсменів та  фізкультурників (фоторепортаж)

Фотофакт
Найдешевші міста для відпочинку в Європі (фотофакт)

У Тернополі безкоштовно вакцинуватимуть тварин від сказу

Терміново
У Тернополі розшукують неповнолітню дівчину (фото)

Маленькі тернополяни рекламують вишиванки (фото)

Анонс
Тернополян навчать правильно «читати» обличчя

Тернопільщина – серед лідерів по кількості хворих на кір

Відео
Тернопільські гвардійці відсвяткували професійне свято (відео)

Працівника лісу у Тернополі оштрафували через запізнілу декларацію

Жителі ОТГ не мають достатньо транспорту?

Тернопільські водії повинні бути обережними – запрацювали ще два прилади TruCAM

Фотофакт
У Тернополі колись зруйнували велику пам’ятку міста (фотофакт)

Фоторепортаж
В ОТГ Тернопільщини передали 29 автомобілів лікарям (фоторепортаж)

«Умільці» з Тернопільщини збували свій фальсифікат у Львівській і Закарпатській областях

У Чорткові оголошені Дні жалоби за загиблим 14-річним хлопчиком

Майте на увазі: на Тернопільщині змінився прохідний поріг для «елітних» авто

Фотофакт
«Укрзалізниця» ввела вагони із душем у кожному купе (фотофакт)

Фоторепортаж
У Тернополі сиротам допомагають обрати правильний шлях (фоторепортаж)

Серед переможців Міжнародного конкурсу з української мови – дівчина із Тернопільщини

Анонс
У Тернополі відбудеться цікавий освітній захід

На Тернопільщині живцем згоріла дитина

Анонс Це цікаво
Тернополяни можуть виграти квитки на відоме шоу

Фотофакт
У Тернополі з’явилися перші контейнери для сортування сміття (фотофакт)

Тернопільські учні – серед наймудріших (фото)

Фотофакт
На Тернопільщині не забувають про пенсіонерів (фотофакт)

Відео
Національна гвардія Тернополя показала містянам флешмоб (відео)

На Тернопільщині просять допомогти родині, в якої згорів будинок

Це цікаво
26 березня в історії Тернопільщини

Комунальна аптека у Підгайцях після 6 років перерви відновить свою роботу

Мешканці Байковецької громади влаштували День довкілля (фото)

У Великогаївській ОТГ відбувся турнір пам’яті Івана Білоуса (фото)

25 Березня 2019, Понеділок


У Зарваниці збудують католицький багатофункціональний навчально-освітній центр

Погода
Якщо 26 березня туман, то все літо буде дощове

Фоторепортаж
Президент у Тернополі перед образами офіційно підтвердив те, про що говорили минулого тижня (фоторепортаж)

Заплатять 6 мільйонів із «хвостиком» і отримають у подарунок «Водну арену «Тернопіль» (фото)

Терміново
Школяр з Чорткова згорів у схованці

Водію автобуса, у якому загинув тернополянин, дають 5,5 років ув’язнення

Відео
У Тернополі під покровом темряви вправляються у дрифті (відео)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Фітнес-тренерка з Чорткова розповіла про шкоду хула-хупа

Тернополянам радять спосіб, як вийти з 60% нечитаючих людей

Фоторепортаж
Палац, який варто відвідати (фоторепортаж)

Анонс
Життєві стежки літераторки з Тернопілля презентуватимуть у бібліотеці

Виборчі права жителів Тернопілля захищатиме Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Канада зацікавлена в імпорті українських яєць, м’яса та яблук (Агроновини)

Тернополяни самостійно можуть визначити результати пробного ЗНО

За найвищими зарплатами тернополянам треба їхати у сусідню область

Близько 100 мішків сміття зібрали небайдужі з берегів водойм Тернопільщини (фото)

Куди вирушити тернополянам за весняними враженнями (топ-7)

