Що потрібно знати дітям про булінг і як його розпізнати та уникнути, розповіли школярам на Тернопільщині. Зустріч влаштували представники центру  надання безоплатної правової допомоги із учнями Чортківської школи №2 в центральній бібліотеці міста.

Під час зустрічі діти переглянули презентацію та відеоролики, вчилися відрізняти поняття булінг та конфлікт, пропонували свої шляхи подолання булінгу у школі.

Булінг (цькування) – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Які ознаки булінгу?

• систематичність;
• наявність сторін – кривдник, потерпілий та свідок;
• дії або бездіяльність кривдника, внаслідок чого у потерпілого проявляються психічна та/або фізична шкода, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Хто може стати жертвою булінгу?

Як правило, жертвою стають діти, які відрізняються чимось від своїх однокласників: успіхами в навчанні, фінансовим становищем в сім’ї, фізичними особливостями, рисами характеру. Булер вибирає для цькування слабших від себе або молодших за віком.

Види булінгу:

- фізичний – штовхання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси,«сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

- психологічний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти,маніпуляції, шантаж тощо;

- економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо;

- сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

- кібербулінг – цькування за допомогою соціальних мереж.

Що робити тим, хто страждає від булінгу або став його свідком? Головне правило – не залишатися з проблемою булінгу наодинці, а говорити про проблему з тим, кому довіряєш: батькам, старшим братам та сестрам, вчителю, шкільному психологу. Або ж зателефонувати на дитячу «гарячу телефонну лінію» 116 117 або кол-центр безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Фото з відкритих джерел