Бучач: згори вниз (фоторепортаж)
Багаторівневість Бучача вможливлює особливий вид прогулянок — прогулянки сходами.
Тут вони у кожній кам’яниці особливі. Всіх їх не обійти (принаймні, перебуваючи тут у форматі мандрівки), але частину таки можна. І на основі того зробити висновок: тут просто надзвичайні. Є стародерев’яні рипливі, сецесійновигадливі, модерністичнобетонні стримані. Вони то стрімко розкручуються, то плавно й неквапно ведуть вас до мети. Заговорюють велемовними візерунками та спонукають до лаконічності простими лініями. Перла вигладжені до блиску й теплі від тисяч торкань. Вони труться о долоні, наче коти, й вимуркують пісень. А ось сонце лягає на сходи й робить їх божественно світлими — так і хочеться зачерпнути в долоні світла.
Ця добірка сходів аж ніяк не повна, бо бучацькі сходи — тема невичерпна й вічна, багатогранна та багатовимірна, ба власне — сходовий простір — автономний простір цього міста. Проте це спроба пригадати одну з якостей цього міста й насолодитись нею знову.
Анна ЗОЛОТНЮК Фото автора
