/ /Тернополянину, який стрибнувши із парашутом зачепився за гілку, ампутували згодом ноги

17 Листопада 2019, Неділя


На Тернопільщині шукають артистів балету та підсобників

У тернопільській школі учні починають день з головоломок про квіти

На обороноздатності військових формувань у Тернополі суттєво зекономили

З Одеси в Амстердам тернополяни можуть полетіти за 28 євро

Фоторепортаж
Листи з минулого. Як живуть поштові скриньки тернопільських під’їздів (фоторепортаж)

Тернопільські біатлоністки знову пасуть задніх

У Тернополі готують «КотоВасію»

Анонс
Тернополяни можуть зробити життя дітей з особливими потребами яскравішим

На Тернопільщині знову вогонь забрав два життя

Фотофакт
Зухвалий акт ековандалізму скоєно вночі у Тернополі (фотофакт)

Милованов візьметься за підвищення конкуренції в АПК і на ринку добрив (Агроновини)

У Тернополі декілька вулиць на «Дружбі» залишаться без води

«Бронзовий Тернопіль» повертає місту історію

Відео
Автори проекту представили тизер до фільму про видатного художника з Теребовлянщини (відео)

Це цікаво
17 листопада в історії Тернопільщини

Стало відомо, які проекти реалізують у Іванівській ОТГ в рамках Громадського бюджету

Жителі Шумської ОТГ переймали досвід у США (фото)

На Підволочищині міграційники та поліцейські проводять спільні рейди по виявленню іноземців-порушників

16 Листопада 2019, Субота


Молоді Тернополя представили послання Папи Франциска «Christus vivit» (фото)

Погода
Погода у Тернополі 17 листопада

У Чорткові сироті держава придбала житло

Фотоаматорів з Тернополя визнали на міжнародному рівні

У Тернополі вшанували школу-ювілярку

Фоторепортаж Це цікаво
Кілька розкішних вікон давніх тернопільських кам’яниць (фоторепортаж)

Посмертний подарунок художнику показали у Тернополі

Тернопільські біатлоністки лише в четвертому десятку

В ОТГ на Тернопільщині можуть запитувати про гроші на дороги

Анонс
Тернополяни створили короткометражний фільм про Героїв

Школа у Тернополі отримала сучасний спортмайданчик (фоторепортаж)

Розшукують чоловіка із Тернопільщини

За делікатесом на Кременеччину – равлики мають шалений попит (фото)

У Тернополі на фермі криптовалюти  викрадали електроенергію «Укрзалізниці»

Тернопільщина: для Малашівців куплять круте медичне оснащення

На Тернопільському ставі рибалкам добре ловилися півметрові окуні та смакувало «Опілля»

Урядовців просять запровадити фермерське ФОП (Агроновини)

На Тернопільщині подорожчали гречка і яйця

На Тернопільщині не забули про Підручного, лікарні, аптеки і своїх колег (фото)

Фоторепортаж Це цікаво
Мінімалізм тернопільських декоративних ґраток минулого століття (фоторепортаж)

Тернополянка одразу після знайомства обікрала свого кавалера

Області об’єднувати в округи не можна, впевнені на Тернопільщині (фото, відео)

Це цікаво
16 листопада в історії Тернопільщини

У Вишнівецькому палаці відбулась лекція директора Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини

Лановецьке комунальне підприємство по благоустрою переїхало у нове приміщення (фото)

У Теребовлянській громаді розпочали анкетування в рамках акції «Впливай на бюджет своєї громади»

15 Листопада 2019, П’ятниця


Тернопільський динамівець– срібний призер чемпіонату світу з гирьового спорту

Погода
Погода у Тернополі 16 листопада

Стало відомо, коли у Тернополі запанує новорічний настрій

Тернополяни вимагають облаштувати парковку біля дитячої поліклініки

Відео
Перспективи: у скарбниці Тернопільщини утвориться велика дірка (фото, відео)

На Тернопільщині продовжують фіксувати випадки захворювання на вітрянку

Водія з Тернопільщини будуть судити за порушення

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Тернополянину, який стрибнувши із парашутом зачепився за гілку, ампутували згодом ноги

Терен, Тернопільщина, Богдан Муц, с.Кокошинці

 Коли служив в армії, стрибав із парашутом. Як робив це 42-й раз, зачепився за сосну. Лікарі мене склали. Професор сказав, що після 40 років матиму проблеми з ногами. Так і получилося, — каже 61-річний Богдан МУЦ із села Кокошинці Гусятинського району на Тернопільщині. 2003-го йому ампутували ліву ногу, через п’ять років — праву.

Богдан Степанович за спеціальністю — різьбяр. Закінчив Косівське училище прикладного й декоративного мистецтва. Робив меблі, працював на будівництві. Їздив у Воркуту на заробітки. – пише “Газета по-українськи”.

— На початку 2000-х у мене почалися сильні болі в ногах, — розповідає. — Уколи не помагали. Спати на ліжку не міг. Лягав на столі на кухні. Після ампутації 10 місяців були фантомні болі. Зараз їх немає, але досі відчуваю п’яти й пальці на ногах. Ночами сниться, що ходжу сам. Часто бачу у снах той останній стрибок із парашутом. Прокидаюся, коли починаю падати.

На подвір’ї Богдана Муца стоїть “Лада”. Він має столярку і кузню. По господарству робить все сам.

