Любов Вовк: «Я навчилась розуміти людей і заглядати до них в душі»

З початком бойових дій на сході, в Україні збільшилась кількість волонтерів, що працюють безкоштовно і активно допомагають бійцям. Якби не волонтери, то багато добровольчих загонів були б не одягненими, не мали б кевларових шоломів та бронежилетів. У тернопільському  Логістичному  центрі допомоги бійцям АТО працює волонтером Люба Вовк. «Терен» розпитав, як війна вплинула на її життя.

- Ви працюєте в Логістичному центрі допомоги бійцям АТО, як ця війна змінила Вас?

- Під час війни я стала волонтером. Якщо раніше я взагалі не знала, що таке тепловізор, не розбиралась у формах, то зараз я багато чого знаю про різні засоби захисту, розбираюсь в амуніціях, у класах бронежилетів. Знаю, що таке військо і що таке армія, чим вона займається і яка її функція.

Також я зрозуміла, що моя фізична форма краща, ніж я про це думала. Вдома, раніше, я не працювала фізично. Думала, що я дуже тендітна, але на складі потрібно працювати і мати витривалість. Я побачила, що моя фізична форма досить непогана. Це додало мені впевненості в своїх силах і в собі загалом.

- Чи з’явились у Вас нові друзі під час роботи волонтером?

- Так, у мене з’явилось багато знайомих, які воюють на сході, і я отримую інформацію від них про те, що відбувається у зоні АТО. Я бачу, що є дуже різні люди. Не варто судити людей за їх зовнішнім виглядом, за тим, як вони спілкуються, бо про них говорять їхні справи. Я навчилась розуміти людей і заглядати до них в душі. До нас приходять різні люди. Одні просять допомоги, інші її вимагають, треті – плачуть. Дехто приходить із своїми проблемами чи проблемами в сім’ї. Одні на нас зриваються, інші – навпаки, хочуть поговорити. Приходять бійці, з якими ми говоримо по годині і більше. Доводиться пояснювати, інколи заспокоювати бійців. У мене розвинулись психологічні навики.

- Зрозуміло, що війна об’єднала багатьох людей, розкажіть про волонтерів, що працюють з Вами?

- На складі зібрались люди, які раніше не були знайомі. Ми всі працювали в різних сферах, хто був журналістом, хто підприємцем. Ми дуже різні за характером, по життєвих статусах, але ми навчились разом співпрацювати. Я навчилась працювати в команді і це для мене важливий урок.

- Ви стали волонтером, чи відчувається підтримка рідних і друзів?

- В цей важкий час я побачила, що у мене є колосальна підтримка зі сторони друзів і родичів. Своїх дітей я рідко бачу, вони постійно з бабусею і родичами. Я відчуваю, що маю підтримку. Щодо друзів, то одні проявляють до мене більше уваги, інші менше, а деякі взагалі відсіялись через мої нові погляди на життя чи через те, що я з ними рідко спілкуюсь. Відбулись внутрішні зміни, бо очистилось середовище оточуючих.

- Тернополяни з початком військових подій активно підтримували волонтерів і допомагали бійцям. Чи важче на сьогоднішній день збирати кошти і допомогу? Як Ви вважаєте, з чим це пов’язано?

- Ми працюємо на складі майже рік. Бачимо, що ситуація змінюється протягом року. Спочатку тернополяни були дуже активними. Багато людей йшли в добровольці. Був сплеск патріотизму і хвилювання за армію. Згодом, десь в кінці минулого літа, активність людей впала. Волонтери пов’язували це з сезонними роботами і початком навчального року. Була своєрідна пауза. Волонтери переживали з цього приводу, бо хлопці телефонували з фронту і просили допомоги. Саме в цей час відбувались активні події на сході. Згодом, коли в пресі і по телебаченню почали більше говорити про події в зоні АТО, а також про численні жертви на сході, коли почали привозити «двохсотих» героїв, тернополян це сколихнуло і розпочалась нова хвиля допомоги.

Зараз значно знизилась допомога, бо погіршився матеріальний рівень життя населення. Також причиною є те, що з’явилось багато псевдоволонтерів. Тернополяни розуміють і той факт, що в зв’язку із виборами, деякі політики піаряться на допомозі бійцям. Все це відображається на бажанні допомагати. Але незважаючи ні на що, ми продовжуємо свою роботу і відправляємо допомогу бійцям по всій лінії фронту.

«Терен» щиро дякує Любові Вовк і всім волонтерам, за допомогу бійцям, клопітку працю і закликає тернополян не бути байдужими. Нагадуємо, що допомогу ви можете приносити за адресою: м. Тернопіль, вул. Збаразька, 16, гуртовня «Галант». Волонтери працюють щоденно з 10:00 до 19:00, в суботу – з 11:00 до 17:00.

Богдан БОДЕНЧУК.

Вибір читачів за тиждень

Відео