В одному з музеїв Тернополя відкрили нову історичну виставку
Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини запрошує на нову виставку. вона присвячена Григорію Друлю.
- В Історико-меморіальному музеї політв'язнів, що є філією Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини діє виставка «Григорій Друль — співзасновник УЧХ на Тернопільщині», - йдеться у повідомленні.
Як повідомляє «Пластовий портал», Григорій Друль народився 9 вересня 1921 р. в с. Постолівка Гусятинського р-ну Тернопільської області. Середню освіту почав у Теребовлі й закінчив 1940 р. в Тернополі. Від 1942 до весни 1944 навчався в Медичному інституті у Львові.
0d34a9f22a8a9c823786c834d9942c75
Г. Друль («Славко», «Луговий») став членом Юнацтва ОУН в 1937 році, відтак був активним членом ОУН у рідному селі, в повіті й окрузі Копичинців та на студіях в Медичному інституті у Львові.
- В березні 1944 перейшов у підпілля і став шефом медичної служби Подільського краю(зі спогадів Г. Друля), а також лікарем-фармацевтом Тернопільської області (у співпраці з Катериною Зарицькою та Галиною Дидик збирав та переховував аптечне постачання для УПА). Разом з д-ром Б. Савкою та д-ром Я. Олесницьким організовував вишколи медсестер Українського Червоного Хреста та перевишколи медиків для праці в медично-санітарних частинах УПА, - пишуть на порталі.
2 травня 1945 року, під час переходу на Вінниччину, разом із власною охороною потрапив у оточення в с. Козівка. Щоб не потрапити в полон, вирішив покінчити життя самогубством. Однак пістолет двічі дав осічку, і Г. Друль спробував вийти з оточення, але знепритомнів від удару прикладом і потрапив у полон.
Розуміючи, що він є носієм важливої інформації, Г. Друль на допитах видав себе за свого товариша по інституту Северина Данилевича (після звільнення мав труднощі через два імені). Був засуджений до 15 років каторги і 5 років позбавлення прав. Впродовж 1946-1955 років відбував каторгу на Воркуті, а після звільнення, до 1960 перебував під контролем КДБ в Ухті, а потім на Тернопільщині. З 1948 КДБ проводив активний пошук Г. Друля; зрештою його видав односельчанин, що сидів з ним в одному таборі.
За непевною інформацією Г. Друль – пластун довоєнного заприсяження. Вже в роки незалежності він, очолюючи спілку політв’язнів та репресованих в Тернополі, він допомагав становленню Пласту в Тернополі, а також разом з Богданом Олексієм взяв участь в пошуках і перепохованні Я. Олесницького.
- 9 березня 2005 р. друг Григорій відійшов на Вічну Ватру і похований на Микулинецькому цвинтарі в м. Тернополі, - розповідають пластуни.
Виставку, приурочену до 100-річчя від дня народження Григорія Друля, можна оглянути до 18 вересня 2021 року за адресою: м. Тернопіль, вул. Коперника 1.
Фото з сайту ТОР
