Обліпиха є досить складною культурою у збиранні, якщо йдеться про промислові площі. Досі не виведено сортів з абсолютно сухим відривом ягоди, тож при ручному збиранні ягоди все одно пускають сік.

Про це розповіла директор ТОВ «Брусвяна» Ліліана Дмитрієва.

За її словами, до того ж навіть спеціальні скребки чи петлі не вирішують проблеми високої трудомісткості збирання.

– Тому єдиний прийнятний спосіб для механізованого збирання на промислових площах – це зрізування трактором гілок, які потім заморожують, і лише в такому стані ягода струшується з гілок. Так обліпиху збирають через ряд: один рік на одному ряду, наступний — на іншому. Також слід дотримуватися співвідношення між чоловічими й жіночими деревами (1:5), – зазначила директор ТОВ «Брусвяна».

Урожай же ця ягода дає хороший – 12–20 т/га за ціни від 60 грн/кг на базарі до 120 грн/кг за оптову партію. Тобто з гектара обліпихи можна виручити як мінімум 720 тис. грн, максимум – 2,4 млн грн.

При цьому, за словами Ліліани Дмитрієвої, обліпиха добре росте на лужних (рН близько 8) грунтах і без зрошення.

Пасічники знову протестуватимуть під Верховною Радою

0302 (Copy)

Через проблему із отруєнням бджіл пасічники 11 квітня знову протестуватимуть під ВР. Серед вимог, ввести в департаментах агропромислового розвитку областей штатну одиницю, тобто працівника, який би займався виключно бджолярами. Про це в ефірі телеканалу UA:Суми повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, передає Kurkul.com.

Головною проблемою, з якою зіштовхуються пасічники є отруєння бджіл пестицидами, якими обробляють поля фермерські господарства. Минулого року на Сумщині така проблема була в кількох районах області. Після масової загибелі бджіл пасічники проводили мітинги, відстоюючи свої права.

За оцінками союзу пасічників України така ситуація склалася в різних областях, загалом загинуло від 20 до 40 тис. бджолосімей. Економіка втратила 50 млн грн.

За словами Олександра Маслака, проблема в тому, що не всі агропідприємства використовують для обробки дозволені пестициди. А також не завжди правильно проводиться повідомлення пасічників. За правилами фермери повинні за 3 дні повідомити і бджолярів, і органи місцевого самоврядування. Повинні бути попереджені всі в радіусі 10 км.

Також проблемою у бджільництві є те, що не всі бджолярі  мають на свої пасіки та бджолосім’ї паспорти. Тож і в разі їхньої загибелі не завжди можуть вимагати компенсацію.

– Бджолярство є перспективним для України. Ми заявили про себе, як про потужного експортера меду, і плануємо посилювати свої позиції на світовому ринку. На жаль, ми в департаменті не маємо вузького спеціаліста який би займався виключно бджолярством.

Є комплексні спеціалісти, хоча бажано було б мати спеціаліста з кожного напрямку сільськогосподарської діяльності, який би координував роботу. Але все це фінансується на державному рівні і має певні стримуючі фактори, – підсумував Олександр Маслак.

Фото з допису