Відео Це цікаво
Майже сто років тому через Чортків курсував потяг «люкс-торпеда» (відео)

У Тернополі діти постраждали від спалаху кишкової інфекції через воду

Роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ Тернопільської області є одним із важливих напрямків Дорожньої карти реформ, що її розробила на період 2018-2019 років Коаліція громадських організацій «Тернопільський центр реформ». Головним завданням, що його ставили перед собою громадські активісти, була комплексна допомога керівникам та колективам редакцій комунальних газет в процесі реформування та налагодження самостійної діяльності, моніторинг цього процесу та сприяння його гласності. Цей текст є своєрідним підсумком реформи комунальних газет області з визначенням основних проблем та окресленням перспектив.

Внесок громадських активістів був значним

Отже, 1 січня 2019-го завершився трирічний термін, відведений на роздержавлення газет  Законом «Про реформування комунальних та державних ЗМІ в Україні». Як уже повідомлялося, станом на 18 грудня минулого  року, за даними Держкомтелерадіо, в Україні було реформовано  323  комунальних друкованих ЗМІ, що складає 53 відсотки від загальної кількості видань, які реально виходять. Тернопільщина стала безперечним лідером цього процесу. На названу дату в області було реформовано 85 відсотків редакцій, і це найвищий показник в Україні. Для порівняння, найближчими за результативністю областями  стали Полтавщина – 77, Миколаївщина – 76, та Рівненщина – 75 відсотків. З іншими сусідніми областями розрив на користь Тернопільщини значно більший. Так на Хмельниччині реформовано 56 відсотків комунальних газет, на Буковині – 64, на Івано-Франківщині  – 32, і на Львівщині – лише 19, пише Тернопільський прес-клуб.

На заваді стовідсотковому показнику реформування комунальних газет Тернопільщини стало те, що, за інформацією відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань  Головного територіального управління юстиції  у Тернопільській області, редакції 2-х видань – «Галицького вісника» ( Борщів) та «Ради» ( обласне комунальне підприємство «Видавництво Рада»)  взагалі не зверталися з відповідними заявами. А редакції ще 2-х – «Чортківського вісника» та обласної газети «Свобода» – не встигли завершити процес реформування.

9 районок реформувалися ще у 2017 році, решта  – впродовж 2018-го. Першою пройшла всі необхідні процедури газета «Тернопіль вечірній», останньою – «Зборівська дзвіниця». Всі реформовані редакції ( окрім «Тернополя вечірнього», який обрав статус приватного підприємства) стали товариствами з обмеженою відповідальністю.

Частина з реформованих видань вже налагодила успішну самостійну діяльність. Як приклад можна назвати  газету «Новини Шумщини», яка пройшла процес роздержавлення однією з перших.  Нині працює за угодами з усіма трьома колишніми засновниками –  районною та міською радами і райдержадміністрацією. У порівнянні з початком процесу роздержавлення її тираж збільшився більше як на півтори тисячі екземплярів, а обсяг реклами на сторінках зріс удвічі. Заробітна плата працівників теж стала відчутно вищою. Та найголовніше, що редактор газети ( тепер – директор ТОВ «Інформаційний центр «Новини Шумщини») Алла Омельчук переконливо довела, що газетний бізнес можна розвивати навіть у маленькому віддаленому райцентрі.