— Раніше чоловік жив у Тернополі, — розповідає дружина Любов Муц, 61 рік. — Як йому відрізали ногу, переїхав у село. У нас сім’я велика. Маємо двох доньок. Старша тоді вже була заміжня. Із чоловіком і дитиною жила з нами. У нашій квартирі мешкав і старий дідо. Тісно було. Чоловік став на костилі й поїхав у село.

— Це — жінчина хата, — додає Богдан. — Коли переїхав, тут все занедбане було. Повирубував бузину, порівняв город, посадив садок. Зробив 17 клумб — квіти люблю. Провів газ, зробив у хаті туалет і ванну. Надворі поставив душову кабінку. Навіс побудував, щоб можна було сховати машину й мотоблок.

Господар пропонує подивитися город. Чіпляє до себе невеликий причіп.

— Сам придумав таке. Ставлю на нього все, що треба для роботи, і за собою тягну, — пояснює. — Мотоцикл на трьох колесах теж сам зробив. Руль — з “Орльонка”, колесо від тачок, а ті два — від катерів. Моторчик поставив від бензопили.

Богдан Степанович мотоблоком їде в кінець городу. Пересідає на подушку з поролону і брезенту, яку називає санками. Дістає з причепа косу і косить люцерну.

— Звичайна коса мені не підходить. Зробив інакшу — зігнуту під кутом. Кошу траву кроликам і курам. Навесні мотоблоком поробив канавки для картоплі, жінка її повкидала, а я позагортав. Сам сапав і підгортав. Восени виорав, а дружина позбирала врожай. Іншу городину саджу вручну. Сапу з пильника зробив. Хоч крива, та практична. Іншими треба добре товкти, а ця і так гарно горне. Рядки роблю на відстані 60 сантиметрів один від одного — щоб я візком між ними міг проїхати. Коли сапаю город, люблю співати українських пісень. Якось приїхав лікар і питає: “А що, Муц напився, що співає?” Відповів: “Нє. Співаю, щоб не забути, як говорити. Бо людей ніде не видно”. У селі, може, хат 25. Усі мешканці — пенсіонери.

— Город чоловік сам обробляє, — додає Любов Федорівна. — Я хіба трішки допомагаю, бо ж на роботу ходжу. Працюю в Тернополі продавцем. Сюди приїжджаю тільки на вихідні. Привожу продукти та мийні засоби, бо магазину немає. Щодня йому дзвоню. Як не відповідає, телефоную сусідам. Бо всяке може трапитися. Ми з ним 40 років разом. Навчалися в одному класі.

— Кілька років тому тут хотів побудувати магазин ректор Тернопільського медуніверситету, — розповідає Богдан Степанович. — Планував мене поставити продавцем. Але люди не дали. Двічі на тиждень у село приїжджає автолавка. Один чоловік із сусіднього села ще молоко привозить. А більше ніяких товарів не купиш.

Чоловік запалює цигарку.

— Тютюн і папірки купляю. Папіроси крутить електрична машинка, — каже. — Люблю читати, але літом на це нема часу. Получається тільки взимку. Подобаються історичні романи. Маю невелику бібліотеку.

Вилами закидає на причеп скошену люцерну. Сідає на мотоблок.

— Їдем до курей. Коло них мак посадив. Жінка на Святий вечір купила для куті, а він залишився. То я вирішив попробувати, чи дійде. Посіяв у горщик. Зійшло. Цієї зими не треба до куті купувати.

Запрошує до хати. Сходами піднімається на руках. Вдягає на себе “тапочки” — річ, подібну до невеликої синьої подушки. Прикріплює її до обрізаних ніг. Поясом фіксує на попереку.

— Зробив їх із волокна, знизу пришив брезент. Вдягаю, щоб штани не протирати, коли по хаті пересуваюся. Ще мішок собі пошив. У ньому лажу до кролів.

Показує спальню. У вазоні росте пальма, в акваріумі плавають рибки. На серванті стоять фото дітей та онуків.

— Зробив сам усі меблі — ліжко, тумбочки, шафи. Поставив маленький іконостас. Вірю в Бога. Він є на світі, бо інакше я б не піднявся. Раніше зай­мався будівництвом церков. Звів одну в Скориках. Тая церква ще пам’ятає Богдана Хмельницького. Розібрали її й по-­новому склали. Гонтєм покрили. Потім працював на будівництві кількох церков. А тоді зробив собі майстерку у вагончику. Так з ним і переїхав сюди. Два роки тому ще дахи перекривав. Тепер не так багато майструю, як раніше. Але все одно є замовлення. От зараз маю столик зробити на одній ніжці. Люди часто звертаються, як їм треба щось приварити чи заточити. Є в селі медпункт, але він не працює. То я навіть уколи місцевим роблю.

Просить допомогти понести весла. Рушаємо до річки за городом. До кладки прив’язаний човен.

— Будемо плавати? — питає Богдан Степанович і вичерпує воду з човна. — Мені його допомогли зробити місцеві хлопці. Як друзі в гості приїжджають, то мусимо поплавати. Рибу ловимо. Є тут щупочок файний, коропики. Плавати вмію. Легко річку перепливаю, бо ноги вже на дно не тягнуть. Але сам не ризикую. Хіба з друзями.

Автор: Наталія ЛАЗУКА

Відео із Суспільне UА

584

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора