20 Жовтня 2020, Вівторок


Погода
Погода у Тернополі 21 жовтня

Відео
Ліси на Тернопільщині не захистили і попрощалися до листопада (фото, відео)

Тернополянам стане легше отримати безоплатну правову допомогу

З вулиць Тернополя заберуть 14 закинутих авто (фото)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Представник команди «За майбутнє» розпочав знайомство з історією з раннього дитинства

У селі живе найстаріший свійський гусак: птаху більше 32 років (Агроновини)

Усі, хто має інформацію про Юрія Рибіна, можуть зголоситися у Тернопільське управління СБУ

Прогулянки Тернополем. Затишне місце на «Новому світі» (фото)

Анонс
Арттерапія для тернополян 

Відео
Дует поляка, який навчається в Тернополі, та місцевої вокалісти здобув перемогу в пісенних перегонах

Родини загиблих Героїв отримають у Тернополі 46 квартир (фото)

Жінку, що пішла за грибами і заблукала, розшукували на Тернопільщині майже добу 

У Тернополі горів будинок 

На Тернопільщині у 75 населених пунктах нарешті дізналися те, без чого село – не село

Обірвалося життя відомого лікаря з Тернопільщини

У Тернополі подбали про дітей з інвалідністю (фото)

На сміттєзвалищі у Зборівському районі скоро запрацює станція дегазації

Ромський бізнес: троє зловмисниць обібрали літню жительку Тернопільщини

Впродовж кількох днів тернопільські нацгвардійці виявляли у громадян заборонені речовини

Тернополяни радіють, що «Справа Стуса» стала популярнішою після суду з Медведчуком

На Тернопільщині за добу захворіли 236 осіб, а 385 – одужали

Яна Гучак: «Один із пунктів моєї передвиборчої програми – доступність міського простору для мам з візочками та осіб з інвалідністю»

У селі Чортківської громади на завершенні будівництво сучасного дитячого майданчика (фото)

Це цікаво
20 жовтня в історії Тернопільщини

19 Жовтня 2020, Понеділок


Погода
Сергій зиму починає

Про готовність Тернопільщини до проведення виборів-2020 розповіли фахівці (фото)

Фотофакт
У Заліщиках з’явилося ще одне місце затишку (фотофакт)

У команді «За майбутнє» – молода лікарка, яка вболіває за стан медицини на Тернопільщині

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Пластичність каменю

У Козівському районі брат вкрав у сестри 30 тисяч гривень, поки вона була на заробітках

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Чому тернопільським батькам варто забути фразу «У всьому винна школа»? 

На Тернопільщині назвали селище міського типу, куди добралася дорога європейського ґатунку

Фермер вирощує гарбузи, які можуть зберігатися три роки (Агроновини)

На Тернопільщині водій без попередження відмінив рейс

Фоторепортаж
У Борщеві презентували команду однодумців, яких об’єднала спільна мета 

Фоторепортаж
На території педагогічного вишу встановили та освятили пам’ятник відомому священику (фото)

Кременецькі регбісти здобули дві перемоги в одному змаганні (фото)

На Тернопільщині розшукали зниклу 15-річну дівчинку

Анонс
Незабаром у Збаражі змагатимуться за звання кращого стрільця

Представниці відомого в Україні Жіночого руху побачили стан садочків та шкіл на Теребовлянщині (фото)

Оприлюднено дуже неприємний для Тернопільщини рейтинг

Дві автопригоди трапилося на дорогах Тернопільщини минулими вихідними

Передвиборчі клопоти у поліції: понад 90 фактів правопорушень зафіксували правоохоронці

На Кременеччині згоріла господарська будівля

У Тернопільському районі чоловіка впіймали за вирощуванням конопель

За крок до перемоги: «Буковина U-19» Чернівці 1:1 «Кристал U-19» Чортків

На Тернопільщині чоловік систематично грабував помешкання

На Тернопільщині помер відомий священик

Тернополянам на замітку: євро також почав стрімко дорожчати

На Тернопільщині зафіксували менше 150-ти хворих за добу

«Незламним є народ, який пам’ятає свою історію» – Рефат Чубаров

Кримські татари – народ, який уже не перший раз намагаються зігнати із рідної землі. Однак ці люди, навіть поза межами батьківщини, не забувають свою історію, традиції і прагнуть якнайшвидше повернутися додому.

