Оксана Бучко

«Як не крути, а «Крути» треба подивитися», – каже тернополянин Микола Мисак

52365653_2114221348693439_4579099676350873600_n

У прокат вийшов фільм «Крути 1918» і протягом тижня у Тернополі показав вже досить хороші результати по кількості переглядів. Відгуки про фільм дуже неоднозначні, а часом навіть абсолютно полярні. І позитивні, і негативні моменти розповідає тернополянам керівник місцевого осередку МНК Микола Мисак.

– Загалом, фільм сподобався дуже, – каже Микола Мисак. – Рекомендую. Автори постаралися. Як не крутИ, а КрУти треба подивитися.

52020772_2114221438693430_2314104185534021632_n
52020772_2114221438693430_2314104185534021632_n

Із позитивного він виділяє:

1. Ідеологічне навантаження.

У фільмі неодноразово піднімається питання пацифізму та боротьби. Син з батьком, брат з братом, отаман з військом, товариші розмовляють про те, що воля не здобувається без жертв і крові, а пацифізм призводить до тяжких трагедій. Розмовляють про те, що жоден громадянин не має права залишатися цивільним робітником в час, коли нація здобуває незалежність, а ворог просуває свої ешелони до кордонів нової держави.

2. Культ Воїна.

Українські солдати постають у вигляді вмотивованих, відважних вояків. Загиблі не є жертвами трагедії, а реальною ціною за свободу («це війна, на війні бувають втрати»).

3. Якісно та ефектно зняті сцени.

Найкрутіший образ – Муравйов. Як би це не було прикро, постає уособленням сатани, одержимий величчю і залежний від морфію. Армія Муравйова – «сліпі кроти», що, як м’ясо, тратяться божевільним командиром.

4. Українські офіцери – кремезні богатирі з крицевим голосом і холодним характером.

5. Круті саундтреки.

«Стежечка» Христини Соловій. А ще надзвичайно лірична сцена з полоненими. Насправді розстріляно було загін з 30 вояків, які заблукали, а не 300, як часто помилково вважають.

51642143_2114221382026769_5028335019081334784_n
51642143_2114221382026769_5028335019081334784_n

Із негативів Микола Мисак звертає увагу на багато запитань до сюжету фільму:

1. Додано вигадану сюжетну лінію з документами.

Цієї історії, як і всіх персонажів не існувало. Ця лінія з’їла десь 40% хронометражу і не була ні цікавою, ні такою, що рухає сюжет. Якась крива короткометражка, яка немає нічого спільного з основною сюжетною лінією крутян.

2. Розкритий ОДИН персонаж всього фільму – Андрій Савицький (і той вигаданий).

Показана еволюція, якась прив’язка до мирних подій, мотивація. Хоча мотивація дана дуже дивним коротким моментом, після якого герой змінює цінності та орієнтири на 180 градусів, що дивно.

3. Значна частина крутянського загону, включно із Гончаренко – просто статистика.

Персонажі говорять репліки, але ні передісторії, ні якихось емоційних якорів немає. Персонажі неживі. Тому на станції розстрілюють не чоту людей, а «намальовані картинки».

4. А головне, за фільмом, бій відбувся і ні до чого не призвів.

Навіть в титрах в кінці фільму не сказано ні про затримку більшовиків, ні про більші втрати з їх сторони, ні про Берестейський мир.

Фото з архіву Миколи Мисака

Вибір читачів за тиждень

Відео