Триматись за тернопільське минуле
Є речі, що ніби створені бути провідниками між минулим і теперішнім.
Якщо на фасади ми просто дивимось, спиняючи увагу на тому чи іншому елементі, то із дверима й брамами — взаємодіємо. Їх треба відчинити, зачинити. Хочеш не хочеш, а стаєш учасником мікроритуалу, що його до тебе проробляла не одна сотня людей не одну сотню разів.
Тому мені видається, що коли торкаємось ручок давніх брам, то ніби торкаємось минулого.
Анна Золотнюк
Фото авторки