У цьому переконався журналіст «Терену», побувавши 6 вересня на фестивалі кримськотатарської культури у Винниках, під Львовом. Основне дійство фестивалю відбувалося на території історико-краєзнавчого музею. З цієї нагоди там відкрили виставку із унікальними експонатами із приватних і музейних колекцій, що свідчать про багатство обрядів, оригінальність костюмів і навіть звичайного побуту кримських татар.

До слова, із метою пізнання етнографічного багатства України і підтримки традиційної культури автохтонного народу Криму напередодні, 5 вересня, у Львові провели Науковий семінар «Спільні сторінки історії українців та киримли». До участі запросили відомих діячів культури, художників, майстрів декоративного-прикладного мистецтва з Криму.

Серед публіки були як киримли, так і українці

Програма фестивалю передбачала проведення майстер-класів із унікальної кримськотатарської вишивки, приготування і дегустації національних страв. Кожен гість міг оглянути тематичну виставку і послухати концерт.
 

Власне, на Львівщині зараз проживають від 1500 до 2000 тисяч киримли – корінних жителів Криму, які були змушені виїхати звідти після окупації півострова Росією. Про це повідомив голова Кримськотатарського товариства у Львові Ернест Абкелямов. Більшість осіла в обласному центрі і у Винниках. Ось тому там і провели уже другий за рахунком фестиваль кримськотатарської культури.

Вхід на заходи був вільним. Тож усі охочі змогли розгадати секрети кримськотатарських ремесел, послухати національну музику і вивчити рецепти смачнючих східних страв. Серед публіки були як киримли (це слово означає "татарин з Криму" – прим.), так і українці. Адже одним було цікаво згадати свої традиції, іншим – побачити звичаї, зовсім відмінні від наших. Зрештою, і головними організаторами фестивалю були ГО «Земляцтво кримських татар» – кримчаки, переселенці з Криму, спільно із галичанами.

– Незламним є народ, який пам’ятає, зберігає і поширює свою історію, – каже лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров. – На нашу землю прийшов російський окупант, тому ми були змушені її покинути. Дякую вам, що киримли змогли знайти у вас затишок, розуміння і підтримку. Тут живуть люди, які розуміють глибину нашої біди, адже самі переживали депортації, тому вони нас і прийняли з щирим серцем.

Рефат Чубаров підкреслив, що кримські татари – справжні друзі, тож не прийшли в Україну щось захоплювати. Вони – тільки й чекають тут повернення на рідну землю.

До речі, одним із організаторів фестивалю був Тимур Баротов – боєць батальйону «Айдар». Він фактично був розпорядником концертної програми. Під час свята гостям, окрім іншого, показали кілька прийомів курешу – національної спортивної боротьби на поясах. Окрім того, урочисто погасили марки із зображенням традиційного кримськотатарського костюма і провели презентацію буклету «Український Крим».

Вишивають татарські майстрині двома голками

Виставка-продаж традиційних мистецьких виробів кримських майстрів привернула до себе найбільше уваги. Одним із найцікавіших майстер-класів провели жінки-киримли. Вони вчили усіх охочих ліпити кєлін-аш – «пельмені нареченої». Майстерність господині визначали за розміром пельменів для традиційного супу. Якщо у ложку поміщалося 12 (!) штук, то вважалося, що за невістку беруть хорошу господиню.

Натомість Лілія Іслямова провела майстер-клас із унікальної техніки вишивання шовком і золотом – махлама. Виявляється, спочатку треба було вигадати малюнок, у якому немає випадкових елементів – кожна лінія, квіточка чи завиток щось символізують. Потім треба було вирізати частину візерунків із картону чи цупкого картону і нашити на тканину, а вже потім обшити його металізованими нитками, наприклад. Останнім часом популярними є кисети, феси (жіночі капелюшки – прим.) і марама (жіночі хустини-накидки, якими вкривають феску – прим.), навіть клатчі (маленькі жіночі сумочки – прим.) і чохли до окулярів, вишиті у техніці махлама. Коштує така краса – недешево (від 350 грн – за чохол, наприклад). А спеціальну сумку для зберігання Корану майстриня може вишивати цілий тиждень по 8-10 годин щодня. То як таке можна оцінити?

 

– Зовні це схоже на гладь, але вишивають татарські майстрині двома голками і обидві руки у них – робочі, тому нам і потрібен такий спеціальний столик, до якого кріплять тканину, – пояснює дівчина. – Треба дуже уважно стежити за ниткою, щоб вона не зігнулася, не перекрутилася. Золота нитка завжди – тільки зверху.

Також усі могли ознайомитися із технікою двосторонньої традиційної вишивки – «татар ішлємє». Лице і виворіт такого рушника зможе впізнати хіба що сама майстриня. Окрім того, татарки вишивають тамбурним швом – каснак, шнурком, металевими паєтками і канителлю. Популярною у них є і вишивка на шкірі.

– Коли татарів виселяли із Криму у 1944-му, то дали взяти із собою лише найнеобхідніше. Ніхто тоді не думав про вишиття. Через це традиції вишивки були фактично втрачені. Відновити всі 11 швів допомогла одна людина! – розповідає Лілія Іслямова. – Цю традицію зберегла Зулейха Бікірова. Вона жила у Москві, працювала у музеї, тому депортацію не пережила. Її килими вигравали конкурси на міжнародних виставках. Тож наша вишивка, по суті, почала відроджуватися лише у 90-х роках ХХ століття. Інакше, усі ця символіка була б втрачена…

До весілля кожна дівчина мусила вишити понад 200 хатніх рушників – «евджіяр». А ще – потрібно було прикрасити особливі подарунки для майбутнього чоловіка. Тож дівчаток-киримли вчити тримати голку у руках із 8 років. І на якісь розваги у них часу не було.

У кримських татар жінки не працюють

Будь-хто міг під час свята спробувати себе у розписі кераміки емалями. Це виявилося складним процесом, однак дуже красивим. Адже посуд киримли – дуже яскравий і кожен візерунок – символічний.

– Зазвичай на таких виробах, якщо їх хотіли комусь подарувати, майстри малювали те, що бажали тому, для кого готували подарунок, – розповідає художник, кераміст Марина Курукчи. – Ось цей символ означає благополуччя, а цей – багато діточок у родині… Так, робота складна, тому й недешева…

А якими смачними є кримськотатарські солодощі! Ми не можемо зараз цього передати, тому… вслухайтеся хоча б у назви: пахлава, чак-чак, парварда… Особливо смакувало усе це із кавою, яку за традиційним рецептом варив учасник фестивалю Ібрагім. Неподалік традиційний плов і шашлик готували інші чоловіки-киримли (жінки у кримських татар не працюють, під їхньою опікою – лише дім і діти – прим.).

На завершення фестивалю організатори відтворили один зі звичаїв – прощання із нареченою у її рідному домі. Ця традиція чимось схожа на український дівич-вечір. Адже на свято також запрошували музиканта. Брали у ньому участь подружки нареченої. Вони пригощали усіх кавою. Виявляється, кримчаки давно – ще до прийняття ісламу розмальовували руки дівчат хною. І цей звичай зберігся досі, однак малюнки – інші, ніж у індійців. Але у всьому – свої символи: захисту, домашнього затишку, жіноцтва тощо.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото автора

Довідка. Масштаби депортації кримчаків, що розгорнулася в травнi 1944-го, вражають. За офiцiйними даними, операцiя розпочалася на свiтанку 18 травня, а завершилася о 16 годинi 20 травня, тобто за 2,5 доби. У "столипiнськi" вагони посадили щонайменше 180 014 людей. Iсторики, пов'язанi із кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри – 423 тисячi виселених. Причому 195 тисяч чоловiк загинули в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (тобто понад 46%). У 2014-му киримли фактично пережили другу депортацію. Адже частина корінних жителів Криму мусила втікати з півострова на материк.

 

25

Залишити коментар

прайс-на-рекламу