Майже всі жителі села Велика Добронь, що на Закарпатті, поколіннями вирощують солодкий перець та переробляють його на паприку. Цього ж року урожай дозрів на два тижні раніше через спекотне літо.

Про це йдеться у сюжеті ICTV.

Перець, що вирощують у селі, називають Добронським на честь села. Він солодкий та м’ясистий, що робить його ідеальним для переробки на приправу. Зараз у селі триває сезон збору та сушіння урожаю.

Через літню спеку перець цього року вродив гірше, ніж минулого. Але він ароматніший і якісніший.

Селяни кажуть, що перець – це примхлива культура і роботи з ним вистачає на весь рік. У лютому висівають насіння, у травні переносять розсаду у відкритий грунт, потім вносять добрива. Поливати рослини потрібно щодня.

Сушать перець на сонці.

– Мої предки теж так розвішували дозрілий перець під хатою. Молодь, на жаль, дедалі частіше виїжджає на роботу за кордон. Але той, хто залишається, без вирощування солодкого стручкового перцю життя не уявляє. Це наш заробіток, – розповідає житель села Іван Вінда.

Селянин Шандор Надь вирощує солодкий перець на 0,01 г. Дозрілий перець збирає щотижня. Перець чоловік складає у продовгуваті прозорі мішки та розвішує сушитися. Цього року урожай збирали вже двічі, щоразу по 40 мішків.

– Я добре знаю, що сохнучи на сонці, перець стає кращим. Така паприка найбільш якісна, – зазначив він.

Окрім солодкої паприки, у Великій Доброні вирощують і гостру.

Із 10 кг сирого перцю виходить 1 кг сухого. Стільки ж виходить і паприки. За сезон у селі вироблять майже 200 т спеції. Продають на базарах, при дорозі та навіть за кордон. Ціна спеції – 120 грн/кг.

В Україні майже немає виробників якісної стручкової квасолі – думка

За словами представниці ТОВ ТД «Олександрівський» Тамари Семеренко, на сьогодні в Україні практично немає якісної вітчизняної стручкової квасолі. Про це вона повідомила  в ході своєї доповіді на конференції «Переробка плодоовочевої та ягідної продукції. Сучасні тренди», що саме зараз проходить у Миколаєві, передає kurkul.

– Попри те, що виробники стручкової квасолі присутні в Україні, якість такої продукції залишається досі незадовільною, – наголосила Тамара Семеренко.

Вона додала, що крім стручкової квасолі, в Україні є незаповнена ніша з переробки шпинату – можливостей для цього у вітчизняних компаній на сьогодні немає.

Фото з відкритих джерел