Одразу п’ять об’єктів екологічної інфраструктури обіцяють ввести в експлуатацію до кінця року на Тернопільщині. Їх будують та реконструюють за кошти Державного фонду регіонального розвитку.

Та, на жаль, перелік неефективних очисних споруд значно довший, ніж тих, що працюють. І попереду значно більше роботи, аніж уже зроблено. Попри це природоохоронці налаштовані оптимістично і прогнозують, що до кінця 2018 року область може повністю вирішити питання очистки зворотних вод. Але при умові, що в регіоні не збавлятимуть темпу. А з цим, як з’ясувалося, є проблеми.

Ріки перетворились у стічні канави

Загалом проблема очистки зворотних вод в області настільки давня, що навіть важко сказати, коли саме вона виникла. Не встигли завершити роботи з будівництва мереж та об’єктів  централізованого водовідведення, як виникла потреба в ремонті уже збудованих. Проте це питання стало схожим на завдання з останньої сторінки шкільного підручника, до якого навіть наприкінці навчального року ніхто не добирається.

Згідно зі статистикою, у відкриті водойми Тернопільщини щороку скидається 2 млн. куб. метрів неочищених і недостатньо очищених стічних  вод. Першочерговим завданням у контексті фінансових витрат для держави є питання водопостачання. Натомість про водовідведення усі забувають. Такі провали в пам’яті високопосадовців обходяться довкіллю надто дорого.

- Лише методами контролю та адміністративного впливу вирішити цю проблему не можливо. Всі очисні споруди вичерпують свій матеріальний ресурс. Ржавіє металева частина, розсипається бетон. Необхідно вкладати кошти у їх відновлення, а для цього має бути розуміння проблеми з боку чиновників. Скидання неочищених вод призводить до того, що весь бруд з населених пунктів стікає у річки та забруднює їх. Вони перетворюються в стічні канави і стають небезпечними. Руйнується екологічна система річок, втрачається їх здатність до самоочищення. Особливо цей процес загострюється зараз – в період маловоддя. Зі зменшенням води у річках збільшується концентрація забруднюючих речовин, - зазначає директор департаменту екології та природних ресурсів у Тернопільській областіОрест Сінгалевич. - Крім того, питання очистки стічних води як ніколи є актуальним у контексті підписання Угоди про асоціацію з ЄС та залучення іноземних інвестицій. Однією з передумов вкладення коштів іноземними інвесторами є інфраструктура – дорога, електроенергія, водопостачання та водовідведення. Який інвестор до нас прийде, якщо в населеному пункті немає загальноміських очисних споруд? Його продукція не буде сертифікована для реалізації на зовнішніх ринках. Якщо виробник підтвердить, що стічні води чи  відходи з його виробництва очищаються, утилізуються чи повторно використовуються, тобто не шкодять довкіллю, лише тоді можна говорити про надання дозвільної документації.

В області є багато проблемних в екологічному плані населених пунктів. Наприклад Кременець, з якого стічні води потрапляють у сусідню Рівненську область. Складними у плані скидів недостатньо очищених вод є Чортків, Борщів, Бережани, які усю воду скидають практично без очистки. Частину цих проблем буде вирішено цього року. За кошти Фонду регіонального розвитку в області збудують та реконструюють п’ять об’єктів екологічної інфраструктури. У перелік щасливчиків потрапили населені пункти, органи місцевого самоврядування яких  були, по-перше, найбільш підготовленими, по-друге, найактивнішими.

Перераховують кошториси

За кошти Фонду планують завершити будівництво локальних каналізаційних очисних споруд у м. Бережани. Готовність об’єкта до початку робіт становила близько 60 відсотків. Частину коштів для будівництва надає міська рада. Щоправда, на цьому роботи не будуть завершені. Місто виготовляє проектно-кошторисну документацію на загальноміські каналізаційні очисні споруди. Вона буде готова на початку 2016 року, тому, очевидно, включити цей об’єкт у фінансування на наступний рік не вдасться. Також завершується будівництво каналізаційних очисних споруд типу «Біотал» у Хоросткові. Там ще достатньо великий обсяг робіт було виконано за кошти місцевого бюджету. Відтак з Фонду дофінансовано завершення робіт. У Збаражі розпочалося фактично нове будівництво КОС. Це найбільший проект з переліку каналізаційних споруд, вартість якого становить 14,8 млн. грн.

- У Збаражі надто важко було розмістити каналізаційні очисні споруди. У зв’язку з особливостями забудови та рельєфу, - пояснює Орест Сінгалевич, - зараз там будується великий очисний комплекс закритого типу з застосуванням новітніх технологій. Заплановано реконструкцію каналізаційної мережі та каналізаційної насосної станції у Ланівцях. Це дає можливість розраховувати, що на наступний рік продовжиться будівництво об’єктів другої черги - власне самих очисних споруд. Цього року буде проведено реконструкцію подібних споруд у Шумську. Документи на конкурс подавали ще ряд населених пунктів. У тому числі планувалося провести реконструкцію каналізаційної мережі у селищі Товсте. Проект також передбачає спорудження очисних споруд закритого типу. На жаль, документація була подана з неактуалізованою кошторисною частиною. У результаті кошти, передбачені на цей проект, передали для завершення робіт у Ланівцях.

