/ /Як це — відредагувати тисячу книжок? Розповідає тернополянин, літредактор Богдан Мельничук

24 Травня 2019, П’ятниця


На Тернопільщині відкрили навчально-консультаційний пункт (фото)

Погода
Погода у Тернополі 25 травня

Негода не відступає: на Тернопільщині підтопило будинки (фото)

Боржників на Тернопільщині викликають «на килим» і змушують платити штрафи

На Тернопіллі активувалися кліщі

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Майте на увазі: на Тернопільщині приймають навіть анонімні скарги 

Фоторепортаж
Ректору з Тернополя встановили барельєф (фоторепортаж)

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Фоторепортаж
На Тернопільщині зробили те, чого в Україні ще не було (фоторепортаж)

Тернополянам на замітку: для чого потрібно вимірювати пульс під час бігу

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: новий правопис і з чим його їдять

Названо предмет гордості України у галузі тваринництва (Агроновини)

Фрагменти дверей старих костелів Тернопілля

Анонс
Тернополян кличуть на мирну акцію, аби підтримати полонених моряків

У Кременці тривають останні приготування до великого свята (фото)

Фоторепортаж
Роз’їхані жаби на картоні від тернопільського художника Володимира Чорнобая

Анонс
Тернополян запрошують на лекторій про здорове харчування

На Тернопільщині уколи замінять таблетками: чим корисні такі лікувальні зміни

Фотофакт
‎На Збаражчині на водіїв очікує несподівана небезпека (фотофакт)

Тернополян закликають обирати безпечні заклади для випускної вечірки

На  вулицях Чорткова в тестовому режимі почали працювати інспектори з паркування

На вірність українському народові присягнули нові поліцейські

Відео
На Тернопільщині оновилось місто (фото, відео)

Фоторепортаж
У Бережанах студенти долучились до озеленення міста (фоторепортаж)

Це цікаво
Патрульні порадили тернополянам, як можна вберегтись від грабежу

На Тернопільщині чоловік зберігав небезпечні предмети

Відео
Центром Збаража пливуть авто (фото, відео)

Фотофакт
Тернопільські патрульні отримали відзнаки за віддану службу (фотофакт)

У Почаєві депутати проігнорували засідання сесії (фото)

Фоторепортаж
Прогулянка старими тернопільськими під’їздами (фоторепортаж)

Відео Фотофакт Це цікаво
Під час служби на Божій горі, що на Кременеччині, відкрилося небо над храмом (фотофакт, відео)

На тернопільських дорогах з’явиться розмітка зі світловідбиваючими вставками

Фотофакт
У Бережанах комунальники запобігають підтопленню домогосподарств (фотофакт)

Жителі Тернопільщини все частіше обирають власну справу

Фотофакт
У Заліщиках продовжують встановлювати нові зупинки (фотофакт)

На Кременеччині знайшли повішеним чоловіка

На Тернопільщині із корупцією «воюють» нарадами і бесідами

Фотофакт
На Тернопільщині жорстоко поводяться із домашніми тваринами (фотофакт)

Укрпошта попереджає тернополян про нові види шахрайства

Тернополяи вже можуть спрогнозувати бал тесту ЗНО з математики

Відео
У Тернополі згадали бої минулих століть (фото, відео)

Фотофакт
Тернопільські водії тепер паркуються на проїжджій частині (фотофакт)

Це цікаво
24 травня в історії Тернопільщини

Юні козівські футболісти переможці обласного етапу «Шкіряного м’яча» (фото)

Митрополит Тернопільсько-Зборівський здійснює травневі візити на парафії (фото)

На Тернопільщині оголосили фотоконкурс «Руйнуючи стереотипи: Сильні жінки моєї громади»

23 Травня 2019, Четвер


У військовій частині в Бережанах для учнів провели день відкритих дверей (фото)

Погода
Якщо на Мокія мокро, то і все літо буде мокрим

Відео Фоторепортаж
Вулицями Тернополя пройшла велелюдна хода (фоторепортаж, відео)

Фоторепортаж
Столичний високопосадовець повідомив землякам з Тернопільщини вражаючу новину (фоторепортаж)

Відео Фоторепортаж Це цікаво
У книзі «Пацани повоєнних років» Тернопіль вражає і дивує (фото, відео)

Як це — відредагувати тисячу книжок? Розповідає тернополянин, літредактор Богдан Мельничук

1000 відредагованих книг

Роман «Пальпація» тернопільського письменника Олега Клименка став тисячною книжкою, яку відредагував літературний редактор, письменник, почесний краєзнавець України Богдан Мельничук. 

— У державному архіві області головна спеціалістка установи Оксана Сулима укладає третій том бібліографічного покажчика моїх праць. Це своєрідний рекорд України, принаймні, я не знаю, чия бібліографія налічувала б три томи (два попередніх вийшли у 2009 та 2012 роках). Один із розділів покажчика містить інформацію про видання, які я редагував, ось так і стало відомо, що ця цифра сягнула тисячі, — розповідає Богдан Іванович. 

Літературним редактором він працює з 1989 року. Зізнається: ніколи не думав, що буде займатися редагуванням книжок.

— Мій шлях починався з журналістики — з «Вільного життя». Його мовний рівень був і є дуже високий. Я прийшов сюди молодим трохи задерикуватим півником — мене, студента, взяли на роботу — це ж була фантастика! Я потрапив на зміну поколінь — мої колеги були старші за мене на десять-п’ятнадцять років. Для них я був синком, а вони мали невичерпний запас батьківської любові. Мені пояснювали кожну правку. Пам’ятаю, написав у матеріалі «ведуть сівбу» — тоді мене послали за мотузкою, яку я мав би прив’язати до сівби, та вести її за собою. Вчили саркастично.

Але таке навчання дало добрий результат, хоча, як каже співрозмовник, рідну мову неможливо вивчити досконало, адже це живий організм, який змінюється.

— Є складні випадки, приміром, закінчення в родовому відмінку. Єдиний порятунок — бути начитаним, і коли натрапляєш на каверзне слово, вмикається своєрідний автопілот, який підказує: треба подивитись у словник чи довідник. Хоча й там іноді подають різні варіанти написання, з часом норми змінюються. Скажімо, коли навчався у Львівському університеті імені Франка, нас вчили такому принципу відмінювання: чотири парних чоботи, але чотири парні хустки, а тепер вважають, що ці форми паралельні. Є постулати, які не можна порушувати, а є чисто смакові. Буває, ніби все правильно, а фраза не звучить. Мені колись порадили актори: «бери на зуб». Коли вичитую текст, то нерідко під ніс собі шепчу, аби знати, як звучить написане.

Меж досконалості редагування нема, і співрозмовник каже: якби до рук знову потрапив текст, який він уже відредагував, то й там знайшов би, що виправити. Головна межа, яку не може перейти редактор, на його думку, — це суб’єктивна правка.

 — Завжди ставлю себе на місце автора. Я пройшов школу газетних редакторів, котрі були безжалісні до написаного: не «влізав» матеріал — викинули перший абзац, бо, як правило, перший абзац містить найменше інформації. Мені не піднімається рука таке робити. Але трапляються настільки відверті випадки графоманії, що хочеться просто викинути текст, а оскільки є зобов’язання перед видавництвом, іноді доводиться переписувати частини тексту. Я ніколи не втручаюсь у зміст. Якщо я бачу фактологічні помилки, то звертаю на це увагу автора. Є мелодика стилю, і коли відчуваю, що речення обірване чи неритмічне, можу спокійно його дописати.

Не менш клопітка праця, ніж правка тексту — пошук доцільного слова. У щоденній практиці ми звикли послуговуватись обмеженим словниковим запасом. Ті ресурси мови, що не ввійшли до нього, чекають десь на маргінесах.

— На жаль, наші словники продовжують бути русифікованими. Був період, коли це робили цілеспрямовано. Приміром, значна частина слів у нашому одинадцятитомному «Словнику української мови» – газетщина, інакше тоді не могло бути… Тепер, коли шукаю слово, обираю не те, що дублює російське, навіть, якщо його подає словник, а те, котре є українським. Слова десь ніби намацуєш, вичитуєш… Приміром, із тернопільською перекладачкою Іриною Бондаренко тривалий час міркували, як би якнайліпше назвати роман Натаніеля Готорна, який до того перекладали як «Пурпурова літера». І знайшли слово «шарлатовий». Уже потім я дізнався, що у щоденнику Олесь Гончар згадує, як від Василя Стуса почув це слово, і що воно його теж вразило.

Праця над текстами вимотує, співрозмовник каже, що після кожного тексту потребує хоча б день-два відпочинку. Щоправда, більшість прочитаного після того, як закінчується робота над ним, просто зникає з пам’яті.

— Але назавжди залишаються в ній знакові книжки, як скажімо ті, авторами яких є знані письменники Левко Різник, Василь Фольварочний, Валентина Семеняк, Тетяна Пишнюк, дослідниця та літераторка Олександра Шутко, популярна у Польщі Барбара Космовська (в українському перекладі), науковець і прозаїк Олег Смоляк, молода поетеса Ольга Атаманчук… — мовить співрозмовник. — Мозок чимось схожий на комп’ютер – коли його перевантажити, він зависає. Мозок має здатність до самоочищення. Особливо активно воно працювало ті п’ять років, коли я був головним редактором «Економічної думки» (сміється — А. З.). Мені дуже імпонує, що за ці тридцять років роботи в мене не було жодного конфлікту з тими, чиї тексти я редагував. Якось щастило – або автори розумні траплялись, або я, скажімо так, був толерантний. А той, хто потрапляв до мене раз, потім знову приходив із новими текстами.

Анна Золотнюк

Фото Миколи Василечка

23

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора