Ярослав Павуляк народився 30 квітня 1948 року в селі Настасів Тернопільського району, Тернопільської області у родині колгоспників. Після закінчення школи він вступив на відділення кераміки Львівського училища прикладного мистецтва. Вже на другому курсі Славко виготовив погруддя Тараса Шевченка, яке за допомогою громади встановив у своєму рідному селі Настасові. За це він був переслідуваний та відрахований з училища.
1969 року Павуляк вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У грудні 1971 року його виключили за пропаганду українського націоналізму. У 1972 році Павуляк вступив на філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. У січні 1973 року на вимогу органів держбезпеки його було відраховано з числа студентів інституту. У 1973 році вступив до Московського літературного інституту ім. М. Горького.
Після закінчення навчання у 1978 році Ярослав Павуляк виїхав у Чехословаччину (м. Братіслава), там працював у Словацькому літературному агентстві, став членом Спілки українських письменників Словаччини.
У 1991 році повернувся в Україну. Тут його творчість отримала нове дихання. Очолив Тернопільський музей політв’язнів, в якому пропрацював до кінця життя.
За життя видав три збірки поезій «Блудний лебідь» (1993), «Могили на конях» (1999), «Дороги додому» (2009). Помер 25 листопада 2010 року, похований у селі Настасів.
Фото Богдана Ткачика
