Дедалі більше українських фермерських господарств перекваліфіковуються на вирощування лікарських та ефіроолійних культур.

Справа ця доволі прибуткова, а культури на наших землях ростуть набагато краще, ніж деінде, пише SEEDS.

Про це розповідав Олег Коваленко, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедрою рослинництва та садово-паркового господарства Миколавського національного аграрного університету під час вебінару, організованого фондом «ЛАСКА».

- Сьогоднішнє становище і в Україні, і у всьому світі диктує зміну пріоритетів у сільському господарстві. Зрозуміло, що неможна вирощувати одну пшеницю, чи соняшник. Сьогодні і невеликі фермерські господарства, і великі агропідприємства починають займатися новими культурами, нішевими, малопоширеними. Культурами, які використовують в якості прянощів, ефірної олії та олії в цілому.

Деякі господарства перекваліфікувалися або перекваліфіковуються відносно вирощування лікарських культур, ефіроолійних культур. На сьогодні ця група культур дуже цікава і дуже велика. Наші переробна, кондитерська, парфумерна промисловості наразі потребують продукції цих культур, – каже експерт.

За його словами, сьогодні лікарські та ефіроолійні культури вирощують здебільшого приватні чи невеличкі фермерські господарства. Однак віднедавна появились на ринку вже і набагато більші гравці.

- На сьогоднішній день вже є і такі підприємства, які почали вирощувати ці культури на доволі великих площах: 20-50 гектарів, – зазначає Олег Коваленко. 

Сьогодні нараховується близько 3-х тисяч видів рослин, які мають у своєму складі ці пахучі масла. В промисловому виробництві використовують лише 200 видів рослин, розповів експерт.

Ціна на кожну з культур змінюється час від часу. Однак вирощування лікарських та ефіроолійних культур справа доволі прибуткова у всьому світі. Однак не скрізь ці культури ростуть так добре, як в Україні.

- Гісоп лікарський. Доволі цікава культура. В рослині міститься ефірна олія близько 1%. На відміну від лаванди використовується в заготівлі ефірної олії майже вся рослина. Урожайність цієї культури за даними складає близько 3,5 тонн з гектару зеленої маси. Ми висаджуємо рослини через півметра одна від одної. На наступний рік з однієї рослини маємо урожайність 2,8 кг. Ми збираємо навіть 3 рази цю культуру, а не 2, як лаванду. Урожайність гісопу лікарського на одному гектарі у 2-3 рази перевищує дані, які містяться у літературних джерелах. Це факт. І це без крапельного зрошення, – наголошує Олег Коваленко. 

Урбанфермерство – свіжі овочі та зелень, які завжди під рукою

1901 (Copy)

Урбанфермерство може стати одним з інструментів, які допоможуть містам оговтатися від кризи, викликаної пандемією, і вирішити цілий комплекс проблем – як продовольчих, так і екологічних.

При цьому ООН заохочує включення програм з розвитку урбанфермерства в міські стратегії. У липні і вересні 2021 р. нові шляхи розвитку тренду будуть обговорюватися на Food Systems Summit – саміті продовольчих систем ООН.

Про це повідомила міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Катерина Звєрєва в коментарі Pragmatika.Media.

- Урбанфермерство (urbanfarming) розвивається у всьому світі через гостре бажання людей жити в більш гармонійному і екологічному середовищі, а не в кам’яних джунглях.

Зростаючий попит на здорову їжу  без вмісту хімікатів місцевого виробництва є одним з визначальних чинників зростання міського сільськогосподарського ринку. Швидке зростання населення, усвідомлене споживання здорової їжі і зростання доходу на душу населення є рушійними силами зростання світового вертикального сільськогосподарського ринку.

Розвитку міського фермерства в Україні в подальшому сприятимуть і інші світові тенденції – наприклад, до 2050 р. дві третини населення світу проживатиме в містах. Стрімка урбанізація стимулює тренди міського фермерства. За прогнозами, до 2026 року ринок міських промислових ферм досягне позначки $49,6 млрд.,- зазначає Катерина Звєрєва.

Джерело: seeds.org.ua