Що треба знати, аби правильно оскаржити рішення податкових органів? У який спосіб треба діяти, аби врешті довести свою правоту?

На ці та інші запитання нещодавно під час сеансу «гарячої лінії» відповів начальник управління правового забезпечення Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Тернопільській області Роман Рацин. Про це повідомили у Секторі комунікацій Головного управління ДПС в області. Найцікавіші запитання і відповіді пропонуємо увазі читачів «Терену».

– Чи можна у суді оскаржити акт перевірки?

– Оскаржити акт документальної перевірки у суді не вдасться. Адже цей документ є лише носієм доказової інформації і сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків суб’єкта господарювання.

Якщо ж на підставі акта складуть податкове повідомлення-рішення, то воно і буде рішенням, що підлягає судовому оскарженню.

– Які є інстанції для судових спорів із податківцями?

– Судові спори можуть послідовно проходити такі інстанції: - перша: місцевий адміністративний суд; - апеляційна: апеляційний адміністративний суд, що переглядає рішення місцевого адміністративного суду у межах своєї територіальної юрисдикції; - касаційна: Верховний Суд, який переглядає рішення суду апеляційної інстанції.

Нагадаю, судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

– А можна частково оскаржити податкове повідомлення-рішення?

– Так, платник податку може оскаржити в суді як усю суму грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, так і її частину.

Додам, неоскаржувану суму грошового зобов’язання із податкового повідомлення-рішення слід сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового рішення або рішення за скаргою (якщо відповідна сума оскаржувалася в адміністративному порядку – прим.).

– Під час судового оскарження підприємству нарахували пеню. Чи законно це?

– Так. За весь період судового оскарження платнику податків нараховують пеню на підставі ст. 129 Податкового кодексу України. І у разі залишення позовної заяви без задоволення всю суму пені доведеться сплатити.

– Чи можуть податківці під час розгляду скарги провести додаткову перевірку?

– Одним із «побічних наслідків» оскарження податкових повідомлень-рішень може бути призначення позапланової податкової перевірки, якщо у своїй скарзі платник зазначив про обставини, що не були досліджені та не взяті до уваги податковим органом, а їхня об’єктивна оцінка неможлива без проведення перевірки.

Крім того, за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення може бути не тільки залишене в силі, а й прийняте додаткове рішення про збільшення грошового зобов’язання. Про це суб’єкту господарювання надсилають окреме повідомлення на суму збільшення.

– А скільки часу є для такого оскарження?

– У Податковому кодексі України встановили строки звернення зі скаргою: - 10 днів із дня отримання платником рішення, що оскаржується; - 30 днів із дня надходження податкового повідомлення-рішення, якщо держорган визначив грошове зобов’язання на підставах, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства.

Також за поважних причин цей строк можуть продовжити, із передбачених підстав (п. 102.6 ПКУ) і підтверджених документально, тільки за письмовим запитом платника податків.

Фото надане Сектором комунікацій ГУ ДПС в області