Русилівські водоспади – одна із туристичних «родзинок» Тернопільщини. Розташована вона у Бучацькому районі, місцині, що належить до Національного природного парку «Дністровський каньйон». Це - дивовижне місце для релаксу, Русилівські водоспади, що з’єднані шумним водяним намистом, упродовж майже трьох кілометрів каскадами з рідних висот спадають у річку Стрипу, притоку Дністра…

Джерел дзвінких цілюща сила

У Русилові, де нині мешкає менше 300 жителів, вам неодмінно розкажуть легенду про походження його назви. А ще – про тутешні джерела та водограї-водоспади, до шуму яких звикло не одне покоління упродовж майже 400 – річної історії села.

- Так ось, за переказами колись тут було давньоруське городище. Під час татаро-монгольських набігів на Язловецький замок, що неподалік Русилова, вороги намагалися взяти у ясир місцевих жителів, переважно жінок, чоловіки яких брали участь в обороні замку.

Та зробити це чужинцям було не так і просто. Знаючи потаємні стежки у густій лісовій гущавині й гроти, які ззовні прикривали  потоки води, сільське жіноцтво буквально зникало там, збиваючи з пантелику ворожих переслідувачів, - розповідає сільський староста  Русилова Лідія Шеремета.

- Хоча вороги у шаленій гонитві гукали один до одного – «Руси! Лови їх!», це рідко їм вдавалося, завдяки повноводним водоспадам, які закривали від чужого ока природні печери, століттями створених стрімкими потоками. Тож звідти й назва нашого села пішла – Русилів, - каже пані Лідія.

А ще, під час зустрічі, жінка неодмінно поведе вас на сільську вуличку, де на роздоріжжі стоїть давній хрест. За кілька десятків метрів від нього б’ють десятки малих і великих джерел.

А одне з них нуртує одразу ж при в’їзді у Русилів. Здавна місцеві мешканці зауважили, що омивання цією водою певних ділянок тіла досить швидко знімає біль. Помічне це джерельце, яка несе свої потоки до Русилівських водоспадів, й тим, у кого болять очі.

Кілька примочок – і все, біль як рукою знімає. Біля витоку цього джерела люди спорудили капличку, є тут й ікона Богородиці. А ще – дари тих, кого вилікувало джерело, що б’є цілорічно із земної тверді.

Мох і тераси, серпантини й травертини

Іноді, захоплюючись тією чи іншою пам’яткою природи, її красою, ми навіть не задумуємося над тим, чому і як з’явилося це природнє диво, яка, так би мовити, «біографія» цих земних див, що стали туристичними символами певних куточків планети.

Унікальність Русилівських водоспадів у тому, що такі потужні джерела й певні геологічні процеси утворили неповторну для ока картину. От уявіть собі: лісове урочише, каньйон, обривисті скелі, виступи, виходи різних порід, через які пробиває собі дорогу потік. І не один-чи два. Їх доповнюють десятки інших, розмиваючи породи, утворюючи невеличкі порожнини, гротики, укриті натічними формами. Щось подібне є ще на Плівіцкьих озерах у Хорватії, водоймах, потужно «розкручених» для туристів. Адже як і в Хорватії, так і тут, є ділянки із так званими травертинами. Це – творіння джерельних вод, які, відкладаючи карбонат кальцію, поступово тверділи й утворювали стрімкі терасоподібні уступи. Вони часто поростають мохами, крізь які просочується вода, а в окремих місцях спадають цілі потоки – водоспади, що розташовані, зокрема, в урочищі між Скоморохами та Русиловим. Прямуючи крутими серпантинами лісових стежок біля водоспадів, у руслі потоку можна іноді знайти закам’янілі листки дерев, стебла рослин…

Мільйони років тому, листки із давніх пралісів, падаючи у воду вбирали її в себе і деякі з них, з часом відмирали, кам’яніючи.

Та найбільш красиві травертини, які мають мохову текстуру. Карбонат кальцію, відкладаючись на мохах, утворював химерне мереживо. Такі травертини легкі, але є і більш ущільнені, чимось подібні на туфи, у них навіть видно дрібні пори, залишки моху, трапляються й різні види молюсків.

Там, де шумлять водограї

Знайти водоспади у Русилові можна дуже просто, навіть без провідника. Орієнтири, як вже було згадано – джерела, потічки від яких стікають у каньйон, вритий хащами  та лісовими травами, у тому числі й медоносами. Тож вибирайте будь-який із потічків і йдіть за його течією. Згодом неодмінно дійдете до глибокої ущелини.

Там вода тисячоліттями пробила і нині прокладає собі дорогу крізь різні породи, товщі яких нагадують червоно-зелений із коричневим відтінком «пиріг». Тут можна побачити і невеличкі озерця від двох до 10-15 метрів і каскад як маленьких, так і досить великих, до 15 метрів висотою водоспадів.

- Іноді, коли люди приїжджають до нас, то запитують, скільки ж всього є Русилівських водоспадів? Відповідаю, що точну цифру вам ніхто не назве. От, ми колись спеціально їх лічили одного разу. Вийшло 12. А через деякий час додалося ще три. Справа у тому, що  природа сама регулює, якщо можна сказати, кількість цих водоспадів. Скажімо, упало, дерево, чи обламалася товста гіляка. Вона перегороджує русло потоку, змінюється його напрям, часом створюється своєрідна природна загата. Потім йдуть дощі, все це або наповнюється водою або розмивається, й водоспади виникають в іншому місці, так би мовити, «мігрують», - каже Василь  Юрків, директор туристичної бази «Над Стрипою». Вона розташована у мальовничій долині, за кількасот метрів від того місця, де вода Русилівських водоспадів потужним потоком впадає у швидкоплинну Стрипу, ліву притоку Дністра.

- Принаймні, кілька разів на рік приходимо сюди із групою ентузіастів, аби розчищати не тільки джерела, які замулюються після злив, але й задля того, щоб поновити списки у каньйон. Допомагає нам обласне управління туризму, його керівник Ростислав Яцків, який організовує прес-тури. У такі дні журналісти, екологи, небайдужі люди проводять тут природоохоронні акції, екологічні толоки із розчищення берегів каньйону із Русилівськими водоспадами. Активісти допомагають нашій громаді встановлювати дерев’яні поручні над урвищами, прокладають зручні стежки до пониззя, звідки можна зробити неповторні фото, селфі на тлі наших водоспадів, - додає сільський староста Русилова Лідія Шеремета.

Насамкінець, кілька порад щодо відвідування цієї природної перлини Тернопільщини – Русилівських водоспадів. Якщо збиратиметесь у дорогу, обов’язково потрібно мати зручне взуття на твердій підошві, палицю для страхування від можливого падіння під час спуску до водоспадів. Улітку бажано взяти плащ-дощовик, головний убір, кілька пар шкарпеток, бо завжди існує висока імовірність промочити взуття, а ще - запасний акумулятор для мобільного телефону. До речі, у верхній частині каньйону, де шумлять водоспади, мобільний зв'язок стійкий, він зникає лише у тих місцях, де озерця і водоспадики малі. Очевидно, більші водні плеса й потужні струмені води, що спадає долу, відіграють роль допоміжного передавача, який підсилює сигнал стільникового зв’язку.

Що ще? У мандрівку до Русилівських водоспадів краще вирушати групою, а якщо таки відважитесь піти туди самі, то обов’язково  попередьте про це тих, хто у випадку біди зможе прийти вам на допомогу.

…Скажу відверто, я тут бував не раз, і завжди вирізняв щось нове у цих водоспадах, створених природою. У різні пори роки вони – різні. То потужно-бурхливі, то повільно-лагідні, у залежності від наповнення підземних сховищ водою, яка потрапляє сюди із різновеликих джерел.

…Шумлять, вирують водограї у променях сонця, яке ледь пробивається крізь гущавину лісів. Вони -  ніби старезні вартові, стоять тут на чатах, оберігаючи одвічний стрімкий лет джерельної води Русилівських водоспадів…

Фото автора