Із тернополянкою Тетяною Свинарик-Іващенко я познайомилася як із любителькою астрономії та астрофотографії. Проте розглядає вона не тільки космічні об’єкти. Їй властиво й інше захоплення, здається, діаметрально протилежне — це мікроскопія. Розглядає пані Тетяна у мікроскоп як мікроорганізми, як ось амеб, інфузорій, тихоходок, так і звичайні предмети. Жінка переконана, що побачене вартує і часу, і витрачених на техніку грошей.

207681149_397174881729357_352727920132114443_n (Copy)

Про особливості спостереження через мікроскоп, про радість від спостереження життя, прихованого від звичайного ока, і, звісно, про те — що ж можна побачити у мікроскоп я й поспілкувалася із пані Тетяною.

— Доброго дня, пані Тетяно. Коли минулого разу говорили з вами, ви починали досліджувати мікросвіт. Які успіхи, чи взагалі можна запитувати у такій справі про успіхи? У чому вимірюється поступ у дослідження мікросвіту?

— Добрий день! Насамперед хочу щиро подякувати вам за увагу до теми мікросвіту. Мікроскопія вельми специфічна галузь спостережень і є не настільки поширеною, як інші види діяльності людини у вільний від роботи час. Наприклад, спорт і напрямки, пов’язані з творчістю (такі як малювання, бісероплетіння, вишивка тощо), мають більше поціновувачів. Припускаю, мікроскопія потребує більших грошових витрат на обладнання, аксесуари до нього, мікропрепарати тощо. Я — аматор спостережень у мікроскоп, це одне з моїх улюблених хобі. Мої персональні успіхи скромні, хоча для мене все ж таки значні: я дізналася про деякі види дафній, які живуть у ставках тернопільських парків, розглядала у мікроскоп коловороток, тихоходок, інфузорій, равликів та їх ікру та інше. Неживі об’єкти, приміром, дрібні деталі банкнот, пір’я, чорнило з кулькової ручки — також мають видовищний вигляд. Складно відповісти на запитання щодо поступу в дослідженнях мікросвіту, оскільки займаюся цим не як профі. Знаю, що є види мікроорганізмів недостатньо вивчені науковцями або з якими наразі досить ґрунтовно експериментують у лабораторних умовах і не тільки. Наприклад, тихоходки, або їх ще називають водяними ведмедиками. Ці істоти здатні виживати у таких екстремальних умовах, як космос. Або гастротріхи, що здатні виживати в ґрунті пересохлих водойм впродовж довгого часу. Їхня живучість просто вражає. Можливо, ці істоти ще не раз здивують вчених своїми новими властивостями, які можуть допомогти людству надалі.

тихоходка (Copy)

— З ваших фотоальбомів видно, що ви досліджуєте, розглядаєте, фотографуєте різні об’єкти. Яка різниця між об’єктами розглядання — чи всі вони однакові у складності? Умовно кажучи, які об’єкти для новачків, а які — для просутих користувачів мікроскопу?

— Усі об’єкти мають свої особливості. Для новачків можу порадити почати розглядати умовно великі об’єкти на малій кратності збільшення, тобто це елементи грошей, частини грибів, сіль, цукор, пелюстки квітів та інше, збільшення 40 крат. З живої природи — дафнії, дрібні равлики, гідри, личинки бабок і комарів, які проходять початкові стадії свого розвитку у воді, водяні кліщі, малощетинкові черви. Я знаю, звучить не дуже естетично, але всі ці істоти досить цікаві і навіть кумедні. Одного разу під час спостережень за двома особинами черв’яків Oligochaeta склалося враження, що вони сваряться. Аматорам, яким уже недостатньо таких об’єктів для спостережень, можна брати менші мікроорганізми і більшу кратність збільшення мікроскопа. Інфузорії, амеби, тихоходки, коловоротки, гастротріхи — саме те, що треба. Кратність 100-400. Найменші інфузорії, мікроскопічні деталі їхніх організмів добре видно при збільшенні в 1000 крат.

— У групі «Цікаві досліди» ви постите відео із життя мікроорганізмів і розповідаєте про них. Мій попсовий фаворит — тихоходка. А розкажіть про мікроорганізм чи процес, спостерігати за яким вам надзвичайно подобається.

— Група «Цікаві досліди. Тернопіль» була створена саме з метою популяризації мікроскопії як одного з напрямків біологічних наук, а також для допомоги людям, які хотіли би більше знати про мікросвіт, але не мають змоги дивитися в мікроскоп. Думаю, ці відео та фотоматеріали будуть також цікавими для вчителів біології. Оскільки в Тернополі небагато любителів мікроскопних спостережень і відзняти справді якісний і цікавий матеріал це не лише питання технічного оснащення, а також і величезної удачі, то у групі ми постимо й матеріали наших колег по хобі, як аматорів, так і професіоналів, котрим пощастило зафіксувати цікаві миті. Намагаємося підібрати справді цікавий контент. Принагідно запрошую усіх читачів відвідати нашу групу «Цікаві досліди. Тернопіль». Тихоходки — неймовірно милі створіння, грубенькі і неповороткі, і такі кумедні (сміється — А.З.) А їхні кігтики на лапках і те, як вони рухаються, викликають чудові ніжні емоції. За весь час, який я спостерігаю за мікроорганізмами, я бачила їх всього декілька разів. Хотілося б частіше, бажано з дітками, під час линяння, коли вони скидають свою оболонку разом з ембріонами всередині, і впродовж певного часу ця «шкірка» є додатковим захистом для майбутніх мікроведмедиків. Серед інших фаворитів спостережень у мене — коловоротки, гідри і амеби. Ці мікроорганізми цікаві способами пересування і харчування. Гідри з їхніми мацаками виглядають розкішно, наче квітка з пелюстками. Щоправда, не слід забувати, що вони ними полюють, тож це оманлива і смертельна для інших крихіток врода. Коловоротки іноді мають доволі чудернацькі форми. Фільтруючи водичку в пошуках поживи, вони швидко рухають війками, створюють у воді вихорі, потоки. Такі собі крихітні торнадо. Амеби рухаються, перетікаючи з місця на місце. Це цікаво спостерігати.

дафнії (Copy)

— Ви опублікували мікрофото водоростей одного з тернопільських ставків Гідропарку. Як часто використовуєте місцевий матеріал для дослідження?

— Використовую практично постійно, адже це найбільш доступний мені зараз матеріал. Збираю зразки з ранньої весни, а якщо дозволяють погодні умови — з кінця лютого, і аж до листопада-грудня, поки крига не покриє воду. Брала також зразки з довколишніх сіл — Острів і Лозова. Там були всі ті самі мікроорганізми, що й у зразках, взятих у Тернополі. Більш різноманітні інфузорії містилися в зразках моху, які я зібрала в карпатських лісах під час сходження на Говерлу цього року. Загалом я завжди намагаюся взяти зразки з нової для мене місцевості.

амеби (Copy)

— У примітці до відео амеби ви зазначили, що відео пришвидшене у 20 разів, аби було зрозуміло, наскільки повільно вона рухається. Тож, думаю, це хобі для уважних. А які ще риси потрібні тим, хто хоче займатися дослідженням мікросвіту?

— Як на мене, це почасти посидючість, терплячість але, мабуть, головне — допитливість. Те відео амеби показує не лише наскільки повільною вона є, а й спосіб її пересування. Іноді амеби рухаються в певних напрямках, іноді — майже по колу. Припускаю, це залежить від кількості їжі навколо цих мацьоп.

— Для початківців підійде відносно недорогий мікроскоп шкільного типу зі збільшенням до 400 крат. Якщо зацікавленість цим хобі не зникає з часом, такого мікроскопа може бути вже недостатньо, тому що хочеться роздивитися більше деталей, і аматор може придбати більш професійний зі збільшенням у 1000 крат. А ця неповторна романтика: колбочки, чаші Петрі, піпеточки, контейнери для зразочків... Я це люблю (усміхається — А. З.) . Наразі у мене два мікроскопи: початкового рівня Delta Optical BioLight 200 та професійний Jenco JEN BK-221.

гідра (Copy)

— Властиво, ви не тільки розглядаєте живі організми та об’єкти у мікроскоп, а й робите фото та знімаєте відео. У чому особливість такої творчості?

— Кожен спосіб має свої особливості: фото, як на мене, дає можливість роздивитися більше деталей, що важливо під час визначення виду мікроорганізму, а відео передає спосіб руху, показує харчування, розмноження і, як не сумно, вмирання, тобто можна спостерігати весь життєвий цикл. Кумедно виглядає рух зграйки інфузорій на склі під мікроскопом. Це нагадує мені місто у годину пік — там є і свої затори, але хтось квапиться, йому треба терміново проїхати і починаються божевільні ралі.

241568691_151881220386523_1283295790874872760_n

— Амебу сфотографувати нескладно, вона повільно рухається. Саме ця фотомодель буде позувати для вас годинами та покаже всі свої принади. Складно це зробити з гастротріхами, оскільки вони неймовірні живчики. І з інфузоріями теж. Чудово позує гідра. Дафнії — вередливі, там іноді треба попріти, щоби відзняти вдалий кадр. Але я хитрую — обережно забираю зі скельця надлишкову воду і таким чином наче саджаю їх на мілину, як човники. Води достатньо, аби харчуватися, але недостатньо, щоб здійснювати швидкісне плавання. На мою думку, швидкі моделі краще знімати на відео, деталей на фото й так не роздивитеся, а поведінку (рух) на відео — так.

коловоротка (Copy)

— Фотографувати, як і знімати відео, можна фотоапаратом і камерою мобільного телефона. Є ще спеціальні камери для мікроскопів із програмним комп’ютерним забезпеченням. Кожен спосіб зйомки має свої особливості. Я фотографую на камеру смартфона, маю спеціальний адаптер для мікроскопа. Фото досить аматорські. Для отримання якісної світлини треба користуватися все-таки професійною технікою, тоді у спеціальних програмах робити стекінг, тобто складання кадрів, для посилення деталізації. Цим займаються профі та більш просунуті аматори.

тернопільський мох (Copy)

— У чому цікавість фотографування мікроорганізмів?

— Це можливість краще роздивитися мікроорганізм. Часто це потрібно для ідентифікації невідомого зразка колегами по хобі. Оскільки я початківець, мені дуже допомагає в цьому Фб-група Amateur microscopy. Спілкуються там англійською мовою, але відвідувачі цієї групи завжди намагаються допомогти початківцю. Для професіоналів або просунутих аматорів фотографування мікроорганізмів — це чудова нагода опублікувати свої світлини у Вікіпедії або виграти міжнародні конкурси фотографії мікросвіту.

241285054_803782460291354_7212545080747278122_n (Copy)

— Для мене, це можливість нових відкриттів, адже всі світи — мікросвіт, наш світ, космос — пов’язані, хоча і здаються дуже різними. Недарма тихоходок запускали в космос. Можливо, вони зможуть допомогти нам, людям, підкорити інші далекі світи.