Природоохоронці зазначають, що не пригадують, щоб у рік одночасно будувалося стільки об’єктів екологічної інфраструктури навіть радянські часи, коли проблем з фінансуванням не було. Мова тоді йшла лише про можливість освоєння коштів.

- Якщо рухатись такими темпами, то, відповідно до обласної «Програми охорони навколишнього природного середовища на 2014-2020 рр.», можна в основному вирішити проблему очистки зворотних вод усіх населених пунктів, які мають централізоване водовідведення. Питання очистки зворотних вод завжди було для департаменту пріоритетним. Тому поступово за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища і за кошти місцевих бюджетів здійснювалось проектування очисних споруд. Тернопільщина займає провідне місце з-поміж областей України щодо охоплення проектуванням об’єктів екологічної інфраструктури. Проектно-кошторисна документація виготовлена на 80% об’єктів. Можливо, частина з неї уже застаріла. Це стосується не так технологічних процесів, як вартості робіт. За останній рік суттєво змінився курс національної валюти. А сучасні технології здебільшого передбачають застосування обладнання іноземного виробництва.

Проблема залишається у тих районах, де проекти розроблені на об’єкти захмарної вартості. Сама по собі документація, можливо, й не погана, за винятком того, що вона передбачає застосування енергоємних технологій та дорогого обладнання, та хто за все це буде платити?  У кінцевому результаті такі проекти є нереальними для реалізації. Однією з проблем експлуатації обладнання є високі тарифи та енергоресурси. Якщо застосувати технології, які потребують великих затрат, то такі очисні не будуть працювати, тому що місцеве населення не зможе платити за водовідведення. Подібна ситуація у Зборові. Там розроблено проект, вартість якого близько 30 млн. грн.

- Зрозуміло, що для такого маленького міста такої великої суми ніхто не виділить. Радам, які розробили такі дорогі проекти, доведеться або шукати шляхи їх здешевлення, або ж розробляти нову документацію. Ще гірша ситуація у Копичинцях, – каже пан Сінгалевич. – Там є документація, але не було бажання працювати.

Втратили свій шанс

Наразі область розпочала формування переліку об’єктів на фінансування з Фонду регіонального розвитку на наступний рік. Департамент екології та природних ресурсів звернувся до селищних та міських голів, аби ті привели проектно-кошторисну документацію у відповідність із сучасними вимогами. В першу чергу в частині фінансування. За словами Ореста Сінгалевича, для цього потрібні незначні кошти, тому проблема у відсутності фінансування для проведення перерахунків виключена.

- Це робота двох-трьох днів для проектанта. Але є позиція кожного конкретного керівника органу місцевого самоврядування. Одні активно включилися в роботу, інші – ігнорують. Аби останнім не було байдуже, ми розробили механізм стимулювання, - каже Орест Васильович. - Це питання було розглянуто на засіданні обласної комісії з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Однією з функцій нашого департаменту є видача дозволів на спеціальне водокористування. Рішення департаменту залежить від того, чи в населеному пункті вирішується питання очистки зворотних вод. Водокористувач повинен опрацювати графік заходів із забезпечення нормативної  очистки зворотних вод. Складовою дозволу є проект гранично допустимих скидів. Скажімо, користувач планує на рік-два проектування, будівництво, пуск і налагоджування об’єктів очистки. На цей час йому дозволяється здійснювати скиди забруднюючих речовин з перевищенням. По закінченню цього терміну проектом передбачено скид тільки в межах певної концентрації речовин. Одночасно цей графік передбачає, що в цьому році мають бути завершені роботи з будівництва об’єкта. Такі графіки погоджуються з департаментами архітектури та житлово-комунального господарства, екології та природних ресурсів облдержадміністрації, відповідними райдержадміністраціями і затверджуються органами місцевого самоврядування. Таким чином усі знають, за яким графіком і що має робити водокористувач. Департамент не видає дозволів з водокористування на весь період, а лише на рік. Якщо графік буде виконуватись, дозволи будуть продовжені, ні – отже, не продовжуємо.

У багатьох випадках робота гальмується виключно через суб’єктивні причини.

- Цього року до нас за дозволом на водокористування звернулося два міста обласного підпорядкування – Чортків та Кременець. Графіка не виконує ні одне, ні інше. Стосовно Кременця у нас навіть відбулося засідання колегії департаменту екології. Колегія зобов’язувала своїм рішенням подати документи на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України, а саме під програму оздоровлення ріки Дніпро. Адже Кременець здійснює скиди в басейн Дніпра. На жаль, документів не було подано. Причому проект Кременець мав. Єдине - залишалося провести перерахунок кошторису. Тепер на комунальне підприємство буде накладено штрафні санкції, які у десятки разів вищі за суму, необхідну на приведення документації у відповідність. Аналогічна ситуація з Чортковом. Ми неодноразово зверталися до керівництва водоканалу та міста з проханням подати запити на фінансування, але немає ніякого результату. Ми не маємо ані моральних, ані правових підстав продовжувати такі дозволи, констатує Орест Сінгалевич.

Позиція департаменту цілком зрозуміла, а ось громадам потрібно задуматись, чим займаються люди, яких вони обирали. Чому займають позицію «лиш би пронесло», не говорячи про те, щоб першими проявляти ініціативу. Чи потрібні містам та селам такі керівники, які нехтують своїми обов’язками і навіть пальцем не хочуть поворухнути, аби покращити умови проживання своїх виборців?

Джерело: gazeta1.com