Цього дня народилися:

мистецтвознавець, громадська діячка Ісидора Боярська (1917 р., с. Пальчинці, нині Підволочиського району – 18. 12. 1996 р., м. Дундас, похована у м. Саут-Баунд-Брук, США)

вчений-історик, релігієзнавець, педагог Олександра Киричук (1956 р. н., с. Юр’ямпіль Борщівського району)

інженер-механік, педагог, кандидат технічних наук Петро Кривий (1943 р., с. Іванківці Зборівського району)

поет, перекладач, громадський діяч Кирило Куцюк-Кочинський (1910 р., с. Якимівці, нині Лановецького району – 29. 11. 1991 р., м. Бухарест, Румунія, перепохований 1991 р. у Якимівцях)

лікар, науковець, педагог, творець львівської дерматологічної школи, колекціонер Володимир Лукасєвич (1860 р., Голошинці, нині Підволочиського району – 17. 02. 1924 р., м. Львів)

психолог, член НСЖУ, військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч») Павло Римар (1980 р., м. Тернопіль – 01. 02. 2015 р., поблизу с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області, похований у м. Тернопіль)

вчений у галузі географії, педагог, громадський діяч Степан Трохимчук (1935 р., с. Оришківці, нині Лановецького району)

художник, педагог  Олег Федорів (1942 р. н., с. Криве, нині Козівського району)

учасниця національно-виз­вольних змагань, член. ОУН, авторка спогадів Мирослава Яцишин (1925 р., с. Прошова, нині Тернопільського району).

Також 8 липня народилися: вчений у галузі механіки, доктор технічних наук, професор ТНТУ, заслужений винахідник України Степан Нагорняк (1947 р. н., с. Коржівці, Деражнянського району Хмельницької області)

майстер декоративно-ужиткового мистецтва, режисер, педагог Петро Ткачук (1946 р., с. Золотолин, нині Костопільського району Рівнененської області – 03. 04. 1997 р., м. Теребовля)

Надвечір 8 липня 1917 р. німці захопили пе­редмістя Тернополя – Загребелля. Деморалізовані частини російської 11-ї армії, які мали перевагу сил і техніки, з великими втратами відійшли на схід за Серет.

8 липня 1919 р. до м. Борщів, де тоді перебував Євген Петрушевич, приїхав Симон Петлюра. На цій зустрічі, враховуючи складність ситуації, було прийнято рішення про перехід УГА та уряду Західної області УНР у Східну Україну.

Цього ж дня у 1920 р. в Києві сформовано Галицький революційний комітет (Галревком) на чолі з більшовиком із Поділля Володимиром Затонським. Тернопіль від 1 серпня до 23 вересня 1920 р. був столицею та місцем перебування уряду Галицької Соціалістичнї Радянскої Республіки – Галревкому  Загалом же ГСРР існувала на території 20 повітів, котрі Червона армія захопила протягом липня–серпня 1920 року.

Із звіту Бережанської міської управи Українському державному управлінню відомо, що 8 липня 1941 р. після приходу німецьких військ організовано міську управу на чолі з Пришляком. На порядок денний винесено питання – навести у місті порядок після боїв: поховати трупи людей, тварин та очистити вулиці. Насамперед було проведено громадський похорон політичних в’язнів, яких замордували більшовики; у похороні взяли участь 15 тис. осіб.

8 липня 1943 р. під час “Карпатського рейду” партизанського з’єднання С. Ковпака диверсійна група мінерів під командуванням майбутнього поета Платона Воронька, підірвала вибухівкою два залізничних мости на р. Гніздечна поблизу с. Дичків, нині Тернопільського району.

Цього ж дня у 1945 р. з Бережанської тюрми до Тернополя більшовики вивезли близько 500 в’язнів, а з сіл району привели 60 заарештованих.