Під час примусового переселення чимало лемків виселили в східні регіони. Тому багатьох з сучасних переселенців доля вдарила вже вдруге, змусивши покинути все нажите добро і поїхати з порожніми руками зі своїх домівок.

Після однорічної перерви, пов’язаної з трагічними подіями в Україні, на Тернопільщині знову лунатимуть «Дзвони Лемківщини». Фестиваль вже вшістнадцяте скликає гостей в урочище Бичова поблизу міста Монастириська.

«Дзвони Лемківщини» лунатимуть 1-2 серпня, але цьогорічне дійство особливе, оскільки саме в 2015 році виповнюється 70 років з початку примусового виселення лемків. Саме на цій трагічній даті й акцентуватимуть увагу на фестивалі, що зумовило часткову зміну його формату.

На «Дзвонах Лемківщини-2015» планується чимало цікавих і пізнавальних подій, які дадуть гостям змогу поринути у самобутню культуру лемків, дізнатися більше про їхню трагічну долю.

Планується також зробити театралізовану ходу – інсценізацію процесу виселення лемків зі своїх домівок, фактично, з порожніми руками.

Організатори не забули й про сьогоднішню ситуацію і вже сучасних переселенців: на фестиваль запросять бійців АТО, а також  батьків наймолодшого з Небесної Сотні – Назара Войтовича, адже вони є вихідцями з Лемківщини. Ще планують запросити вимушених переселенців з Донбасу, які проживають на Тернопільщині.

Цікавим, але доволі болючим є той факт, що під час примусового переселення чимало лемків виселили в східні регіони. Тому багатьох з сучасних переселенців доля вдарила вже вдруге, змусивши покинути все нажите добро і поїхати з порожніми руками зі своїх домівок.

«В багатьох селах створені мистецькі лемківські колективи. А якщо не дати їм ніде виступити, то у них не буде мотивації відроджувати культуру, вони зникатимуть. І нам дуже важливо, аби всі ці колективи, які протягом стількох років відроджували нашу культурну спадщину, не пропали надарма, - так пояснює доцільність проведення цьогорічного фестивалю «Дзвони Лемківщини» голова Всеукраїнського Товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович.  – Цього року ми вирішили звернутися в адміністрацію з проханням провести цей фестиваль. Як  бачимо, схожі заходи цього року вже помаленько починають відроджуватися, а різного роду пісенні конкурси проводяться в інших містах України. Тому ми трохи змінили формат дійства, приурочивши його 70-річчю депортації лемків, адже в нас мало фестивалів такого рівня, як в Монастириську».

Традиційними на цьогорічному фестивалі так і залишилися лемківська кухня, тематичні виставки, мистецьке і спортивне містечка.

Соломія БОЙКО.

Фото автора.