14 Липня 2020, Вівторок


Погода
Погода в Тернополі 15 липня

Перевезти крадену деревину на Тернопільщині стає все важче

На Тернопільщині лікарня просить гроші в людей

Жителів Тернопілля ледь не обрахували на 400 тисяч гривень

Відео
У центрі Тернополя перевірили дотримання вимог карантину у новому закладі

Юний тернополянин представляє два футбольні клуби

На Тернопільщині хочуть оздоровити економіку

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Для тернополян стартує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч»

У середмісті Тернополя – затор через аварію (фотофакт)

В Україні туристична перлина з Тернопільщини потрапила у десятку місць, де можна набратися сили

Мандрівки Тернопільщиною. Те, що відкриває міські кордони 

Тернопільщина – у п’ятірці найгірших областей України (інфографіка)

Анонс
У Зборівській громаді відкриють жіночий клуб

Тернополян дивує хаотичність в реформі освіти

Відео Це цікаво
Тернопільський Прованс: лавандове поле щодня відвідують сотні туристів (фото, відео)

Дощі на заході України викликали хвороби і вилягання зернових (Агроновини)

На Тернопільщині юнак обібрав власних родичів

Фоторепортаж
Кого і чим нагороджували у Чорткові на День міста (фоторепортаж)

Скільки балів потрібно тернополянам, аби пройти на магістратуру?

Житель Чортківщини опанував незаконне хобі

«Якщо проект реалізують, ми матимемо найкращий стадіон світу», – Дмитро Підручний

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Двері, котрих нема на вулиці Юліана Опільського (фоторепортаж)

Тернополяни по-новому реєструватимуть нерухомість

На Тернопільщині знову відгукнулася війна

Тернополяни зможуть побачити фільм про корабель-герой (фото)

Через вогонь на Тернопільщині ледь не трапилось горе

У Тернополі змінили схему автомобільного руху

Тернополяни розпочали цікаву дискусію: чи варто збільшувати став

Фотофакт
У парках Тернопільщини проводять дезінсекцію від кліщів (фотофакт)

На Тернопільщині затримали серійного крадія (фото)

Фоторепортаж
На Тернопільщині не припиняють робити місто красивішим (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Для чого замковий камінь у сакральних і світських будівлях (фоторепортаж)

На Тернопільщині на дорозі знайшли тіло чоловіка

За місяць на Тернопільщині понад 4500 разів порушили ПДР

Відео
На дорогах Кременця стане світліше (відео)

Майже 1500 осіб вже одужали від коронавірусу, проте захворюваність продовжує зростати

Через кілька днів Укрзалізниця відновить курсування кількох поїздів Тернопільщиною

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Сецесійні підвальні ґратки (фоторепортаж)

Фотофакт
Відома українська телеведуча відвідала Тернопільщину (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині жителі поділились тим, чим пишаються у місті (фотофакт)

Терміново
На вулицях Тернополя сьогодні не буде світла

Це цікаво
14 липня в історії Тернопільщини

13 Липня 2020, Понеділок


Погода
Хороша погода 14 липня обіцяє хорошу погоду 14 листопада

Тернопільщина отримала 54 тисячі євро на два проекти

У Тернополі тролейбус №3 не курсуватиме звичним маршрутом

Мисткині зі Львова писатимуть ікони у замку на Тернопільщині

Юрчику із Тернопільщини все ще потрібна ваша допомога: хлопчик вийшов з коми

Відео
Чортківський музичний гурт SVITY презентував нову пісню (відео)

Тернополяни можуть допомогти відбутись молодіжному англомовному таборі MASCOT

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
У Чорткові відкрили перший багатофункціональний спортивний майданчик (фото)

«Незламним є народ, який пам’ятає свою історію» – Рефат Чубаров

Кримські татари – народ, який уже не перший раз намагаються зігнати із рідної землі. Однак ці люди, навіть поза межами батьківщини, не забувають свою історію, традиції і прагнуть якнайшвидше повернутися додому.

