Засновниками найстарішого в Україні – Кременецького ботанічного саду вважають відомого садівника Діонісія Мак-Клера (Міклера) та викладача природничої історії Кременецького ліцею, відомого і заслуженого дослідника флори, доктора медицини та ботаніки Віллібальда Бессера. Про справжнього засновника саду та його першого директор Францішека Шейда мало хто знає навіть у Кременці. Все, що нині нагадує про нього – пам’ятна дошка на будинку, де мешкав науковець. На Монастирському кладовищі, де був похований Шейд, навіть не зберігся надгробок.

- Францішек Шейдт (2 квітня 1759, Краків – серпень 1807, Кременець) – забутий творець ботанічного саду в Кременці, він заслуговує на належне поцінування. Народжений у Кракові, залишив свій слід на Волині. Як перший директор Кременецького ботанічного саду та перший професор природничої історії Вищої Волинської гімназії, – розповідає про Шейда кременецька письменниця Юлія Бондючна у Інтернет виданні «Золота пектораль».

Якби свого часу Францішек Шейд не приїхав до Кременця, ботанічного саду у цьому місті могло б і не бути. Адже спочатку його хотіли організувати у Вінниці. Та Шейд написав листа відомому меценату Гуго Колонтаю і пояснив – чому сад краще облаштувати в Кременці.

- Ваша Ясновельможність пише, як і ясновельможний пан Чацький, що Волинська губернія призначена для математичних наук, що там мають деякі частини медицини викладати, а разом із тим, що по інших губерніях будуть закладені ботанічні сади, у Вінниці – найсолідніший із огляду на найбільш м’який клімат. Зізнаюся Вашій Ясновельможності: не розумію такого поділу наук. Чому не в одному місці мають бути згромаджені всі науки? Нащо в кожній губернії має бути окремий ботанічний сад? І яка потреба в таких великих витратах на заснування та утримування тих розокремлених садів? Закладення одного пристойного ботанічного саду – це не вибрики. Ясновельможний пан знає, що на заснування тутешнього садочка з двома мізерними оранжерейками витрачено в нинішніх цінах 15 000 злотих, а на його утримання протягом 18 років пішло ще 100 000. Чи не краще було б мати один, але добре оснащений, який би в усіх частинах ботаніки в кожному разі повністю відповідав своєму призначенню для суспільної користі? І чому цей сад має бути відокремлений від генеральної інституції? Якщо тільки з причини клімату, то ясновельможний пан визнає, що різниця у кліматі Кременця та Вінниці не є аж така велика, щоб мати вплив на ботанічний сад, який у кожному кліматі існувати може…».

І Вілібальт Бессер, і Діонісій Міклер згодом також надзвичайно багато зробили для розвитку Кременецького ботанічного саду. Та насправді вони продовжили велику справу, що започаткував Францішек Шейд.

Фото з допису