Структура української мови має багато суфіксів, які утворюють фемінітиви. Всього їх понад 13, але на сьогодні найпродуктивнішими є -к-, -иц-, -ин- та -ес-.

1

Загалом, коли утворюємо фемінітиви, варто послуговуватись таким простим правилом:

- якщо можемо утворити слово за допомогою суфікса -к-, то утворюємо;

- якщо з -к- не вдається (наприклад, фахівець, ворог, службовець), тоді вдаємось до -ин- (фахівчиня, ворогиня) чи -иц- (службовиця).

Деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: акторка і актриса, водійка і водійчиня, мовознавиця і мовознавчиня.

Цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій не має перешкод, поширений в живому спілкуванні, за винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення, наприклад: секретар — секретарка, друкар — друкарка та деякі інші. Слово секретар означає людину за її офіційною посадою (найчастіше виборною) типу секретар сільради, секретар правління й іменником секретарка не замінюється, хоч на цій посаді працює жінка. А іменник секретарка означає дівчину або жінку, що працює технічним секретарем. Така ж лексична невідповідність спостерігається і в іменниках друкар — друкарка. Іменник друкар означає особу (і чоловіка, і жінку), що працює в друкарні, а словом друкарка називається жінка, яка друкує на друкарській машинці.

Минулого тижня у жартівливій формі ми вивчали викорінення росіянізмів. 

Фото з відкритих джерел