Суттєву допомогу як в процесі роздержавлення, так і на початку самостійної діяльності редакціям області впродовж всіх трьох років реформи надавав «Тернопільський прес-клуб» (входить до Коаліції громадських організацій «Тернопільський центр реформ»). Реалізація його проекту «Комплексна підтримка комунальних ЗМІ в їх підготовці до роздержавлення» – за підтримки «Українського медійного проекту» (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) – розпочався в лютому 2016 року, незадовго після того, як набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».  На той час це був перший і єдиний  в державі проект, який в ході роздержавлення ЗМІ надавав комплексну допомогу та підтримку редакціям усіх комунальних газет області. Відтак завдяки його реалізації керівники та працівники комунальних газет Тернопільщини впродовж перших шести місяців отримали повну базову інформацію від фахівців щодо своїх обов’язків, прав та можливостей в ході процесу роздержавлення. А також ознайомилися з основами медіабізнесу, налагодження роботи рекламних служб в умовах самофінансування, з  досвідом діяльності успішних медіа-підприємств, варіантами монетизації контенту, новими можливостями для газет після реформування. Це однозначно допомогло їм розпочати перебудову діяльності відразу після визначення із способом та термінами роздержавлення. В свою чергу постійна і фахова юридична підтримка проекту допомогла керівникам та трудовим колективам районних газет Тернопільської області правильно пройти початковий етап роздержавлення та підготуватися до наступних, убезпечити себе від помилок та зайвих ризиків, а також сприяла вирішенню проблем, що виникали. У  2017-му проект Тернопільського прес-клубу було продовжено, і він поширився вже на 5, а відтак – на 11 регіонів України. Однак Тернопіль залишився базою проведення кущових тренінгів, тож можна сказати, що у місцевих редакцій були оптимальні можливості для навчання і запозичення успішного досвіду. До речі, для підвищення ефективності роботи по допомозі редакціям між Тернопільським прес-клубом та обласною державною адміністрацією ще на першому етапі діяльності проекту було укладено відповідний меморандум.

В цілому, як повідомляла у своєму виступі на підсумковій прес-конференції голова Тернопільського прес-клубу та співголова коаліції громадських організацій «Тернопільський центр реформ» Анжела Кардинал, в рамках сприяння реформі роздержавлення друкованих ЗМІ області було проведено 30 навчальних тренінгів та семінарів по обміну досвідом, надано понад 500 телефонних та письмових юридичних консультацій, видано три практичних посібники, організовано 10 теле- та відео-мостів між регіонами, а також розроблено взірець нового Статуту для редакцій, що стали товариствами з обмеженою відповідальністю.

Велику роботу по допомозі редакціям, які реформувалися, було проведено і обласною організацією Національної спілки журналістів України – це були і просвітницько-навчальні заходи, і юридичні консультації, і особиста участь керівника та юриста організації у вирішенні локальних конфліктів та проблем. Спільні зусилля, безперечно, і стали вирішальною передумовою лідерства Тернопільщини в реалізації однієї з найважливіших суспільних реформ. Разом з тим, хоч в нашій області вона і проходила, порівняно з деякими іншими регіонами, досить «м’яко», не обійшлося без неприємних і навіть скандальних ситуацій. Далі – про три такі.

«Свобода» не змогла завершити реформування через дії влади

З вересня 1995-го газета постійно виходила, як спільний друкований орган обласних ради та держадміністрації. Незадовго після набуття чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» колектив на загальних зборах проголосував за участь у першому етапі роздержавлення. Відтак рішення про вихід із засновників газети у квітні 2016-го прийняло керівництво Тернопільської облдержадміністрації, а у травні – обласна рада. Проте на цьому нормальний хід реформування обласної газети і закінчився, бо засновники раптом вирішили змінити редактора. І попри те, що колектив редакції досить активно протестував, а тодішній керівник Михайло Лисевич не менш активно відстоював посаду через суд, їм таки вдалося це зробити ( однією із «зачіпок» стало те, що до того впродовж кількох років Лисевич працював як виконуючий обов’язки головного редактора – при цьому щодо рішення про затвердження на посаді звертався неодноразово, але влада чомусь не поспішала).

Новопризначений редактор Віктор Уніят приступив до керівництва редакцією восени 2016-го, незадовго до прийняття Кабміном  постанови «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі». Була в тому списку і тернопільська обласна газета «Свобода», однак реформуватися згідно із відповідним законом вона …так і не змогла! В інтерв’ю авторці цього матеріалу наприкінці вересня 2017-го Віктор Уніят пояснював ситуацію так:

– Ми відстали від строків, як і багато інших газет першого етапу реформування, бо об’єктивно затягувався сам його процес. Не було сенсу дуже спішити і тому, що обласна рада виділила кошти ще на рік нашої діяльності. На сьогодні трудовий колектив вже провів збори, на яких було прийняте рішення про надання мені повноважень щодо проведення процесу роздержавлення газети ( до цього таке право залишалося за колишнім редактором). Очікуємо погодження цього рішення на найближчій сесії обласної ради, відтак вже розпочнеться активний процес реформування.

Та не так сталося, як гадалося. І далі навколо редактора і редакції закрутився вир дуже нехороших (в плані ставлення представників обласної влади до редактора та трудового колективу газети) подій.

Я наразі не оприлюднюватиму тут цілу низку вражаючих фактів, про які дізналася з різних джерел, бо вони вимагають серйозного журналістського розслідування. Будемо письмово звертатися за офіційними коментарями щодо того, чому «Свободі» не дали змоги реформуватися згідно із  Законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і до голів облдержадміністрації та облради (усне звернення через прес-службу до Віктора Овчарука наприкінці грудня, на жаль, залишилося безрезультатним). Поки що ж повідомляю про останні події із слів керівника редакції Віктора Уніята.

– Завершити реформування «Свободи» у відведений законом термін, тобто до 1 січня 2019-го, виявилося неможливим тому, що ні керівництво облдержадміністрації, ні керівництво облради так і не підписали договір про передачу прав на засіб масової інформації. Зате має місце судовий позов влади до державного реєстратора, який зареєстрував створене представниками трудового колективу газети товариство з обмеженою відповідальністю. «Зачіпку», ймовірно, знайшли в тому, що сесія так і не затвердила передання мені повноважень  для проведення процесу роздержавлення газети, – каже Віктор Уніят. – Згідно з рішенням сесії у 2016-му відповідальним залишався колишній редактор, хоч він вже більше як 2 роки не працює. Протокол зборів колективу редакції з відповідним рішенням я заніс до обласної ради ще півтора роки тому, але на сесії його так і не розглянули.

16 жовтня 2018-го ТОВ «Редакція газети «Свобода» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А в грудні, коли в редакції остаточно зрозуміли, що колишні засновники запросто можуть не дати завершити процес роздержавлення, тож газета з 1 січня змушена буде припинити вихід, вищезгадане ТОВ зареєструвало нову газету з назвою «Свобода плюс Тернопільщина». 4 січня побачив світ її перший номер з коротким поясненням ситуації для читачів. Редактор і колектив, всі члени якого тепер є і засновниками, мають намір зберегти газету і розвивати її.  Хоч починають вони нову сторінку своєї діяльності в досить складних умовах. Свого приміщення редакція не мала ніколи, ціни на оренду в будівлі колишнього видавництва «Збруч», де розташовується редакція, знову зросли, а також залишилися борги за папір і друк. На жодну допомогу чи розуміння з боку колишніх засновників після всього, що було, «свободівці», зрозуміло, вже аж ніяк не сподіваються. Але мають велику надію, що справляться і без цього.

 Звільнена редакторка «Подільського слова» відстояла свої права, але судова тяганина триває

Колектив редакції газети «Подільське слово» (Тернопільський район), співзасновниками якої  були районні держадміністрація і рада, прийняв рішення про реформування в березні 2016-го. Відтак райдержадміністрація вийшла із співзасновників у відведений законом термін, райрада ж – очевидно, маючи свої плани щодо редакції – почала затягувати час. А через кілька місяців, вже не маючи права (відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації») звільняти редактора, раптом вчинила цю протиправну дію щодо багаторічного успішного керівника «Подільського слова» Ганни Макух. Рішенням сесії її було звільнено з посади, хоч до того жодних претензій щодо роботи не було. Мотивація ж рішення формулювалася фразою «враховуючи звернення депутатів», хоч в останньому жодних вагомих аргументів щодо необхідності зміни редактора не було. Трудовий колектив редакції звернувся до керівництва району із відкритим зверненням на захист свого керівника, однак воно було проігнороване, залишилось безрезультатним і пізніше звернення до Президента України. Тим часом тернопільська поліція зафіксувала факт незаконного вилучення з редакції газети «Подільське слово» книги наказів та редакційної печатки, причетними до якого виявилися відповідальні працівники Тернопільської райради, і який був внесений в реєстр досудових розслідувань кримінального характеру.

