Любов Плішку завжди чарувало каміння та мінерали, а також вироби з них, тож давно хотіла спробувати їх виготовляти. І спробувала. Тепер це постійне джерело натхнення та краси. Хоча й каже, що хобі це не з дешевих, адже потрібні дороговартісні матеріали та інструменти, а ще й знання колористики та композиції. Але позитив все переважає, тому нерідко, закінчивши один виріб, одразу береться за інший. Проте жоден не повторюється. І в тому ще одна особливість цього хобі — можливість експериментів і створення унікального виробу, а ще такого, що тішить око.

Із майстринею поговорили про тенденції у прикрасах, про те, що необхідно для їх виготовлення та — що не менш важливо — про особливості зберігання та використання. А ще пані Любов знає, як зробити, аби між вами й каменем виникла дружба і навіть любов.

Народилася та виросла Любов Плішка в селі Росохач на Чортківщині, де й минуло дитинство. У Чорткові отримала медичну освіту, потім жила й працювала в Тернополі. Тепер мешкає в Петриках, каже, там близько до природи, котра надихає та заряджає на творчість. Роботи співрозмовниці можна знайти у Фейсбуці за хештегом #Lyubystok_створено_Любов_Ю.

— Пані Любов, як давно ви створюєте прикраси? Що до цього підштовхнуло?

 

— Я безмежно вдячна Богу, долі, своїй родині, що завжди маю можливість займатися тим, що люблю. Загалом вважаю, що займатися улюбленими справами — неабияке щастя для людини, хоча й рідко коли ми всерйоз замислюємося над цим.

 

Найперше, я сама собі дизайнер у всьому. Починаючи від вдосконалення свого дому — меблі, штори, люстри, найменші дрібниці, — все це створено за моїми ескізами. Вмію класти камінь, люблю майструвати, люблю водіння. Маю доволі велику колекцію власноруч вишитих картин і сорочок, а ще  моделюю одяг для себе та родини.

 

Давно приглядалася до прикрас з натурального каміння. Завжди хотілося власноруч створити щось особливе, не таке, як пропонували інші. По своїй натурі перфекціоніст й інтроверт, тому завжди шукаю досконалість в усьому. Так і з намистами — відважилася, коли зрозуміла, що я хочу та можу створити намисто своєї мрії. Придбала кілька низок антикварного каміння, замовила комплектуючі — так усе й почалося.

 

— Розкажіть про особливості своїх виробів — які каміння та матеріали застосовуєте найчастіше?

 

— Я завжди була зачарована розмаїттям мінералів — їх форм, кольорів і властивостей. Кожен камінь, який беру в руки, наповнюється енергією, дарує неймовірні відчуття. Люблю працювати з усіма каменями. Кожна намистина — це цілий маленький світ, який несе пам’ять сотні тисяч, а подекуди й мільйонів років.

 

— Ви створюєте вервиці, традиційні намиста й намиста-чокери, браслети, сережки. Розкажіть, які вироби виготовляти особливо до душі. А, можливо, є серед них такі, до створення яких потрібно докладати чималих зусиль?

 

— Усі вироби я створюю з великою любов’ю та натхненням. В поганому настрої нічого не роблю, навіть остерігаюся готувати їжу для родини, не кажучи вже про таку відповідальну справу, як створення намиста, прикраси чи вервиці. Працюю в тиші, в роздумах про прекрасне, часто з молитвою на устах. Так мені добре і легко працюється.

 

Часом створивши одну прикрасу, без спочинку беруся за нову, поки муза не полишає. А часом серед ночі приходить натхнення, бачу як виглядатиме майбутній виріб, встаю та складаю намистини у чарівний віночок, щоби до ранку не забути. Це надзвичайний процес, який не втомлює, а навпаки — заряджає мене й нові вироби. Мені часто люди кажуть про добру енергетику та впізнаваність моїх намист. Думаю, це найкраще, що можна почути від вдячних замовниць. Адже створюючи прикрасу на замовлення, знайомлюся з майбутньою володаркою, з її вподобаннями, побажаннями. Завжди наголошую, що не створюю дві ідентичні роботи. Дуже не люблю повторів. Для мене це втрата індивідуальності. Також дуже цікаво створювати прикраси для чоловіків — чокери, браслети.

— До речі, а що, крім каміння, потрібно для створення прикрас? Які матеріали, які уміння?

 

— До створення прикрас я йшла самостійно, шляхом спроб і помилок. Дуже мало, а подекуди майже неможливо знайти високоякісних майстер-класів із виготовлення прикрас з натурального каміння, особливо намист в етностилі. Вся інформація подається дуже поверхнево, завуальовано, часом примітивно. Тож досвід набивався з кожним новим виробом.

 

Самих каменів для створення прикрас, як ви вже відзначили, недостатньо, адже потрібні  фурнітура, розхідники, тросики, інструмент… Вони бувають різної якості, їх виготовляють різні фірми, тому, щоби знайти та обрати найкращі матеріали, довелось пройти через чимало спроб і помилок. Зараз використовую найкращі матеріали, продовжую шукати нові комплектуючі, інструменти, опановувати нові техніки. Співпрацюю з майстрами-мосяжниками з різних куточків України — це комплектуючі для намист в етностилі. Для прикрас в класичному та сучасному стилях використовую фурнітуру з позолотою, родіюванням, сріблу чи з нержавійки. Часто жартую, що маю доволі недешеве хобі, яке потребує постійних вкладень — фізичних і матеріальних (сміється — І. В.).

 

— Помітила, що чи не найбільше у вас намист — чим вам подобаються ці прикраси?

 

— Чому намиста? Мабуть, це найжіночніша прикраса, яка з давніх-давен була добрим оберегом будь-якої дівчини чи жінки і не лише в нашій культурі. Намисто, чи осучаснений чокер, сотуар (так називають прикрасу у вигляді довгого ланцюжка з великих перлів, намистин чи самоцвітів, часто її  доповнюють шовковими китицями,  кристалими чи підвісками — І. В. ) можуть довершити будь-який образ. Вдягаючи намисто, жінка в особливий спосіб може відчути себе впевненіше, захищеніше. Саме тому етнонамиста оздоблювали згардами, дукачами, лунницями, павучками, янголами та хрестами. Це не лише традиція чи данина моді, це можливість торкнутися до сакральних витоків нашої культурної та ментальної спадщини.

— Їх створення — то політ творчості, чи існують певні правила, котрих потрібно дотримуватися?

 

— Вироби в етностилі, а також класичні прикраси мають свої правила й рамки, яких намагаюся дотримуватися. А ось прикраси в сучасному стилі дуже різні за формою та змістовним наповненням. Це стиль, в якому я не визнаю обмежень, тому даю волю фантазії та політ думці.

 

— І помітила, що особливо багато ваших виробів у етностилі — чому він вам до вподоби? Розкажіть, які, на вашу думку, деталі створюють етнічний характер? Ось, зокрема, ви використовуєте згарди. Цікаво було б дізнатися їх особливості й те, як із ними працюється.

 

— Про етностиль я вже трохи розповіла. Це тема мені здається невичерпна і завжди цікава, бо мало досліджена. Що до деталей, я вже казала, крім традиційних каменів — коралу, бурштину, баламутів (сучасний перламутр), венеційки, кришталю і скла, використовую витвори ювелірного мистецтва — згарди, хрести, їх осучаснені різновиди та інші підвіски, мельхіору, мосяжу (латуні — І. В.), срібла й позолочені. Працювати з такими деталями завжди цікаво та відповідально. Бо, крім свого виробу, представляю на огляд роботи багатьох інших людей, які також доклали чималих творчих зусиль і вмінь. Тож треба створити довершений виріб, вартий уваги та споглядання, а не ще одне брязкальце, яке лежатиме у чиїсь скриньці.

— Наскільки зрозуміла, ви також реставруєте давні намиста. Розкажіть детальніше про цю частину роботи — що у ній особливого, а що складного.

 

— О, реставрація! Це цікавий і захоплюючий процес. Чищення, промивання, сортування камінців за розміром і формою. Промальовування ескізів майбутнього виробу, узгодження деталей з замовником. Залишити автентику чи доповнити сучасними матеріалами?... Все це потребує багато зусиль та часу. Але скажу чесно, результат завжди перевершує очікування. Знаєте, яка велика радість, коли приходить жінка чи дівчина, просить відродити прикрасу з бабусиної скрині? А відчуття, емоції? Майже неможливо передати їх, коли готову оновлену родинну прикрасу вдягає онука чи правнука — це невимовна радість.

— Ви використовуєте різні камені й мінерали — корали, онікс, малахіт, шунгіт, яшма....Можливо, є серед них ті, з котрими працюється особливо легко, чи навпаки — ті, котрі ускладнюють роботу.

 

— Люблю всі камені, зі всіма мені легко працюється. Головне — підібрати ідеальний ансамбль, щоб намисто чи інший виріб вдався особливим і неповторним. Але часом буває, що є чудові камені, гармонійні комплектуючі, а виріб не складається. Не час! Тоді відкладаю, даю відпочинок собі і камінню. Через деякий час берусь знову. Не люблю термінові замовлення чи обмеження. Дуже радію, коли замовниця проговорює свої побажання щодо розміру, форм, окремих деталей, але в той же час дає волю для мене, як дизайнера і творчої особистості, не заганяє в рамки. Тоді справді народжуються особливі прикраси — неповторні і креативні.

 

— Що дізнаєтеся про камінь, перш ніж братися за роботу із ним?

Як ставитеся до каменів, чи вірите у те, що вони мають особливу енергетику?

 

— Як відомо, різні камені мають різний склад, який може впливати на людину. Так, гематит позитивно впливає на кровотворну систему організму людини. Необроблений бурштин — на ендокринну систему та інші органи та системи органів.

 

Що до енергетики, то лише людина здатна наповнити камінь тим чи  іншим змістом, а не навпаки. Зараз скажу, мабуть, не популярну річ, але (сміється — І. В.) я не визнаю твердження про те, що деякі камені комусь підходять, а комусь — ні, особливо, коли в основі цього поділу знаки зодіаку. Але оскільки мене часто про це запитують, то кілька слів скажу. Забудьте про гороскопи та іншу маячню. Перш за все, камінь має подобатись, вам має захотітися взяти його в руки. Відчути й наповнити той чи інший виріб з натурального каміння своєю енергетикою. Тоді й народиться дружба чи навіть любов до мінералів. Повторюся, це лише моє бачення і моє відчуття. Не смію його нікому насаджувати...

 

— А чи є камені-фаворити цього літа?

 

— Фаворити... фаворити... та немає фаворитів. Я думаю, що прикраси з натуральних мінералів завжди будуть по за модою і по за часом. До вишиванки — багато і різного, від коралів, венеційки, згард і дукатів до найбюджетніших агатів, кварців, делікатних підвісок у вигляді янголів і хрестиків. До ділового і повсякденного стилю — лаконічні, делікатні чокери, сотуари, однорядні намистечка з дрібної шпінелі, смарагду, сапфіру чи кришталю.

 

— Розкажіть про тенденції прикрас цього літа.

 

— Перли завжди поза конкуренцією. Це класика. Різні за кольором, розміром і формою — від найдрібніших до барокових. Актуальна асиметрія. А ще масивні прикраси, браслети, сережки, намиста багатошарові з натуральним камінням на будь-який смак, в золотому чи срібному металі. Величезні мінерали — натуральні та дорогоцінні камені як моноприкраса, також актуальні та модні вже не один рік. Найрізноманітніші химерні форми.

 

Але це те, що пропонують модні будинки і провідні дизайнери. Я ж кажу носите те, що подобається; те, що пасує по колоротипу; те, що приносить радість і хоч трошки впевненості, якої нам жінкам так часто бракує. Все решта немає значення (сміється — І. В.).

— Знаю, що є каміння та мінерали, котрі вимагають особливого ставлення. Приміром, рожевий кварц втрачає насичену барву під дією сонячних променів. Тож вироби із натурального каміння потребують бережного ставлення. Розкажіть про особливості догляду за такими виробами.

 

— Дякую. Ось ми й плавно перейшли до завершальної, проте не менш цікавої та відповідальної теми.

 

Одразу зауважу, що більше, ніж рожевий кварц, сонячного проміння боїться корал. Саме він із насичено-червоного кольору набуває блідо-рожевого відтінку. Але від того корал не стає менш прекрасним. Зверніть увагу на старовинні коралові намиста — яка у них благородність кольору! Тож сказати, що ці зміни барви на зле досить важко.

 

Також змінюють відтінок на сонці топаз і гранат. Аметист і кварц бояться високих температур. Бурштин, бірюза, малахіт, корал, перлини, опал — дуже тендітні камені, тому зберігати їх слід окремо від інших прикрас. Тому й раджу всі вироби зберігати в окремих мішечках з оксамиту чи замші в темному прохолодному місці, подалі від нагрівальних приладів, вологи і хімічних речовин.

 

Що ж до чищення та догляду за прикрасами з каменів, то забруднені вироби від пилу й поту слід мити в мильному розчині, відтак промити під проточною прохолодною водою, після бережно витерати насухо м’якою фланеллю чи фіброю.

 

Вироби з мельхіору, срібла, біжутерного сплаву варто чистити зубним порошком чи пастою. Потрібно нанести пасту на виріб, залишити на кілька хвилин, а потім промити проточною водою, витерти насухо до блиску. Позолоту слід протирати сухою фіброю, чистити такі прикраси спиртовмістними речовинами не можна. Тому й з парфумами треба бути обережними — наносити на ділянки шкіри, які не контактуватимуть з прикрасами, наносити парфуми найкраще до того, як вдягнете прикраси.

Інна Віконська

Фото надала Любов Плішка