Свої міркування ця непересічна людина, досвідчений правник, знаний спеціаліст з господарського права висловлює не лише як кандидат у депутати до Тернопільської обласної ради по 55-му виборчому округу від «Блоку Петра Порошенка», а передусім як свідомий громадянин України, котрому не байдужа її доля.

- Так склалося, - говорить пан Володимир, - що все своє трудове життя практично щодня доводиться зустрічатися з людьми, в яких виникають труднощі юридичного характеру. Здебільшого вони пов’язані з незахищеністю громадянина перед свавіллям чиновника, державною машиною. І найприкріше те, що цю порочну систему поки що не вдається зламати. Навіть ціною великих людських жертв Революції гідності та війни у новітній історії України.

На цьому тлі цілком закономірно, як снігова лавина, насувається людське невдоволення своїм соціальним станом. Українці перестають розуміти, що коїться довкола них. Безгрошів’я та безробіття стали реальністю сьогодення.

Звичайно, цим користаються ті, хто патологічно не сприймає Україну, як державу, робить усе, щоб повернути її у російське ярмо. Почастішали заклики і дії екстремістського характеру. На жаль, вони лунають навіть у середовищі демократичних сил. Це є небезпечно для еволюційного процесу державотворення. Пильнуймо, щоб не сталося трагедії і не пролилася, за словами великого Кобзаря, невинна кров.

Подібне в нашій історії вже було: Чорна рада в добу Козацької держави, руїна, політичний хаос періоду УНР. Не дай Боже, аби Україна і українці знову наступили на ті ж граблі!

У нинішніх гріхах цілком справедливо звинувачують центральні органи влади. Справді, уряд виявився яловим і неспроможним швидко проводити необхідні реформи. Силові органи не забезпечують ефективну боротьбу з корупцією. Тарифи на послуги стають непосильними для більшості родин. Місцева влада втратила ініціативу і потонула в популізмі.

Але як би важко не було, ми не маємо права опускати руки. Від нашої принципової громадянської позиції, політичної активності, без перебільшення, залежить усе. Адже в кінцевому результаті лише виборці обирають проводирів держави, народних депутатів та місцеві органи самоврядування.  

Від нас також залежить, як працює чиновницький апарат на місцях. Давайте починати із себе, укладемо суспільну угоду і не будемо нікому давати хабарі, де б це не було. Оберімо до обласної, районних, міських, селищних та сільських рад освічених і моральних авторитетів, які будуть вірою і правдою служити громадам, а не шукатимуть у депутатстві особисту вигоду. Кожна громада повинна стати самодостатньою. Тоді запрацює економіка, появляться робочі місця, доходи у місцевих бюджетах і поліпшиться благополуччя наших краян.

Маємо бути свідомі й того, що кожен із нас повинен  самокритично оцінити свою участь у суспільному житті держави.

Знекровлена війною Україна потребує злагоди. У нас немає іншого виходу, як об’єднатись довкола Президента нашої держави. Треба зробити все, щоб викорінити навіть на підсвідомому рівні нав’язану російським шовінізмом думку, що українці не є державницькою нацією і не здатні самоорганізуватися. Героїзм Небесної сотні, бійців АТО показує протилежне – ми сильна, нездоланна і соборна нація. Тепер, засукавши рукави, треба добре вичистити нашу загальноукраїнську домівку від різної скверни, розбрату, хабарництва і щоденною працею будувати майбутнє для наших дітей та онуків, а воно обов’язково буде щасливим.

Усе залежить від нас сьогоднішніх і не в малій мірі від нашого вибору 25 жовтня.