Ганна Макух звернулася до суду. Розгляд справи у Тернопільському міськрайонному суді тривав вісім місяців, і  20 березня 2017-го було винесено вердикт визнати рішення Тернопільської районної ради щодо звільнення редактора газети «Подільське слово» незаконним і скасувати, а Ганну Макух негайно поновити на посаді. Однак до остаточного встановлення справедливості було ще дуже далеко. Бо потім райрада зверталася ще до Апеляційного суду, який підтвердив рішення міськрайонного. Відтак виконавча служба зупиняла виконавче провадження через заяву голови Тернопільської райради із твердженням, що очолювана ним рада начебто не має повноважень для поновлення Ганни Макух на посаді, бо, мовляв, вже не є засновником газети. Далі був новий поворот – райрада звернулася до суду з проханням замінити сторону виконавчого провадження, коротше кажучи, перекласти відповідальність на саму редакцію, яка тоді ще перебувала в статусі комунального підприємства. Але суд відмовив в задоволенні такої заяви через неспроможність райради довести свою «непричетність». Були й інші перипетії, та всі їх просто неможливо втиснути в рамки цього тексту, тож перейдемо до останніх подій.

Наприкінці 2018-го законність рішень всіх попередніх судів  щодо поновлення Ганни Макух на посаді та виплати їй всіх належних компенсацій була підтверджена ще й відповідною постановою Верховного суду України. Очолювати редакцію після всього пані Ганна з певних причин не захотіла, тож вже після поновлення на посаді написала заяву про звільнення за власним бажанням. Однак судова тяганина, що розпочалася два з половиною роки тому, для неї і досі не закінчилася. Бо наразі виплачена лише частина належної компенсації, і тепер вже редакція опротестовує через суд, чому сплачувати заборговане повинна вона, а не райрада.

Газета « Подільське слово» завершила процес реформування однією з останніх – за трохи більше ніж за місяць до «дедлайну». Компетентне джерело, що побажало залишитись анонімним, стверджує, що бюджетні дотації впродовж останнього року перебування газети під «ковпаком» влади були напрочуд щедрими. А ще виплив незрозумілий факт щодо приміщення редакції, який викликає запитання. Впродовж останніх років тернопільська районка знаходилася в окремій будівлі на вул. Бродівській, 17. Ця ж адреса ще вказана і в другому номері вже перереєстрованої газети за 14 грудня 2018 року. А от на сайті Держкомтелерадіо в останніх даних зведеного переліку об’єктів реформування, які постійно оновлюються, станом на 18.12.2018 вказано вже інше – вул. Живова, 11 ( це будівля видавництва «Збруч»), площа –  46 квадратних метрів.

«Тернопіль вечірній» виходити перестав, відтак його свідоцтво втратило чинність

Газета Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній» була, по суті, першою демократичною газетою області, за якою на початку 90-х до кіосків вишиковувались черги, а тираж сягав поза 50 тисяч. За іронією долі,  на 27-му році  незалежності України вона першою в області завершила процес роздержавлення, після чого … перестала виходити.  Відтак 11 жовтня  минулого року, за даними Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, її свідоцтво було визнано таким, що втратило чинність. Підстава сформульована у частині 2 статті 16 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»: «Засновник (співзасновники) зберігає  право  розпочати  випуск  друкованого засобу масової інформації протягом одного року  з  дня одержання свідоцтва. В разі пропуску  цього  строку  без  поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність».

«Тернопіль вечірній» зник з інформаційного простору (залишився лише однойменний сайт, який не можна вважати повноцінним засобом масової інформації) через те, що ще до початку реформи мав мізерний тираж і не мав жодних можливостей вижити без бюджетних дотацій. Тим часом міська рада не побажала підтримати свою колишню газету і укласти з нею договір про висвітлення діяльності, надавши перевагу іншим ЗМІ із значно більшими тиражами. Щодо цього можна моралізувати, і можна послатися на пункт 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», згідно з яким одним із видів державної підтримки реформованих редакцій  є «надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування». Однак, як пояснював щодо тотожної ситуації (під час консультації в рамках згадуваного проекту Тернопільського прес-клубу) юрист проекту Ігор Федоренко, «…таким чином пріоритет надається не на висвітлення діяльності ради, а на укладання договорів про висвітлення діяльності. Цивільне ж та господарське законодавство України, у випадках укладання договорів, застосовує термін «переважне право», яке зрозуміле і використовується десятиліттями. А що мали на увазі під терміном «пріоритетного» ті, хто писав Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і як воно повинно застосовуватися, можна тільки здогадуватися, бо ні практики, ні законодавчого визначення терміну немає».

Щоб не заглиблюватися в деталі та юридичні «хащі», варто сказати тільки одне – навіть якби трудовий колектив редакції «ТВ» пробував якось відстоювати свої права, скажімо, через суд,  то навряд чи чогось би добився.  Тому що наразі немає якихось дієвих законодавчих важелів, за допомогою яких можна було б зобов’язати міську раду, як колишнього засновника,  укласти договір на висвітлення діяльності  саме з «Тернополем вечірнім». В дійсності ж таких спроб не було, і коментувати ситуацію автору цих рядків керівник редакції Олег Лівінський свого часу також відмовився.

Отже, прямо звинуватити міську раду в тому, що газета «Тернопіль вечірній» припинила своє існування, підстав наче нема. Однак саме до закриття видання поступово вело все, що відбувалося з ним протягом останніх надцяти років. Впродовж цього часу трудовий колектив редакції не раз ставав заручником різноманітних політичних ігрищ  (на підтвердження можна знайти достатньо інформації навіть в Інтернеті). А газета в результаті поступово втрачала популярність, тираж, кадри, а незадовго до початку реформи роздержавлення друкованих ЗМІ залишилася і без власного приміщення – окремої двоповерхової будівлі в центрі міста, де розташовувалася постійно з часу створення.

Що турбує сьогодні

Описані вище ситуації яскраво свідчать про те, що реформа друкованих ЗМІ в Україні апріорі мала чимало «слабких місць». Так само як у фахівців та експертів з самого початку було багато запитань до самого Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Про гостру необхідність внести в нього низку поправок та доповнень говорилося тривалий час і на різних рівнях, однак провести відповідні законопроекти через Верховну Раду так, на превеликий жаль, і не вдалося.

– Досвіду проведення процедур не мав ніхто, було багато запитань і до Закону, тож при бажанні знайти «зачіпку» можна було чи не до кожної редакції, – говорить юрист Тернопільської обласної організації НСЖУ Роман Руснак.  – Відчувалася і відсутність в області єдиного координатора процесу реформування по лінії держави. Проводила роботу НСЖУ, проводив роботу прес-клуб,  але саме по державній лінії координації не було, і це теж становило проблему. Також, на мою думку, реформування редакції можна вважати повністю завершеним лише після того, як вже укладено угоду про оренду на 15 років, як того вимагає Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Тому будемо тримати це питання під постійним контролем, аж поки всі редакції не матимуть таких угод. Зараз їх мають уже 8 редакцій. Правда, не всі укладені на 15 років. Дві редакції, наприклад, які знаходяться в приміщеннях державної власності, мають угоди на термін 2,11 роки. Також у декого є питання по площі – засновники не хочуть укладати договори, мотивуючи тим, що приміщення, як для потреб редакцій, завеликі. Тобто вони готові укласти угоди, але на приміщення меншої площі. Є деякі питання і щодо документації. Однак в принципі ситуація скрізь контрольована і всі проблеми в процесі вирішення. Називати конкретні редакції я не хочу, щоб не нашкодити завершенню процесу.

Статистики щодо укладення між редакціями та районними радами й адміністраціями угод про висвітлення діяльності останніх у юриста обласної організації НСЖУ наразі немає. При цьому в коментарі  Роман Руснак підтвердив, що якимось чином примусити колишніх засновників укласти такі нереально – питання можна вирішити лише у площині обопільної зацікавленності та домовленостей. Втім, щодо районних адміністрацій, то на згадуваній уже прес-конференції за підсумками роздержавлення газет області, яка відбулася наприкінці грудня у Тернопільському прес-клубі, заступник голови облдержадміністрації Юрій Юрик повідомив, що угоди щодо висвітлення діяльності в районах укладено  вже з усіма реформованими газетами, і коштів для відповідних проплат у наступному році буде достатньо.

Як заробити достатньо коштів вже без бюджетних дотацій? Це сьогодні питання номер один для всіх роздержавлених газет, яке розглядається, зокрема, і у контексті виборів, в які країна поринає майже на два роки. З одного боку – це можливість для редакцій заробити непогані гроші. А з другого – великий ризик поступитися заради заробітку професійними стандартами, що в результаті відіб’ється на авторитеті серед читачів, а , отже і на показниках передплати та продажу, а відтак й інтересі рекламодавців. До слова, в грудні ОПОРА оприлюднила результати  чергового моніторингу з висновком, що на сторінках районних газет Тернопільщини продовжують з’являтися матеріали з ознаками джинси. Здавалося б, все так просто – маркуй собі правильно замовлену політиками рекламу, й будеш і з грішми, і молодцем щодо дотримання професійних стандартів. Однак реалії є іншими, бо тих, хто оплачує той самий піар, джинсу і все таке інше, професійні журналістські стандарти абсолютно не цікавлять, навіть навпаки. Тож реформовані газети опиняться у дуже непростій ситуації. Все наполегливіше ходять і небезпідставні чутки про те, що до роздержавлених газет наполегливо приглядаються різні «грошові мішки» не без політичних інтересів, щоб взяти їх під «фінансовий дах», і це ще один великий ризик.

Тим часом редакції досі не отримали ні копійки від давно обіцяних 100 тисяч державної допомоги, хоч її продовжують обіцяти. А за останні кілька років витрати на видання газет зросли відсотків на 40, левову частину редакційних коштів забирають папір, друк, комунальні послуги, а також «Укрпошта», яка продовжує душити всі українські газети вже не тільки неадекватними тарифами, а й  явним небажанням займатися доставкою газет. Її дії одностайно визнають найбільшим ризиком для існування своїх видань редактори усіх газет України, і тут необхідне втручання держави.

Серед інших своїх важливих потреб редактори реформованих видань, які справді мають намір їх розвивати,  постійно називають вдосконалення  знань та навиків для створення справді якісних і конкурентоспроможних на локальному інформаційному ринку газет. А також – вміння грамотно вести газетний бізнес. Є великий інтерес – у зв’язку з децентралізацією – і до налагодження  ефективного співробітництва з новоствореними об’єднаними територіальними громадами. За усіма цими напрямками реформовані газети однозначно потребуватимуть допомоги і сприяння як мінімум впродовж 2019-го року. Є тут досить широке поле діяльності і для громадських організацій.

Світлана Мичко

Ця аналітична стаття підготована Коаліцією ГО «Тернопільський центр реформ» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійсніюється Pact в Україні. Зміст цієї статті є винятковою відповідальністю Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ» i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

76

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора