/ /Такого Тернополя ще не бачили (фото)

18 Червня 2019, Вівторок


На ринку у Чорткові торгує жінка, котра не визнає Росію агресором

Фотофакт
На виїзді з Тернополя – майже півкілометровий затор (фотофакт)

Фотофакт
У Тернополі водії паркують авто, як заманеться (фотофакт)

П’яний чоловік прострелив собі живіт

За 17 днів на Тернопільщині зареєстрували 108 ДТП

Відео
На Тернопільщині одне із сіл області засипав величезний град

Терміново
В Тернополі трапилась жахлива аварія: двоє людей загинули (фото)

Анонс
У Тернополі футбол зіграють ветерани та митці

Майстрині Тернопільщини готують вишиванку для Володимира Балуха (фото)

Відомий супермаркет розчарував тернополян (фото)

У майже 300-літній церкві на Тернопільщині – храмове свято

Як тернополянам вберегти шкіру під час засмаги

Це цікаво
18 червня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині відбулась виставка «Перші марки Української держави 1918-1923 рр.» ( фото)

На Тернопільщині відбулася Ювілейна піша проща членів спільноти «Подружні зустрічі» (фото)

Солодка година – для підопічних відділення денного перебування «Центр надання соціальних послуг» Шумської ОТГ (фото)

17 Червня 2019, Понеділок


Кілька сотень медиків прибули до Зарваниці щоб взяти участь у професійній прощі (фото)

Погода
Якщо на Дорофія сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватись до грози

На Тернопільщині хочуть «запрягти» вітер

Це цікаво
47 країн тернополянки Наталі Вихристюк (фото)

Відео Фоторепортаж
Співачка «на мільйон» запалювала на Тернопільщині (фото, відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополян закликають напоїти тварин у спеку

Тернополяни можуть обрати в Україні вузи із списку кращих у світі

Кольоровий мінімалізм тернопільських вулиць (фото)

Як тернопільським вчителям навчити слухати іноземною мовою

Тернополяни нехтують зарплатою у 40 тисяч

На Лановеччині худобу рятували з болотяної пастки 

Дах Чортківського костелу стане золотим. Чи надовго?

Відео Фоторепортаж
На Тернопільщині встановили ще одну статую Христа Спасителя (фоторепортаж, відео)

Від журналістики до блогерства: тернополянка Наталя Литвин про успіх в Інстаграмі

Погода
Незабаром погода на Тернопільщині зміниться: очікують на грози та град

На Тернопільщині наповнили вином чашу княжих дружинників (фото)

Спортивний огляд тижня: тернополяни – найкращі в усьому світі одразу в кількох дисциплінах

Сезон кісточкових почався з рекордного імпорту (Агроновини)

На Тернопільщини більше ста осіб змінили місце голосування на парламентських виборах

На Тернопільщині можна побачити «Лемківські пацюрки»

На Тернопільщині пройшов тренінг для секретарів сільських рад (фото)

Переможець Кулінарного Кубку в Тернополі приготував коропа з хлібним желе та чіпсами (фото)

Це цікаво
17 червня в історії Тернопільщини

16 Червня 2019, Неділя


Усе про тварин і «гуманітарку» розповіли на Тернопільській митниці

Фоторепортаж Це цікаво
Тернопіль на межі. Для цього варто тинятись вулицями в спеку (фоторепортаж)

Фоторепортаж
У Чорткові спекли найбільшу круглу піцу в Україні (фоторепортаж)

Фоторепортаж
На Півмарафоні найшвидшим був житель Тернополя (фото)

На сплату штрафу жителям Тернопільщини дають лише 10 календарних днів

Фотофакт
Тернополянка показала, як продавці квітів обманюють своїх клієнтів (фотофакт)

Громади на Тернопільщині тепер мають грошей стільки, що раніше і не мріяли

До кінця літа ціни на овочі знизяться на 30% (Агроновини)

Фоторепортаж Це цікаво
Металеві прикраси Тернополя (фоторепортаж)

Тернопільські випускники можуть дізнатись свій рейтинговий бал з математики

Між селами у Тернопільському районі – страшна картина

Це цікаво
16 червня в історії Тернопільщини
Ірина Кошелінська, Терен, Тернопіль, фото, Це цікаво, вишивання, картини, Тернопіль, тернополяни

Хочете поблукати вуличками стародавнього Тернополя?  Торкнутися вічності  давно розрушених замків, фортець чи храмів? А картини ретро фільмів вам до душі? З Іриною Кошелінською все це можливо.

За фахом  Ірина Богданівна – інженер-механік, змалку любила точні науки. Але, як сама каже, від народження вишиває, пишуть на сайті pro.te.ua.

Спочатку це були серветки, картинки з котиками, рушнички з ружами. А чотири роки тому  відкрила для себе мистецьку нішу – голкою з ниткою відтворювати красу  історичного Тернополя. У мріях – вишиття усіх замків та відомих храмів, що є на території нашої області. Зараз у її руках  уже ожили фрагменти  Збаразького  і Вишнівецького. Свій доробок, а це 15 полотен, майстриня виставила в обласному центрі  у  бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля».

Дивлюся на картини і ловлю себе на тому, що бачу  світлини з  чорно-білого фільму.

Пані Ірина усміхається і каже, що, в дійсності,  цей спосіб роботи, як німе кіно – простий, але дуже елегантний.

Картини різних форматів у межах   найбільших стандартних фоторобіт. Здалеку і видаються   великими світлинами, чіткими, об’ємними. Але коли глянеш ближче, видно, як густо розсипалося маковиння дрібненьких хрестиків, що акуратно дивляться в один бік.  І хоч здається, що картини чорно-білі, насправді, зображення створює безліч  відтінків. Кількість їх знає лише вишивальниця.

– Щоб роботи були в одному стилі, я замінюю ті кольори, які  підібрала схема, – говорить майстриня.

Я уточнюю, звідки схема знає такі світлини будівель стародавнього Тернополя, які бувають в одиничному варіанті і лише на репродукціях чи фото. Пані Ірина ділиться секретом, що   з комп’ютером на «ти», от він і зчитує фото, перетворюючи на програму  вишиття хрестиком. Це ж наскільки полегшує роботу! Колись вишивальниці відшивали узори одна в одної, копіювали через папір… Мисткиня    згідна, що тепер з технікою значно простіше, але голку з ниткою в руках ніщо не замінить. Як і смак майстрині, яка сама бачить звучання кольорів.  Там,  де я  зауважила чорно-біле вишиття, вишивальниця   використовує до двох десятків відтінків.

– Це для того, щоб  була атмосфера давнини. Чорно-білий монохром із зеленим відтінком. Ви могли й не помітити,  але я використовую блакитний, сірий, білий, коричневий, зелений  тони. Інколи, щоб передати цей перехід, створити об’ємність , беру і по дві нитки різних кольорів.

Не даремно кажуть, що вишивання допомагає проявити фантазію і реалізувати творчі здібності. У нашої  героїні вони проявилися з любові до  ретро світлин  вуличок Тернополя, храмів, околиць, замків, будівель.

Адаптація ж  світлин у вишиття  дозволила здійснити  свої мистецькі  забаганки. Про з’яву ідеї і передумови пані Ірина нічого не може сказати.

– Видно, там  Хтось це запланував, – і показує рукою вгору.

Не відірвеш очей, вдивляючись в об’ємність зображення. Так і хочеться заглянути за картину, щоб знайти  продовження вулиці, чи рогу будинку, чи  торкнутися ліпнини, яка зачепилася  за  фронтон…

Пані Ірина бере в руки  полотно, на якому зображена вулиця.

– Такою колись була  вулиця Руська. Маленька, в’юнка. Ретро автомобілі, які тоді були найсучаснішими. Це була моя перша робота. Дуже хвилювалася, бо фрагментами не могла оцінити чи те, що мені хотілося,  роблю. А коли вишила, зрозуміла, що саме те.

Потім пані Ірина підходить до картин «Костел єзуїтів», «Синагога», «Катедральний собор»…

– На щастя, він зберігся. Пам’ятаю, у школі нас водили туди – там була картинна галерея.

Благословив на цю мистецьку стежку  Ірину Богданівну  її батько, який  у хворобі  потребував догляду. Чергування біля його ліжка і вдень, і вночі дало час на тільки для роздумів про життя, а й спонукало до заняття. Вишиття   і допомогло пережити цей складний період.

– Татові дуже сподобалася моя ідея  вишивати особливі будівлі Тернополя, – каже вишивальниця. – Він також дуже любив рідне місто. Коли побачив  парафіяльний костел, як на малюнку, згадав, як його підірвали. Він ще застав його красивим і неушкодженим. Казав, коли його руйнували комуністи, люди навколішки молилися і плакали… Його можна було ще від реставрувати, але підривали його не для того, щоб відбудувати…

Присвятивши себе такій незвичайній і оригінальній справі, пані Ірина сама стала істориком, архітектором,  поціновувачем легенд Тернополя, адже вона тернополянка в третьому поколінні, дитина асфальту, як сама каже.

– Це не просто місце, де народилася, це моя родина, це щось близьке і сокровенне,  це як обійми найрідніших людей, – розчулено каже тернополянка. – Ніде не змогла б жити, навіть не уявляю себе окремо від цих зелених вулиць,  ставка, стародавнього замку…

Слухаю і думаю,  що просто надійшов, визрів  для талановитої людини той час, коли в такій оригінальній формі можна зізнатися у своєму коханні цьому голубоокому красеню на ймення Тернопіль. Хтось вірші йому пише, картини, пісні складає, а Ірина Кошелінська – вишиває світлини, повертає до життя втрачену красу,  за якою може  стужився і сучасний Тернопіль. Майстриня вибирає такі світлини кінця 19-20 століття, де місто загадково-таємниче, привабливе, має особливий шарм. Історії будівель обростають легендами в розповідях старожилів. У своєму каталозі робіт, який поки що є в єдиному екземплярі, Ірина Богданівна зібрала історію про кожен об’єкт  вишиття. Ось ця картина особлива для вишивальниці.

– Це будівля сучасного кінопалацу – тоді це було польське гімнастично-пожежне товариства «Сокул», збоку читальня. Там далі у будинку працювала моя бабуня. Вона була компаньйонкою у пані. Сиділа біля вікна і вишивала, а дідусь йшов вулицею, побачив її і закохався.  Вони одружилися і виростили четверо дітей, восьмеро внуків. Дуже втішилася, коли побачила цю світлину. Якась особлива енергетика йшла від неї, – говорить  пані Кошелінська.

Треба сказати, що торкаючись картин очима, їх зримо і відчуваєш. Зефірні об’ємні будівлі ніби теплом віддають. Чи тому, що ти знаєш ці місця,  бачив на світлинах, чи якусь магію заклала в них авторка. Ірина Богданівна  усміхається і каже, що поки  вишиває – проживає в тій будівлі, десь там стоїть в гурті людей, чи мандрує  в підземних переходах, які з’єднували старовинні будівлі.

– Ось тут біля замку,  на світлині було багато людей, я залишила на  вишитті лише одну дівчинку… А може то з моєї родини,  з іншого життя. Це так загадково, коли гортаєш історію, чиєсь прожите життя-чи людини, чи будівлі. Це ж усе людські руки творили. Руйнували також, – філософськи коментує свої роботи мисткиня.

– Вишивання – цікавий процес, який вимагає посидючості, уважності і акуратності. Цей вид діяльності  під силу і початківцям, і  досвідченим рукодільницям. Єдина, мабуть,  відмінність – швидкість виконання роботи і її складність, – цікавлюся у вишивальниці.

– Спершу над однією картиною працювала 3-4 місяці. Зараз цей час скоротився майже удвічі, – говорить жінка. – Простіше вишивати  самі будівлі. Ось «Синагогу» я вишила швидко. Хотіла  виокремити, власне, стіни, монументальність. А «Вхід у парк ім. Т.Шевченка» кілька разів випорювала, торочила. Світлина була сонячної днини, листя  розвітрювалося, тіні врізнобіч. Ті кольори, які комп’ютерна програма видала, мені не сподобалися, я їх не відчувала. Складно людей вишивати, в русі, маленьких. «Катедральний собор» дуже багато часу забрав,  тони і напівтони, переходи – це ціле мистецтво. Скільки шию, скільки щось сама для себе відкриваю, вдосконалюю майстерність.

Ірина Кошелінська  планує  вишити сто картин у цьому стилі. Продавати навіть не думала, хоч виставка уже подорожувала по області і пропозиції були.

– Я не уявляю окремішньо одну картину, вона сумуватиме в когось в колекції. Вони силу мають, коли разом: візуально доповнюють одна одну,  підтримують, збагачують, вражають. Я хочу, щоб їх бачили люди. А картини також хочуть дивитися на людей, обмінюватися енергетикою, жити. Бо світлини  вигорять, зімнуться, загубляться, а картини – вічні…

– А ви не боїтеся, що вони витиснуть вас із квартири? – запитую, бо не уявляю сто таких потужних полотен  у габаритах помешкання.

– Я знайшла їм домівку. Вони тут будуть у приміщенні бібліотеки, де багато відвідувачів, поціновувачів старовини, рукоділля. Бібліотека, це ж аптека для душі. Може і мої роботи  стануть для когось солодким медом.

Це рукотворне диво  тепер у постійній експозиції бібліотеки «Літературне Тернопілля».  Хочете бачити, у що може втілитися любов до своєї маленької батьківщини, завітайте. Бо не знаю чи ще  де є   відображена історія Тернополя у такій великій концентрації любові.

Людмила ОСТРОВСЬКА  

624

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора