27 Липня 2021, Вівторок


Оголошено повторний конкурс на посаду директора Тернопільського обласного художнього музею

Чортківський футбольний клуб «Кристал» змінить назву та виступатиме у Чемпіонаті України

Погода
Через зливи, на полях Херсонщини гниють овочі (Агроновини)

Це цікаво
Тернополянин знайшов новий район для каякінгу на Закарпатті (фото)

Тернополяни отримають особливий маршрут

Одна зі шкіл Тернопільщини має вакансію директора

Операція  «Мак»: поліцейські задокументували 121 факт вирощування нарковмісних рослин

Фотофакт
На ринках Тернополя продають плоди тутового дерева (фотофакт)

Штучно заселені водорості поліпшили прозорість водойми у Тернополі

У Чорткові за вихідні ще півтисячі людей отримали щеплення від COVID-19

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Прикраси без окрас (фото)

Тернопільська обласна рада оголосила конкурс на посаду директора драмтеатру

Правоохоронці Тернопільщини встановили особу зловмисника, причетного до крадіжки з будинку

Тернополяни передали петицію Президенту

У містечку на Тернопільщині українською та англійською мовами ознакували головні пам’ятки (фото)

В одному з міст Тернопільщини сьогодні тимчасово не буде води

Оперативники затримали зловмисника, який на зупинці громадського транспорту пограбував неповнолітнього тернополянина

Відійшов у вічність священник Тернопільської єпархії ПЦУ

У карколомній ДТП на Львівщині постраждало 5 мешканців Тернопільщини, серед яких троє – діти

Коронавірус на Тернопільщині зробив паузу

Гравець чортківського «Кристала» підписав контракт із клубом Прем’єр-ліги

На Тернопільщині учасники літнього табору подорожували своєю громадою (фоторепортаж)

Це цікаво
27 липня в історії Тернопільщини

26 Липня 2021, Понеділок


Погода
Спекотно і з грозою: яким буде 27 липня у Тернополі?

Відео
Мед на столі – радість у господі: на Тернопільщині відбулося свято меду та бджільництва (фото, відео)

Представили концепцію реконструкції центральної частини Чорткова (фото)

Нардеп з Тернопільщини похвалився першим врожаєм (фото)

Два села на Тернопільщині відвідав особливий церковний гість

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Вихідні точки (фото)

Це цікаво
На Тернопільщині виробляють унікальні вулики

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернопільська «Нива» у першому матчі сезону створила сенсацію

Колона віруючих рушила до Почаєва із сусідньої з Тернопільщиною області

Фоторепортаж
У Бережанах грали настільну гру, присвячену історії міста (фото)

Експерт: Сезон черешні був найневдалішим за останні 5-7 років (Агроновини)

Відео
Мер на Тернопільщині закликає вимагати чеки (відео)

Відео
Господарі виконують обіцянки: ремонт найгіршої дороги у Монастириській громаді на завершальному етапі

Як тернополянам правильно вимовити звук «th»

Відео
Рідкісні рослини, гарні краєвиди, багато локацій для фото – у Кременецькому ботанічному саду (відео)

Поліція затримала уродженця Тернопільщини, який втік з колонії

Новітні рішення стає модно застосовувати у бізнесі на Тернопільщині

Як тернополяни можуть прийняти спадщину після пропуску терміну?

Тернопільська ОДА оголосила конкурс на посаду начальника відділу

Наркотики у цукерках: збаразькі поліцейські вилучили заборонені речовини, які були у передачі для засудженої

Громадам Тернопільщини пропонують створити оригінальні листівки

Як тернополянам офіційно оформити ФОП?

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Обличчя та квіти на Олени Кульчицької (фото)

Співак з Тернопільщини розчулив мережу зворушливим фото з сином (фото)

Поліцейські розшукують шахрайок, котрі видурили у пенсіонерки понад 300 тисяч гривень

Бджолярі провели під Тернополем міжнародний фестиваль (фото)

Теребовлянські поліцейські затримали підозрюваного у крадіжці з магазину

У пожежі на Тернопільщині загинула людина

10 відомих тернополян в дитинстві

Усі ми родом із дитинства та часто у дорослому житті забуваємо про ті найщасливіші і найпрекрасніші миті безтурботного світу. Альбоми із старими світлинами допомагають відновити спогади про мрії, про перше кохання і перше розчарування, про вірних друзів і нехитрі ігри.

Дітьми ми всі вірили в диво і це допомагало нам впевнено йти до своєї мрії. Занурення у світ чорно-білих фото допомагає нам черпати натхнення, наснагу і досягати нових успіхів. Відомі тернополяни привідкрили для сайту "Діти" світ дитячих років.

 Тарас Демкура – підприємець
 – Мої дитячі роки пройшли з батьками в селі, які працювали в колгоспі. Вони виховували  четверо дітей. Дуже добре пам’ятаю ті часи, коли упродовж літа міг бути на зборі врожаю з батьком. Також часто їздили на риболовлю, ходили до лісу по гриби, грали в футбол. Це були дійсно щасливі та безтурботні роки, але переді мною був приклад моїх батьків, які вміли відповідально ставитися до роботи, цінували та поважали людей, завжди знаходили час для своїх дітей.
У мене один син. Разом з дружиною намагаємося виховувати його на власному прикладі. Ми дуже любимо його і пишаємося кожним його успіхом. Шкода, що в нас лише одна дитина…

Віталій Мариновський – підприємець, громадський діяч
 – До 6 років жив разом з батьками на Дружбі. Звичайно, батьки любили мене, але найбільше уваги і любові отримував від бабусі, якої, на жаль, вже нема. Коли ми переїжджали на нову квартиру в інший мікрорайон – «Новий світ», то бабуся Неля важко це пережила, вона ніяк не хотіла мене відпускати. У старому дворі мав дуже багато друзів, та й на новому місці також швидко знайшов однодумців. Уже в 4 роки почав ходити за покупками до магазину. Молодшого брата водив за руку до садочка з 5 років, а потім вже і до школи його водив. Ми росли досить самостійними хлопцями.

 Михайло Гросуляк – ресторатор, засновник мережі «Самогонна ресторація» 
 – Взагалі в родині поважали старших. І як дід говорив, то його уважно слухало дванадцятеро дітей. Його життєву мудрість тепер передаю своїм нащадкам. Дід завжди казав мені: «Михасю, пильнуй те, з чого хліб їж».
Батько був звичайним сільським будівельником і кожна друга хата у селі Вигода збудована його руками. Він також був фахівцем тієї справи, у якій нікого вже не залишилося на Мельниці-Подільському кущі, зокрема вмів плести риболовні сіті і правильно їх розставляти. Також робив дністровські човни і ловив рибу. В дитинстві я не мав можливості грати в футбол, зате навчився місити глину ногами і доглядати за худобою. Батько скотарював на фермі і я з 6 років допомагав йому. Тоді я так ненавидів корів, але тепер ось повернувся до вирощування худоби і отримую від того задоволення. Розумію, що виховання працею є правильним. Постійно згадую діда та батька в молитвах, дякую їм за науку. По династії у спадок передавалися поплавкова шнурівка і нижня шнурівка, до якої чіплялися грузи. Шнурівка сплетена з волосся кінського хвоста. І зараз ця реліквія в мого сина Віталія. А ще одна реліквія – половина човна, зробленого батьком, тепер є окрасою одного з закладів. Всі ці спогади і речі, які мають енергетику роду, не замінять жодних маєтків.

Олена Лайко, радіоведуча 
 – Слово «дитинство» для мене асоціюється з моєю сім’єю, з тією безмежною добротою, любов’ю та щирістю, якими завдяки найближчим, найдорожчим людям від ранку до ночі був наповнений кожен мій дитячий день. Мама, тато, бабуся, дідусь, тьотя і я – ми всі разом, веселі та щасливі, – вдома, у нашій маленькій квартирці на першому поверсі в Центрі, де, як не дивно, всім завжди вистачало місця, – і нам шістьом, і численним друзям та родичам, які так часто до нас заходили-приїздили-відвідували-ночували-жили. Дитинство – це смачні запахи тортів, пиріжків, тістечок та усілякої іншої смакоти, якою з такою любов’ю та безмежною фантазією балувала домашніх моя бабуся – неперевершена кулінарка-самоучка. Я досі не можу зрозуміти, як їй вдавалося завжди так смачно готувати! Особливо «смачним» у моїх спогадах чомусь «спливає» Новий рік. Щоб поставити ялинку, у нашій крихітній квартирі доводилося переставляти меблі, але живе колюче деревце, прикрашене скромними іграшками, сніжинками, цукерками на ниточках, ватяними сніжками, на ці свята було у нас завжди. Як і кутя – «татова» – з пшеницею, медом та горішками, і «бабусина» – з рисом і родзинками…
А ще дитинство для мене – це Тернопіль – рідне місто, любов до якого я, очевидно, отримала разом із відчуттям всеохоплюючої любові, у якому тоді жила. Театральний сквер, зелень та фонтани, повз які йшла щоранку, – спочатку в садочок, за руку з бабусею чи мамою, а потім до школи, парк імені Т.Шевченка з набережною та тінистими алеями, де ми гуляли з дідусем, «Човники» та «Ланцюжки» атракціонів, куди мене водила кататися тьотя, в ті роки – зовсім юна, красива і сама сповнена бажання гуляти містом, кататися на гойдалках, ласувати морозивом у «Сніжинці», ходити в кіно, тим більше, що, живучи в Центрі, вибір в цьому плані був дуже широкий – «Україна» «Перемога», «Франка», клуб Залізничників, парк Шевченка чи парк Слави…

Юлія Винокур – директор «Tv-4»
 – Люблю гортати сімейні альбоми, адже в них стільки добра і світла. І в тих чорно-білих фотографіях чомусь багато енергетики. Мої батьки пережили Голодомор. Я в свого батька запитувала про цей період. Він розповів, що його батьки працювали на току і ніхто не міг звідти і зернини взяти, а йому малому давали підситок, наповнений квітом акації як їжу на цілий день. І він розповідав, що вона була смачною. Я вдячна, що в моєму дитинстві такого не було. А воно було щасливим і барвистим. Пам’ятаю, як ми малими полюбляли їсти брикети киселю чи заварного крему. І це так було смачно.
З трьох років займалася народними танцями і досі, як зустрічаюся зі своїм партнером по танцях, то згадуємо всі ці моменти. А в дворі у мене в друзях були переважно хлопці, окрім подруги Люди. Як згадує мама, що, навчаючись у 8-9 класі, вони приходили до нас додому і кликали грати в хокей чи футбол. І коли в мене запитують, чому моє хобі риболовля, відповідаю, що це родом із дитинства. Разом із хлопцями-друзями ходили рибалити з першого класу. В мене була свої вудка і донка. У третьому класі я на донку впіймала величезного коропа, несла його під дощем додому. Вся родина пишалася моїм уловом.
А ще пам’ятаю мамину казку. Біля мого ліжка був килим із зображенням оленів. Мама розповідала мені, як ми зустрічаємо оленів у лісі, заходимо у хатинку лісника, п’ємо у ній молоко і залишаємо йому записку із подякою. Вже згодом цю казку я розповідала своїм дітям.

 Олександр Папуша – заслужений артист України
 – Дитинство – це прекрасна пора. В неї поринаю, коли на душі неспокійно, тоді заплющую очі і враз відчуваю мамине тепло, щире татове слово, спокій, затишок … Дитинство – це пізнання світу, як казкова пригода, яку згадуєш з теплом упродовж життя.
Пам’ятаю, як у школі у третьому класі робили постановку вистави «Мальчиш Кибальчиш». Як я хотів у ній грати!!!!!!!!!!!!!!!! А мене не взяли – це моє перше дитяче розчарування. А коли у 9-ому класі не взяли до хору– розчаруванню не було меж! Сказав собі:  «Виросту – втру всім носа!» Так і сталося. Мрії збулися. Сам навчився грати на гітарі, складаю пісні, пишу вірші, ще й актором став. Ось такі дитячі невдачі (на той час для мене це було кінцем світу) привели мене до моєї професії, у якій я нині щасливий!

В’ячеслав Жила – режисер, заслужений діяч мистецтв України
 -Пам’ятаю, як у у 5-6 років дивився фільм «Вій» і «Фантомас». Боже, як же цікаво було, але і водночас страшно, особливо обличчя Фантомаса чи Вія. Потім вночі прибігав спати до бабусі, яка, сміючись, заспокоювала. Я ж тоді і не здогадувався, що «Фантомас»  – комедія. Та це страшилки для дітей.
А ще малими в дворі вирішили зробити лялькову виставу. Там я, звичайно, режисерував. Уже не пригадую назви. Це була імпровізація з усіх казок, які ми знали. Для акторів-виконавців я у батька попросив тараньки і вкінці гордо кожному роздавав такі смаколики.
Пам’ятаю риболовлю з батьком. Скільки то було пригод! Риболовлею захоплююсь досі.

 Юрій Дейнека – начальник управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради
 – Перша моя закордонна подорож у 1977 році відбулася до Польщі, адже мій дід за походженням поляк і ми поїхали відвідати родину. Ми гуляли в парку і фотограф запропонував зробити пам’ятну світлину із величезним собакою породи сенбернар. Мені пропонували сісти на нього, але через свій страх я цього не зробив, а лише став з боку і взяв його за повідок. Це дуже яскравий спогад з дитинства. Я вперше побачив породистого і доглянутого пса. Також тоді грав в футбол із хлопцями з польської родини. Мову не дуже добре знав, але знаходили спільну мову без особливих проблем.

Степан Барна – голова Тернопільської обласної державної адміністрації.
 -У дитинстві був досить нечемний і дуже не любив ходити до дитсадка. Головна причина полягала в тому, що мене не влаштовував його графік. Треба було все робити по годинах. Не любив спати в обід, що спонукало мене втікати з садочка.
Народився в Нагіринці Чортківського району, тому спогадів досить багато, адже здебільшого бавилися на вулиці. Переважно грали в мілітаризовані ігри, а також мали можливість гратися у закинутих будівлях. І одного разу я потрапив до старої дерев’яної церкви. В одній частині храму колода прогнила, завдяки чому ми пролазили до середини. І під враженням від церкви я до 9 класу був переконаний, що стану священиком.
Також пам’ятаю, як мама мала мороку з тим, аби вранці нагодувати мене. Я намагався встати якомога раніше, лиш би не снідати, вилізав на дерево і їв фрукти по сезону. Тому мама приходила, коли я ще спав, будила і примушувала мене їсти.

Ната Бенч – телеведуча, організатор урочистих подій
-У дитинстві мене цікавило все навколо. Важко сказати, що я була чемною дитиною. Такою ж залишилася і тепер, проте це дало можливість постійно пізнавати щось нове. Можливо, віра у дива допомогла мені сьогодні зайнятися тією справою, яка дарує людям миттєвості щастя і радості.

160

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора