/ /Як це — відредагувати тисячу книжок? Розповідає тернополянин, літредактор Богдан Мельничук

19 Листопада 2019, Вівторок


Погода
І знову туман: тернополянам варто бути обережними на дорозі

На Тернопільщині у річці знайшли чоловіка, якого розшукували два місяці

У Тернополі щороку будуть доплачувати податківцям по мільйону гривень

Водії на Тернопільщині не бояться їздити напідпитку

Відео
Тернополяни підтримують звернення проти викладання російською мовою (відео)

У Тернополі чоловік з ножем накинувся на поліцейського

Водіїв Тернопілля закликають бути обережними на затуманеній дорозі

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Що робити тернополянам, які постраждали від гендерної дискримінації?

Тернополяни можуть дешево полетіти в Барселону

Тернополяни можуть стати таємними Сантами для дітей, літніх чи бездомних

Люмінесцентна плівка збільшила врожай томатів (Агроновини)

У Тернополі водій-хабарник відповів за порушення у суді

З 20 листопада водіїв штрафуватимуть за перевезення дітей без автокрісла  

Фоторепортаж
Дерев’яні святині: незвичний сакральний храм Тернопільщини (фоторепортаж)

Розпочали будівництво комплексу «Палац спорту» на проспекті Злуки у Тернополі

Майбутніх рибоводів з Тернопільщини вчили усім премудростям професії

Це цікаво
Портрет найбагатшої і найкрасивішої жінки XVI століття у Східній Європі створив художник з Тернополя

Маленькі тернополяни вночі сиділи на вулиці без батьків: небайдужі викликали поліцію

Жителів Тернопілля просять допомогти хлопцеві у боротьбі з важким захворюванням

Це цікаво
У Тернополі проведуть фотоконкурс для котів і кішок з історіями

Незабаром у 147 будинках Тернополя подаватимуть гарячу воду цілодобово

Тернополяни проти російської мови у вишах

Маленькі тернополяни здобули перемогу у всеукраїнському конкурсі (фото)

Громада на Тернопільщині показує, якими можуть бути садочки (фото)

На Тернопільщині шахрай видурив у жінки чималі кошти

Відео
На Чортківщині ДТП: вантажівка з причепом злетіла з дороги (відео)

Серед переможців Всеукраїнського диктанту є учасниця з Тернопільщини

Фотофакт
На Бережанщині ночами стало світліше (фотофакт)

Фоторепортаж
Трохи сірості давньої тернопільської кахлі (фоторепортаж)

На Тернопільщині рятувальники виявили загиблого опісля пожежі

Тернопільські плавці показали все, на що вони спроможні (фото)

Анонс
У Тернополі вперше виконають джазову версію «Лісової пісні»

Фотофакт
На Тернопільщині сталася смертельна аварія (фотофакт)

На Тернопільщині затримали незаконного лісоруба

Фотофакт
На Тернопільщині працівники поліції провели профілактичні бесіди для майбутніх водіїв (фотофакт)

Тернополянин активно тренується за кордоном (відео)

Фотофакт
На Тернопільщині священнослужителі займаються благодійністю (фотофакт)

Фотофакт
По дорозі до церкви бережанці зіткнулись із незвичними гостями (фотофакт)

Новий голова Тернопільської ОДА вперше приїхав до Чорткова (фото)

У Тернополі збудують автовокзал на Підволочиському шосе і вдосконалять мережу парковок (фото)

Це цікаво
19 листопада в історії Тернопільщини

На Тернопільщині продовжуються екологічні місії (фото)

Юні збаражчани підкорили Всеукраїнський фестиваль «ArtBOOM» (фото)

У Теребовлянській ОТГ ремонтують дитячі садки

18 Листопада 2019, Понеділок


Рятувальники з Тернопільщини беруть участь у міжнародних навчаннях (фото)

Погода
Тернополян знову попереджають про туман

Тернопільські школярі знову у небезпеці: серед підлітків шириться нова підозріла гра

Тернополяни можуть посприяти створенню музею Івана Марчука

Не для всіх: на новий турнікет у Тернополі виділять 120 тисяч гривень (фото)

Жителька Тернопільщини, купуючи корову через інтернет, залишилась без грошей

Лікар з Тернопільщини цікаво розважається (фото)

Як це — відредагувати тисячу книжок? Розповідає тернополянин, літредактор Богдан Мельничук

1000 відредагованих книг

Роман «Пальпація» тернопільського письменника Олега Клименка став тисячною книжкою, яку відредагував літературний редактор, письменник, почесний краєзнавець України Богдан Мельничук. 

— У державному архіві області головна спеціалістка установи Оксана Сулима укладає третій том бібліографічного покажчика моїх праць. Це своєрідний рекорд України, принаймні, я не знаю, чия бібліографія налічувала б три томи (два попередніх вийшли у 2009 та 2012 роках). Один із розділів покажчика містить інформацію про видання, які я редагував, ось так і стало відомо, що ця цифра сягнула тисячі, — розповідає Богдан Іванович. 

Літературним редактором він працює з 1989 року. Зізнається: ніколи не думав, що буде займатися редагуванням книжок.

— Мій шлях починався з журналістики — з «Вільного життя». Його мовний рівень був і є дуже високий. Я прийшов сюди молодим трохи задерикуватим півником — мене, студента, взяли на роботу — це ж була фантастика! Я потрапив на зміну поколінь — мої колеги були старші за мене на десять-п’ятнадцять років. Для них я був синком, а вони мали невичерпний запас батьківської любові. Мені пояснювали кожну правку. Пам’ятаю, написав у матеріалі «ведуть сівбу» — тоді мене послали за мотузкою, яку я мав би прив’язати до сівби, та вести її за собою. Вчили саркастично.

Але таке навчання дало добрий результат, хоча, як каже співрозмовник, рідну мову неможливо вивчити досконало, адже це живий організм, який змінюється.

— Є складні випадки, приміром, закінчення в родовому відмінку. Єдиний порятунок — бути начитаним, і коли натрапляєш на каверзне слово, вмикається своєрідний автопілот, який підказує: треба подивитись у словник чи довідник. Хоча й там іноді подають різні варіанти написання, з часом норми змінюються. Скажімо, коли навчався у Львівському університеті імені Франка, нас вчили такому принципу відмінювання: чотири парних чоботи, але чотири парні хустки, а тепер вважають, що ці форми паралельні. Є постулати, які не можна порушувати, а є чисто смакові. Буває, ніби все правильно, а фраза не звучить. Мені колись порадили актори: «бери на зуб». Коли вичитую текст, то нерідко під ніс собі шепчу, аби знати, як звучить написане.

Меж досконалості редагування нема, і співрозмовник каже: якби до рук знову потрапив текст, який він уже відредагував, то й там знайшов би, що виправити. Головна межа, яку не може перейти редактор, на його думку, — це суб’єктивна правка.

 — Завжди ставлю себе на місце автора. Я пройшов школу газетних редакторів, котрі були безжалісні до написаного: не «влізав» матеріал — викинули перший абзац, бо, як правило, перший абзац містить найменше інформації. Мені не піднімається рука таке робити. Але трапляються настільки відверті випадки графоманії, що хочеться просто викинути текст, а оскільки є зобов’язання перед видавництвом, іноді доводиться переписувати частини тексту. Я ніколи не втручаюсь у зміст. Якщо я бачу фактологічні помилки, то звертаю на це увагу автора. Є мелодика стилю, і коли відчуваю, що речення обірване чи неритмічне, можу спокійно його дописати.

Не менш клопітка праця, ніж правка тексту — пошук доцільного слова. У щоденній практиці ми звикли послуговуватись обмеженим словниковим запасом. Ті ресурси мови, що не ввійшли до нього, чекають десь на маргінесах.

— На жаль, наші словники продовжують бути русифікованими. Був період, коли це робили цілеспрямовано. Приміром, значна частина слів у нашому одинадцятитомному «Словнику української мови» – газетщина, інакше тоді не могло бути… Тепер, коли шукаю слово, обираю не те, що дублює російське, навіть, якщо його подає словник, а те, котре є українським. Слова десь ніби намацуєш, вичитуєш… Приміром, із тернопільською перекладачкою Іриною Бондаренко тривалий час міркували, як би якнайліпше назвати роман Натаніеля Готорна, який до того перекладали як «Пурпурова літера». І знайшли слово «шарлатовий». Уже потім я дізнався, що у щоденнику Олесь Гончар згадує, як від Василя Стуса почув це слово, і що воно його теж вразило.

Праця над текстами вимотує, співрозмовник каже, що після кожного тексту потребує хоча б день-два відпочинку. Щоправда, більшість прочитаного після того, як закінчується робота над ним, просто зникає з пам’яті.

— Але назавжди залишаються в ній знакові книжки, як скажімо ті, авторами яких є знані письменники Левко Різник, Василь Фольварочний, Валентина Семеняк, Тетяна Пишнюк, дослідниця та літераторка Олександра Шутко, популярна у Польщі Барбара Космовська (в українському перекладі), науковець і прозаїк Олег Смоляк, молода поетеса Ольга Атаманчук… — мовить співрозмовник. — Мозок чимось схожий на комп’ютер – коли його перевантажити, він зависає. Мозок має здатність до самоочищення. Особливо активно воно працювало ті п’ять років, коли я був головним редактором «Економічної думки» (сміється — А. З.). Мені дуже імпонує, що за ці тридцять років роботи в мене не було жодного конфлікту з тими, чиї тексти я редагував. Якось щастило – або автори розумні траплялись, або я, скажімо так, був толерантний. А той, хто потрапляв до мене раз, потім знову приходив із новими текстами.

Анна Золотнюк

Фото Миколи Василечка

36

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора