Орест Сарматський

Краєзнавець зібрав найбільшу на Тернопільщині колекцію значків і медалей про рідний край (фоторепортаж)

Заставка001

Робочий кабінет Михайла Тимошика - це своєрідна презентація його захоплення – колекціонування значків та медалей, що тим, чи іншим чином стосуються Тернопільщини.

Більше того, пан Михайло упорядкував досить об’ємний, на понад 350 сторінок, каталог. Це – довідково-енциклопедичне видання, в якому кожен значок, кожна медаль із колекції мають свій «паспорт». Із нього можна дізнатися, так би мовити, «біографію» раритету: походження, з чого і хто його виготовив.

Звісно, завжди цікаво дізнатися – з чого ж починалося таке колекціонування?

- Почалося все із… бонів. Так-так, тоді, коли мої однолітки збирали машинки, етикетки, іграшкових солдатів, я полював на… квитанції з національною символікою, відповідними написами й фіксованими номіналами чи без них. Зокрема, уповноважені особи від імені ОУН та УПА за допомогу продуктами, одягом тощо видавали населенню бони, що звали бофонами. У лісах Підволочиського району, звідки я родом, було багато криївок повстанців. А про них розказував мені тато, якого, до речі, нарекли на честь полковника Війська Запорозького та воєначальника українських козаків – Морозенка, родинне коріння якого – на Тернопільщині.

IMG_3629 (Copy)
IMG_3629 (Copy)

IMG_3627 (Copy)
IMG_3627 (Copy)

А згодом у кабінеті голови обласної організації Національної спілки письменників Олександра Смика якось помітив серію значків різних років про Тернопільщину. Колекція «зачепила» мене своєю багатогранністю й відкрила чимало цікавих фактів із «біографії» області.

IMG_3626 (Copy)
IMG_3626 (Copy)

Так я й почав збирати і вивчати значки й медалі про Тернопільщину, познайомився з колекціонерами-фалеристами з Тернополя, Києва, Львова, колегами з-за кордону, цікавився спеціалізованими аукціонами. Поступово відкривав для себе цілий, «значково-медальний», невідомий мені досі пласт історії Тернопільщини, яку зберегли в собі оці маленькі шматочки металу, - розповідає колекціонер…

Спілкуємося із Михайлом Тимошиком у його офісі, що водночас слугує своєрідною кімнатою-музеєм. На стінах – майстерно оформлені планшети з величезною кількістю різноманітних фалерів, об’єднаних єдиною темою: Тернопільщиною. Тут зібрано понад 2 тисячі значків та більш як 400 медалей, дотичних до нашого краю.

Про кожен із цих мініатюрних металевих, пластмасових, навіть паперових, саме так, паперових (є у колекції й такі значки) експонатів – пан Михайло може із захопленням розповідати годинами.

Серед них, приміром, невеличкі тризуби, виготовлені в післявоєнні роки у підпільних майстернях. За кожен із таких символів боротьби українських патріотів можна було колись, як кажуть, «загриміти» під кримінальну статтю, як «ворог народу».

IMG_3625 (Copy)
IMG_3625 (Copy)

Або ж, скажімо, відзнака про бої Українських січових стрільців у роки Першої світової. Знайдено її під час розкопок на горі Лисоня на Тернопільщині. Вона, як і кілька десятків інших знахідок із колекції пана Михайла, – свідчення тих подій, що свідомо замовчувалися радянською владою.

- Комуністична система знищувала, забороняла, намагалася стерти з пам’яті будь-які факти, що стоcувалися національно-визвольної боротьби українського чи інших народів за свою незалежність, – зауважує фалерист.

IMG_3622 (Copy)
IMG_3622 (Copy)

У його колекції також є серія ветеранських значків з Чехії.

- У 1917-му під Зборовом відбулася битва між полками Російської імперії та австро-угорською армією, у складі якої вперше брали участь підрозділи сформованого з полонених чехів і словаків Чехословацького легіону, – зазначає колекціонер. – Росіяни тоді перемогли, але, що характерно, наслідки тієї битви сприяли зростанню національної свідомості саме чехів і словаків. Про неї в радянські часи мало хто згадував, а от у Чехії й Словаччині десятиліттями випускали й випускають нині значки, присвячені тим подіям. Чехи й словаки зуміли перетворити битву під Зборовом у засіб згуртування народу, знак пам’яті й вияву поваги до ветеранів. Нам варто цього повчитись у них і на чимало подій також поглянути під іншим кутом, - каже пан Михайло.

Серед значків, зібраних тернопільським колекціонером, є й такі, що свого часу виготовляли на українських заводах. Скажімо, на Луганському патронному заводі, нині викраденому російськими окупантами й вивезеному за межі України. Так ось, саме там, за словами Михайла Тимошика, в 1970-80-х роках умільці часто неофіційно штампували значки з латуні, зокрема й ті, що стосувалися міст Тернопільщини. Їхній тираж був невеликим, усього кілька десятків штук, для колекціонерів це раритети.

_ORL0176 (Copy)
_ORL0176 (Copy)

До речі, виготовленням значків про Тернопільську область займався і Кишинівський електромеханічний завод. Він спеціалізувався, головним чином, на гербах міст і сіл союзних республік.

- Маю два типи таких значків у формі щита, заокругленого внизу та з гострим кінцем, – констатує фалерист. – Відомий на весь Союз Тернопільський комбайновий завод, маючи ливарні, інструментальні, штампувальні цехи, теж не цурався виробництва медалей і значків.

_ORL0174 (Copy)
_ORL0174 (Copy)

Медалі з «комбайнового», розміром від 50 до 65 мм, були дуже якісними, зі сплаву міді або алюмінію, й досі високо цінуються колекціонерами. Трохи більші медалі, діаметром у 70 мм, переважно з алюмінієвого сплаву, випускала й тернопільська «Ватра». Вони також – доволі цінні експонати, - зауважує колекціонер.

Є в колекції Михайла Тимошика й серія медалей, пов’язаних із визволенням Тернополя у 1944-му від німецьких окупантів. Окремі розділи колекції – пам’ятні нагороди вже нашого часу. А ще у колекції виблискують золотом та емаллю добротно виконані місцеві нагороди «Почесний громадянин міста Чорткова», «Гордість Тернопілля», значки, приурочені всесвітньо відомій співачці Соломії Крушельницькій, медалі й значки з зображенням Нобелівських лауреатів, які причетні до тернопільського краю.

_ORL0133 (Copy)
_ORL0133 (Copy)

І насамкінець – про знахідку, що буквально минулого місяця поповнила колекцію тернополянина. Це значок спортивного товариства «Тернопіль», який пан Михайло придбав на аукціоні в Запоріжжі.

- Видно, що він тривалий час лежав у землі, – зазначає колекціонер. – Пошкоджено емаль з українською символікою, вицвіли трохи жовто-блакитні кольори. Наразі жодних відомостей про нього не знайшов, хоч розпитував і спортсменів-ветеранів, і краєзнавців, але пошуків не припиню.

_ORL0137 (Copy)
_ORL0137 (Copy)

Додам, що Михайло Тимошик видав унікальний краєзнавчий путівник з історії фалеристики – «Значки і медалі Тернопілля». Свою колекцію експонує на виставках у різних куточках області та України, і вона завжди викликає жвавий інтерес у відвідувачів.

IMG_3606 (Copy)
IMG_3606 (Copy)

IMG_3623 (Copy)
IMG_3623 (Copy)

IMG_3621 (Copy)
IMG_3621 (Copy)

IMG_3620 (Copy)
IMG_3620 (Copy)

_ORL0128 (Copy)
_ORL0128 (Copy)

_ORL0127 (Copy)
_ORL0127 (Copy)

_ORL0125 (Copy)
_ORL0125 (Copy)

Фото автора 

Вибір читачів за тиждень

Відео