Із майже 200 країн, статистику з яких збирає ВООЗ, Україна за очікуваною тривалістю життя посідає 110-те місце. Якщо рівень смертності у майбутньому не мінятиметься, середня тривалість життя дітей, народжених нині в Україні, складатиме 66 років для хлопчиків і 76 - для дівчаток.

Це приблизно так само, як у Вірменії, Молдові або Єгипті, більше, ніж у Росії, Узбекистані чи Непалі і менше, ніж в Азербайджані, Білорусі і Албанії.

І значно менше, ніж у більшості країн ЄС, громадяни яких живуть довше за українців у середньому на 5-10 років.

"По-перше, ми живемо коротко, по-друге – дуже погано", - говорить Юрій Сіренко з Інституту кардіології імені академіка Стражеска. Пан Сіренко – один з учасників круглого столу, за яким експерти, що зібралися в Києві, говорили про те, як українцям жити довше.

Та це не найгірші результати в історії незалежної України. До 2006 року тривалість життя була ще меншою, каже колишній міністр охорони здоров'я Микола Поліщук.

І зростання цифр він частково пояснює, як не парадоксально, фінансовою кризою 2007-2008 років. Відтоді в Україні зросли акцизи на тютюн і алкоголь, а в людей стало менше грошей на шкідливі звички, каже екс-чиновник.

Де дефібрилятор?

Експерти зійшлися на тому, що держава робить мало, щоб українці жили довше і здоровіше, але й самі українці не завжди відповідально ставляться до свого здоров'я.

Микола Поліщук переконаний, що якщо збільшити фінансування медицини, то сам цей крок не знизить показники хвороб у країні. "Тому що треба пропагувати здоровий спосіб життя. А державної політики збереження здоров'я людей немає", - бідкається екс-урядовець.

Пан Сіренко каже, що в МОЗ уже понад десять років немає людей, які відповідають саме за профілактику, а не медицину.

Але йшлося також про те, що здоров'я українців – це своєрідний капітал держави, щось на зразок золотих злитків у Нацбанку, тож опікуватися ним має не лише Міністерство охорони здоров'я, а й інші зацікавлені сторони.

Наприклад, за словами Юрія Сіренка, в деяких західних країнах, щоб отримати довгостроковий банківський кредит, потрібна довідка про стан здоров'я. "Це один із прикладів державницького підходу до до того, щоб людина берегла здоров'я", - каже кардіолог.

Серед ідей, як змусити цей підхід запрацювати в Україні, - розділити бюджети на власне медицину і охорону здоров'я.

"Уявімо, що зараз тут, у цій кімнаті, у когось почнуться проблеми з серцем, - взявся пояснювати цю ідею пан Сіренко. - Де дефібрилятор?"

Дефібрилятора ніде не виявилося. І це проблема не МОЗ, каже Юрій Сіренко, бо такі речі мають купувати за свій рахунок власники великих громадських приміщень, а змусити їх робити це може лише закон.

Про те, що держава має дбати не лише про лікування хворих, але й про підтримку здоров'я серед здорових, говорив і В'ячеслав Євмінов, президент Київського вертебрально-оздоровчого центру, який ділився з присутніми масою графіків і цифр. За його словами, в 2004 році київська влада виділяла на медицину в 4,5 рази більше грошей, ніж на оздоровчі заходи. А цього року – в 55 разів більше.

Українці їдять удвічі більше солі, ніж потрібно, каже колишній очільник МОЗ Поліщук

Харчування і рух

"Перше, що треба робити, – вести пропаганду здорового способу життя", - каже пан Євмінов. За його даними, лише близько 7% українців активною займається фізкультурою чи спортом. І приблизно стільки ж випускників шкіл не мають проблем з хребтом.

Але рухливий спосіб життя – це лише один із ключів до здоров'я, кажуть медики. Інший – здорове харчування і відсутність стресів.

"Назвіть мені найнебезпечніший продукт харчування, який українці споживають кожного дня", - звернувся до колег екс-міністр Поліщук.

Правильна відповідь, за його версією, - хліб, оскільки в Україні він зазвичай пересолений, і замість норми у 5 грамів солі на день люди з'їдають 12-15 грамів.

На думку пана Поліщука, такі речі має регулювати держава, так само, як вона контролює продаж тютюну чи алкоголю.

Чим старша людина, тим менше їй потрібно їсти, вважають фахівці

Інша проблема – переїдання. "Поки в Україні на столах буде 3-4 поверхи їжі, здорових українців не буде", – каже колишній міністр.

Менше їсти, особливо в похилому віці, радить і Галина Анохіна, професор кафедри гастроентерології з Національної медичної академії післядипломної освіти. Вона пояснює, що з віком функціональність клітин зменшується і організм потребує менше їжі.

Ті, хто з віком на 25-30% зменшують обсяг свого раціону, як правило, живуть довше і зберігають рухливість до останніх днів життя, каже професор Анохіна.

Вона також звернула увагу, що професійні спортсмени зазвичай живуть не довше, ніж решта, а балерини, навпаки, часто доживають до глибокої старості. За словами професора, це пояснюється тим, що у спортсменів на старості залишається професійна звичка їсти більше, ніж потрібно, тоді як балерини звикли суворо обмежувати себе в їжі.

Дітям, які страждають на ожиріння, Галина Анохіна радить займатися танцями. Окрім того, що танці - це рух, вони ще й зменшують психологічний потяг до смачненького, каже професор.

Джерело: bbc.com