Туристична індустрія – важливий сектор економіки України та Тернопільської області, але її потенціал реалізується ще не повністю. Ця теза прозвучала на дводенній міжнародній науково-практичній конференції з питань розвитку туризму, що триває другий день поспіль у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

У заході беруть участь представники органів влади,  науковці вишів, туроператори з Польщі, Грузії, Литви та України.

- Наша область за багатством архітектурної спадщини має один із найвищих в Україні показників, - сказав, звертаючись до учасників конференції, голова ОДА Степан Барна. - Тут збереглася понад третина всіх українських замків і палаців, понад 100 унікальних дерев’яних церков різних епох, десятки кам’яних храмів і костьолів. В області розташована п’ята частина усіх пам’яток природи, що є в Україні. Так, туристичний потенціал – потужний, але його розкриттю заважає слабка інфраструктура. Тому зараз ми визначили пріоритети її розвитку, об’єднали складові цієї інфраструктури в єдиний комплекс задля розробки продуктивного туристичного продукту.

За словами керівника області, туризм є важливим фактором регіонального розвитку, оскільки основні об’єкти культурної спадщини зосереджені у малих історичних центрах, до яких належать, передусім, Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Кременець, Теребовля, Чортків.

- Розвиток туризму у малих містах безпосередньо пов'язаний зі станом малого та середнього бізнесу, -  підкреслив Степан Барна. - Важливим є ставлення до цієї справи місцевої громади, яка повинна усвідомлювати, що туристи приїжджають у малі міста побачити збережені архітектурні пам’ятки в межах історичного ареалу. Всі будівельні роботи мають бути націлені на збереження архітектурного стилю і самобутності об’єктів культурної спадщини. Тому недопустимим є спорудження у центральних частинах міста в межах комплексної охоронної зони, як це є у Бережанах, Бучачі, Чорткові, десятків кіосків і стокових павільйонів. Рекламні конструкції практично знищують архітектурні оздоби, які дійшли до нас через століття. А заміна віконних блоків на металопластикові призводить до втрати автентичності архітектурних об’єктів.

Керівник області додав, що задля розбудови придорожньої інфраструктури в області облаштовано 23 стоянки туристичного автотранспорту, кемпінги, насамперед, на межі із сусідніми з Тернопільщиною областями. На території кожної стоянки встановлено декоративні вказівники, інформаційні щити, альтанки, місця для розведення вогнища, лавки, туалети і місця для збирання сміття.

На конференції відзначалось, що роль Тернопільщини на українському туристичному ринку постійно зростає. Проте проблемним залишається неефективне і нераціональне використання ресурсів, невідповідність рівня розвитку туристичної індустрії наявному потенціалу. 

На думку учасника конференції, доктора економічних наук, професора Богдана Андрушківа, Тернопільщина, якщо брати до уваги її туристично-економічний аспект, є парадоксальним краєм. З одного боку – вона має колосальний туристичний потенціал. Це помірний клімат, каньйони, гори, печери, водоспади, знамениті святині, церкви, замки, палаци. З іншого - майже повна відсутність інфраструктури. Йдеться про турбази, комплекси, санаторії, готелі, хостели, атракціони, дороги, вказівники, зрештою, туалети.

- Слід пам’ятати, що індустрія туризму розвивається насамперед там, де є інфраструктура, а природні та історичні пам’ятки є лише просто привабливим фактором, - сказав Богдан Андрушків. - Однак в умовах жорсткого конкурентного ринку це є вагомим аргументом у боротьбі за інвестиції. Окрім того, на думку багатьох спеціалістів, враховуючи економічну ситуацію, іншого шляху підняття економіки і наповнення бюджету, окрім розвитку туризму, заодно з переробним комплексом, сільським господарством і виробництвом будівельних матеріалів, на Тернопільщині немає.

Науковець вважає, що найстабільнішим з туристичних ресурсів на Тернопільщині є релігійно-паломницький ресурс. Він розвиватиметься, незалежно від кліматично-погодних умов і політико-економічної кон’юнктури. Наступним потужним туристичним ресурсом на Тернопільщині є спелеологічний туризм.

- Крім того, на Тернопільщині нараховується 542 пам’ятки природи, - додав пан Богдан. - Це п’ята частина всіх пам’яток природи в Україні. Презентуючи туристичні принади Тернопілля, неможливо оминути той факт, що тут є практично всі види лікувальних вод, зокрема, типу «Моршин», «Нафтуся», «Друскінінкай» та інші. Але, на жаль, сьогодні практично діє (чи, точніше, пробує діяти) лише один санаторій «Збруч.

Цілком логічним після ознайомлення з цією інформацією є запитати: а що ми з того маємо? Особливо у порівнянні зі світовими тенденціями. А вони такі: туристична галузь є невід’ємною складовою частиною світового ринку і вже давно входить у трійку найприбутковіших галузей. А що у нас на Тернопільщині? Почаївську лавру, наприклад, щороку відвідує від 200 до 500 тисяч паломників. Більшість з них  організовані в туристичні групи. Проте послугами місцевих турфірм вони не користуються. Чому? І про яке наповнення бюджету може йти після цього мова?

Учасники конференції наголошували, що, вирішуючи проблеми розвитку туризму в регіоні, обласній владі не треба боятися виділяти на цю галузь бюджетні кошти. Як переконує світовий досвід, кожна бюджетна гривня, вкладена у розвиток туризму, повернула б чотири гривні.

Щодо проблем, які існують у сфері розвитку туризму Тернопільщини, є невпорядкованість багатьох туристичних об’єктів – пам’яток архітектури та природи. Це підкреслив  і консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запьор.

- Перше, що кидається в очі на Тернопільщині, – це надзвичайна краса цього куточку України, - сказав польський дипломат. - Прекрасні краєвиди, храми, давні споруди… Та є одне «але». Я бачив замок в Острозі, Дубно. І бачив, скажімо, замок у Бережанах. Картина сумна… На Тернопільщині є дуже багато костелів, кляшторів, некрополів, які перебувають у занедбаному стані. Це ж все ваша історія, ваша спадщина, зрештою, це ваш капітал, з огляду на туристичну сферу. Розумію, що Україна не має коштів на реставрацію в часі війни. Але хоча б епізодично щось треба робити. Хоча б десь дах перекрити, щоб вода не затікала на давню споруду, чи позрізати дерева, які ростуть на мурах і розтискають старі стіни. Може статися так: коли будуть гроші на реставрацію, вже не буде що реставрувати. Тим часом пам’ятки архітектури – це капітал не тільки нинішнього покоління, але й ваших дітей та внуків.

Учасники конференції зійшлися на тому, що як на Тернопільщині, так і в Україні існує високий і значною мірою нереалізований туристичний потенціал. На думку науковців, на шляху реалізації цього потенціалу стоїть не стільки військовий конфлікт та окупація окремих територій країни, хоча це, безперечно, основна перепона. Серед важливих перепон - законодавча неврегульованість, корупція, відсутність загальної концепції державної і регіональної стратегічної політики розвитку туризму, дефіцит інвестицій.

Однак туризм в Україні і на Тернопіллі може і повинен бути джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, ознайомлення з історико-культурною спадщиною і сьогоденням. Україна має можливість стати туристичною державою світового рівня. Проте для цього потрібно розробити чітку державну політику в галузі туризму, яка сприятиме соціально-економічному розвитку галузі.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

На фото автора: під час наукової конференції у Вишнівецькому палаці