У цьому переконався журналіст «Терену», побувавши 6 вересня на фестивалі кримськотатарської культури у Винниках, під Львовом. Основне дійство фестивалю відбувалося на території історико-краєзнавчого музею. З цієї нагоди там відкрили виставку із унікальними експонатами із приватних і музейних колекцій, що свідчать про багатство обрядів, оригінальність костюмів і навіть звичайного побуту кримських татар.

До слова, із метою пізнання етнографічного багатства України і підтримки традиційної культури автохтонного народу Криму напередодні, 5 вересня, у Львові провели Науковий семінар «Спільні сторінки історії українців та киримли». До участі запросили відомих діячів культури, художників, майстрів декоративного-прикладного мистецтва з Криму.

Серед публіки були як киримли, так і українці

Програма фестивалю передбачала проведення майстер-класів із унікальної кримськотатарської вишивки, приготування і дегустації національних страв. Кожен гість міг оглянути тематичну виставку і послухати концерт.
 

Власне, на Львівщині зараз проживають від 1500 до 2000 тисяч киримли – корінних жителів Криму, які були змушені виїхати звідти після окупації півострова Росією. Про це повідомив голова Кримськотатарського товариства у Львові Ернест Абкелямов. Більшість осіла в обласному центрі і у Винниках. Ось тому там і провели уже другий за рахунком фестиваль кримськотатарської культури.

Вхід на заходи був вільним. Тож усі охочі змогли розгадати секрети кримськотатарських ремесел, послухати національну музику і вивчити рецепти смачнючих східних страв. Серед публіки були як киримли (це слово означає "татарин з Криму" – прим.), так і українці. Адже одним було цікаво згадати свої традиції, іншим – побачити звичаї, зовсім відмінні від наших. Зрештою, і головними організаторами фестивалю були ГО «Земляцтво кримських татар» – кримчаки, переселенці з Криму, спільно із галичанами.

– Незламним є народ, який пам’ятає, зберігає і поширює свою історію, – каже лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров. – На нашу землю прийшов російський окупант, тому ми були змушені її покинути. Дякую вам, що киримли змогли знайти у вас затишок, розуміння і підтримку. Тут живуть люди, які розуміють глибину нашої біди, адже самі переживали депортації, тому вони нас і прийняли з щирим серцем.

Рефат Чубаров підкреслив, що кримські татари – справжні друзі, тож не прийшли в Україну щось захоплювати. Вони – тільки й чекають тут повернення на рідну землю.

До речі, одним із організаторів фестивалю був Тимур Баротов – боєць батальйону «Айдар». Він фактично був розпорядником концертної програми. Під час свята гостям, окрім іншого, показали кілька прийомів курешу – національної спортивної боротьби на поясах. Окрім того, урочисто погасили марки із зображенням традиційного кримськотатарського костюма і провели презентацію буклету «Український Крим».

Вишивають татарські майстрині двома голками

Виставка-продаж традиційних мистецьких виробів кримських майстрів привернула до себе найбільше уваги. Одним із найцікавіших майстер-класів провели жінки-киримли. Вони вчили усіх охочих ліпити кєлін-аш – «пельмені нареченої». Майстерність господині визначали за розміром пельменів для традиційного супу. Якщо у ложку поміщалося 12 (!) штук, то вважалося, що за невістку беруть хорошу господиню.

Натомість Лілія Іслямова провела майстер-клас із унікальної техніки вишивання шовком і золотом – махлама. Виявляється, спочатку треба було вигадати малюнок, у якому немає випадкових елементів – кожна лінія, квіточка чи завиток щось символізують. Потім треба було вирізати частину візерунків із картону чи цупкого картону і нашити на тканину, а вже потім обшити його металізованими нитками, наприклад. Останнім часом популярними є кисети, феси (жіночі капелюшки – прим.) і марама (жіночі хустини-накидки, якими вкривають феску – прим.), навіть клатчі (маленькі жіночі сумочки – прим.) і чохли до окулярів, вишиті у техніці махлама. Коштує така краса – недешево (від 350 грн – за чохол, наприклад). А спеціальну сумку для зберігання Корану майстриня може вишивати цілий тиждень по 8-10 годин щодня. То як таке можна оцінити?

 

– Зовні це схоже на гладь, але вишивають татарські майстрині двома голками і обидві руки у них – робочі, тому нам і потрібен такий спеціальний столик, до якого кріплять тканину, – пояснює дівчина. – Треба дуже уважно стежити за ниткою, щоб вона не зігнулася, не перекрутилася. Золота нитка завжди – тільки зверху.

Також усі могли ознайомитися із технікою двосторонньої традиційної вишивки – «татар ішлємє». Лице і виворіт такого рушника зможе впізнати хіба що сама майстриня. Окрім того, татарки вишивають тамбурним швом – каснак, шнурком, металевими паєтками і канителлю. Популярною у них є і вишивка на шкірі.

– Коли татарів виселяли із Криму у 1944-му, то дали взяти із собою лише найнеобхідніше. Ніхто тоді не думав про вишиття. Через це традиції вишивки були фактично втрачені. Відновити всі 11 швів допомогла одна людина! – розповідає Лілія Іслямова. – Цю традицію зберегла Зулейха Бікірова. Вона жила у Москві, працювала у музеї, тому депортацію не пережила. Її килими вигравали конкурси на міжнародних виставках. Тож наша вишивка, по суті, почала відроджуватися лише у 90-х роках ХХ століття. Інакше, усі ця символіка була б втрачена…

До весілля кожна дівчина мусила вишити понад 200 хатніх рушників – «евджіяр». А ще – потрібно було прикрасити особливі подарунки для майбутнього чоловіка. Тож дівчаток-киримли вчити тримати голку у руках із 8 років. І на якісь розваги у них часу не було.

У кримських татар жінки не працюють

Будь-хто міг під час свята спробувати себе у розписі кераміки емалями. Це виявилося складним процесом, однак дуже красивим. Адже посуд киримли – дуже яскравий і кожен візерунок – символічний.

– Зазвичай на таких виробах, якщо їх хотіли комусь подарувати, майстри малювали те, що бажали тому, для кого готували подарунок, – розповідає художник, кераміст Марина Курукчи. – Ось цей символ означає благополуччя, а цей – багато діточок у родині… Так, робота складна, тому й недешева…

А якими смачними є кримськотатарські солодощі! Ми не можемо зараз цього передати, тому… вслухайтеся хоча б у назви: пахлава, чак-чак, парварда… Особливо смакувало усе це із кавою, яку за традиційним рецептом варив учасник фестивалю Ібрагім. Неподалік традиційний плов і шашлик готували інші чоловіки-киримли (жінки у кримських татар не працюють, під їхньою опікою – лише дім і діти – прим.).

На завершення фестивалю організатори відтворили один зі звичаїв – прощання із нареченою у її рідному домі. Ця традиція чимось схожа на український дівич-вечір. Адже на свято також запрошували музиканта. Брали у ньому участь подружки нареченої. Вони пригощали усіх кавою. Виявляється, кримчаки давно – ще до прийняття ісламу розмальовували руки дівчат хною. І цей звичай зберігся досі, однак малюнки – інші, ніж у індійців. Але у всьому – свої символи: захисту, домашнього затишку, жіноцтва тощо.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото автора

Довідка. Масштаби депортації кримчаків, що розгорнулася в травнi 1944-го, вражають. За офiцiйними даними, операцiя розпочалася на свiтанку 18 травня, а завершилася о 16 годинi 20 травня, тобто за 2,5 доби. У "столипiнськi" вагони посадили щонайменше 180 014 людей. Iсторики, пов'язанi із кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри – 423 тисячi виселених. Причому 195 тисяч чоловiк загинули в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (тобто понад 46%). У 2014-му киримли фактично пережили другу депортацію. Адже частина корінних жителів Криму мусила втікати з півострова на материк.

 

24

Залишити коментар

прайс-на-рекламу